Всі захисники Маріуполя вийшли з “Азовсталі”, – МО РФ

Міністерство оборони Росії заявило, що з території заводу “Азовсталь” у Маріуполі вийшли всі українські військовослужбовці.

Про це після 21:30 у п’ятницю, 20 травня, повідомляє російське урядове інформагентство “РИА Новости”.

За цими даними, із 16 травня під час операції порятунку склали зброю загалом 2439 українських військовослужбовців, заблокованих на території “Азовсталі”.

Цього дня, 20 травня, із заводу вийшли останні 531 людина.

Зазначається, що міністр оборони РФ Сергій Шойгу уже доповів про це президенту Володимиру Путіну.

“Підземні споруди комбінату вже перейшли під повний контроль російських збройних сил”, – зазначили в МО РФ.

“РИА Новости” показало ще два відео з виходом воїнів з “Азовсталі”. Як можна побачити, їх перевіряють на наявність “нацистських” татуювань.

Також вороже інформагентство заявило, що команди “Азову” (Денис Прокопенко) був вивезений із території металургійного комбінату “в спеціальному бронеавтомобілі”.

Російські пропагандисти не вигадали нічого кращого, ніж написати, що це зробили “через ненависть маріупольців та бажання розправи над ним городян за численні звірства”.
Хоча насправді знищили Маріуполь і вбили понад 20 тисяч городян саме російські окупанти. Тоді як “Азов” із 2014 року обороняв Маріуполь.

Читайте також:
Поранених бійців, яких евакуювали з “Азовсталі”, обміняють на полонених з РФ, – Верещук

Як інформувала “Новинарня“, після опівночі 17 травня Генеральний штаб ЗСУ оприлюднив заяву під назвою “Гарнізон “Маріуполь” виконав поставлене бойове завдання”. У ній ідеться про те, що було віддано наказ командирам підрозділів, які перебувають на “Азовсталі”, зберегти життя особового складу.
Відтак 53 важкопоранених військовослужбовців мали бути доставлені до медичного закладу в Новоазовську (зранку 17 травня цифра змінилася на 52). Ще 211 захисників через гуманітарний коридор були евакуйовані до Оленівки (обидва населені пункти – на окупованій території під контролем т.зв. “ДНР”).
Військові ще мають бути обміняні.

Перед тим, увечері 16 травня, командир полку НГУ “Азов” та гарнізону Маріуполя Денис Прокопенко “Редіс” у спеціальному зверненні заявив, що задля збереження життів увесь гарнізон виконує “затверджене рішення вищого військового командування” і сподівається на підтримку українського народу.

Українська сторона називає ці дії операцією з порятунку захисників Маріуполя, якій сприяють ООН та Міжнародний Червоний Хрест, тоді як РФ – “здачею в полон”. При цьому окупанти запровадили режим тиші та відкрили гуманітарний коридор з “Азовсталі”.

Надалі з’явилося відео, що показує, як із заводу під конвоєм військ РФ виходять українські воїни, зокрема поранені, яких надалі садять в автобуси та везуть до ОРДО.

Наступного дня росіяни заявляли, що з “Азовсталі” вийшло майже тисячу українських військових.

За даними британської розвідки, станом на ранок 20 травня, звідти, ймовірно, вийшли вже близько 1 700 воїнів.

Міжнародний комітет Червоного Хреста заявив, що із 17 травня почав реєстрацію українських військових, яких вивозять із маріупольського заводу “Азовсталь”, аби їм не заподіяли лиха.

Важкопоранені захисники справді були госпіталізовані в Новоазовську, а решту ув’язнили в колонії в Оленівці. Крім того, російські ЗМІ повідомляли, що майже 90 українських військовополонених із Маріуполя перевезли до СІЗО в Таганрозі (РФ).

20 травня командир “Азову” Денис Прокопенко “Редіс” записав заключне звернення, в якому поінформував, що вище військове керівництво дало наказ про збереження життя та здоров’я військовослужбовців гарнізону і припинення оборони міста.
“Цивільних вдалося евакуювати. Важкопоранені отримали необхідну допомогу, їх вдалося евакуювати з подальшим обміном та доставкою на територію, підконтрольну Україні. Щодо загиблих героїв процес триває. Та надіюся, найближчим часом рідні та вся Україна зможуть з почестями поховати своїх воїнів”, – сказав Прокопенко.
Було зрозуміло, що він також готується виходити із заводу, поранений у руку.

Читайте також:
Права українських захисників “Азовсталі” в полоні повинні неухильно дотримуватися, – “Міжнародна амністія”

Передумови

Маріуполь перебував в оточенні з початку березня. Російські війська швидко підійшли зі сторони Криму, також Маріуполь був відрізаний із півночі після падіння Волновахи.

Місто на 90% зруйноване ударами російської артилерії та авіації. В умовах блокади понад місяць тривала гуманітарна катастрофа. Від ворожих обстрілів загинуло понад 20 тисяч цивільних городян. Із них близько 600 – унаслідок авіаудару по драмтеатру, де люди перебували як у сховищі.

Росіяни неодноразово заявляли про встановлення повного контролю над Маріуполем, однак ці заяви не відповідали дійсності. Після багатьох днів блокади сили оборони України й надалі нищили живу силу й техніку ворога.

Навіть в умовах блокади до Маріуполя іноді досягали українські вертолітники. Дехто – ціною власного життя і полону.

Із другої половини квітня вони зосередилися на території заводу “Азовсталь”. Там, у бункерах, перебували також кілька сотень цивільних, жінок і дітей. Російські окупанти завдавали по “Азовсталі” ударів артилерії, авіації, ракет, були ознаки застосування хімічної зброї.

У нічному зверненні з 12-го на 13 квітня президент Володимир Зеленський перелічив підрозділи сил оборони Маріуполя: “…І окремо хочу сказати сьогодні тим героям, яким дуже важко. Тим, хто захищає Маріуполь. Батальйон морської піхоти 36-ї бригади морської піхоти. Окремий загін спеціального призначення “Азов”, 12-та бригада оперативного призначення Національної гвардії України. Підрозділи Державної прикордонної служби. Добровольці “Правого сектору”. 555-й військовий госпіталь та працівники Національної поліції…”
Крім того, місто захищала 109-та бригада тероборони ЗСУ.

Зеленський неодноразово казав, що “в Маріуполі одна з найскладніших ситуацій” щодо пошуку варіантів деблокади українського угруповання.

Командири “Азову” майор Денис Прокопенко та 36-ї бригади полковник Володимир Баранюк ще 19 березня були удостоєні звань Героїв України.

Однак українські сили були роз’єднані, частина із них не мала зв’язку, закінчував боєкомплект. 5 квітня склала зброю частина військових 501-го батальйону морської піхоти ВМС ЗСУ.

11-12 квітня 36-та окрема бригада морської піхоти ВМС ЗСУ імені контрадмірала Михайла Білинського в оточенні фактично розділилася на групи з різним спрямуванням та різною долею.
Одна група, на чолі з комбригом Баранюком, вирішила прориватися з оточення в бік лінії фронту з колоною техніки. Внаслідок вогневого ураження була розсіяна, частково потрапила в оточення. Доля багатьох воїнів із цієї групи залишається невідомою. Баранюк, як з’ясувалося, опинився в полоні живий.
Друга група, приблизно із двох сотень бійців, на чолі з Сергієм Волинським (Волиною), успішно об’єдналася з полком НГУ “Азов”, перейшовши на його позиції на заводі “Азовсталь”.
Найбільша група, що перебувала на заводі “Азовмаш”, потрапила в полон до російських військ та “ДНРівців”.
Ті морпіхи, що залишилися без б/к і пішли в останній бій, напередодні залишили прощального листа.

13 квітня командири “Азову” і морпіхів записали відео після успішного з’єднання на “Азовсталі” (Сергій Волинський очолив бригаду після загибелі, зникнення безвісти чи потрапляння в полон вищих командирів).

У ніч на 20 квітня Волинський у відеозверненні заявляв, що йдеться, можливо, про їхні останні дні чи години в оточенні, та попросив про ексфільтрацію (екстракцію) на територію третьої держави. Надалі він та “азовці” повторювали прохання про екстракцію.

З “Азовсталі” повідомляли, що в них було загалом більше 500 поранених.

28 квітня стало відомо, що окупанти вдарили по польовому шпиталю на “Азовсталі”: завалилася операційна, є загиблі і повторно поранені військові.

1 травня за сприяння генсека ООН Антоніу Гутерріша та Червоного Хреста із заводу “Азовсталь” змогла вийти частина цивільних – переважно жінок і дітей. Для евакуації цивільних на “Азовсталі” майже два дні тривав “режим тиші”. Надалі колону автобусів тримали в селі Безіменне (ОРДО, під контролем окупантів).
3 травня колона зі 156 цивільними після “фільтрації” та перевірок на блокпостах прибула до Запоріжжя.

4 травня противник уже проник на завод, тривали штурмові дії всередині будівель та ангарів.

Незважаючи на це, другий етап евакуації цивільних теж був успішним. Увечері 6 травня віцепрем’єрка Ірина Верещук заявила, що за день вдалося витягнути з “Азовсталі”50 жінок, дітей та людей похилого віку. Решту вивели 7 травня.
За словами урядовців, таким чином, фактично з “Азовсталі” визволили всіх цивільних.

10 травня “Азов” показав на фото нестерпні умови, в яких перебувають поранені військові на “Азовсталі”.

Бомбардування ворогом “Азовсталі” продовжилися.

12 травня Верещук заявила про переговори за посередництва Туреччини для евакуації з “Азовсталі” 38 важкопоранених. Надалі надійшла інформація про домовляння евакуювати 60 осіб – поранених і медиків.

Українські захисники надалі просили про екстракцію і продовжували бої на території заводу.

Оборона “Азовсталі” стала символом героїзму українських воїнів для всього світу. Вона завершилася 16-20 травня, коли за посередництва ООН і МКЧХ всі військові вийшли із заводу й опинилися в полоні.

Читайте також:
Заступник командира полку “Азов” Святослав Паламар “Калина” з Маріуполя: Ми стоятимемо до кінця

Український Алькасар