Після пожежі й вибухів на 6-му арсеналі ЗСУ в Ічні Чернігівської області вціліли лише чотири захищені бетоновані укриття, втрати боєприпасів становлять близько 95% – із 69,5 тисяч тонн боєприпасів, які там зберігалися.
Як передає “Новинарня“, про це йдеться в статті журналіста Юрія Бутусова для “Дзеркала тижня”.
DT.UA оприлюднило дані про номенклатуру зберігання боєприпасів на базі.
На базі зберігалися:
“Більшість їх знищено. На жаль, загинуло багато цінних видів снарядів, які дуже дорого коштують на світовому ринку”, – зазначено в статті.
За даними видання, також було підірвано й інші види боєприпасів до інших систем озброєнь, які перебували на базі в малих кількостях – наприклад, міни до
240-мм самохідних мінометів “Тюльпан” (не стоять на озброєнні ЗСУ).
“Багато це чи мало — підрив приблизно 70 тисяч тонн боєприпасів для України? Вартість одного 152-мм гаубичного снаряда на світовому ринку — близько 2-3 тис. доларів. Для порівняння: за весь час війни на всіх ділянках фронту і на всіх військових маневрах ЗСУ витратили приблизно 70 тисяч тонн боєприпасів усіх видів. Тобто на запасах Ічні армія могла б ще довгі роки виконувати багато видів бойової підготовки і бойових завдань на фронті”, – пише “ДТ”.
“Закупівля таких боєприпасів за кордоном за цінами світового ринку обійдеться в сотні мільйонів доларів. Компенсувати втрати такого масштабу найближчим часом не вдасться, оскільки це потребує колосальних витрат”, – сказано в статті.
У вцілілих бункерах в Ічні зберігали не ракети, а інженерні боєприпаси, пише “ДТ”.
“Балаклія, Калинівка й Ічня — три з шести найбільших українських арсеналів підірвали один за одним.
За півтора року Україна втратила приблизно 40% усіх запасів боєприпасів”,
– пише “Дзеркало”.
Автор відзначає, що завдяки вжиттю заходів безпеки на арсеналі розліт боєприпасів виявився мінімальним порівняно з величезним масштабом катастрофи, і людських жертв вдалося уникнути.
За даними “ДТ”, 6-й арсенал вважався однією з найбільш захищених баз зберігання боєприпасів ЗСУ.
Периметр охорони бази — 8 кілометрів 200 метрів.
Хоча арсенал розташований у лісовому масиві, периметр бази обладнано широкою контрольно-слідовою смугою, а також подвійним-потрійним рядом огорожі. Периметр освітлювався вночі.
Охорону в момент вибуху забезпечували 17 співробітників воєнізованої охорони, а також 53 військовослужбовці.
На шести постах уночі перебували посилені караули — по одному “вохрівцю” і по чотири військовослужбовці, разом 30 охоронців на периметрі, пише “ДТ”.
При цьому чергова зміна на відпочинку, начальник охорони, розвідний, два розрахунки зенітних установок ЗУ-23.
Плюс додатково до сил охорони навколо бази було розгорнуто чотири групи по три бійці в секретах, на випадок можливих дій противника в околицях.
Загальна чисельність охорони на території бази, на периметрі і в околицях бази становила 82 особи, повідомляють джерела.
За даними “ДТ”, вибухи почалися на майданчику №133, саме на ньому зберігали реактивні снаряди — найнебезпечніший вид боєприпасів у плані безпеки арсеналів, який дає розліт і детонацію на великій площі.
Майданчик №133 був найближчим до дороги, відкритої для звичайного автотранспорту, приблизно за 25 метрів від паркану. У цьому місці паркан потрійний. Контрольно-слідова смуга в цьому місці добре проглядається з двох постів охорони.
“Боєприпаси з майданчика №133 саме у ці дні вивозили з арсеналу, частину ракет було вже перевантажено у вагон. Ще місяць — і майданчик став би порожній. Навколо майданчика №133 інші майданчики вже були вивезені і стояли порожніми”, – переказує Бутусов.
За його даними, частину навісу над майданчиком №133 було розібрано в ході вивезення. Однак майданчик було обваловано, і більша частина боєприпасів залишалася вкрита навісом.
Для боротьби з безпілотниками на базі застосовували станцію радіоелектронної боротьби “Нота”, яка, за даними слідства, чергувала тієї ночі і була справна. Також чергували розрахунки зенітних установок ЗУ-23.
Утім, зенітні установки ЗУ-23 можуть вести вогонь тільки по помітних удень в простих умовах цілях, без радіолокаційного наведення.
Система РЕБ “Нота” на базі може ставити перешкоди тільки в разі виявлення охороною безпілотника з допомогою вух і очей — радіолокаційного контролю маловисотних цілей над базою не було.
“Тому захист із повітря був досить умовним і міг забезпечувати захист тільки від найпримітивніших засобів повітряного нападу”, – пише “ДТ”.
За даними “ДТ”, за час війни, після вибухів у Балаклії та Калинівці, для запобігання вибуху 6-го арсеналу в Ічні було вжито таких заходів:
Водночас чисельність охорони була недостатньою (частина особового складу арсеналу в Ічні відряджена до інших військових частин).
Попри численні вимоги після катастрофи в Калинівці, за рік в Ічні не поставили навіть найпростіше відеоспостереження; жодних засобів об’єктивного контролю для оперативного прийняття рішень нема. Хоча на безпеку 6-го арсеналу було виділено 13 млн. грн.
“У результаті слідчі вивчають характер вибуху на майданчику №133 за аудіозаписом … домофона приватного будинку в Ічні, який передав місцевий житель!”
Щодо причин НП, то, на підставі наявної інформації, “можна стверджувати, що саме диверсія стала причиною загибелі арсеналу №6″.
За даними “ДТ”, відпрацьовуються три версії – безпілотник, диверсійна група, диверсію здійснено кимось із персоналу бази.
“У серпні 2018-го на базі було проведено протидиверсійні навчання. Група спецназу ЗСУ дістала навчальне завдання організувати умовну диверсію на базі. Група успішно виконала завдання — внаслідок недбалої організації охорони спецназівці не були виявлені, в реальних умовах склад був би знищений. За результатами перевірки було знято з посади і звільнено із ЗСУ командира бази“, – пише “ДТ”.
Читайте також:
“Імовірно, це закладка – бачили двох підозрілих”,
– Матіос про причини вибухів в Ічні
Як повідомляла “Новинарня“, у ніч на 9 жовтня на 6-му арсеналі ЗС України біля селища Дружба Ічнянського району Чернігівської області почали рватися снаряди, спалахнула пожежа з детонацією й розльотом боєприпасів. Було евакуйовано понад 12 тисяч осіб із навколишніх сіл.
За твердженням представників Генштабу, причиною НП стали чотири вибухи в різних місцях – імовірно, диверсія.
В уряді повідомляли, що зруйновано чотири будинки в селі Августівка, пошкоджено – загалом 114 будинків, квартир та інших капітальних споруд у 20 населених пунктах.
Уряд виділив 100 млн. грн. із резервного фонду Кабміну на подолання наслідків надзвичайної ситуації.
Читайте також:
Полторак розповів, скільки боєприпасів було на 6-му арсеналі до пожежі
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!