Президент присвоїв патріарху Філарету звання “Герой України”

 

Президент Петро Порошенко присвоїв звання “Герой України” почесному патріарху Православної церкви України, екс-главі УПЦ КП Філарету (Денисенку).

Як передає “Новинарня“, відповідний указ 8 січня розміщено на сайті глави держави.

В указі №3/2019 “Про присвоєння звання Герой України” за підписом Петра Порошенка сказано: “За видатну історичну роль у становленні незалежної Православної Церкви України, діяльність, спрямовану на відродження духовності Українського народу, піднесення авторитету православ’я, утвердження ідеалів милосердя і міжконфесійної злагоди постановляю:
Присвоїти звання Герой України з врученням ордена Держави Патріарху ФІЛАРЕТУ (ДЕНИСЕНКУ Михайлу Антоновичу)”.

Своє рішення глава держави прокоментував у “Фейсбуці”: “Ще не придумано тої міри, якою можна виміряти внесок Патріарха Філарета в боротьбу за власну помісну церкву. Він був, є і залишається духовним лідером української церкви, духовним лідером українського народу. Ось чому прийняв рішення присвоїти йому звання Герой України”.

Як відомо, 23 січня Святійшому Філарету виповниться 90 років. Він очолював УПЦ – Київський патріархат із 1995 року й мав амбіцію стати митрополитом єдиної Православної церкви України, однак поступився своєму молодому вихованцеві Епіфанію.

Варто зазначити, що досі звання Героя України мав один архієрей – митрополит Київський УПЦ МП Володимир (Сабодан). Президент Віктор Янукович нагородив його званням героя та орденом Держави в липні 2011 року “з нагоди 45-річчя хіротонії та 20-ї річниці незалежності України”.

Читайте також:
“Філарет вистраждав автокефалію”.
Історик — про те, навіщо нам томос і чому його має отримати саме глава УПЦ КП

Як повідомляла “Новинарня“, передісторія цієї події така. Після візиту в Стамбул і переговорів у Вселенському патріархаті у квітні 2018 року Петро Порошенко на зустрічі з представниками Верховної Ради заявив, що Константинополь “як ніколи близький” до визнання автокефалії Української помісної православної церкви і що він та ієрархи УПЦ КП і УАПЦ вирішили офіційно звернутися до Вселенського патріарха Варфоломія I з цього приводу та просять парламент підтримати це звернення.

19 квітня Верховна Рада ухвалила постанову про підтримку звернення президента до Вселенського патріарха про надання томосу на автокефалію Православної церкви в Україні.

Президент України повідомив, що відтак Вселенський патріархат почав процедури для надання автокефалії Україні. Умовою Фанару для надання томосу було створення єдиної помісної Православної церкви України.
Від держави цей процес модерував радник президента Ростислав Павленко.

У червні патріарх Варфоломій заявив, що “наше зобов’язання – повернути українців до канонічності“.

3 вересня в Стамбулі відбувся архієрейський синаксис Вселенського патріархату. Він вирішив, що Константинополь може надавати автокефалію Українській церкві, яка про це просить, без згоди інших церков.

7 вересня Вселенський патріархат призначив своїх екзархів у Києві, підкресливши, що це відбулося у рамках підготовки до надання автокефалії православній церкві в Україні.
Інтереси Константинополя в Україні представляють архієпископ Даниїл із Памфілона (США) та єпископ Іларіон з Едмонтона (Канада) – вони були визначені модерувати об’єднавчий процес у Києві.

Московський патріархат організовував вуличні провокації біля осель екзархів.

11 жовтня, за результатами Синоду в Стамбулі, Вселенський патріархат оприлюднив документ, у якому підтвердив визнання недійсною анафеми патріарха УПЦ КП Філарета і митрополита УАПЦ Макарія (через задоволення їхніх апеляцій) та визнав незаконним томос 1686 року про зверхність Московського патріархату над Київською митрополією.
Константинополь оголосив, що продовжує реалізацію рішення про надання автокефалії церкві України, та заявив про свою ставропігію в Києві.

Після цього глава Київської патріархії Філарет закликав УАПЦ та УПЦ МП готуватися до Об’єднавчого собору, на якому оберуть голову Помісної церкви, що отримає томос Константинополя.

15 жовтня на Синоді РПЦ в Мінську Російська православна церква засудила такі рішення Фанара з визнання “розкольників” та оголосила, що розриває євхаристійний зв’язок із Константинопольським (Вселенським) патріархатом.
13 листопада аналогічне рішення ухвалила УПЦ МП в Києві.

29 листопада синод Вселенського патріархату затвердив текст томосу про автокефалію для Української помісної православної церкви та проект статуту цієї церкви, частиною якого стане томос. Також було прийнято рішення про проведення Об’єднавчого собору в Києві.

Київський патріархат висував на голову Єдиної церкви свого патріарха Філарета, однак зрештою був змушений подати компромісну фігуру – молодого патріаршого намісника Епіфанія.

Собор відбувся 15 грудня. В ньому взяли участь 192 делегати – архієпископи, священики, миряни від УПЦ Київського патріархату, Українську автокефальну православну церкву (УАПЦ) та Українську православну церкву Московського патріархату (УПЦ МП). При цьому Московський патріархат чинив перепони приїзду своїх архієреїв на собор, тож УПЦ МП представляли двоє митрополитів.

Запрошення на Об’єднавчий собор повернули 56 архієреїв УПЦ МП. Зокрема, предстоятель УПЦ МП митрополит Онуфрій публічно повернув Вселенському патріарху лист-запрошення для участі в Соборі із супровідною заявою від МП.

Головував на Соборі митрополит Гальський Еммануїл (Адамакіс) від Вселенського патріархату. У президії, серед інших, сиділи також патріарх УПЦ КП Філарет (на собор він прийшов не в патріаршому головному уборі – куколі, а в звичайній скуфії) і президент України Петро Порошенко.

Голосування за предстоятеля єдиної ПЦУ відбувалося у два тури. У суперництві з митрополитом Луцьким УПЦ КП Михаїлом і митрополитом Вінницьким з УПЦ МП Симеоном переміг митрополит Переяславський і Білоцерківський УПЦ КП Епіфаній (Сергій Думенко), патріарший намісник та ставленик патріарха КП Філарета.
УПЦ КП і УАПЦ перед тим прийняли рішення про розпуск і входження до єдиної Православної церкви України.

Російська православна церква і УПЦ МП не визнали собору та утворення ПЦУ й відлучили архієреїв, які перейшли до єдиної церкви.

Натомість почався процес переходу парафій МП до єдиної помісної Православної церкви України.

Верховна Рада України 20 грудня ухвалила закон, який передбачає перейменування УПЦ МП, аби в її назві було вказано приналежність до церкви країни-агресора (РПЦ в Україні). 22 грудня закон підписав президент Петро Порошенко. В МП висловили незгоду з таким рішенням.

5 січня Вселенський патріарх урочисто підписав томос у Георгіївському храмі на Фанарі, а 6 січня вручив митрополиту Епіфанію цей документ під час співслужіння. На Різдво, 7 січня, томос на автокефалію було продемонстровано під час літургії у Софії Київській.

Читайте також:
Філарет не буде балотуватися на главу єдиної церкви, – джерело

 

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна