підготували:
Ольга Гордійчук,
Дмитро Лиховій
За перший місяць 2018 року внаслідок боїв на Сході загинули й померли від ран 14 українських воїнів – зі Збройних сил, Нацгвардії, Добровольчого українського корпусу. Із втрат січня більшість – семеро хлопців – загиблі внаслідок підривів на мінах, фугасах, розтяжках.
Поранень зазнали 45 українських військових.
Олександр Ковтун
У перший день 2018 року загинув військовослужбовець 13-го окремого мотопіхотного батальйону “Чернігів-1” 58 омпбр Олександр Ковтун. Він підірвався на розтяжці поблизу смт Новотошківське, Попаснянського району Луганської області.
10 січня загинули одразу троє військових.
Поблизу селища Новолуганське (Світлодарська дуга) унаслідок гранатометного обстрілу поліг старший солдат, розвідник розвідувального взводу розвідувально-диверсійної роти 46 обсп “Донбас Україна” 54-ї окремої механізованої бригади Володимир Анадимб “Бетмен”.
У районі села Піски під Донецьком загинули двоє військовослужбовців 34-го окремого мотопіхотного батальйону 57 омпбр – Віктор Сухін та Геннадій Вегера. Військові на БРДМ намагалися подолати водну перешкоду. Дві машини успішно її подолали, а ще одна натрапила на снаряд 152-го калібру.
Підрив на міні 16 січня у ромзоні Авдіївки став фатальним для двох бійців ДУК, майданівців – загинули колишній семінарист з Івано-Франківська Андрій Витвицький “Спікер” і козак з Черкащини Михайло Дімітров “Гайдамака”.
11 січня мобільний оператор “Vodafone Україна”, який єдиний надавав послуги зв’язку ОРДЛО з рештою України, перестав працювати на окупованих територіях Луганської і Донецької областей. Це спричинило хвилювання серед населення ОРДО та переселенців, у яких залишаються родичі на окупованій території.
19 січня за сприяння української сторони СЦКК, штабу АТО та СММ ОБСЄ в Україні відновили роботу мобільного оператора в районі населеного пункту Весела Гора (Луганська область).
Натомість “ДНР” саботувала ремонтні роботи для поновлення зв’язку.
21 січня штаб АТО повідомив, що бойовики обстріляли цивільний автобус у “сірій зоні” в районі КПВВ “Оленівка” на непідконтрольній українському уряду території Донеччини. В результаті один пасажир загинув. Ще один поранений. Бойовики ж традиційно звинуватили у цьому ЗСУ.
22 січня бойовики обстріляли із важкого озброєння окупований Докучаєвськ. Постраждали п’ять цивільних осіб.
Штаб АТО повідомляв, що бойовики одночасно обстрілювали українські позиції із мінометів 82-го калібру і стріляли в бік ними ж захопленого Докучаєвська. Згодом знову звинуватили ЗСУ. Слідчий комітет РФ порушив дві кримінальні справи у зв’язку з обстрілом міста Докучаєвськ “карателями”.
24 січня стало відомо, що в районі Горлівки на Донеччині військовослужбовці 46-го окремого батальйону спецпризначення “Донбас-Україна” ЗСУ підбили вантажівку противника з боєкомплектом. Згодом розвідка повідомила, що в машині були російські військові.
Роман Савков
24 січня з полону бойовиків “ДНР” звільнили військовослужбовця 92-ї бригади ЗСУ Романа Савкова, хворого на діабет. Старшого солдата, який потрапив у полон важко пораненим у бою біля Красногорівки 2017 року, передали українській стороні поблизу КПВВ “Майорськ” на Донеччині.
Одними з перших слів Романа на рідній землі були відповіді на привітання – “Спасибі! Героям слава!”
Щоб звільнити Савкова, в ОРДО 21 січня віддали амністовану Надію Козлову, яка в Україні була засуджена до 14 років позбавлення волі за вбивство двох військових Нацгвардії в листопаді 2014-го. Тоді внаслідок вибуху вона втратила руку.
Наприкінці січня українські військові взяли під контроль село Новоолександрівка у Попаснянському районі на Луганщині, яке перебувало в “сірій зоні”. У негазифікованому, знеструмленому селі залишалося менше 20 жителів.
Із 2015 року опорні пункти на околицях села були крайніми позиціями ЗСУ з одного боку та позиціями проросійських бойовиків – з іншого.
“Але віднедавна наші воїни покращили своє тактичне положення, просунувшись вздовж лінії розмежування на кілька кілометрів та взявши Новоолександрівку під свій контроль”, – інформувало Військове телебачення України.
Узяті під контроль населені пункти 2018 року:
У лютому загинули 9 захисників України, поранені – 47. Вісім чоловіків, одна дівчина. Із загиблих п’ятеро – жертви обстрілів.
Цього місяця Місія ООН зафіксувала найнижчу кількість цивільних жертв від початку конфлікту – жодного смертельного випадку, сім людей отримали поранення.
Село Катеринівка. Фото: Анастасія Федченко, Новинарня
2 лютого стало відомо, що в Попаснянському районі на Луганщині українські військові взяли під повний контроль село Катеринівка. Село де-факто було “сірою зоною”, хоча формально контролювалося Україною.
В одному з будинків раніше жив командир бойовиків. Позивний “Дохлий”. Армійці знайшли його документи.
Читайте також:
“А ми тут і були під контролем”.
Як живе Катеринівка на Луганщині, взята ЗСУ. РЕПОРТАЖ “НОВИНАРНІ”
8 лютого українських прикордонників обстріляли з території Росії. Про це повідомили в штабі АТО.
Вогонь по території України вівся з району населеного пункту Ушаковка – це хутір у Тарасовському районі Ростовської області РФ. Військовослужбовці не постраждали. Вогонь у відповідь не відкривали.
15 лютого бойовики “ЛНР” віддали тіло загиблого бійця 16-го окремого мотопіхотного батальйону “Полтава” 58-ї бригади Дмитра Сискова, позивний “Провідник”. Передали тіло на мосту біля міста Щастя за посередництва громадської організації “Союз ветеранів Афганістану Луганщини” за присутності спостерігачів ОБСЄ. При цьому представники бойовиків “ЛНР” мали на собі символіку наглядової місії СЦКК, хоча на стороні ОРДЛО Спільний центр контролю і координації припинив роботу після від’їзду росіян у грудні 2017 року.
Татуювання у вигляді символу батальйону “Донбас” на руці загиблого Дмитра Сискова “Провідника”
Протягом трьох днів тіло чернігівця Сискова, який раніше воював у батальйоні НГУ “Донбас”, перебувало в моргу міста Кадіївка (кол. Стаханов) на непідконтрольній території “ЛНР”.
У Збройних силах України заявили про загибель одного військового 12 лютого в районі селища Кримське. Ще один боєць був поранений.
Бій відбувся на ділянці фронту, де відстань між сторонами становить приблизно 35 метрів, розповів у сюжеті Військового ТБ армієць на ім’я Сергій. У 58-й бригаді заявили про прихід до українських позицій ДРГ противника.
Сабіна Галицька
20 лютого на передовій загинула 23-річна санінструктор 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади ЗСУ Сабіна Галицька. Фатальний обстріл авто медиків з боку бойовиків стався біля селище Кримське, район міста Попасна Луганської області. Роком раніше бойовики “ЛНР” – в тому ж місці і так само з ПТРК – спалили машину водія 24-ї бригади Володі Піруса.
Старша медична сестра приймально-сортувального відділення медроти 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Сабіна Галицька, сама з села Бастова Рудня Ємільчинського району Житомирської області, надавала медичну допомогу і українським бійцям, і цивільним. Останнього разу саме задля цього вона намагалася дістатися сіл Катеринівка та Новоолександрівка, які нещодавно зайняли військові ЗСУ.
Президент Петро Порошенко вручив батькам Сабіни орден “За мужність” ІІІ ступеня.
