“Рік без Каті”: у Києві відбулася акція загибелі Гандзюк. ФОТО, ВІДЕО

доповнено

У Києві та десятках інших міст України в понеділок, 4 листопада, відбулися акції “Рік без Каті”, присвячені роковинам смерті громадської активістки Катерини Гандзюк, яка пішла з життя 4 листопада 2018 року, після того як її облили сірчаною кислотою в Херсоні.

У столиці активісти та небайдужі зібралися під офісом президента на вулиці Банковій.

“Замовники вбивства Каті досі на свободі. А один із них навіть очолює Херсонську область”, – наголосив у своєму виступі батько загиблої Віктор Гандзюк.

“Дякую всім, що прийшли. Катя віддала своє життя недаремно. Катя стала символом боротьби за нову Україну, за нове громадянське демократичне суспільство. Сьогодні кількість нападів на активістів зменшилася – ті зерна, які посіяла Катя, дали плоди”, – зазначив батько.

Загалом в акції взяло участь понад 500 осіб.

Серед них були звільнений політв’язень Кремля Олег Сенцов, колишня в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, інші відомі особи.

Багато присутніх прийшли з саморобними плакатами.

Протягом майже години на великий екран, встановлений біля Будинку з химерами, проєктували історію замаху на Катю та розслідування її вбивства.

Відео:

Варто відзначити, що людям, які стояли не в перших рядах, було мало що видно й фактично нічого не чути, позаяк звукова апаратура відверто “не витягувала”.

Поруч з екраном встановили великі літери, які складалися в напис: “Мовчання вбиває”.

Також на Банковій розгорнули плакат на агресу голови Херсонської облради, якого називають одним із замовників розправи з Гандзюк: “Мангер вбивця”.

За даними “Новинарні“, забезпечити порядок на Банковій були готові близько 500 поліцейських і нацгвардійців.

Лише на вулиці Лютеранській можна було побачити близько 15 “кунгів” НГУ. Більшість правоохоронців була зосереджена у дворах навколо ОП.

Акція “Рік без Каті” на вулиці Банкові у Києві: фотогалерея

Рік-без-Каті (38) Рік-без-Каті (35) Рік-без-Каті (32) Рік-без-Каті (31) Рік-без-Каті (25) Рік-без-Каті (13) Рік-без-Каті (12) Рік-без-Каті (8) Рік-без-Каті (5)
<
>

Під кінець учасники акції запалили лампадки в пам’ять про Катю.

Біля головного входу в офіс президента, на основі щогли Державного Прапора, встановили портрет Каті й лампадки, до них клали квіти.

Також тут поставили велике символічне зрображення червоної лінії з металу – символу, що з’явився на першимх трафаретах “Хто вбив Катю Гандзюк?” і далі супроводжує акції ініціативної групи.

“Ця червона лінія символізує феодальний терор проти небайдужих людей, які не захотіли мовчати. Ця лінія встановлена в час, коли не покараний жоден із замовників нападів на громадських активістів”, – зазначено на окремій таблиці-підписі.

Окрім учасників акції “Рік без Каті”, на Банковій залишалися й інші протестувальники, зокрема вимушені переселенці, які є ветеранами бойових дій на сході, та їхні намети.

Президент Володимир Зеленський, якого запрошував на акцію “Рік без Каті” Володимир Гандзюк, не прийшов.

ДОПОВНЕНО. Вже по завершенні акції він залишив допис у фейсбуці: “Рік без Катерини Гандзюк. Усіх замовників буде знайдено й покарано. Обіцяю“.

Після Банкової учасники акції пішли до будівлі на вулицю Богомольця, де палили фальшфаєри і вимагали відставки міністра Арсена Авакова.

Читайте також:
“Мангер – організатор та один із замовників”. На роковини смерті Каті Гандзюк СБУ звітувала про слідство

Як інформувала “Новинарня“, 31 липня 2018 року громадську діячку, радника мера Херсона, друга й автора “Новинарні” Катерину Гандзюк облили сірчаною кислотою біля будинку в Херсоні.

Після майже трьох місяців боротьби за життя вона померла в Києві 4 листопада.

У Каті були хімічні опіки ІІІ-ІІ ступеня майже 40% тіла – рук, тулуба, шиї, частини обличчя й правого ока, волосяного покриву голови. Зловмисник вилив на жінку близько літра сірчаної кислоти.

Херсонські правоохоронці спершу кваліфікували злочин лише як “хуліганство”, згодом перекваліфікували на тяжкі тілесні ушкодження з метою залякування. А після того, як 1 серпня праві активісти влаштували пікети ГУ Нацполіції і прокуратури Херсонщини з піротехнікою, напад ще раз перекваліфікували – як замах на вбивство.

Серед версій у розробці поліцейського слідства: службова діяльність потерпілої, активна громадянська позиція і побутовий конфлікт.

Сама Гандзюк не довіряла слідству ГУ НП Херсонщини, яке, на думку Катерини, може бути причетне до організації нападу.
Катерина опонувала як проросійським силам, сепаратистам на півдні України, так і багатьом представникам влади, зокрема МВС і поліції.

Надвечір 1 серпня Катерину Гандзюк перевезли літаком санавіації ДСНС до Києва в опіковий центр, там підтвердили її “стабільно важкий стан”. Дівчині надали державну охорону.

3 серпня їй зробили першу операцію на руці, 6 серпня – другу (на руці, шиї й грудях), надалі робили десятки операцій з пересадки шкіри . Катерина відчувала сильні болі.

Заяву з вимогою розслідувати замах на активістку зробило посольство США.

3 серпня генпрокурор Юрій Луценко провідав Гандзюк у лікарні і після розмови з нею вирішив передати розслідування від поліції в СБУ. Катерина висловила свої версії щодо можливої причетності правоохоронців і місцевих керівників до замаху.

Однак надалі слідство залишалося в херсонському ГУ Нацполіції – паралельно з провадженням центрального апарату СБУ, який припускає, що замах на Гандзюк замовили херсонські силовики.

Увечері 3 серпня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що поліція затримала підозрюваного в замаху на Гандзюк.

6 серпня цього чоловіка – херсонця Миколу Новикова з кримінальним минулим – суд арештував на два місяці.

Невдовзі журналісти знайшли людей, які підтвердили алібі Новикова (у час скоєння замаху на Гандзюк він відпочивав на морі і не міг встигнути приїхати до місця замаху на Катерину; в нього на руках і ногах не було слідів від кислоти).

7 серпня в поліції заявили про розшук по фото другого підозрюваного в нападі, який нібито купував сірчану кислоту. Його затримали й арештували на два місяці – це був Віктор Горбунов.

Голова НПУ Сергій Князєв 22 серпня заявив загалом про шістьох затриманих за підозрою в причетності до організації злочину.

Того ж дня стало відомо, що поліція закрила провадження щодо першого підозрюваного – Новикова, визнавши, що він до злочину не причетний.

Як з’ясувалося, п’ятеро затриманих і заарештованих у справі про напад на Гандзюк – Віктор Горбунов, Володимир Васянович, Сергій Торбін, Микита Грабчук, В’ячеслав Вишневський – херсонські добровольці Української добровольчої армії (УДА), ветерани АТО, з них двоє – орденоносці.

Читайте також:
Геращенко перепросив Новикова за “подонка”.
Та назвав “подонками і злочинцями” нових підозрюваних

За даними слідства, Горбунов під час допиту зізнався, що купував кислоту 26 липня на складі у Каховці й за це отримав винагороду від Торбіна – 300 доларів. Горбунов повідомив, що здійснити замах запропонував саме Торбін, 41-річний керівник херсонського загону УДА, колишній співробітник міліції (в підозрі вказано, що Торбін був звільнений з Суворовського РВ МВС Херсона “за зловживання службовим становищем”).

Вишневський розповів, що кожному з виконавців Торбін запропонував по 500 доларів. Поки Вишневський і Васянович чатували, Грабчук підбіг до жертви і облив її кислотою.
Журналісти на суді помітили на обличчі Грабчука рану, схожу на хімічний опік.

Надалі лише Торбін відмовлявся визнавати провину й говорити про замовників злочину. Як розповідав генпрокурор Луценко, Торбін “узяв тайм-аут”, але його допитає СБУ.

Васянович, Вишневський, а з 16 жовтня – і Горбунов за рішеннями суду та прокуратури були відпущені з СІЗО під домашній арешт.

Під арештом залишалися Торбін і Грабчук. Торбіна перевезли в Київ – у слідчий ізолятор СБУ.

У перший день роботи нової сесії Верховної Ради у вересні під парламентом провели фаєр-шоу із питанням “Хто замовив Катю Гандзюк?”

27 вересня відбулася масова акція “Мовчання вбиває. Ніч на Банковій” – із вимогами результативного розслідування замахів та нападів на громадських активістів, яких від початку 2017 року вже понад 55. Багато з них мають ознаки замовних (як і напад на Гандзюк) – але жоден замовник не знайдений.

Напередодні  виступу своїх соратників Катя Гандзюк записала відеозвернення з лікарняного ліжка.

За годину до акції напад на Гандзюк уперше публічно прокоментував президент Петро Порошенко.

У день смерті Катерини поліція перекваліфікувала справу про замах на Гандзюк – на закінчений злочин – за пунктами 4, 6, 11 і 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство, скоєне групою осіб, з корисливих мотивів, з особливою жорстокістю, на замовлення).

5 листопада Генпрокуратура заявила про передачу всього розслідування в СБУ, щоб там встановили замовників.

Друзі Катерини Гандзюк 5 листопада видали заяву, в якій сказано, що їм відомо про посередника між виконавцями і замовником убивства – це Ігор Павловський на прізвисько “Собака”, раніше судимий помічник нардепа від БПП Миколи Паламарчука, екс-генерала міліції та “смотрящого” за МВС у Херсонській області.

6 листопада президент Порошенко заявив: “Навряд чи хтось більше за президента зацікавлений в розкритті цього злочину”.

Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що в медіа “витекла частина слідства”, завдяки якому 12 людей (яких слідство розглядає як замовників) “отримали необхідну їм інформацію”.
Луценко подав заяву про відставку, але ВР її не підтримала.

Ігор Павловський визнав, що знав Торбіна і співпрацював із ним.

У день похорону Каті активісти підпалили двір будинку Павловського в Херсоні та розмалювали паркан образливими гаслами.

Співробітники СБУ затримали його 10 листопада й перевезли до Києва, де суд обрав Павловському запобіжний захід – арешт до 3 грудня.

4 грудня стало відомо, що новий підозрюваний у вбивстві Гандзюк перебуває в Домінікані. Це раніше судимий Олексій Левін “Москал” (колишнє прізвище – Москаленко), близький до голови облради Владислава Мангера. СБУ оголосила його в розшук лише в січні.

Наприкінці грудня було заявлено, що слідство СБУ відпрацьовує нову версію вбивства активістки – у зв’язку з протидією Катею Гандзюк незаконній вирубці лісу на Херсонщині. Відбулися відповідні обшуки.

Щоразу слідство робило ривки у справі Гандзюк після виступів і тиску громадських активістів та ЗМІ.

28 січня на засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради батько, Віктор Гандзюк виступив зі зверненням, у якому назвав імена держчиновників і політиків, які, на його думку, можуть бути причетні до замовлення вбивства його доньки.
Віктор Гандзюк стверджує, що кримінальник Олексій Левін пішов на організацію злочину “з будівлі Херсонської ОДА”, співпрацюючи також із головою облради, керівником місцевої “Батьківщини” Владиславом Мангером.

“Я знаю тільки одне: коли підозрюваний в організації вбивства, кримінальний авторитет, який нещодавно вийшов із тюрми, співпрацює з головою Херсонської обласної ради, партійцем партії “Батьківщина” Владиславом Мангером, коли кримінальний авторитет тісно співпрацює з головою Херсонської ОДА, партійцем Блоку Петра Порошенка Андрієм Гордєєвим, коли кримінальний авторитет тісно співпрацює з заступником Гордєєва – Євгеном Рищуком, ці люди мають зникнути з політичного горизонту. Вони скомпроментовані назавжди”, – заявив Віктор Гандзюк.

“Я хочу, щоб кожен, хто знав Катю, кожен, хто чув про Катю, кожен, хто співчував їй, кожен, хто любив її та підтримував її боротьбу, зрозумів, що для мене, батька Катерини, вже немає різниці між замовниками та тими, хто їх весь цей час покривав”, – наголосив батько Гандзюк.

Після виступу Віктора Гандзюка учасники групи “Хто замовив Катю Гандзюк?” активізували публічні акції проти Мангера, Гордєєва і Рищука на заходах політичних сил, до яких вони входять – як Блоку Порошенка, так і “Батьківщини”.

Зокрема 9 лютого відбулися ексцеси з поліцією на мітингу Юлії Тимошенко в Києві.

Владислав Мангер раніше був помічником народного депутата від Партії регіонів Олексія Журавка, який зараз переховується в “ДНР” чи РФ. Сама Катя Гандзюк пов’язувала його з росіянами та криміналітетом.
Про діяльність Мангера і його кримінальне минуле близький друг Гандзюк Сергій Нікітенко зняв фільм. Після виходу фільму Нікітенка побили невідомі.

7 лютого було оприлюднено розслідування програми “Схеми”, в якому сказано, що за тиждень до нападу на  Катерину Гандзюк юрист Владислава Мангера здав в оренду майже за безцінь підозрюваному в організації вбивства Олексію “Москалу” Левіну базу відпочинку Oasis Beach у Лазурному, на узбережжі Чорного моря.

11 лютого Владиславу Мангеру оголосили підозру в організації вбивства Гандзюк. Після того, як Катерина викрила схему підпалу частини Олешківського лісу і незаконної вирубки великих площ лісових насаджень, за версією слідства, Мангер замовив організацію вбивства Гандзюк Левіну, а той залучив посередників – Павловського та його помічника Одінцова. Вони найняли Торбіна “Опера”, а той – своїх побратимів з УДА.

11 лютого також стало відомо, що від посади заступника голови ОДА тимчасово відсторонений Євген Рищук.

Активісти групи “Хто замовив Катю Гандзюк?” вважають, що до злочину і “лісової” схеми ймовірно причетні, крім Мангера, також Рищук і Гордєєв.

Група “Хто замовив Гандзюк?” також заявила, що до вбивства Катерини імовірно причетний голова ГУ Нацполіції Херсонської області Артур Мєріков, який попередив кримінального авторитета Москала про те, що за ним ведеться спостереження і йому краще виїхати.

Шевченківський райсуд у Києві обрав Мангеру запобіжний захід – арешт на два місяці з альтернативою застави та з носінням електронного браслета. Адвокат того ж дня, 15 лютого, вніс за нього заставу в розмірі 2,5 мільйона гривень,

28 лютого Верховна Рада продовжила роботу слідчої комісії щодо вбивства Гандзюк на три місяці. Підозрюваного в організації нападу на громадську діячку Катерину Гандзюк Владислава Мангера відсторонили від посади голови Херсонської обласної ради.

Шевченківський райсуд Києва частково задовольнив клопотання прокуратури і відсторонив Мангера на місяць – до 6 квітня. При цьому прокуратура просила відсторонити його на два місяці.

4 березня суд відмовився продовжувати обов’язки Мангера. Апеляційний суд залишив без задоволення скарги сторін захисту та обвинувачення щодо запобіжного заходу у вигляді арешту із правом внесення застави, який закінчився 3 березня.

3 квітня Шевченківський суд міста Києва частково задовольнив клопотання прокуратури про зміну запобіжного заходу Мангеру й постановив надягнути на нього електронний засіб контролю та забрати закордонний паспорт.

6 квітня, після заяви Гордєєва про відставку за власним бажанням, президент Петро Порошенко зустрівся з представниками групи “Хто замовив Катю Гандзюк?” на Банковій.

12 квітня підозрюваний в організації вбивства Катерини Гандзюк голова Херсонської облради Владислав Мангер вийшов на роботу після закінчення терміну відсторонення.

15 квітня Шевченківський райсуд Києва відмовився продовжувати термін відсторонення від посади Мангерові.

2 травня вийшов під домашній арешт Павловський.

Також у травні група “ХЗКГ” повідомила, що Мангер домовляється із правоохоронцями, які не проти “продати справу Гандзюк” за кілька мільйонів доларів.

6 червня Покровський районний суд Дніпропетровської області затвердив угоду зі слідством обвинувачених у нападі на херсонську громадську діячкуКатерину Гандзюк і призначив їм покарання.

Координатора нападу Сергія Торбіна засудили до шести років і шести місяців позбавлення волі, а безпосереднього нападника Микиту Грабчука – до шести років в’язниц.

Володимир Васянович та В’ячеслав Вишневський отримали вирок – чотири роки ув’язнення, а Віктор Горбунов – три роки. Також усіх обвинувачених зобов’язали сплатити 50 тисяч гривень на покриття судових витрат.

Читайте також:
Вбивство Гандзюк: справу Павловського передали в Одесу, ГПУ уклала з ним угоду, – адвокат

Аваков не збирається у відставку через справу Гандзюк. Киває на СБУ

Польська Gazeta Wyborcza включила Катю Гандзюк до списку 120 відомих людей, померлих за рік

Усі фото — Дмитро Лиховій / “Новинарня

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна