СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
54133 +612
Летальні випадки:
1398 +15
Одужали:
26503 +385
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 803657 (+6977). Оновлено: 08:52 13.07.2020

Справа Гандзюк: суд продовжив до липня арешт підозрюваного Левіна

 

Печерський районний суд Києва продовжив до 1 липня запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для Олексія Левіна (Москаленка), який підозрюється в організації нападу на херсонську активістку Катерину Гандзюк.

Таке рішення суд ухвалив у понеділок, 25 липня, повідомив у коментарі “Укрінформу” адвокат Левіна Ігор Мокін.

“Печерський райсуд продовжив арешт Олексія Левіна до 1 липня без можливості внесення застави”, – сказав він.

Адвокат додав, що захист Левіна планує оскаржити таке рішення суду.

Читайте також:
Батько Гандзюк – до Зеленського: Чому ви мовчите, коли нова генпрокурор молотком ламає розслідування вбивства Каті?

Як інформувала “Новинарня“, 31 липня 2018 року громадську діячку, радника мера Херсона, друга й автора “Новинарні” Катерину Гандзюк облили сірчаною кислотою біля будинку в Херсоні.
Після майже трьох місяців боротьби за життя вона померла в Києві 4 листопада.

У Каті були хімічні опіки ІІІ-ІІ ступеня майже 40% тіла – рук, тулуба, шиї, частини обличчя й правого ока, волосяного покриву голови. Зловмисник вилив на жінку близько літра сірчаної кислоти.

Херсонські правоохоронці спершу кваліфікували злочин лише як “хуліганство”, згодом перекваліфікували на тяжкі тілесні ушкодження з метою залякування. А після того, як 1 серпня праві активісти влаштували пікети ГУ Нацполіції і прокуратури Херсонщини з піротехнікою, напад ще раз перекваліфікували – як замах на вбивство.

Серед версій у розробці поліцейського слідства були: службова діяльність потерпілої, активна громадянська позиція і побутовий конфлікт.
Сама Гандзюк не довіряла слідству ГУ НП Херсонщини, яке, на думку Катерини, може бути причетне до організації нападу.
Катерина опонувала як проросійським силам, сепаратистам на півдні України, так і багатьом представникам влади, зокрема МВС і поліції.

Надвечір 1 серпня Катерину Гандзюк перевезли літаком санавіації ДСНС до Києва в опіковий центр, там підтвердили її “стабільно важкий стан”. Дівчині надали державну охорону.
3 серпня їй зробили першу операцію на руці, 6 серпня – другу (на руці, шиї й грудях), надалі робили десятки операцій з пересадки шкіри . Катерина відчувала сильні болі.

Заяву з вимогою розслідувати замах на активістку зробило посольство США.

3 серпня генпрокурор Юрій Луценко провідав Гандзюк у лікарні і після розмови з нею вирішив передати розслідування від поліції в СБУ. Катерина висловила свої версії щодо можливої причетності правоохоронців і місцевих керівників до замаху.

Однак надалі слідство залишалося в херсонському ГУ Нацполіції – паралельно з провадженням центрального апарату СБУ, який припускає, що замах на Гандзюк замовили херсонські силовики.

Увечері 3 серпня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що поліція затримала підозрюваного в замаху на Гандзюк.

6 серпня цього чоловіка – херсонця Миколу Новикова з кримінальним минулим – суд арештував на два місяці.

Невдовзі журналісти знайшли людей, які підтвердили алібі Новикова (у час скоєння замаху на Гандзюк він відпочивав на морі і не міг встигнути приїхати до місця замаху на Катерину; в нього на руках і ногах не було слідів від кислоти).

7 серпня в поліції заявили про розшук по фото другого підозрюваного в нападі, який нібито купував сірчану кислоту. Його затримали й арештували на два місяці – це був Віктор Горбунов.

Голова НПУ Сергій Князєв 22 серпня заявив загалом про шістьох затриманих за підозрою в причетності до організації злочину.

Того ж дня стало відомо, що поліція закрила провадження щодо першого підозрюваного – Новикова, визнавши, що він до злочину не причетний.

Як з’ясувалося, п’ятеро затриманих і заарештованих у справі про напад на Гандзюк – Віктор Горбунов, Володимир Васянович, Сергій Торбін, Микита Грабчук, В’ячеслав Вишневський – херсонські добровольці Української добровольчої армії (УДА), ветерани АТО, з них двоє – орденоносці.

