Тіхановська формує тіньовий уряд Білорусі

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тіхановська почала формування тіньового уряду країни.

Про це інформує пресслужба Тіхановської в телеграм-каналі у середу, 30 вересня.

“Тіхановська призначила представником з прав людини Гаррі Погоняйла – відомого білоруського юриста та правозахисника. Представником з економічних реформ призначений економіст Алесь Алехнович“, – йдеться в повідомленні.

Погоняйло був адвокатом у багатьох справах стосовно прав людини в Білорусі, включно зі справами білоруських журналістів Павла Шеремета та Дмитра Завадського.

Понад 20 років він є заступником голови Білоруського Гельсінкського комітету. Алехнович є віцепрезидентом Аналітичного центру CASE-Belarus, який вивчає економіку та розробляє економічні реформи для Білорусі.

“Режим Олександра Лукашенка не лише нелегітимний, він більше не впорується зі своїми задачами. Ми не можемо сидіти склавши руки та спостерігати, як країна дедалі більше занурюється в кризу. Тому, щоби забезпечити проведення нових виборів, я продовжую свою роботу з об’єднання всіх демократичних сил білоруського суспільства”, – заявила Тіхановська.

За словами речниці Тіхановської Ганни Красуліної, йдеться про формування команди, яка буде діяти узгоджено з Координаційної радою білоруської опозиції.

Читайте також:
Київ не вказуватиме посаду Лукашенка після завершення терміну його повноважень, – Кулеба

Як інформувала “Новинарня“, після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.
Противники Лукашенка заявляють про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показують, що на багатьох дільницях насправді перемогла опозиціонерка Світлана Тіхановська (а, наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).

Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви. Згодом Литва визнала її, а не Лукашенка, обраним лідером.

У перші дні протестів силовики застосовували проти демонстрантів світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери спершу використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
Точно відомо про трьох загиблих громадян. 22 серпня в Мінську знайшли повішеним ще одного учасника акцій протесту. Число затриманих у перші дні сягнуло 7 тисяч, а надалі перевищило 12 тисяч.
Протести стали мирними.

Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.

10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк із 17 серпня. До нього приєднувалися великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо. Однак за короткий час режим Лукашенка придушив протести на підприємствах.

14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів).

16 серпня в центрі Мінська відбулися два мітинги. Мітинг на підтримку Лукашенка зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.

На тлі цих виступів Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.

Надалі традиційними стали великі марші протесту щонеділі. Такі маніфестації 23 серпня та 30 серпня зібрали, за оцінками опозиційних ЗМІ, по 200 тисяч учасників.
Марш 6 вересня охопив удвічі менше людей. Після нього знову відбулися масові затримання учасників та організаторів.
Під час маршу 13 вересня демонстранти в Мінську ходили в елітне селище Дрозди, де розташована одна з резиденцій Лукашенка та живуть багато високопоставлених чиновників. Були затримані сотні людей, силовики застосовували світлошумові гранати, а в Бресті – водомети.

14 вересня Лукашенко зустрівся з президентом РФ Путіним у Сочі, подякував за підтримку та домовився про позику на $1,5 млрд.

Читайте також:
Білоруський портал, який висвітлює протести в країні, на три місяці позбавили статусу ЗМІ