Лист 19-річного полоненого моряка Ейдера з Лефортово: тюремники вимарали “Слава Україні”

Український моряк Андрій Ейдер, захоплений в полон росіянами під час нападу на судна ВМС України 25 листопада, мріє вийти на волю протягом місяця, хоча й сумнівається, що Росія погодиться піти на такий крок.

Про це матрос Ейдер написав у своєму листі з московського СІЗО “Лефортово”, який оприлюднила журналістка Таїсія Турчин.

“Хочеться повернутися додому якнайшвидше. Мрію, щоб це відбулося хоча би до кінця січня, хоча мені здається, що цій мрії не суджено виповнитися… Уявлення не маю, на скільки це все затягнеться: півроку, рік. Ці допити, зустрічі з різними людьми… Найважче – дивитися у вікно і бачити в далині сотні машин, людей, котрі вільні. Здається, ось вона, свобода, – вона так далеко і так близько”, – пише Андрій.

За тюремними правилами, лист написано російською мовою.

Вітання “Слава Україні!” закреслили цензори.

Ейдер сподівається на те, що політичне рішення про звільнення моряків ухвалять якнайшвидше, “поки часу минуло відносно небагато”.

“Адже в нашому тлінному світі все забудеться раніше, ніж випалиш пачку цигарок. На жаль, це правда. Не хочеться, щоб про нас забували, адже 24 людини сидять просто так в СІЗО іншої країни. Адже всі ці люди є військовиками – вони служать народу України! Хочеться, щоб народ пам’ятав”, – зазначає моряк.

У листі Андрій Ейдер розповідає про те, що він досі не оклигав від поранень, отриманих під час вистрілу в малий броньований артилерійський катер “Бердянськ”: він важко ходить сходами, кульгає, не може лежачи підняти ногу. Втім, у порівнянні з першими днями є прогрес, рани затягуються.

Військовополонений не скаржиться на побутові умови утримання, пише, що в камері є холодильник, електрочайник, книжки, батареї гріють. Але додає: стіни – тиснуть.

Андрій Ейдер дякує людям, які пишуть слова підтримки, надсилають передачі. Він  закінчує листа привітаннями із зимовими святами і просить: “Поверніть нас додому. Не забувайте нас!”

Лист датований 19 грудня. 20 грудня матросу Ейдеру виповнилося 19 років.

Читайте також:
Полонений моряк з “Яни Капу” в московському СІЗО вчить сусіда
по камері українській мові

Як повідомляла “Новинарня“, 23-25 листопада корабельна група Військово-Морських сил ЗС України у складі двох нових малих броньованих артилерійських катерів (МБАКів) “Бердянськ” і “Нікополь” та рейдового буксира “Яни Капу” здійснювала плановий перехід з Одеси до Азовського моря, де в Бердянську й Маріуполі створюється українська військово-морська база.

Про намір здійснювати перехід заздалегідь було поінформовано російську сторону відповідно до міжнародних норм з метою забезпечення безпеки судноплавства.

Проте, всупереч Конвенції ООН з морського права та Договору між Україною і Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки, прикордонні кораблі РФ – катери типу “Соболь”, пскр “Дон”, катери типу “Мангуст”, мпк “Суздалец” – здійснили відверто агресивні дії проти кораблів ВМС ЗС України”.

Приблизно о 8:30 ранку 25 листопада ПСКР “Дон” двічі таранив буксир “Яни Капу”, пошкодивши йому один із двох головних двигунів. Унаслідок навалу інший російський прикордонний корабель, “Ізумруд”, отримав пробоїну й почав боротися за живучість. Було пошкоджено також “Дон”.

Надалі вісім суден РФ тримали український ордер у Керченській протоці на підході до Кримського мосту. Росіяни перегородили фарватер під мостом старим суховантажем і попередили про застосування зброї та спецназу.

Близько 20-ї години, коли конвой уже повертався до Одеси, у нейтральних водах росіяни відкрили вогонь на ураження по українських суднах і захопили моряків у полон. Вогонь вівся зокрема з артустановок і ракетами з вертольотів.

За інформацією ВМСУ, шість українських моряків отримали поранення, з них двоє – важкі. Допомогу їм надавали росіяни.

Росія визнала факт нападу на українські кораблі, які нібито “порушили державний кордон РФ” та “здійснювали небезпечні маневри”. Це перший факт офіційного визнання військової агресії Росії проти України з початку війни 2014 року.

Рада нацбезпеки прийняла рішення про запровадження воєнного стану. 26 листопада президент Петро Порошенко видав указ, а Верховна Рада затвердила воєнний стан у десяти прикордонних областях терміном на 30 днів.

Генштаб ЗСУ оприлюднив радіоперехоплення розмов офіцерів РФ під час атак на українські кораблі.

Також стало відомо, що російський депутат анонсував напад на катер ВМСУ ще за три дні до інциденту.

Командувач ВМСУ Ігор Воронченко не підтвердив застосування українцями зброї проти агресорів у Чорному морі.

ЗМІ спершу опублікували список 23 полонених моряків. Згодом стало відомо, що їх 24, з них два співробітники СБУ.

27-28 листопада підконтрольні РФ суди в Сімферополі й Керчі заарештували їх усіх на два місяці за нібито “кримінальне правопорушення” (до 25 січня 2019 року).
Москва відмовилася визнавати їх військовополоненими, попри всі наявні ознаки такого статусу.

Надалі військовополонених перевезли до Москви, в СІЗО “Лефортово” та – трьох поранених – у “Матроську тишу”. До них тривалий час не було доступу адвокатів і консулів.

6 грудня МЗС стало відомо що Росія пустила консулів до українських військовополонених.

При цьому Москва не виконала припис Європейського суду з прав людини про надання інформації щодо стану здоров’я полонених моряків.