За даними слідства, Горбунов під час допиту зізнався, що купував кислоту 26 липня на складі у Каховці й за це отримав винагороду від Торбіна – 300 доларів. Горбунов повідомив, що здійснити замах запропонував саме Торбін, 41-річний керівник херсонського загону УДА, колишній співробітник міліції (в підозрі вказано, що Торбін був звільнений з Суворовського РВ МВС Херсона “за зловживання службовим становищем”).
Вишневський розповів, що кожному з виконавців Торбін запропонував по 500 доларів. Поки Вишневський і Васянович чатували, Грабчук підбіг до жертви і облив її кислотою.
Надалі лише Торбін відмовлявся визнавати провину й говорити про замовників злочину.

27 вересня відбулася масова акція “Мовчання вбиває. Ніч на Банковій” – із вимогами результативного розслідування замахів та нападів на громадських активістів, яких від початку 2017 року вже понад 55. Багато з них мають ознаки замовних (як і напад на Гандзюк) – але жоден замовник не знайдений.
Напередодні  виступу своїх соратників Катя Гандзюк записала відеозвернення з лікарняного ліжка.

За годину до акції напад на Гандзюк уперше публічно прокоментував президент Петро Порошенко.

У день смерті Катерини поліція перекваліфікувала справу про замах на Гандзюк – на закінчений злочин – за пунктами 4, 6, 11 і 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство, скоєне групою осіб, з корисливих мотивів, з особливою жорстокістю, на замовлення).

5 листопада Генпрокуратура заявила про передачу всього розслідування в СБУ, щоб там встановили замовників.

Друзі Катерини Гандзюк 5 листопада видали заяву, в якій сказано, що їм відомо про посередника між виконавцями і замовником убивства – це Ігор Павловський на прізвисько “Собака”, раніше судимий помічник нардепа від БПП Миколи Паламарчука, екс-генерала міліції та “смотрящого” за МВС у Херсонській області.

Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що в медіа “витекла частина слідства”, завдяки якому 12 людей (яких слідство розглядає як замовників) “отримали необхідну їм інформацію”.
Луценко подав заяву про відставку, але ВР її не підтримала.

Ігор Павловський визнав, що знав Торбіна і співпрацював із ним.

У день похорону Каті активісти підпалили двір будинку Павловського в Херсоні та розмалювали паркан образливими гаслами.

Співробітники СБУ затримали його 10 листопада й перевезли до Києва, де суд обрав Павловському запобіжний захід – арешт до 3 грудня.

4 грудня 2018 року стало відомо, що новий підозрюваний у вбивстві Гандзюк перебуває в Домінікані. Це раніше судимий Олексій Левін “Москал” (колишнє прізвище – Москаленко), близький до голови облради Владислава Мангера. СБУ оголосила його в розшук лише в січні.

Наприкінці грудня було заявлено, що слідство СБУ відпрацьовує нову версію вбивства активістки – у зв’язку з протидією Катею Гандзюк незаконній вирубці лісу на Херсонщині. Відбулися відповідні обшуки.

Щоразу слідство робило ривки у справі Гандзюк після виступів і тиску громадських активістів та ЗМІ.

28 січня 2019 року на засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради батько, Віктор Гандзюк виступив зі зверненням, у якому назвав імена держчиновників і політиків, які, на його думку, можуть бути причетні до замовлення вбивства його доньки.
Віктор Гандзюк стверджує, що кримінальник Олексій Левін пішов на організацію злочину “з будівлі Херсонської ОДА”, співпрацюючи також із головою облради, керівником місцевої “Батьківщини” Владиславом Мангером.

“Я знаю тільки одне: коли підозрюваний в організації вбивства, кримінальний авторитет, який нещодавно вийшов із тюрми, співпрацює з головою Херсонської обласної ради, партійцем партії “Батьківщина” Владиславом Мангером, коли кримінальний авторитет тісно співпрацює з головою Херсонської ОДА, партійцем Блоку Петра Порошенка Андрієм Гордєєвим, коли кримінальний авторитет тісно співпрацює з заступником Гордєєва – Євгеном Рищуком, ці люди мають зникнути з політичного горизонту. Вони скомпроментовані назавжди”, – заявив Віктор Гандзюк.

Після виступу Віктора Гандзюка учасники групи “Хто замовив Катю Гандзюк?” активізували публічні акції проти Мангера, Гордєєва і Рищука на заходах політичних сил, до яких вони входять – як Блоку Порошенка, так і “Батьківщини”.

Владислав Мангер раніше був помічником народного депутата від Партії регіонів Олексія Журавка, який зараз переховується в “ДНР” чи РФ. Сама Катя Гандзюк пов’язувала його з росіянами та криміналітетом.
Про діяльність Мангера і його кримінальне минуле близький друг Гандзюк Сергій Нікітенко зняв фільм. Після виходу фільму Нікітенка побили невідомі.

