
На фронті загинув відомий український політичний та громадський діяч, співзасновник УНА-УНСО, колишній політв’язень Кремля, військовослужбовець Микола Карпюк.
Про це повідомляють у соцмережах його знайомі та друзі, зокрема інший відомий УНСОвець, військовослужбовець ЗСУ Ігор Мазур “Тополя”, та колишній заступник голови СБУ Віктор Ягун.
“Вчора на фронті загинув мій товариш Микола Карпюк. Дуже важко писати про нього у минулому часі. Микола був із тих людей, для яких Україна була не словами, а частиною самого життя. Він зробив свій вибір давно і залишався йому вірним за будь-яких обставин.
На його долю випало багато важкого. Те, що могло зламати іншого, його не зламало. Він залишався собою — прямим, принциповим, небайдужим. І навіть тоді, коли мав повне право сказати: “Я вже зробив достатньо”, — він знову був там, де вважав за потрібне бути”, – написав Віктор Ягун у неділю, 20 вересня.
Громадський діяч Юрій Гончаренко розповів, що спілкувався з Карпюком менш ніж місяць тому “щодо деяких подробиць створення УНСО” та планів на осінь.
“Втрата, яку неможливо виміряти чи описати словами. Людина, яка все життя присвятила Україні, яка ніколи не гналася за славою, грошима чи посадами. Людина, яка витримала катування в російській тюрмі. Яку викрали в 2014-му, бо розуміли його вагу для національного руху України. Жив і пішов один з найвеличніших воїнів! Пішов в бою, як жив все життя”, – зазначив Гончаренко.
Як пише Ігор Мазур “Тополя”, Микола Карпюк загинув від ворожого дрона.
Микола Карпюк народився 21 травня 1964 року у селі Великий Житин на Рівненщині. Працював токарем і журналістом газети “Наша справа”. Шлях у національно-визвольному русі почав у 1989 році зі вступу до Української гельсінської спілки.
Був співзасновником та одним із керівників Української національної асамблеї – Української народної самооборони (УНА-УНСО).
У 1992 році очолював підрозділи УНСО у боях на стороні Придністров’я, згодом був начальником штабу УНСО Придністров’я. Також у складі добровольчого корпусу УНСО брав участь у війні в Абхазії на боці Грузії.
Двічі, у 1998 та 2002 роках, балотувався до Верховної Ради від УНА-УНСО, але партія обидва рази не пройшла.
У 2000—2001 роках брав участь в акції “Україна без Кучми”, зокрема протестних акціях 9 березня 2001 року, через що був арештований та засуджений до 4,5 років ув’язнення. Вийшов із в’язниці у 2004 році.
Після незаконної анексії Криму й початку воєнної агресії Росії на сході, 17 березня 2014 року, ФСБ затримала його на російському кордоні в Чернігівській області. Як згодом пояснив сам Карпюк, він їхав у Росію, що організувати зустріч російського президента Путіна з колишнім лідером “Правого сектору” Дмитром Ярошем, яка нібито планувалася в резиденції очільника Кремля в Ново-Огарьово.
У Росії Карпюка звинуватили в участі в Першій чеченській війні. Спершу протягом тривалого часу його місцеперебування фактично приховували, а доступ незалежних адвокатів до нього був суттєво обмежений.
26 травня 2016 року суд Чечні засудив його до 22,5 років ув’язнення, а іншого українця, Станіслава Клиха, який проходив у цій справі разом з Карпюком, – до 20 років. Російська правозахисна організація “Меморіал” визнала їх обох політв’язнями.
Згодом Карпюк розповідав, що після затримання його жорстоко катували, зокрема застосовували до нього електричний струм та інші методи фізичного і психологічного тиску, домагаючись потрібних слідству свідчень.
7 вересня 2019 року Микола Карпюк повернувся в Україну в межах великого обміну утримуваними особами між Україною та Росією. Разом із ним тоді в Україну повернулися 24 військовополонені моряки, а також 11 цивільних – Станіслав Клих, Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Роман Сущенко, Євген Панов, Павло Гриб, Олексій Сизонович, Володимир Балух, Артур Панов, Едем Бекіров.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії Микола Карпюк знову пішов на фронт.
Читайте також:
“Високою ціною, ціною найкращих людей”: на фронті загинув воїн ЗСУ Микола Лупиніс-молодший, син визначного політика-дисидента. ВІДЕО
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!