Казуїстика для Бразильця. Чому бойовик “ДНР” Лусваргі замість тюрми пішов у монастир МП

“Знайшовся” бразильський бойовик “ДНР/ЛНР” Рафаел Лусваргі, який мав поїхати в ОРДЛО в рамках “великого обміну полоненими” 27 грудня минулого року, але залишився на підконтрольній Україні території (це сталося через змінений формат обміну, коли Київ викреслив зі списків на обмін громадян Росії та інших іноземців).

Як передає “Новинарня“, наразі Бразилець перебуває в Києві, на території Свято-Покровського Голосіївського монастиря УПЦ МП (вул. Полковника Затєвахіна, 14).
Про це в четвер, 3 травня, написав у статті для сайту “Радіо Свобода” журналіст Левко Стек, який зустрівся з Лусваргі в монастирі.

“Брудний фартух, розтоптані старі черевики, блакитна сорочка не першої свіжості – мало що тепер видає в ньому бойове минуле. Втім, ані нова стрижка, ані цивільний одяг не зробили чоловіка менш упізнаваним”, – автор зустрів Бразильця біля монастирської кухні.

“Ось слова мого адвоката: «Рафаелю, те, що ти вільний, – це чудо. Молись і дякуй Богу за це»”, – так Лусваргі відповідає на запитання журналістів про те, як він опинився на свободі.

…Він лише повідомив, що в грудні 2017 року перед ним відчинили двері камери і сказали: «можеш іти».

“Я вільна цивільна людина, але під слідством і мушу час від часу з’являтись на суді. Нічого більше. Хоча це дійсно дуже дивна ситуація. Я не розумію і не можу її пояснити. Все, що сказав мені адвокат, ‒ «це чудо»”, – цитує Лусваргі “Радіо Свобода”.

Насправді, підставою для “чуда” стала неврегульованість українського законодавства і його невідповідність реаліям політичної ситуації, пов’язаної з війною на Сході та обміном “утримуваними особами” (фактично – полоненими).

Про інший прояв такої неврегульованості писала Людмила Кліщук у статті “Ступор після обміну. Як у судах розвалюються справи коригувальників “ДНР”“.

Рафаел Лусваргі в Печерському райсуді Києва. Січень 2017

Судова історія бойовика-бразильця в Україні

Як інформувала “Новинарня“, бразильський найманець “ДНР/ЛНР” Рафаел Лусваргі – перший іноземець із “далекого зарубіжжя”, засуджений в Україні за участь у бойових діях на боці терористів.

Прибічник ідей сталінізму, нацизму та російського євразійства, Рафаель був затриманий СБУ по прибуттю літаком в аеропорт “Бориспіль” 6 жовтня 2016 року.

“Новинарня” вирахувала його перша, провівши ОСІНТ-розслідування: Бразилець Рафаел Лусваргі: воював за “ДНР” і Росію від Дубліна до Сіетла, затриманий у “Борисполі”.

“Восени 2014 року 32-річний професійний вбивця прибув на тимчасово окуповані території України та приєднався до бандформування «Вікінг». Брав участь у бойових діях у районі Вергулівки, Первомайського, Горлівки, Старобешевого, Дебальцевого, Донецького аеропорту”, – інформував прес-центр СБУ після затримання.

На процесі в Печерському райсуді Києва Лусваргі визнав ці факти, а також участь у батальйоні “Призрак” Мозгового, “казачих” терористичних підрозділах на Луганщині та “регулярній армії ДНР”.

При затриманні в Лусваргі були вилучені документи, що доводять його участь у формуваннях бойовиків. Крім того, про це бразилець сам розповідав у численних відеозаписах в YouTube.

Затриманий пішов на співпрацю з СБУ. На суді першої інстанції він розкаявся і попросив швидше винести рішення, аби відбувати покарання. На той час його захищав безоплатний державний адвокат.

Відтак 25 січня 2017 року Рафаель Маркус Лусваргхі був засуджений до 13 років ув’язнення з конфіскацією за обвинуваченням у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3 та ч. 2 ст. 260 КК України – “участь у терористичній групі чи терористичній організації” та “участь у діяльності не передбачених законом збройних формувань” (від 3 до 8 років).

Окремий припис суду стосувався його перебування в “одиночці”, куди Бразильця повернули після перебування в загальній камері Лук’янівському СІЗО (оскільки він заявив про напад та загрози його життю в загальній камері).

Читайте наш судовий репортаж:
Суд Лусваргі: війна, вина, каяття і каторга

Надалі Лусваргі взявся захищати адвокат Валентин Рибін, відомий своєю прихильністю до бойовиків і сепаратистів.

І 17 серпня 2017 року Апеляційний суд міста Києва скасував рішення суду першої інстанції щодо Лусваргі та відправив справу Лусваргі на повторний розгляд.

Варто наголосити: це відбулося задовго до листопадових домовленостей у Москві й Мінську про “великий обмін полоненими”.

За висновком АСК, вина Бразильця не спростована – було лише порушено правила територіальної підсудності.

Апеляційний суд визнав, що оскільки на “бойовому шляху” Лусваргі в Донецькій і Луганській областях фігурує одна позиція з точно відомою адресою – Донецький аеропорт, який розташований на території Київського району Донецька.
При цьому ухвалено закон України, який визначає взаємозаміну судів, що опинилися на окупованій території, судами на підконтрольній території. Відповідно, замість Київського районного суду міста Донецька справи має слухати Павлоградський міськрайонний суд у Дніпропетровській області.