Держдепартамент США оприлюднив заяву з приводу загибелі Галицької, наголосивши на тому, що через злочинні дії підтримуваних Росією бойовиків перебувають у постійній небезпеці мешканці прифронтових селищ та військові ЗСУ, що надають їм допомогу.
23 лютого набув чинності “закон про деокупацію Донбасу”.
Формат антитерористичної операції повинен бути змінений на операцію Об’єднаних сил. Керівництво силами і засобами ЗСУ та інших військових формувань та правоохоронних органів покладається на командувача Об’єднаних сил від ЗСУ.
Першого весняного місяця Україна втратила дев’ять захисників загиблими, ще 25 – поранені.
Підтверджені бойові втрати Збройних сил і Нацгвардії в березні – вісім осіб. Також на передовій загинув доброволець ДУК “Правий сектор”. Примітно, що дев’яти загиблих більшість – п’ять – стали жертвами ворожих снайперів. Ще двоє підірвалися на мінах. Бойових” поранених за місяць – 25 осіб.
Із 5 березня ТКГ оголошувала так зване “велике весняне перемир’я”, із 30 березня – “великоднє”, яке підтвердила “нормандська четвірка”.
Бойовики зривали “режим тиші” в перший же день.
Постанову “Про Звернення Верховної Ради України до парламентів іноземних держав та парламентських асамблей міжнародних організацій щодо засудження політичних репресій Російської Федерації проти громадян України внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та звільнення політичних в’язнів – громадян України” ухвалено на засіданні ВР 1 березня.
У документі містився перелік цих незаконно утримуваних громадян.
З усього списку за рік звільнився лише цивільний Олександр Костенко (закінчився термін ув’язнення).
Богдан Марцонь та Ігор Дзюбак на ПП “Гоптівка” під час обміну
2 березня Росія передала Україні українських прикордонників Богдана Марцоня та Ігоря Дзюбака, викрадених спецслужбами РФ біля кордону в Сумській області у жовтні 2017 року.
Обмін відбувся на нейтральній смузі в районі прикордонного пункту пропуску “Гоптівка” в Харківській області. Україна передала до РФ затриманих у липні 2017 року в Херсонській області військовослужбовців Прикордонної служби ФСБ Росії Володимира Кузнєцова й Аскара Кулуба.
Це був останній у році обмін військовослужбовців чи полонених між Україною й РФ. Надалі російська сторона заблокувала звільнення українців, хоча після “великого обміну” 27 грудня 2017 року на ТКГ неодноразово заявляли про наміри провести ще одне масштабне звільнення утримуваних осіб з обох боків.
2 березня п’яна ворожа ДРГ із так званого 9-го полку морської піхоти “ДНР” спробувала “прорвати” українські позиції на Маріупольському напрямку.
У результаті вогневого контакту одного бойовика було знищено, а решта втекла з поля бою.
57 омпбр Миколу Покусаєва погодувала
4 березня стало відомо, що військовослужбовці 57-ї мотопіхотної бригади ЗСУ затримали громадянина Росії, який воював на боці так званої “ДНР”. ЗМІ
повідомляли, що 47-річний Микола Покусаєв, найманець із села Яропольці Вейделевського району Бєлгородської області РФ, пройшов непоміченим крізь бойові порядки бригади і блукав у тилу українських військових кілька діб. Про існування блукаючого москаля українській стороні повідомила продавщиця сільського магазина.
Згодом бойовика засудили до чотирьох років позбавлення волі.
Серед загиблих березня – два бійці батальйону “Азов” НГУ.
Юрій Луговський “Баррет”
У ніч на 9 березня загинув легендарний розвідник, снайпер полку “Азов” Національної гвардії Юрій Луговський, позивний “Баррет” – заступник командира розвідвзводу 1-го “азовського” батальйону особливого призначення.
Тієї ночі біля села Водяне під Маріуполем відбувався снайперський бій. За даними ЗМІ, обидві сторони були оснащені тепловізорами і телевізійними прицілами. Баррет перший виявив виявив противника і не схибив. Помітив він і другого ворога з пари снайперів. Але постріл противника пролунав раніше. І став фатальним для 23-річного Луговського.
Уродженець Червонограда Львівської області, колишній активіст УНСО та учасник Революції гідності, він був на фронті з 214 року. Він уславився зокрема тим, що в Широкиному у квітні 2015-го вбив російського найманця “ДНР” просто перед телекамерою каналу “Рен ТВ”.
Смолоскипне прощання полку “Азов” із Барретом у Маріуполі стало зразком військових почестей полеглому українському воїну від підрозділу Нацгвардії.
Старший солдат із полку “Азов” Нацгвардії Марк Гудзовський “Упрямий” у ніч на 9 березня брав участь у бою біля Водяного, в якому загинув Баррет. Нацгвардійці допомагали морпіхам, 20-річний Упрямий був у групі “азовців” кулеметником. Після смерті Баррета він продовжив бій.
Марк Гудзовський “Упрямий”
Наступної ночі протистояння поновилося. І стало фатальним для Марка. Куля снайпера влучила йому в лоб і вийшла через потилицю, спричинивши розтрощення головного мозку 3-го ступеня. Гудзовський переніс операцію у 61-му військово-мобільному шпиталі в Маріуполі, уу критичному стані гелікоптером був доправлений до рідного Дніпра. Помер у реанімації відділення політравми лікарні ім. Мечникова, не виходячи з коми, в День добровольця – 14 березня.
9 березня військові 24-ї механізованої бригади ЗСУ імені Короля Данила затримали в районі Зайцевого на Донеччині бойовика Ігоря Солоіда – він з автоматом п’яний вийшов до українських позицій.
Бойовик “ДНР” Ігор Солоід дає свідчення
Житель Горлівки, який раніше збагачував вугілля, вибачався на камеру й розповідав, що “сім’ю годувати треба було, а нема чим… Дружина, дитина… Всі виробництва стоять, нічого не працює”.
12 і 13 березня бойовики обстріляли авто з працівниками Донецької фільтрувальної станції під Авдіївкою.
16 березня президент Петро Порошенко відвідав село Катеринівка Луганської області, яке нещодавно зайняли українські військові в “сірій зоні”.
Там він призначив командувачем Об’єднаних сил генерал-лейтенанта Сергія Наєва, який лише нещодавно став заступником начальника Генштабу ЗСУ.
Наєв до цього був першим заступником командувача Сухопутних військ Збройних сил України,у 2015-2017 роках командував оперативним командуванням “Схід”, раніше – начальник штабу ОК “Південь” ЗСУ.
Фото: ФБ Роман Донік
Подією стало те, що Порошенко побував фактично на передовій, і разом із ним у безпосередній близькості до “нуля” знаходилося все військове керівництво держави – Муженко, Полторак, Турчинов та ін. Верховний спитав, яка у бійців зарплата, підписав прапор, а також зустрівся з селянами.
Читайте також:
“Мужик. Не засцяв”. Боєць ЗСУ розповів деталі візиту Порошенка на передову
22 березня українські Повітряні сили були приведені в бойову готовність через провокаційні польоти авіації РФ. Російська винищувальна та бомбардувальна авіація максимально наблизилася до державного кордону України, лінії розмежування між материковою частиною України та АР Крим, а також наблизилася до 40 кілометрів, до берегової лінії зі сторони Чорного моря з подальшим польотом вздовж узбережжя Румунії, Болгарії та Туреччини. Окрім того, група дальніх стратегічних бомбардувальників-ракетоносців Ту-22, з повним боєкомплектом, у супроводі пари винищувачів Су-30 РФ здійснили політ у повітряному просторі АР Крим, Азовського та Чорного морів із відпрацювань певних умовних завдань по нанесенню ударів.
25 березня корабель морської охорони ДПС України затримав в Азовському морі риболовецьке судно-порушник “Норд” під прапором Російської Федерації. Було встановлено, що сейнер зареєстрований в Керчі – в окупованому Росією Криму.
Затримане судно із командою (10 осіб) відконвоювали до порту Бердянська для перевірочних та процесуальних дій, суд заарештував “Норд”. Прокуратура АРК порушила кримінальне провадження за фактом виходу судна із закритого Києвом порту Керчі. Капітанові, громадянину України Володимиру Горбенку оголосили підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 332-1 ККУ.
Почалася епопея з командою (яку відпустили лише в жовтні) і судном (яке конфіскували).
Російські прикордонники також почали затримувати українських рибалок в Азовському морі та масово зупиняти торгові судна, які йдуть до/з портів Бердянськ і Маріуполь.
За місця – 8 загиблих і померлих від ран, 88 поранених.
Штаб АТО інформував про шістьох загиблих військовослужбовців ЗСУ. Ще один загиблий боєць – із Нацгвардії (20-річний боєць полку Нацгвардії “Азов” Євген Хоменко, позивний “Подгон”). Також один воїн помер у лікарні від поранень, отриманих ще в грудні.
Від обстрілів загинули чотири бійці (з них двоє – жертви ворожих снайперів), один – у бою з ДРГ, ще один підірвався в авто на міні – Сергій Перепелиця “Кузнєц”. Військовослужбовець 46-го окремого батальйону спецпризначення ЗСУ “Донбас-Україна”, він воював у рідному Бахмутському районі Донеччини.
До смерті військовослужбовця НГУ призвів вибух під час бойового заряджання гармати.
Попри оголошене з початку місяця перемир’я, ситуація на фронті була гарячою. З квітень штаб АТО зафіксував 1365 обстрілів – щодня звітували про 40-66 обстрілів наших позицій за добу. Бойовики масово застосовували важке озброєння.
1 квітня президент Петро Порошенко відвідав Донеччину, аби привітати з Великоднем бійців 79-ї десантно-штурмової бригади ЗСУ. Подарувавши паски від дружини Марини, верховний головнокомандувач дозволив давати відсіч провокаціям ворога навіть під час дії режиму припинення вогню.
8 квітня православні відзначали Великдень. Однак війна не знає свят і вихідних.
За офіційною версією, в районі села Жованка (входить до смт Зайцеве і поділене лінією розмежування) група прапорщика Володимира Майбороди з 24-ї бригади Короля Данила, перебуваючи в “секреті”, помітила ДРГ противника. Позивний “Май” – заступник командира взводу розвідки – прийняв рішення атакувати ворога.
Двоє бійців заходили з одного боку, 50-річний Май пішов з іншого, але підірвався на мінному полі. “Сепари” почали тікати. Українські військові автоматними чергами знищили двох бойовиків та дістали їхні документи, згодом передавши їх командирам. А ось пораненого командира знайти і забрати до темряви не змогли.
Лише 13 квітня із так званої “ДНР” повідомили, що знайшли загиблого – Володимир намагався повзти і помер від поранень. Тіло евакуювали до моргу на непідконтрольній території. 15 квітня “двохсотого” передали українській стороні на КПВВ “Мар’їнка”.
Володимир Майборода
Раніше уродженець Запорізької області проходив службу в батальйоні Нацгвардії “Донбас”, 16 омпб 58 омбр, 72 омбр. Коли 72-гу бригаду вивели на ротацію – перейшов у 24-ту механізовану бригаду імені короля Данила, щоб залишатися на фронті.
13 квітня вкотре мало відбутися розведення сил і засобів у районі Станиці Луганської. Проте, повідомив прес-центр АТО, бойовики зірвали його, відкривши вогонь із стрілецької зброї на ділянці розведення.
Подібна ситуація протягом останніх років трапляється регулярно. Було домовлено, що після тижня “тиші” в Станиці сторони мусять відвести свої підрозділи від лінії зіткнення. Однак це невигідно і ЗСУ, й окупантам. Тож щоразу перед датою розведення оголошується про обстріл і “зрив”.
16 квітня стало відомо, що на Світлодарській дузі була знищена позиція бойовиків “Фурункул”. Також були серйозно пошкоджені, а місцями повністю знищені шість вогневих точок і взводно-опорних пунктів ворога.
18 квітня стало відомо, що морські піхотинці ВМС ЗСУ знищили позицію терористів неподалік від Маріуполя.
Морпіхи знищили позицію бойовиків під Маріуполем, – волонтер
20 квітня бойовики “ДНР” застосували в Приазов’ї важкі міномети і реактивну артилерію “Град”. Окупанти випустили по українських позиціях 40 реактивних снарядів. В результаті один український воїн загинув. Ще один наш захисник – зазнав поранення.
25 квітня епіцентром напруженості на лінії фронту була Світлодарська дуга на Луганському напрямку, де бойовики застосували “Гради”, а напередодні – важку артилерію й міномети. Із “градів” випустили 12 реактивних снарядів.
У Луганському пошкодили житлові будинки та частково порушили енергопостачання. В районі Новолуганського пошкоджено газогін, внаслідок чого об’єкти найбільшого сільгоспвиробництва регіону “Бахмутський аграрний союз” залишились без газопостачання.
30 квітня завершилася антитерористична операція і почалася Операція об’єднаних сил (ООС).
Загальне керівництво операцією на Донбасі перейшло від СБУ до ЗСУ.
Верховний головнокомандувач ЗСУ Петро Порошенко підписав наказ “Про початок операції Об’єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей“. Відповідно до цього наказу, ООС розпочалася з 14:00 понеділка, 30 квітня 2018 року.
Ще одним наказом президента було затверджено положення про об’єднаний оперативний штаб ЗСУ.
“Впевнений у тому, що це не просто зміна формату. Це нові можливості захисту української території, українських громадян. Ми зробимо все можливе, щоб якнайшвидше земля окупованого Донбасу повернулася під суверенітет України, а для сотень тисяч, мільйонів тимчасово переміщених осіб, які змушені були покинути донецьку та луганську землі, ми створимо умови для того, щоб вони якнайшвидше повернулися і відновили нормальне життя на Донбасі”, – наголосив Порошенко.
Командувач сил АТО генерал-лейтенант Михайло Забродський передав повноваження командувачу ООС Сергію Наєву.
Читайте також:
На завершення терміну командувача АТО генерал Забродський видав заяву
30 квітня стало відомо, що 37 протитанкових ракетних комплексів “Джавелін” та 210 ракет до них, надані США для підтримки ЗСУ, вже в Україні. Їхня вартість – 47 мільйонів доларів.
Відтоді “Джавеліни” одного разу (22 травня) показово випробували на полігоні та показали на параді на Хрещатику. На Донбасі ця оборонна летальна зброя протягом року не застосовувалася.
17 українських військових загинули внаслідок бойових дій у травні – в перший місяць операції Об’єднаних сил, 91 воїн був поранений.
Після серпня це найкривавіший для сил АТО/ООС місяць року.
Речники ООС та Міноборони повідомляли про 10 загиблих бійців Збройних сил.
Відомо, що також полягли два воїни з добровольчих формувань (ДУК ПС – Мар’ян Корчак, УДА – Іван Жуков), два військовослужбовці ЦСО “Альфа” СБУ. Ще три армійці ЗСУ померли від ран у шпиталях в наступні дні після отриманих важких поранень.
Місця найбільших втрат – підходи до окупованої Горлівки, навколо якої ЗСУ “стискають кліщі”.
2 травня бойовики, які окупували Горлівку, втратили велику кількість боєприпасів, що загорілися й детонували. Бійці батальйону “Донбас-Україна” дали гідну відповідь ворогу, який обстрілював наших військових із кулеметів та снайперських гвинтівок.
Стараннями батальйону “Донбас-Україна” детонували боєприпаси бойовиків під Горлівкою
4 травня активісти націоналістичних організацій затримали бразильського бойовика “ДНР” та “ЛНР” Рафаеля Лусваргі біля посольства Бразилії в Києві. Лусваргі привели до головної будівлі СБУ, де його і забрали співробітники служби безпеки.
25 січня 2017 року Лусваргі був засуджений до 13 років ув’язнення з конфіскацією. 17 серпня 2017 року Апеляційний суд міста Києва скасував рішення суду першої інстанції та відправив справу на повторний розгляд. Його готували на обмін з ОРДЛО. На початку 2018 року через юридичну казуїстику Лусваргі опинився на волі без запобіжного заходу і жив у Голосіївському монастирі УПЦ Московського патріархату в Києві.
Тепер йому готується винести новий вирок Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Бразилець, який хвалився убивствами українських воїнів, лишається під арештом.
Читайте також:
Справа бойовика Лусваргі:
бразильцю дадуть державного адвоката замість Рибіна, його явно посадять
5 травня російсько-терористичні угруповання обстріляли контрольний пункт в’їзду-виїзду “Гнутове” в Донецькій області. Стріляли з ПТУРів (протитанкова керована ракета). Ніхто з військових і цивільних не постраждав. Роботу КПВВ було призупинено.
Один з підрозділів 25-го окремого мотопіхотного батальйону 54-ї механізованої бригади ЗСУ під час рейду 5 травня взяв у полон бойовика.
Чоловік воював у складі 3-го батальйону 7-ї мотострілецької бригади російської-терористичних військ (1 АК, “ДНР”).
6 травня, під час патрулювання району оборони, потрапила в засідку група військовослужбовців механізованого батальйону 24 омбр ім. короля Данила, що діє на Горлівському напрямку. На маршруті патруля був встановлений невідомий вибуховий пристрій, від підриву якого один загинув водій БМП Іван Сперелуп, ще двох воїнів було поранено.
7 травня міжнародна команда розслідувачів Bellingcat заявила, що має докази причетності російських військових до артобстрілу Маріуполя, який стався 24 січня 2015 року.
Цього ж дня голова СБУ Василь Грицак оприлюднив на брифінгу матеріали розслідування, які доводять участь кадрових російських військових в обстрілах міста Маріуполь.
Із території Росії операцією безпосередньо керував начальник ракетних військ та артилерії Південного військового округу збройних сил РФ генерал-майор Ярощук Степан Степанович. У Донецьку обстрілом керував полковник ЗС РФ Цаплюк Олександр Йожефович, позивний “Горець”. Координацію дій російських реактивних дивізіонів здійснював підполковник ЗС РФ Власов Максим Володимирович, позивний “Югра”. Слідчі СБУ встановили безпосередню участь в обстрілах підрозділів 200-ї Печенгської окремої мотострілецької бригади та 2-ї гвардійської Таманської мотострілецької дивізії.
11 військовослужбовцям ЗС РФ, а також їх пособникам з числа бойовиків “ДНР”, причетним до обстрілів, повідомлено про підозру у вчиненні теракту та веденні агресивних воєнних дій.
смт Південне Донецька область під обстрілами. Фото: Анастасія Федченко, Новинарня
8 травня Об’єднані сили взяли під контроль смт Південне (кол. Ленінське) в “сірій зоні” у Донецькій області, на західній околиці Горлівки. При цьому 24 омбр імені Короля Данила, яка виконувала бойове завдання, не зазнала втрат особового складу.
Надалі селище піддавалося обстрілам з боку бойовиків “ДНР”.
Читайте також:
“За що нас палять?”
Репортаж із Південного під Горлівкою, звідки люди тікають родинами
Уламки після обстрілу
У День вишиванки, 17 травня, бойовики обстріляли школу №11 у Світлодарську Бахмутського району Донецької області, постраждав один цивільний, уламками побило авто. Серед вчителів та школярів постраждалих немає.
На момент артилерійського обстрілу в школі перебували 387 учнів та 46 осіб персоналу.
Обстріл Троїцького 18 травня 2018 рокую Фото: ФБ Вячеслав АБроськін
18 травня окупанти відкрили вогонь зі 122-мм гармат по селищу Троїцьке на Луганському напрямку (Попаснянський район). Один зі снарядів влучив у приватний будинок, де жила родина – батько, матір та двоє синів. 13-річний хлопчик та його 39-річний батько загинули.
18 травня командир терористичного батальйону “ДНР” “Пятнашка” громадянин Росії Олег Мамієв (“Мамай”) був знищений під час боїв з українськими силами у промзоні Авдіївки. Над головою Мамая розірвалася граната з автоматичного гранатомета.
Народний депутат, командир УДА Дмитро Ярош заявив, що ватажка “Пятнашки” вбили вояки Української добровольчої армії (УДА).
Пізніше з’явилося відео ліквідації осетинського найманця:
20 травня розвідувально-диверсійна група 46-го окремого батальйону спецпризначення “Донбас-Україна” провела вдалий рейд у ворожий тил – в район селища Гольмівський під Горлівкою.
Одного бойовика було знищено (уроженця м. Бєлгород, РФ) , трьох захоплено в полон. Втрат серед наших воїнів немає.
В ОРЛО у ніч на 21 травня на трасі Хрустальний (кол. Красний Луч) – Луганськ обвалився міст. Інцидент стався недалеко від селища Іванівка на непідконтрольній українській владі території Луганської області.
За деякими даними, причиною руйнування був підрив.
В’ячеслав Куцмай
21 травня військові ЗСУ із 24-ї механізованої бригади на південній околиці селища Південне (Чигарі) в Донецькій області, під Горлівкою, помітили диверсійну групу бойовиків. До складу ворожої групи входило до 10 осіб. На перехоплення ДРГ вирушив протидиверсійний резерв бригади. В результаті бою ворог зазнав втрат і відступив. Під час бою загинули двоє бійців 24 омбр – командир цієї групи Андрій Маслов “Футболіст” та старший солдат В’ячеслав Куцмай “Цинк” – колишні “донбасівці”. Осколкові поранення отримали також четверо військовослужбовців.
Із киянином Куцмаєм урочисто прощалися в столиці 25 травня, перед фіналом футбольної Ліги чемпіонів.
23 травня Державний департамент США закликав Російську Федерацію припинити агресію на Донбасі у зв’язку зі зростанням насильства.
“Це був один із найбільш насильницьких тижнів цього року. П’ятеро українських солдатів загинуло і 23 зазнали поранень.”
Держдеп США звернувся до Росії у зв’язку із загостренням на Донбасі
25 травня бойовики “ДНР” обстріляли з важкої артилерії село Стара Миколаївка (кол. Правдівка) в Костянтинівському районі Донецької області, поціливши в арсенал зброї. Бойовики випустили 17 снарядів 152-мм калібру. Один з прильотів виявився влучним – боєприпаси почали вибухати.
У відповідь ЗСУ знищили дві гаубиці та артсклад ворога.
Зі Старої Миколаївки евакуювали 20 людей, серед них 11 дітей. Село розташоване більш ніж за 10 км від лінії розмежування.
26 травня українська бронегрупа 24 омбр на БМП, яка патрулювала район між опорними пунктами, потрапила в засідку. Після короткого вогневого зіткнення, за підтримки вогнем із сусідніх опорних пунктів, ДРГ противника було знищено. Загинув від підриву на міні старший водій із 1-го механізованого батальйону 24 омбр 23-річний Віктор Ферлієвич, а наступного дня від отриманих травм 22-річний військовий Ярослав Дашкевич. Ще один боєць був поранений.
Під час виконання бойового завдання в Луганській області 26 травня група співробітників СБУ потрапила під артилерійський обстріл. Полковник Руслан Муляр із Тернополя та прапорщик Юрій Журавльов із ЦСО “А” (спецпідрозділ “Альфа”) загинули. Третій спецназівець отримав важке поранення.
27 травня стало відомо, що два українські військові дезертирували з місця дислокації їхньої бригади в зоні проведення операції Об’єднаних сил на Луганщині. В терористичній організації “ЛНР” заявили, що затримали двох дезертирів з 14-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, які намагалися перейти через “сіру зону”.
28 травня на Світлодарській дузі бійці 25-го батальйону 54-ї механізованої бригади перемістили вперед кілька своїх передових позицій – між Горлівкою та Дебальцевим. Вони зайняли нову стратегічну висотку, “розширилися” на кількасот метрів в ширину і додатково просунулися ще на стільки ж вперед. Батальйон взяв під повний контроль залишену бойовиками їхню (бойовиків) передову позицію, яка фактично виявилася укріпленим підземним бункером.
У червні внаслідок бойових дій 16 українських військових загинули й померли від ран, 71 – зазнав поранень.
Географія втрат у Донецькій області найширша: троє – Богданівка (фатальне пряме влучання одним снарядом), по двоє – під Авдіївкою, Пісками і Південним; решта – шахта “Бутівка”, Новгородське, Мар’їнка, Луганське і Світлодарськ. Ще один боєць помер від ран, отриманих у травні біля Невельського.
Десятеро хлопців полягли від обстрілів, четверо – від ворожих снайперів, ще двоє – підірвалися на мінному полі, відступаючи в бою з ворожою ДРГ.
11 червня біля смт Новотошківське Попаснянського району Луганської області підрозділи 53-ї бригади ЗСУ просунулися майже на кілометр уперед. У відповідь бойовики крили позиції в районі Новотошківки мінометами калібрів 82 і 120 мм, артилерією 122-го калібру, також підтягнули танки.
Біля Новотошківського українські сили просунулися вперед до 1 км, – Мисягін
У першій половині червня ЗСУ зайняли нову позицію на ділянці Мар’їнка-Славне. Українські військові обладнали свою нову лінію оборони на панівних висотах, відтак отримали можливість не тільки контролювати всі підходи до ворожого опорного пункту, а й вести по ньому фланговий перехресний вогонь. У щільному напівкільці опинився укріплений опорний пункт противника, який складається із трьох вогневих точок та майже 100 метрів траншей повного профілю.
Читайте більше:
Будні війни: ЗСУ просунулися під Мар’їнкою,
оточивши ворожий ВОП та влаштувавши город
На тлі блокування російським флотом українських суден в Азовському морі бойова авіація Повітряних сил ЗС України почала виконувати демонстраційні польоти на ділянці між окупованим Кримом та узбережжям Запорізької області.
20 червня стало відомо, що Збройні сили України зайняли нові тактичні позиції в районі села Жолобок, біля Бахмутської траси на Луганщині, просунувшись на 1-2 км. У ЗСУ пояснили, що ворог під прикриттям “зеленки” підходив до наших опорних пунктів впритул.
У штабі операції Об’єднаних сил цю операцію назвали “створенням смуги забезпечення”, зокрема для “унеможливлення ведення противником вогню по населених пунктах, заборони його розвідки, а також для створення умов для розгортання резервів та вогневого ураження противника”.
Генерал-майор СБУ Олександр Куць
22 червня президент Петро Порошенко призначив новим головою Донецької обласної державної та військово-цивільної адміністрацій Олександра Куця, який доти очолював об’єднане управління СБУ на Донеччині та Луганщині.
Павло Жебрівський очолював ДонОДА/ВЦА рівно три роки і подав у відставку за власним бажанням.
Куць оголосив про намір боротися з контрабандою через лінію розмежування.
28 червня в районі нещодавно звільненого селища Південне, неподалік від окупованої Горлівки, загинув 57-річний Валерій Шишак, позивний “Поляк” – молодший лейтенант 24-ї “королівської” бригади ЗСУ, ветеран Афганістану, який на початку АТО воював у добробаті МВС “Луганськ-1”.
Валерій Шишак “Поляк”
“…Ворог цинічно й підступно о 8.30 відкрив вогонь з мінометів, станкових гранатометів, великокаліберних кулеметів по житлових будинках цього населеного пункту. Командир роти «королівської» бригади Олег Лотоцький (…) швидко оцінив ситуацію та організував бій. За мить чергові вогневі засоби вже відкрили вогонь по противнику. Як виявилося, під прикриттям вогню впритул до містечка наблизилась група бойовиків.
Резервну групу, яка за хвилину вже вела бій на околиці Південного, очолив командир взводу Валерій Казимирович Шишак. В ході бою, який тривав майже півгодини, він побачив, що важко поранений боєць резервної групи. Валерій Шишак разом із Олегом Лотоцьким кинулися рятувати свого підлеглого (Андрія Волоса – “Н”). Саме цього й очікував снайпер-терорист. Підступним пострілом снайпера Валерій Шишак був смертельно поранений”, – розповіла про останній бій Поляка прес-служба бригади.
Андрій Волос загинув також.
28 червня, в той чорний День Конституції, ЗС України втратили загиблими відразу чотирьох бійців.
У липні загинули й померли від ран сім військових – це найменші втрати ЗС України за рік. При цьому двоє бійців померли від ран, отриманих у боях у червні.
Уперше за цілий місяць бойові дії на Донецькому напрямку обійшлися без жодної загибелі в ЗСУ.
“Новинарня” нарахувала за місяць також 38 поранених.
Тристороння контактна група домовилася про “хлібне перемир’я” на Донбасі з 1 липня – встановлення режиму повного припинення вогню вздовж лінії зіткнення на період збору врожаю.
2 липня в Попаснянському районі Луганської області українські військові взяли під контроль селище Золоте-4 (Партизанське), яке досі перебувало в “сірій зоні”.Знову спрацювала рота глибинної розвідки молодшого лейтенанта Олега Ліденка.
Багато обізнаних на ситуації джерел зазначали, що Збройні сили України й так контролювали Золоте-4. У відповідь армійський волонтер Роман Донік заявив, що там не було позицій, не було опорників, не було СП, не було постійної присутності ні військових ні влади. Вночі могли бути бойовики, вдень ЗСУшники.
Золоте-5 ще залишається під сепарами.
Читайте також:
Наєв нагородив роту глибинної розвідки за взяте Золоте-4. ФОТО
Сергій Наєв і Дмитро Ярош, липень 2018. Фото: прес-центр ОС
24 липня командувач Об’єднаних сил Сергій Наєв провів зустріч з очільником Української добровольчої армії, народним депутатом Дмитром Ярошем та запропонував воїнам-добровольцям шляхи легалізації в операції ОС.
Перед тим Наєв заявив, що не мають права знаходитись на передньому краї, безпосередньо у бойових порядках ЗС України, “особи, які офіційно не включені до складу Об’єднаних сил”.
26 і 27 липня на міні й фугасі на Світлодарській дузі насмерть підірвалися два знані бійці 72-ї бригади імені Чорних запорожців – громадянин Латвії Артур Безсмертний “Ронін”, який пройшов ДУК “Правий сектор”, та 40-річний сапер, командир взводу Іван Войтенко.
“Дядя Ваня” Іван Войтенко
Дядя Ваня загинув через рік після свого командира – одного з найвідоміших саперів 72-ї Євгена “Юджина” Сарнавського.
28 липня безпілотники СММ ОБСЄ зафіксували на окупованих територіях новітні системи радіоелектронної боротьби РБ109-А “Билина”, які були вперше застосовані в ході навчань ЗС РФ “Захід-2017” і надійшли на озброєння російської армії тільки в цьому році.
Загалом місія ОБСЄ виявила чотири різні системи радіоелектронної боротьби (“Леєр-3” РБ-341В, 1Л269 “Красуха-2”, РБ-109A “Билина”) та один комплекс радіоелектронної боротьби з БПЛА “Репелент-1” біля н.п. Чорнухине (64 км до південно-заходу від Луганська).
Найкривавіший місяць року. У серпні загинули 18 захисників України, отримали поранення – 60.
Найбільше втрат – по чотири загиблих – у 28-й окремій механізованій бригаді, яка контролювала лінію оборони в районі Мар’їнки і Красногорівки, та 24-го штурмового батальйону “Айдар” 53 омбр. І якщо 28-ма бригада з Одещини несла втрати в різні втрати протягом місяця, то “айдарівці” під Кримським полягли в одному бою.
Шість загиблих 23 серпня. День Державного Прапора України. Давно не було стільки “двохсотих” за одну добу…
Старший лейтенант, командир роти 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону 128 огшбр ЗСУ кримчанин Георгій Ольховський загинув 23 серпня близько 2:00 від кулі снайпера поблизу Старогнатівки Волноваського району.
…Бій біля села Кримське Новоайдарського району Луганщини почався о 5:50 і тривав чотири години. Противник зі східної околиці села Жолобок, під прикриттям артилерії та мінометного вогню, наблизився до передових позицій 53-ї бригади та здійснив спробу захоплення спостережних постів. Для відсічі нападу викорситано резерви та нанесено вогневе ураження, й атаку противника вздовж Бахмутської траси було відбито.
Проте дорогою ціною – в бою загинули четверо бійців 2-ї штурмової роти 24-го окремого штурмового батальйону “Айдар” – Мар’ян Найда, Тарас Проценко, Андрій Чирва, Михайло Щербанюк. Ще сім військових зазнали поранень.
Того ж дня в районі Красногорівки ворогом був спалений ворожим ПТУРом ЗіЛ-водовоз 52-річного сержанта Василя Нечитайла, командира відділення 28 омбр, який відхилився від безпечного маршруту.
Будинок у селі Шуми. Фото: Анастасія Федченко, Новинарня
20 серпня стало відомо, що підрозділи 24-ї окремої механізованої бригади ЗСУ ім. Короля Данила спільно з ротою глибинної розвідки окремого розвідбатальйону витіснили російські окупаційні війська під Горлівкою (Донецька область) та зайняли 10 км “сірої зони” в районі села Шуми. Цим вони створили кільце безпеки навколо міста Торецьк та утворили буферну зону навколо КПВВ “Майорськ”.
Дмитро Український “Шубін”
Під час боїв у районі Шумів і Майорська 8 серпня загинув молодший сержант ЗСУ Дмитро Український “Шубін”, уродженець міста Кіровське (тепер – Хрестівка) Донецької області. Загиблий був евакуйований бойовиками “ДНР”. 10 серпня тіло воїна передали українській стороні.
Читайте також:
“Страшно, коли не стріляють”.
Як живе село Шуми під Горлівкою, взяте під контроль ЗСУ.
РЕПОРТАЖ “НОВИНАРНІ”
24 серпня в Києві відбувся великий військовий парад з нагоди 27-річчя проголошення Незалежності та 100-річчя відновлення української державності.
У колонах техніки була представлена нова вітчизняна зброя – гаубиця “Богдана”, ракетні системи “Вільха”, “Верба”, макет “Сапсана”.
Також новинкою була окрема жіноча коробка – жіноча сотня, набрана з курсанток Військового інституту Київського національного університету ім. Т. Шевченка та Військового інституту телекомунікації та інформатизації ім. Героїв Крут.
Серед високих гостей на трибуні був присутній радник президента США Трампа з нацбезпеки Джон Болтон.
Президент Порошенко підписав відповідні укази щодо почесних найменувань і на Майдані вручив нові бойові прапори командирам найменованих військових частин:
3-й окремий полк спеціального призначення ССО ЗСУ – імені князя Святослава Хороброго;
15-та бригада транспортної авіації ПС ЗСУ – імені авіаконструктора Олега Антонова;
30-та окрема механізована бригада ЗСУ – імені князя Костянтина Острозького;
55-та окрема артилерійська бригада ЗСУ – “Запорізька Січ”;
56-та окрема мотопіхотна бригада ЗСУ – Маріупольська;
93-тя окрема механізована бригада ЗСУ – “Холодний Яр”;
406-та окрема артилерійська бригада ЗСУ – імені генерал-хорунжого Олексія Алмазова;
21-ша окрема бригада охорони громадського порядку Нацгвардії – імені Петра Калнишевського;
3-й прикордонний загін Східного регіонального управління ДПСУ – імені Героя України полковника Євгенія Пікуса;
27-й прикордонний загін Західного регіонального управління ДПСУ – імені героїв Карпатської Січі;
31-й прикордонний загін Західного регіонального управління ДПСУ – імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича.
Глава держави присвоїв звання Герой України лейтенанту Олегу Довгому (посмертно) та лейтенанту Володимиру Сосніну з 95 оабр.
Читайте також:
Герой України, десантник Соснін: У першому бою підбили ворожу МТЛБ, завантажену боєприпасами. Вони рвалися добу
29 серпня було оголошене “шкільне перемир’я”. Через три тижні місія ОБСЄ заявила, що зафіксувала збільшення кількості порушень “режиму тиші” на Донбасі більш як на 30%.
31 серпня В ОРДЛО незаконно зайшла з Росії колона вантажівок з озброєннями. Колону зняли з безпілотника представники місії ОБСЄ. Росіяни перевезли боєприпаси для російської важкої зброї в Хрустальному (кол. Красний Луч), а також нові зразки російських систем радіоелектронної боротьби.
31 серпня був убитий ватажок “ДНР” Олександр Захарченко – під час вибуху в кафе “Сепар” на вулиці Пушкіна в Донецьку. За повідомленнями ЗМІ, верхівка “народної республіки” хотіла поминати померлого напередодні Йосипа Кобзона.
Керований вибуховий пристрій на вході в заклад убив також охоронця “Баті” – Владислава Доценка. Був поранений так званий “міністр доходів ДНР” Олександр Тимофєєв “Ташкент”.
Менш як тиждень “ДНР” формально очолював апаратник Захарченка Дмитро Трапезников.
Вісім українських воїнів загинули на фронті, ще один (Федір Рубанський) помер від бойових поранень, отриманих у червні.
Із них четверо – із 72-ї бригади імені Чорних запорожців. П’ять жертв бойових дій на Світлодарській дузі. По двоє – на Приазов’ї і під Горлівкою.
Жодної бойової втрати Об’єднані сили не зазнали у вересні в Луганській області. Всі полеглі – наслідок війни на Донеччині.
Бойових поранень у вересні зазнали 44 армійці.
Після вбивства так званого “глави ДНР” Олександра Захарченка в Донецьку російські куратори фактично розгромили його угруповання. Зокрема, втратили посади і виїхали до Росії екс-“міністр зборів і доходів” Олександр Тимофєєв “Ташкент”, який зазнав поранень під зас замаху на Захарченка, радники колишнього ватажка Олександр Козаков і Олександр Пашин “Сєвєр”.
В.о. “глави республіки” 7 вересня був призначений так званий “голова народної ради ДНР”, колишній діяч піраміди “МММ” Денис Пушилін. Він одразу звинуватив Тимофєєва і його групу в розкраданнях.
За погодженням із Москвою в “ДНР” та “ЛНР” було призначено псевдовибори на 11 листопада.
10 вересня стало відомо, що куратори сепаратистів “ДНР” вирішили розпустити так зване “міністерство оборони” і полк спецпризначення, який очолював ліквідований ватажок Олександр Захарченко.
“Іменні” збройні підрозділи передали у підпорядкування корпусу так званої “народної міліції” (1 АК ЗС РФ), а також “МВС ДНР”. Так званий загін “Легіон” та формування “Витязь” перейшли у “народну міліцію” (де-факто армія “ДНР”). “Полк спеціального призначення”, куди входять батальйони “Прілєпіна”, “П’ятнашка” і “Патріот” підпорядковані “МВС ДНР”.
“Сіміки” ЗСУ надають допомогу мешканцям хутора Вільний. Фото: прес-центр ООС
19 вересня Збройні сили України на Луганщині зайняли ще 40 гектарів “сірої зони” – північно-західну околицю селища Золоте-5, хутір Вільний. Операція пройшла без втрат серед українських бійців. Очолював операцію командир роти глибинної розвідки Олег Ляденко – той самий, що діяв і в Золотому-4.
Читайте також:
ОСи взялися вирішувати соціальні питання хутора Вільного. ФОТО
Несподіваний маневр ВМС України – рейд кораблів “Донбас” і “Корець” з Одеси на Азов навколо Кримського півострова. Такою була відповідь Києва на дії Росії, яка фактично взяла під контроль “спільне” Азовське море та з травня зумисно й надовго зупиняє для перевірок торговельні судна, котрі йдуть до/з портів Маріуполь і Бердянськ.
Натомість Україна почала створювати військово-морську базу в Бердянську.
6 вересня Рада нацбезпеки прийняла рішення посилити військову присутність на Азові.
Спершу, 11 вересня, на службу в Бердянську заступили два нові малі броньовані артилерійські катери (МБАКи) ВМС ЗСУ – “Лубни” і “Кременчук”. Їх доставили суходолом.
Зближення з “Донбасом” російського корабля СВ201 “Приазов’я”
20 вересня корабель управління (пошуково-рятувальне судно) ВМСУ A500 “Донбас” та морський буксир A830 “Корець” вийшли в похід з Одеси до Бердянська. 23 вересня для ЗМІ стала несподіванкою їх поява на підході до Керченського мосту.
Зазначалося, що судна не просили дозволу у Росії, а реалізували своє право на вільне плавання Керченською протокою та Азовським морем згідно з Конвенцією ООН і міжнародними угодами.
Поблизу окупованого РФ Севастополя українців почав супроводжувати патрульний корабель берегової охорони ФСБ Росії “Аметист”, на підході до Керченської протоки – ще група суден РФ.
Під час проходження “Донбасу” і “Корця” Керченською протокою літак-розвідник Boeing RC-135V Військово-повітряних сил США здійснював польоти поблизу цього району. При цьому на рейді Маріуполя російський прикордонний катер “Мангуст” на великій швидкості намагався зблизитись з українськими кораблями.
Увечері 24 вересня, близько 20:00, “Донбас” і “Корець” Військово-морських сил України прибули в Маріуполь.
Читайте також:
Перехід двох суден ВМСУ на Азов супроводжувався провокаціями з боку РФ.
ФОТО
У жовтні за незалежність України полягли 12 захисників. Серед них один військовий (Юліан Циганко) помер від ран, отриманих ще 2015 року.
Сім військових загинули від ворожих снайперів. Три солдати полягли під Кримським на Луганщині, по два – під Гранітним і Мар’їнкою Донецькою області.
За місяць у боях було поранено 43 військових.
Олеся Бакланова
Серед героїв, які відійшли – одна дівчина: 19-річна Олеся Бакланова, військовослужбовець 92-ї окремої механізованої бригади ЗСУ родом із Луганщини. 10 жовтня “Леську” вбив ворожий снайпер під час її чергування на бойовому посту на позиції “Шахта” між Авдіївкою та окупованим селом Спартак.
У день загибелі дівчина підписала рапорт про те, щоб поїхати скласти сесію в Старобільському коледжі ЛНАУ, де вона навчалася заочно.
1 жовтня на Донеччині окупанти застосували заборонену лазерну зброю. Військовослужбовець Державної прикордонної служби отримав бойове травмування від лазерної зброї бойовиків. Він осліп на 80%.
ФОТО: УНІАН
Чергова НП на артскладах. У ніч на 9 жовтня на 6-му арсеналі ЗС України біля селища Дружба Ічнянського району Чернігівської області почали рватися снаряди, спалахнула пожежа з детонацією й розльотом боєприпасів. Було евакуйовано понад 12 тисяч осіб із навколишніх сіл.
За твердженням представників Генштабу, причиною НП стали чотири вибухи в різних місцях – імовірно, диверсія.
В уряді повідомляли, що зруйновано чотири будинки в селі Августівка, пошкоджено – загалом 114 будинків, квартир та інших капітальних споруд у 20 населених пунктах. Люди не постраждали.
Уряд виділив 100 млн. грн. із резервного фонду Кабміну на подолання наслідків надзвичайної ситуації.
За даними ЗМІ, пожежа в Ічні знищила 95% арсеналу. Її остаточно загасили лише 24 жовтня.
10 жовтня Об’єднані сили провели зачистку села Вікторівка, що на південний схід від Новотроїцького та окупованого Докучаєвська. Село, в якому до війни мешкало 80 осіб, упродовж чотирьох років війни залишалось порожнім. Воно було заміноване. У такий спосіб ССО просунулися на 1,2 км вперед, покращивши тактичне становище.
Стало відомо, що ЗСУ прийняли на озброєння ракетний комплекс українського виробництва “Вільха” (модернізований “Смерч”) від київського КБ “Луч”. Побачити “Вільху”, яка пішла в серійне виробництво, у військах можна буде орієнтовно в середині 2019 року.
У День захисника України, 14 жовтня, на території Міністерства оборони України відкрився Зал пам’яті загиблих військових. Також уперше прозвучав Дзвін пам’яті.
Щоранку під час урочистої церемонії дзвін б’є стільки разів, скільки військових ЗСУ загинули цього дня в різні роки, починаючи з 1991-го.
У Залі пам’яті на стінах викарбувані імена тисяч загиблих армійців. Книга пам’яті розкрита на поточній даті.
Першого дня дзвін одним ударом згадав загиблого українського воїна Михайла Рибака.
14 жовтня очільник Української добровольчої армії, нардеп Дмитро Ярош заявив, що бойові підрозділи УДА – 5-й і 8-й батальйони – виходять із передової, щоб почати підготовку загонів територіальної оборони у тилу. Очільник УДА зазначив, що сьогодні найголовніше завдання для УДА – це побудова територіальних загонів оборони та підготовка “руху спротиву” антиукраїнським силам у кожній області.
24 жовтня два сторожових кораблі РФ – “Сиктивкар” і “Кизляр” були доправлені до російського порту Азов, в акваторію Азовського моря. 25 жовтня почалося буксирування ще одного корабля РФ на Азов – “Стерегущий”.
Стало відомо, що в Азовському морі базуються вже більше 120 кораблів і катерів Росії, і РФ продовжує нарощувати свої військові потужності на Азові.
31 жовтня бойовики знову застосували лазерну зброю в районі Станиці Луганської. Прикордонник ДПС України отримав опік сітківки правого ока внаслідок ураження лазерним променем.
По закінченні місяця перший заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александр Хуг залишив посаду – він перебував на ній усю каденцію з 2014 року.
Замість Хуга першим заступником голови СММ став британець Марк Етерінгтон.
У листопаді загинули дев’ять українських воїнів. Життя чотирьох обірвалися на Луганщині, чотирьох – на Донеччині. 35 бійців отримали поранення.
Роман Селіхов “Гера”
Внаслідок підриву на фугасі 10 листопада на Світлодарській дузі загинули двоє досвідчених військовослужбовців: старший сержант з Дніпра Роман Селіхов, позивний “Гера” – визначний розвідник, снайпер, інструктор із 169 НЦ “Десна” та старшина-киянин Юрій Олійник, снайпер 40-го мехбатальйону 72 омбр.
11 листопада у псевдореспубліках в окремих районах Донецької та Луганської областей пройшли так звані “вибори”, де нібито обирали голів “ДНР” і “ЛНР”, а також “депутатів парламенту”.
Ватажком так званої “ДНР” став досі “в.о. голови” Денис Пушилін, “ЛНР” – Леонід Пасічник.
Україна та захід не визнали псевдовибори, проведені за вказівкою РФ, та запровадили санкції щодо їх організаторів.
Читайте також:
ЄС запровадив санкції до дев’яти осіб через “вибори” в ОРДЛО. ІМЕНА
22 листопада президент Петро Порошенко призначив Євгена Марчука представником України на переговорах Тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на Донбасі, засідання якої відбуваються у Мінську.
Раніше екс-президент Леонід Кучма залишив цю посаду з огляду на похилий вік
24 листопада Сили спеціальних операцій ЗСУ під прикриттям підрозділів 72-ї бригади та у взаємодії з саперами взяли під контроль село Розсадки, що в “сірій зоні” на Світлодарській дузі.
Читайте також:
Армія України взяла під контроль майже всю “сіру зону”, – ООС
Таран російським ПСКР “Дон” буксира ВМСУ “Яни Капу”
Другий рейд ВМСУ на Азов. 23-25 листопада корабельна група Військово-Морських сил ЗС України у складі двох нових малих броньованих артилерійських катерів (МБАКів) “Бердянськ” і “Нікополь” та рейдового буксира “Яни Капу” здійснювала плановий перехід з Одеси до Азовського моря, де в Бердянську й Маріуполі створюється українська військово-морська база.
Про намір здійснювати перехід заздалегідь було поінформовано російську сторону відповідно до міжнародних норм з метою забезпечення безпеки судноплавства.
Проте, всупереч Конвенції ООН з морського права та Договору між Україною і Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки, прикордонні кораблі РФ – катери типу “Соболь”, пскр “Дон”, катери типу “Мангуст”, мпк “Суздалец” – здійснили відверто агресивні дії проти кораблів ВМС ЗС України”.
Приблизно о 8:30 ранку 25 листопада ПСКР “Дон” двічі таранив буксир “Яни Капу”, пошкодивши йому один із двох головних двигунів. Унаслідок зіткнення з “Доном” після навалу інший російський прикордонний корабель, “Ізумруд”, отримав пробоїну й почав боротися за живучість. Було пошкоджено також “Дон”.
Надалі вісім суден РФ тримали український ордер у Керченській протоці на підході до Кримського мосту. Росіяни перегородили фарватер під мостом старим суховантажем і попередили про застосування зброї та спецназу.
Близько 20-ї години 25 листопада, коли конвой уже повертався до Одеси, у нейтральних водах росіяни відкрили вогонь на ураження по українських суднах і захопили моряків у полон. Вогонь вівся зокрема з артустановок і ракетами з вертольотів.
За інформацією ВМСУ, шість українських моряків отримали поранення різного ступеня, з них двоє – важкі. Допомогу їм надавали росіяни.
Росія визнала факт нападу на українські кораблі, які нібито “порушили державний кордон РФ” та “здійснювали небезпечні маневри”.
Це перший факт офіційного визнання військової агресії Росії проти України з початку війни 2014 року.
Генштаб ЗСУ оприлюднив радіоперехоплення розмов офіцерів РФ під час атак на українські кораблі (“Е…шьте военные, тогда остановятся”).
Увага, нецензурна лексика!
Також стало відомо, що російський депутат анонсував напад на катер ВМСУ ще за три дні до інциденту
Командувач ВМСУ Ігор Воронченко не підтвердив застосування українцями зброї проти агресорів у Чорному морі.
ЗМІ спершу опублікували список 23 полонених моряків. Згодом стало відомо, що їх 24, з них два – співробітники СБУ.
МБАК “Бердянськ”
Роман Мокряк – командир, лейтенант, 1986 р.н. Кіровоградська область
Юрій Без’язичний, старший матрос, 1990 р.н., Одеська область
Андрій Артеменко, старший матрос, 1994 р.н., Кіровоградська область
Андрій Ейдер, матрос, 1999 р.н., Одеса
Богдан Головаш, старший матрос, 1996 р.н., Полтавська область
Денис Гриценко, капітан 2 рангу, 1984 р.н., Миколаїв
МБАК “Нікополь”
Богдан Небилиця – командир, старший лейтенант, 1994 р.н., Сумська область
В’ячеслав Зінченко, старший матрос, 1998 р.н., Кишинів
Сергій Цибізов, матрос, 1997 р.н., Хмельницька область
Сергій Попов, капітан лейтенант, 1991 р.н., Донецька область
Владислав Костишин, 1994 р.н., Черкаська область
Андрій Оприско, старший матрос, 1971 р.н., Львівська область
Андрій Драч, СБУ
Рейдовий буксир “Яна Капу”
Олег Мельничук – командир, старшина, 1995 р.н., Черкаська область
Михайло Власюк, старший матрос, 1984 р.н. Київ
Безпальченко Віктор, старший матрос, 1987 р.н. Херсончкая область
Терещенко Володимир, старший матрос, 1994 р.н. Дніпро
Семидоцькийй Євген, матрос, 1998 р.н. Луганська область
Додатково на борту
Володимир Лісовий, капітан 3-го рангу, Севастополь
Андрій Шевченко, мічман
Володимир Варимез, старший матрос, 1992 р.н., Одеська область
Сергій Чуліба, старшина, 1992 р.н., Херсонська область
Юрій Будзило, мічман, 1972 р.н., м. Одеса
Василь Сорока, СБУ
27-28 листопада підконтрольні РФ суди в Сімферополі й Керчі заарештували їх усіх на два місяці за нібито “кримінальне правопорушення” (до 25 січня 2019 року).
Надалі військовополонених перевезли до Москви, в СІЗО “Лефортово” та – трьох поранених – у “Матроську тишу”. До них тривалий час не було доступу адвокатів і консулів.
Усі моряки заявили, що є військовополоненими.
Читайте також:
Капітан захопленого Росією українського буксира “Яни Капу”
відмовився давати свідчення, — адвокат
Командир “Бердянська” оголосив ультиматум російському слідству, — адвокат
Лист 19-річного полоненого моряка Ейдера з Лефортово:
тюремники вимарали “Слава Україні”
Рада нацбезпеки і оборони України в ніч на 26 грудня прийняла рішення про запровадження воєнного стану.
26 листопада президент Петро Порошенко видав указ, а Верховна Рада затвердила воєнний стан у десяти прикордонних областях терміном на 30 днів.
Режим воєнного стану діяв в областях, розташованих уздовж російського кордону, придністровської ділянки молдовського кордону (т.зв. “ПМР”) та на узбережжі Чорного та Азовського морів – Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Луганській, Донецькій, Сумській, Харківській, Чернігівській та Вінницькій.
При цьому права людей не обмежувалися. Натомість проводилися збори резервістів ЗСУ, посилювався контроль за в’їздом громадян РФ в Україну, закривався в’їзд для чоловіків-росіян.
Читайте також:
Явка резервістів у військкомати значно перевищує потребу, – Полторак
Протягом грудня в сил ООС – сім бойових безповоротних втрат (станом на 28.12).
Зокрема, 15 грудня, від кулі снайпера під Маріуполем загинув снайпер-нацгвардієць Денис Лошкарьов, позивний “Мол”, адвокат, громадський активіст Херсона, один з організаторів “Херсонської самооборони” часів Майдану.
4 грудня Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило, що російське окупаційне командування запровадило особливий режим підтримання постійної бойової готовності військовослужбовцям РФ на період дії воєнного стану в окремих областях України скасувавши відпустки та запровадивши інші обмеження.
5 грудня головнокомандувач Збройних сил України – начальник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко заявив, що Російська Федерація з кінця серпня зміцнює свої сили біля кордону з Україною, і зараз військова загроза з її боку – найбільша з 2014 року. За словами Муженка, за два тижні з середини вересня до 1 жовтня кількість танків РФ на східному кордоні збільшилася більш ніж удвічі – з 93 до 250 машин.
26 грудня о 14:00 президент Петро Порошенко оголосив про завершення режиму воєнного стану.
Не відбувся сподіваний “великий обмін полоненими” до Нового року, як у 2017-му.
Росія і сепаратисти так званої “ДНР” не відреагували на пропозицію Києва провести до Нового року переговори гуманітарної підгрупи ТКГ, щоб влаштувати обмін заручниками й утримуваними особами до Різдва.
27 грудня безпекова підгрупа ТКГ в режимі відеоконференції домовилася про традиційне новорічно-різдвяне перемир’я з 0:00 29 грудня.
Читайте також:
Усі воїни, які загинули за Україну 2018 року: згадаймо обличчя
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
