На Донеччині загинув герой однієї з публікацій “Новинарні” про мешканців Донбасу, які захищають рідну землю в лавах Збройних сил України.
40-річний Сергій Перепелиця, позивний “Кузнєц”, уродженець Бахмутського району, 21 квітня отримав несумісне з життям поранення внаслідок підриву машини на міні в районі Світлодарської дуги.
Ім’я полеглого назвала прес-служба його підрозділу – 46-го окремого батальйону спецпризначення ЗСУ “Донбас-Україна”.
“Захищаючи Україну, під час виконання бойового завдання в зоні АТО на Світлодарській дузі загинув наш побратим, головний сержант роти 46 обспп “Донбас-Україна” Перепелиця Сергій (позивний “Кузнєц”)”, – ідеться в повідомленні.
“Донбас – це його рідна земля, за яку він воював і бажав повернути те, що відібрав у нього ворог, а це – місця його дитинства.
Він був надзвичайно відповідальною людиною і свої обов’язки виконував більше ніж на 100%”, – зазначили в батальйоні.
Сергій Леонідович Перепелиця народився 2 липня 1977 року в селі Званівка Бахмутського району Донецької області.
Закінчив Бахмутський індустріальний технікум. Працював ковалем на Донецькій залізниці.
У липні 2016 року був обраний депутатом Званівської сільради.
Наприкінці 2016 року підписав контракт із ЗС України.
Своє хобі – ковальство – не полишав і в лавах 46 обспп, куди прийшов у березні 2017-го. Тож узяв позивний – Кузнєц.
Сергій воював у місцях свого дитинства – на Світлодарській дузі, в районі селищ Гладосове і Травневе, звідки родом його мати.
Ці села в “сірій зоні” під Горлівкою українські військові зайняли в литопаді 2017-го.
Авторка “Новинарня” Анастасія Федченко зустрілася з Кузнєцом у селі Травневе на початку березня ц.р.
Анастасія Федченко і Сергій Перепелиця “Кузнєц”
У репортажі йшлося:
“…Здається, тут ніхто не живе. Ані групки бабусь біля воріт, ані дітей. Єдина людина, яку ми зустріли на вулиці, – жінка років тридцяти. Вона з російською вимовою кинула військовим: “Ну ви же в Ґорлавку нє пускаєтє!”
Військові на такі закиди відповідають, що не пускатимуть у сусідню Горлівку доти, доки не повернуть її під контроль України.
Якось непомітно на Травневе опустився туман, ніби хтось накрив село щільним вельоном. Ми йдемо до позицій, і Сергій розповідає, що його мама ходила до школи саме тут, у Травневому, а він сам — із райцентру, Бахмута.
Канікули проводив тут — у Травневому, Гладосовому, на околицях Горлівки.
Тепер на промзону в передмісті окупованої Горлівки він дивиться з опорника 46 обспп. До нього потрібно дійти швидко, бо часто працює ворожий кулеметник.
— Туман — наш союзник, – каже українським суржиком Сергій. — Їм нас не видно.
Сергій Перепелиця, батальйон “Донбас-Україна”.
Фото: Анастасія Федченко/ Новинарня
Ми вже стоїмо згори на окопі і вдивляємося в туманну пелену.
— Ось вона промка, зараз у тумані, — сміється чоловік. — Звідти працюють СПГ, АГС, снайперські гвинтівки великокаліберні, 12,7, навіть 14,5 заходило в село. А осьо сніжком притрусило, ВОГи прямо перед бруствером. Стріляти вони вміють, не віднімеш.
Сергій пішов в армію наприкінці 2016 року, з березня 2017-го — в батальйоні спецпризначення ЗСУ “Донбас-Україна”, що входить до складу 54-ї бахмутської бригади.
Коли ми вже стоїмо біля будинку неподалік окопу, він бере з ґанку молоток і хвалиться: “Це я викував, я ж коваль. Навіть із роботи не звільнявся — думав, піду, швиденько повоюю, закінчимо цю війну і повернуся”.
Сергій воює за те, щоб повернути місця свого дитинства”.
Прощання з другом Кузнєцом відбувається вже в понеділок, 23 квітня, у його рідному селі Званівка.
Фотогалерея:
Як повідомляв 22 квітня речник Міноборони, 21 квітня під час виконання бойових завдань внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої загинув один захисник України, 1977 р.н. Ще один воїн отримав бойове травмування, стан його здоров’я – середньої тяжкості.
Читайте також:
Коваль, легіонер, брат загиблого кіборга.
Три бійці батальйону “Донбас-Україна”, які воюють поруч з домівками
За підрахунками “Новинарні“, Сергій Перепелиця – шоста бойова втрата сил АТО у квітні та з початку так званого “великоднього перемир’я”.
На Великдень у бою під Зайцевим загинув розвідник Володимир Майборода із 24 омбр; 12 квітня під Пісками від кулі снайпера – взводний 34 омпб 57 омпбр Денис Начосний; 16 квітня там же, біля Пісок унаслідок мінометного обстрілу – Максим Черкун із того ж 34 омпб 57-ї бригади; 17 квітня – Михайло Шозда із 24-ї бригади; 20 квітня – Олександр Матус, уродженець Луганщини, військовий 53 омбр (обстріл з озброєння БМП під Кримським).
Крім того, у київському шпиталі помер десантник 25-ї бригади Геннадій Широкий, поранений ще в грудні.
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