12 жовтня Печерський райсуд Києва продовжив запобіжний захід для Лусваргі – ще на два місяці арешту в “одиночці”.

Рішенням 14 листопада суд першої інстанції скерував справу 757/2179/17-к до Вищого спеціалізованого суду з цивільних та кримінальних справ. При цьому арешт бразильського терориста було продовжено до 12 січня 2018 року.

18 грудня джерело “Новинарні” повідомило, що Лусваргі включений до списків на обмін з ОРДЛО.

“Правове рішення щодо Лусваргі складне. Для обміну в ОРДЛО суд поміняє йому запобіжний захід. А потім (після обміну) оголосить у розшук“, – розповів співрозмовник “Новинарні” у правоохоронних органах.

За словами законника, механізм мав бути такий: “Формально його випустять. Але так буде лише на папері. По факту, буде його супроводження аж до моменту обміну [на українських заручників “ДНР/ЛНР”]”.

“Але хрін з ним. Якщо на нього поміняють хоч одного нашого хлопця – я б сам його туди (в ОРДЛО) відвіз”, – додав у розмові з “Новинарнею” законник.

“На практиці, якщо Лусваргі привезуть на місце обміну, а сам обмін не відбудеться, – його завернуть назад“, – пояснив співрозмовник значення статусу “супроводження”.

Він підтвердив, що в цьому сенсі рішення щодо бразильця Лусваргі подібне до рішення щодо ще не засудженого фігуранта “справи 2 травня” в Одесі, громадянина Росії Дмитра Мефьодова.

Печерський райсуд змінив запобіжний захід для Бразильця: з нього зняли арешт, при цьому передали під особисте зобов’язання (негласно – також під охорону СБУ).

Рафаел Лусваргі в Печерському суді 12 жовтня 2017. Фото: Новинарня

Однак якщо у випадку зі звільненим Мефьодовим суд – після обміну, що не відбувся, – повернув іноземця під арешт, то Лусваргі у 2018 році залишився на волі. Хоча його й “завернули назад”.

“Завернули”, але не арештували

Відтоді у справі Бразильця відбулося ще п’ять засідань судів різних інстанцій.

27 грудня Печерський райсуд за погодженням сторін захисту та обвинувачення спрямував кримінальне провадження №22016101110000153 до Апеляційного суду м. Києва з подальшим поданням до Верховного Суду для вирішення питання про підсудність.

29 січня АСК ухвалив звернення до Верховного Суду з цього приводу.

20 лютого колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду на чолі з головуючою Наталею Білик постановила: подання голови Апеляційного суду міста Києва задовольнити та направити до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

2 березня вже колегія Павлоградського суду взяла справу в “оборот” і призначила підготовче засідання на 4 квітня (суддя – Наталія Самоткан).

У Єдиному реєстрі досі не міститься рішення суду 4 квітня (для порівняння: рішення від 02.03.2018 було оприлюднене лише 17.04.2018). Але, як з’ясувало “Радіо Свобода”, наступне судове засідання призначене на 6 червня.

Прокурор Ігор Вовк пояснив виданню: “Не було призначено судового засідання, в якому ми на законних підставах могли йому обрати або продовжити запобіжний захід. Бо поки Апеляційний і Верховний суд з’ясовував підсудність, ми не могли в тих засіданнях обрати запобіжний захід. У таких засіданнях він не продовжується і не обирається. Лише в підготовчому, яке має відбутися в червні. Тому, на жаль, зараз така ситуація”.

Як зазначено в статті, Бразильцем і надалі не опікується посольство його країни. І йому досі не повернули документи, вилучені під час призначення попередніх запобіжних заходів.

Відтак Рафаел Лусваргі не може виїхати ні в ОРДЛО, ні за кордон України. Хоча, за даними “Радіо Свобода”, вільно пересувається по Києву і каже, що “був у Червоному хресті два чи три дні тому – мій духовний отець мені дозволив”.

Рафаел Лусваргі в Голосіївському монастирі. Фото: ФБ Левко Стек

Адвокат Валентин Рибін чомусь заявляє журналістам, що “за домовленістю, Рафаель має поїхати додому”. Але не уточнює, про яку саме домовленість ідеться.

Українська влада викреслила іноземців зі списків на обмін після того, як стало відомо, що в ОРДЛО залишається ще більше ста українських полонених, а Росія не бажає звільняти наших політв’язнів (в обмін на звільнення засуджених в Україні росіян).

Новий обмін полоненими з ОРДЛО передбачався в січні-лютому, і, ймовірно, в списки на звільнення планувалося внести й Рафаела Лусваргі. Однак перспектива обміну віддаляється через надмірні запити сепаратистів. А Бразилець – усе ще на свободі. Чи то забутий, чи то з ним просто “не знають що робити” СБУ, суд, прокуратура, влада.

Власне, перебування поза буцегарнею бойовика терористичних угруповань Лусваргі можна пояснити логічно.
Але навряд чи можна виправдати за це українських силовиків.

Згадаймо: деякі українські воїни караються у в’язницях ОРДЛО ще з осені 2014 року.

Ну й ще такий висновок: нинішнє становище Бразильця засвідчує, що “секретні тюрми СБУ” якщо й були, то загули в минулому.

автор: Дмитро Лиховій

Читайте також:
Смерть, яка переслідує бразильського терориста Рафаела Лусваргі

12 найманців з-за океану.
Портрети бразильських терористів на Донбасі