Предстоятель Білоруської православної автокефальної церкви архієпископ Святослав Логін оголосив Олександрові Лукашенку анафему.
Про це інформує “Радіо Свобода”.
На богослужінні в неділю, 22 листопада, під час служби в соборі святого Кирила Туровського у Торонто в присутності вірян архієпископ Святослав Логін зачитав “Архієрейське послання з оголошенням анафеми колишньому президенту Олександру Лукашенку – диктатору, вбивці і мучителю народу побожного білоруського”.
Архієпископ Святослав Логін прокляв Олександра Лукашенка і відлучив його від церкви.
На початку відлучення сказано, що “благочестивий білоруський народ зараз переживає непростий час, коли за наказом самозванця – колишнього президента Олександра Лукашенка, одержимого Дияволом, наші діти вбивають і знущаються над нашими братами і сестрами. Цей кат і його спільники вчиняють криваві розправи над мирним населенням на вулицях та у в’язницях в столиці Мінську і в різних містах багатостраждальної Білорусі, прославляючи і продовжуючи богоборницьку політику більшовиків, відкрито порушуючи заповіді Божі, руйнуючи пам’ятники на вшанування спочилих”.
Далі архієпископ Логін стверджує: “Церква – духовний і неполітичний інститут, що навчає паству боротися за істину, вона не може просто спостерігати геноцид білорусів, але повинна, згідно зі Святим Вченням Христа, бути сумлінням свого народу, змушуючи нас проголошувати наступне: Владою, даною нам Богом, ми відлучаємо від Святої Православної Церкви і проголошуємо анафему колишньому президентові Олександру Лукашенку, який носить християнське ім’я і належить Православній Церкві тільки за народженням, забороняє йому приступати до Тайн Христових, згадувати його в православних службах і молитвах до повного каяття перед Церквою і білоруським народом. Ми закликаємо тих, хто все ще служить його сатанинській владі, не підкорятися злочинним наказам, тому що в іншому випадку на вас чекають прокляття ваших нащадків у земному житті і пекло в небесному житті (…)”.
У зверненні також йдеться про те, що архієпископ і священики БАПЦ моляться “за здоров’я поранених і ув’язнених, а також за упокій вбитих мирних демонстрантів – захисників Білорусі, чиї страждання і жертви не даремні, які надихають співвітчизників на протистояння злу та брехні заради добра, заради свободи і незалежності нашої батьківщини”.
Читайте також:
Лукашенко заявив, що проти Білорусі працюють найпотужніші спецслужби з центрами у Варшаві й Києві
Як інформувала “Новинарня“, після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.
Противники Лукашенка заявили про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показали, що на багатьох дільницях насправді перемогла опозиціонерка Світлана Тіхановська (наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).
Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви. Згодом Литва визнала її, а не Лукашенка, обраним лідером.
У перші дні протестів силовики застосовували проти демонстрантів світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери спершу використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
Точно відомо про трьох загиблих громадян. Однак різні джерела інформують про більше число вбитих.
22 серпня в Мінську знайшли повішеним ще одного учасника акцій протесту.
Число затриманих у перші дні сягнуло 7 тисяч, потім перевищило 12 тисяч.
Надалі протести стали мирними.
Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.
10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк із 17 серпня. До нього приєднувалися великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо. Однак за короткий час режим Лукашенка придушив протести на підприємствах.
14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів).
Натомість соціологія згодом показувала перевагу Тіхановської у 2,5 раза.
16 серпня мітинг на підтримку Лукашенка в центрі Мінська зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.
На тлі цих виступів Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.
Надалі традиційними стали великі марші протесту щонеділі. Такі маніфестації 23 серпня та 30 серпня зібрали, за оцінками опозиційних ЗМІ, по 200 тисяч учасників.
Марш 6 вересня охопив удвічі менше людей. Після нього знову відбулися масові затримання учасників та організаторів.
Під час маршу 13 вересня демонстранти в Мінську ходили в елітне селище Дрозди, де розташована одна з резиденцій Лукашенка та живуть багато високопоставлених чиновників. Були затримані сотні людей, силовики застосовували світлошумові гранати, а в Бресті – водомети.
14 вересня Лукашенко зустрівся з президентом РФ Путіним у Сочі та домовився про позику на $1,5 млрд.
Надалі щотижневі виступи проти Лукашенка продовжилися, але стали менш чисельними.
“Народний ультиматум” – виконати вимоги опозиції до 25 жовтня, інакше збереться загальнонаціональний страйк – не було реалізовано.
12 листопада в лікарні в Мінську помер активіст Роман Бондаренко, якого напередодні силовики в масках побили й викрали з так званої “площі Змін” (конфлікт стався навколо біло-червоно-білих стрічок на огорожі). Ця смерть спричинила нові акції протесту.
Читайте також:
Євросоюз розширить список санкцій щодо Білорусі до 200 осіб, – Тіхановська
“Не хотіли Майдану – маєте ДНР”, – Андрій Бондар про білоруські протести
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!