Командирів оборонців Маріуполя Калину й Волину перевели в СІЗО у Москву, – росЗМІ

Заступника командира полку НГУ “Азов” Святослава Паламаря “Калину” та в.о. командира 36-ї бригади морської піхоти ВМС ЗСУ Сергія Волинського “Волину”, які, за наказом українського командування, припинили опір на заводі “Азовсталь” і нині перебувають у російському полоні, перевели до СІЗО “Лефортово” в Москві.

Про це з посиланням на кремлівську інформагенцію ТАСС повідомляють російські ЗМІ.

Офіційного підтвердження наразі немає ні з українського, ні з російського боку.

Досі командири з “Азовсталі” перебували у СІЗО на окупованій території Донецької області.

Джерело інформагенції у правоохоронних органах також додало, що в РФ етапували й інших українських офіцерів.

Як відомо, оборонці “Азовсталі” вийшли з обложеного заводу під гарантії міжнародних структур.

Обставини

Маріуполь перебував в оточенні з початку березня. Російські війська швидко підійшли зі сторони Криму, також Маріуполь був відрізаний із півночі після падіння Волновахи.

Місто на 90% зруйноване ударами російської артилерії та авіації. В умовах блокади понад місяць тривала гуманітарна катастрофа. Від ворожих обстрілів загинуло понад 20 тисяч цивільних городян. Із них щонайменше 600 – унаслідок авіаудару по драмтеатру, де люди перебували як у сховищі.

Росіяни неодноразово заявляли про встановлення повного контролю над Маріуполем, однак ці заяви не відповідали дійсності. Після багатьох днів блокади сили оборони України й надалі нищили живу силу й техніку ворога.

Навіть в умовах блокади до Маріуполя іноді досягали українські вертолітники. Дехто – ціною власного життя і полону. ГУР МОУ згодом заявило, що Україна сім разів спрямовувала заблокованим військову допомогу.

Із другої половини квітня вони зосередилися на території заводу “Азовсталь”. Там, у бункерах, перебували також кілька сотень цивільних, жінок і дітей. Російські окупанти завдавали по “Азовсталі” ударів артилерії, авіації, ракет, були ознаки застосування хімічної зброї.

У нічному зверненні з 12-го на 13 квітня президент Володимир Зеленський перелічив підрозділи сил оборони Маріуполя: “…І окремо хочу сказати сьогодні тим героям, яким дуже важко. Тим, хто захищає Маріуполь. Батальйон морської піхоти 36-ї бригади морської піхоти. Окремий загін спеціального призначення “Азов”, 12-та бригада оперативного призначення Національної гвардії України. Підрозділи Державної прикордонної служби. Добровольці “Правого сектору”. 555-й військовий госпіталь та працівники Національної поліції…”
Крім того, місто захищала 109-та бригада тероборони ЗСУ.

Зеленський неодноразово казав, що “в Маріуполі одна з найскладніших ситуацій” щодо пошуку варіантів деблокади українського угруповання.

Командири “Азову” майор Денис Прокопенко та 36-ї бригади полковник Володимир Баранюк ще 19 березня були удостоєні звань Героїв України.

Однак українські сили були роз’єднані, частина із них не мала зв’язку, закінчував боєкомплект. 5 квітня склала зброю частина військових 501-го батальйону морської піхоти ВМС ЗСУ.

11-12 квітня 36-та окрема бригада морської піхоти ВМС ЗСУ імені контрадмірала Михайла Білинського в оточенні фактично розділилася на групи з різним спрямуванням та різною долею.
Одна група, на чолі з комбригом Баранюком, вирішила прориватися з оточення в бік лінії фронту з колоною техніки. Внаслідок вогневого ураження була розсіяна, частково потрапила в оточення. Доля багатьох воїнів із цієї групи залишається невідомою. Баранюк, як з’ясувалося, опинився в полоні живий.
Друга група, приблизно із двох сотень бійців, на чолі з Сергієм Волинським (Волиною), успішно об’єдналася з полком НГУ “Азов”, перейшовши на його позиції на заводі “Азовсталь”.
Найбільша група, що перебувала на заводі “Азовмаш”, потрапила в полон до російських військ та “ДНРівців”.
Ті морпіхи, що залишилися без б/к і пішли в останній бій, напередодні залишили прощального листа.

Сергій Волинський, який очолив 36-ту бригаду, 20 квітня Волинський у відеозверненні заявляв, що йдеться, можливо, про їхні останні дні чи години в оточенні, та попросив про ексфільтрацію (екстракцію) на територію третьої держави. Надалі він та “азовці” повторювали прохання про екстракцію.

З “Азовсталі” повідомляли, що в них було загалом більше 500 поранених.

28 квітня стало відомо, що окупанти вдарили по польовому шпиталю на “Азовсталі”: завалилася операційна, є загиблі і повторно поранені військові.

1 травня за сприяння генсека ООН Антоніу Гутерріша та Червоного Хреста із заводу “Азовсталь” змогла вийти частина цивільних – переважно жінок і дітей. Для евакуації цивільних на “Азовсталі” майже два дні тривав “режим тиші”. Надалі колону автобусів тримали в селі Безіменне (ОРДО, під контролем окупантів).
3 травня колона зі 156 цивільними після “фільтрації” та перевірок на блокпостах прибула до Запоріжжя.

4 травня противник уже проник на завод, тривали штурмові дії всередині будівель та ангарів.

Незважаючи на це, другий етап евакуації цивільних теж був успішним. Увечері 6 травня віцепрем’єрка Ірина Верещук заявила, що за день вдалося витягнути з “Азовсталі”50 жінок, дітей та людей похилого віку. Решту вивели 7 травня. За словами урядовців, таким чином, фактично з “Азовсталі” визволили всіх цивільних.

10 травня “Азов” показав на фото нестерпні умови, в яких перебувають поранені військові на “Азовсталі”. Бомбардування ворогом “Азовсталі” продовжилися.

12 травня Верещук заявила про переговори за посередництва Туреччини для евакуації з “Азовсталі” 38 важкопоранених. Надалі надійшла інформація про домовляння евакуювати 60 осіб – поранених і медиків.

Українські захисники надалі просили про екстракцію і продовжували бої на території заводу.

Оборона “Азовсталі” стала символом героїзму українських воїнів для всього світу. Вона завершилася 16-20 травня, коли за посередництва ООН і МКЧХ всі військові вийшли із заводу й опинилися в полоні.

МО РФ заявляє про 2439 осіб. Президент Зеленський визнав, що таких більше 2,5 тис.

Міжнародний комітет Червоного Хреста заявив, що із 17 травня почав реєстрацію українських військових, яких вивозять із маріупольського заводу “Азовсталь”, аби їм не заподіяли лиха.

Важкопоранені захисники були госпіталізовані в Новоазовську, а решту ув’язнили в колонії в Оленівці (населені пункти в ОРДО, під контролем окупантів). Крім того, російські ЗМІ повідомляли, що майже 90 українських військовополонених із Маріуполя перевезли до СІЗО в Таганрозі (РФ).

Читайте також:
ООН, МКЧХ і РФ знайшли форму, щоб військові з “Азовсталі” були живі, вони очікують обміну, – Зеленський