7 лютого було оприлюднено розслідування програми “Схеми”, в якому сказано, що за тиждень до нападу на  Катерину Гандзюк юрист Владислава Мангера здав в оренду майже за безцінь підозрюваному в організації вбивства Олексію “Москалу” Левіну базу відпочинку Oasis Beach у Лазурному, на узбережжі Чорного моря.

11 лютого Владиславу Мангеру оголосили підозру в організації вбивства Гандзюк. Після того, як Катерина викрила схему підпалу частини Олешківського лісу і незаконної вирубки великих площ лісових насаджень, за версією слідства, Мангер замовив організацію вбивства Гандзюк Левіну, а той залучив посередників – Павловського та його помічника Одінцова. Вони найняли Торбіна “Опера”, а той – своїх побратимів з УДА.

Активісти групи “Хто замовив Катю Гандзюк?” вважають, що до злочину і “лісової” схеми ймовірно причетні, крім Мангера, також Рищук і Гордєєв.
Група “Хто замовив Гандзюк?” також заявила, що до вбивства Катерини імовірно причетний голова ГУ Нацполіції Херсонської області Артур Мєріков, який попередив кримінального авторитета Москала про те, що за ним ведеться спостереження і йому краще виїхати.

Шевченківський райсуд у Києві обрав Мангеру запобіжний захід – арешт на два місяці з альтернативою застави та з носінням електронного браслета. Адвокат того ж дня, 15 лютого, вніс за нього заставу в розмірі 2,5 мільйона гривень.

28 лютого 2019 року Верховна Рада продовжила роботу слідчої комісії щодо вбивства Гандзюк на три місяці.

4 березня суд відмовився продовжувати обов’язки Мангера.
Шевченківський райсуд Києва частково задовольнив клопотання прокуратури і відсторонив Мангера на місяць – до 6 квітня. При цьому прокуратура просила відсторонити його на два місяці.
12 квітня підозрюваний в організації вбивства Катерини Гандзюк голова Херсонської облради Владислав Мангер вийшов на роботу після закінчення терміну відсторонення.
15 квітня Шевченківський райсуд Києва відмовився продовжувати термін відсторонення від посади Мангерові.

2 травня вийшов під домашній арешт Павловський, нібито через “хворобу”. Але насправді він вільно пересувався із браслетом та зокрема був на футбольному матчі за Суперкубок України в Одесі.

Розгляд справи Павловського передали в Одесу й гальмували. Як повідомив у серпні адвокат, прокуратура з Павловським укладала угоду в справі Гандзюк.

Також у травні група “ХЗКГ” повідомила, що Мангер домовляється із правоохоронцями, які не проти “продати справу Гандзюк” за кілька мільйонів доларів.

6 червня 2019 року Покровський районний суд Дніпропетровської області затвердив угоду зі слідством обвинувачених у нападі на херсонську громадську діячкуКатерину Гандзюк і призначив їм покарання.
Координатора нападу Сергія Торбіна засудили до шести років і шести місяців позбавлення волі, а безпосереднього нападника Микиту Грабчука – до шести років в’язниц.
Володимир Васянович та В’ячеслав Вишневський отримали вирок – чотири роки ув’язнення, а Віктор Горбунов – три роки. Також усіх обвинувачених зобов’язали сплатити 50 тисяч гривень на покриття судових витрат.

20 січня 2020 року правоохоронці провели в Херсоні масштабну спецоперацію, в ході якої затримали помічника народного депутата України VIII Віталія Паламарчука Ігоря Павловського. Йому оголосили підозру у створенні злочинної організації (ч. 1 ст. 255 ККУ).
Генпрокуратура ще наприкінці липня 2019 року передала до суду обвинувальний акт щодо Павловського у справі Гандзюк. Йому інкримінували порушення ч. 1 ст. 396 ККУ (приховування злочину).

27 лютого стало відомо, що прокуратура й СБУ в контексті справи про вбивство Катерини Гандзюк повідомили про підозру чотирьом особам, у тому числі керівнику злочинної організації (Ігорю Павловському), яка вчиняла в Херсонській області насильницькі дії щодо громадян та підпали їхнього майна з метою залякування та припинення громадської діяльності.

Крім того, 26 лютого суд дозволив перевести до установи попереднього ув’язнення в Києві окремих співучасників нападу на Гандзюк, які відбувають покарання, відповідно до вироку Покровського райсуду Дніпропетровської області від 6 червня 2019 року, для участі у слідчих та процесуальних діях.

Наприкінці січня 2020 року близького до Мангера Олексія Левіна затримали в Болгарії та відправили під арешт до розгляду справи про екстрадицію.
21 лютого Бургаський окружний суд дозволив екстрадицію Левіна в Україну. Екстрадиція відбулася 16 березня. Наступного дня Москал був заарештований судом без права застави.

Читайте також:
Справа Гандзюк: підозрюваний Левін відмовляється свідчити

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

4
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: