Олександр Лукашенко заявив, що сьогодні “проти Білорусі працюють найсильніші спецслужби світу”, а їхні центри розташовані “під Варшавою та в Києві”.
Про це в п’ятницю, 20 листопада, інформує БЕЛТА.
“У цей період проти держави працюють найпотужніші спецслужби світу. США створили центр під Варшавою, а зараз – в Києві. Ми з росіянами, розвідка наша і їхня, попрацювали і побачили ці центри. Жодного поляка там нема. Це тільки територія. Там всі американці сидять – розумні, талановиті, здібні люди”, – сказав Лукашенко.
Він вважає, що “спецслужби використовують інтернет, сучасні технології та розгойдують всю планету”.
“Ось ви створили, ви гойдали, ви втручалися в чужі вибори, а ось і отримали самі. Їм, бачите Білорусь як кістка в горлі, треба промити. Не вийде”, – заявив Лукашенко.
Нагадаємо, нещодавно в міністерстві закордонних справ Білорусі викликали тимчасового повіреного у справах Польщі Мартіна Воцеховського, якому передали ноту з вимогою видати адміністраторів телеграм-каналу NEXTA.
У жовтні інформаційний телеграм-канал NEXTA-Live і логотип NEXTA визнали в Білорусі екстремістськими матеріалами.
Як інформувала “Новинарня“, після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.
Противники Лукашенка заявили про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показали, що на багатьох дільницях насправді перемогла опозиціонерка Світлана Тіхановська (наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).
Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви. Згодом Литва визнала її, а не Лукашенка, обраним лідером.
У перші дні протестів силовики застосовували проти демонстрантів світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери спершу використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
Точно відомо про трьох загиблих громадян. Однак різні джерела інформують про більше число вбитих.
22 серпня в Мінську знайшли повішеним ще одного учасника акцій протесту.
Число затриманих у перші дні сягнуло 7 тисяч, потім перевищило 12 тисяч.
Надалі протести стали мирними.
Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.
10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк із 17 серпня. До нього приєднувалися великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо. Однак за короткий час режим Лукашенка придушив протести на підприємствах.
14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів).
Натомість соціологія згодом показувала перевагу Тіхановської у 2,5 раза.
16 серпня мітинг на підтримку Лукашенка в центрі Мінська зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.
На тлі цих виступів Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.
Надалі традиційними стали великі марші протесту щонеділі. Такі маніфестації 23 серпня та 30 серпня зібрали, за оцінками опозиційних ЗМІ, по 200 тисяч учасників.
Марш 6 вересня охопив удвічі менше людей. Після нього знову відбулися масові затримання учасників та організаторів.
Під час маршу 13 вересня демонстранти в Мінську ходили в елітне селище Дрозди, де розташована одна з резиденцій Лукашенка та живуть багато високопоставлених чиновників. Були затримані сотні людей, силовики застосовували світлошумові гранати, а в Бресті – водомети.
14 вересня Лукашенко зустрівся з президентом РФ Путіним у Сочі та домовився про позику на $1,5 млрд.
Надалі щотижневі виступи проти Лукашенка продовжилися, але стали менш чисельними.
“Народний ультиматум” – виконати вимоги опозиції до 25 жовтня, інакше збереться загальнонаціональний страйк – не було реалізовано.
12 листопада в лікарні в Мінську помер активіст Роман Бондаренко, якого напередодні силовики в масках побили й викрали з так званої “площі Змін” (конфлікт стався навколо біло-червоно-білих стрічок на огорожі). Ця смерть спричинила нові акції протесту.
Читайте також:
Євросоюз розширить список санкцій щодо Білорусі до 200 осіб, – Тіхановська
“Не хотіли Майдану – маєте ДНР”, – Андрій Бондар про білоруські протести
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!