СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
330396 +7517
Летальні випадки:
6164 +121
Одужали:
137578 +2680
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 2950463 (+36457). Оновлено: 08:55 23.10.2020

Лукашенко в СІЗО вперше зустрівся з політв’язнями. Білоруська опозиція бачить “крок до перемоги”

 

Нелегітимний президент Білорусі Олександр Лукашенко провів зустріч із політичними в’язнями.

Про зустріч, що відбулася вранці в суботу, 10 жовтня, в СІЗО КДБ у Мінську, наразі не повідомив офіційний сайт керівника РБ, але поінформував наближений до Лукашенка телеграм-канал “Пул первого”.

За даними цього каналу, Лукашенко чотири з половиною години розмовляв із представниками координаційної ради та об’єднаного штабу опозиції, які перебувають у в’язниці.

“Мета президента – почути думки всіх, однак учасники розмови залишили зміст розмови в таємниці”, – пише “Пул первого”.

При цьому наголошується на позиції Лукашенка: “Треба дивитися на проблему ширше. Не можна писати конституцію на вулиці”.

Як зауважує опозиційне видання “Наша ніва“, судячи з фото, на зустрічі були присутні недопущений до виборів президента Віктор Бабарико та його син Едуард, Лілія Власова, Юрій Воскресенський, Віталій Шкляров та, очевидно, Кирило Бадзей.

Член президії координаційної ради Павло Латушко (колишній міністр культури, дипломат, ексдиректор Національного академічного театру ім. Янки Купали) висловив думку, що розпочати діалог із політв’язнями Лукашенка змусила вулиця.

“Сьогоднішня зустріч показала: ми на правильному шляху. Лукашенко був змушений сісти за стіл переговорів із людьми, яких він сам ув’язнив. У його державі все розривається по швах: економіка руйнується, банківська система також руйнується, військова підтримка руйнується, зовнішня політика зазнає невдачі, повна ізоляція… Той факт, що Лукашенко сів за стіл переговорів – заслуга нас усіх, хто протестує вже два місяці. Ми досягли прогресу, і це важливий крок до перемоги“, – підкреслив Латушко.

За його словами, вимоги опозиції залишаються незмінними:

  • звільнити політичних в’язнів,
  • притягнути до відповідальності винних у злочинах,
  • провести нові чесні вибори президента.

У свою чергу “Наша ніва” в редакційному коментарі відзначає велику важливість 10 жовтня, порівнюючи його з датою президентських виборів (9 серпня), та наголошує: зустріч з політв’язнями – визнання Лукашенком  законності його опонентів та крок до “круглого столу”, якого вимагає опозиція.

Видання вказує, що це була не сепаратна зустріч Лукашенка з кимось із політичних в’язнів чи лідерів опозиції, а зустріч із цілою групою представників опозиції, хоч і неповною без Тихановського, Знака, Колеснікової, Статкевича, Северинця, Латушка, Алексієвич та Світлани Тихановської, яка перебуває в Литві.

“Сам факт цієї зустрічі – визнання статусу політичних в’язнів, включаючи Бабарику та Власову, визнання того, що вони є політичними та не підозрюються в економічних злочинах. Це гігантська зміна. Хоча зустріч відбулася в СІЗО КДБ,

це визнання законності іншої сторони білоруської політики.
Зустріч є визнанням законності протестувальнкиів, опозиції та її лідерів”,

– пише “НН”.

Видання нагадує, що з часу президентських виборів у Білорусі нараховується вже 13 580 затриманих, 300 кримінальних справ та 4 демонстранти, які віддали своє життя за свободу.

Читайте також:
Тіхановська формує тіньовий уряд Білорусі

Як інформувала “Новинарня“, після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.
Противники Лукашенка заявляють про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показують, що на багатьох дільницях насправді перемогла опозиціонерка Світлана Тіхановська (а, наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).

Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви. Згодом Литва визнала її, а не Лукашенка, обраним лідером.

У перші дні протестів силовики застосовували проти демонстрантів світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери спершу використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
Точно відомо про трьох загиблих громадян. 22 серпня в Мінську знайшли повішеним ще одного учасника акцій протесту. Число затриманих у перші дні сягнуло 7 тисяч, а надалі перевищило 12 тисяч.
Протести стали мирними.

Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.

10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк із 17 серпня. До нього приєднувалися великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо. Однак за короткий час режим Лукашенка придушив протести на підприємствах.

14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів).

16 серпня в центрі Мінська відбулися два мітинги. Мітинг на підтримку Лукашенка зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.

На тлі цих виступів Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.

Надалі традиційними стали великі марші протесту щонеділі. Такі маніфестації 23 серпня та 30 серпня зібрали, за оцінками опозиційних ЗМІ, по 200 тисяч учасників.
Марш 6 вересня охопив удвічі менше людей. Після нього знову відбулися масові затримання учасників та організаторів.
Під час маршу 13 вересня демонстранти в Мінську ходили в елітне селище Дрозди, де розташована одна з резиденцій Лукашенка та живуть багато високопоставлених чиновників. Були затримані сотні людей, силовики застосовували світлошумові гранати, а в Бресті – водомети.
На акції 4 жовтня мітингарі зламали водомет.

14 вересня Лукашенко зустрівся з президентом РФ Путіним у Сочі та домовився про позику на $1,5 млрд.

Читайте також:
Білоруський портал, який висвітлює протести в країні, на три місяці позбавили статусу ЗМІ

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

234
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: