Загиблий під Новолуганським – боєць 72 омбр із Латвії “Ронін” Артур Безсмертний. ФОТО

оновлено

Військовослужбовець Збройних сил України, який загинув унаслідок бойових дій 26 липня – громадянин Латвії Артур Безсмертний з позивним “Ронін”.
Про це “Новинарні” повідомили колишні колеги по службі Роніна.

Чоловік останнім часом служив на контракті у 72-й окремій механізованій бригаді ім. Чорних запорожців ЗС України.
Доти був у 54 омбр, ще раніше – в ДУК “Правий сектор”.

Артур був не активним у соціальних мережах, остерігаючись переслідування на батьківщині.

Про Безсмертного “Новинарні” розповіла колишня військовослужбовиця Оксана Якубова, яка була в 54-й бригаді заступником командира батальйону по роботі з особовим складом, коли там служив Ронін.

“Він був снайпером. Громадянин Латвії. 1984 року народження. В нього один із батьків має українські корені. От він і поїхав на війну. Спочатку був у “Правому секторі”. Потім призвався до нас у 1-й батальйон 54 омбр. Але він був дуже класний снайпер, і його забрали до взводу снайперів 54-ї бригади”, – каже Якубова.

За її словами, Ронін брав участь в боях за “Чарівний ліс” на Світлодарській дузі – був в одній із груп, яка штурмувала ліс.

Потім перейшов у 72-ту бригаду.

За словами колег по службі, Артур підірвався на міні типу МОН.

У загиблого в Латвії залишився син.

Дивіться фотогалерею:

<

►

>

Загибелі Роніна присвятила допис журналістка Валерія Бурлакова – ветеран АТО, яка воювала поруч із ним на Світлодарській дузі у 2016-2017 роках.

“За минувшие сутки в ходе боевых действий один военнослужащий Объединенных сил погиб и один получил ранения”. Спочатку це завжди виглядає якось так.
І вже потім ти дізнаєшся, що “один військовослужбовець” – це Ронін.

І пригадуєш, як Льоха робив вам однакові зачіски на “Джмелі”.

Як смажили курку на дошках з ящиків з-під мін.

Як послали н***й чужого комбата, як клацала затворами його охорона, і як у засідці в цей час сидів І…))) Треш.

Як втрьох з Папагатті створили розрахунок “Мухи” (не питайте навіть, як це))).

Як Роні організував роздільний збір сміття (!!!) на “Палубі”. Як ми ржали – “європеєць“, і як все одно складали папір окремо, а пластик окремо. In the middle of nowhere, на дебальцевській трасі, невідомо навіщо. Але чому б ні.

Як він психував через те, що довго не міг підписати контракт – іноземець же ж. Складно.

І ще як показував фото свого маленького сина, і як годинами міг розповідати про нього.

І як ми востаннє бачилися на Башкирівці – це було літо 2017-го, перед нашим переведенням у 46-й [окремий батальйон спецпризначення ЗСУ]. Як просиділи півночі у порожній їдальні 1-го бату і, боюсь, залишили там купу недопалків”, – пригадує Бурлакова.

“Все це ніби треба якось підсумувати, бо більше ніяких “як” тепер бути не може. Але це, б***, неможливо, тому що мова про одного з тих людей, які здаються безсмертними, з якими нічого просто не може статися. Які свідомо шукають війни у тисячах км від власного дому, знаходять її… І, здавалося, неодмінно виграють, адже будуть і інші війни.
Але ОК… Пам’ятаєте фільм “Ронін”? “Ані питань, ані відповідей. Така у нас робота. Ми просто приймаємо це та йдемо далі”, – написала Валерія.

Ронін загинув на Світлодарській дузі – під селищем Новолуганське.

“О 20:30 (26 липня) ворог відкрив турбуючий вогонь по позиціях Об’єднаних сил, що на підступах до Новолуганського, з часом окупанти зосередили вогонь по одному з опорних пунктів на північній околиці цього населеного пункту. Підрозділ із розрахунками чергових вогневих засобів здійснював переміщення на більш вигідну позицію для придушення вогневих точок противника. В ході переміщення один із військовослужбовців групи прикриття, внаслідок спрацювання вибухового пристрою, отримав смертельне поранення”, – розповів на брифінгу представник прес-центру ОС.

За підрахунками “Новинарні“, загиблий 26 липня – друга бойова втрата Збройних сил України з початку “хлібного перемир’я”, яке було проголошено з 1 липня.

Раніше, 17 липня, загинув Іван Мельник із 14 омбр. 

Загалом четверо військових ОС у липні загинули внаслідок бойових дій або померли після поранень. При цьому Іван Борсук із 14 омбр та Едуард Федоров із 503 обмп 36-ї бригади морської піхоти ВМС ЗСУ померли у шпиталях від поранень, отриманих у червні.

Читайте також:
У 2018 році на Донбасі вдвічі менше цивільних жертв, з 1 липня – нуль