Справа Гандзюк: Левіна вирахували в Болгарії через інтернет-месенджер, – прокурор Трепак

 

Кримінального діяча Олексія Левіна на прізвисько “Москал” – імовірного організатора замаху на громадську діячку Катерину Гандзюк – українська група слідчих і прокурорів знайшла в Болгарії завдяки отриманому доступу до інтернет-месенджерів. Його вдалося затримати в Болгарії і швидко екстрадувати в Україну, незважаючи на опір міжнародного кримінального угруповання та покровителів Левіна в Україні.

Про це в інтерв’ю “Дзеркалу тижня” розповів Віктор Трепак – заступник генерального прокурора, який курирує “справу Гандзюк”.

Відповідаючи на запитання, хто насправді знайшов Левіна, Трепак сказав: “Сучасні технології і наступна добре продумана спецоперація”.

“Достеменно як сам факт перебування Левіна у Болгарії, так і точне його місцезнаходження в цій країні встановили ми. Мабуть, так розпорядилася доля, що на певному етапі це розслідування довелося очолити мені. Стали в пригоді досвід багатолітньої оперативної роботи, знання психології кримінального середовища, — довелося на певний час знову стати оперативним працівником, але вже з повноваженнями прокурора. Щоб мінімізувати будь-які ризики, ми навіть змінили тактику розслідування: всі слідчі дії (у тому числі негласні) в певний період здійснювали виключно прокурори”, – зазначив Трепак.

“Із допомогою наших міжнародних колег ми змогли отримати доступ до інтернет-месенджерів. І, хоча співрозмовники дотримувалися суворої конспірації, нам вдалося вирахувати точне місце переховування Левіна за кордоном.
Із нашою інформацією, а також із планом проведення спецоперації із затримання Левіна ми спільно з працівниками СБУ вже й приїхали до Болгарії, де наші болгарські колеги забезпечили процедурні моменти і ресурси місцевих правоохоронних органів”, – розповів прокурор.

За словами Трепака, попередня спроба схопити Левіна в Болгарії була зірвана через витік інформації зі слідчої групи. Відтак коло залучених до нової спроби було максимально вузьким.

“Про цю спецоперацію та деталі її проведення в Україні знали чотири особи — я, генпрокурор Руслан Рябошапка, голова СБУ Іван Баканов. Перед виїздом до Болгарії про неї був поінформований президент Володимир Зеленський.
Треба сказати, що інформацію про ймовірне перебування Левіна на території Болгарії правоохоронні органи України мали у своєму розпорядженні й раніше. Більше того, для його розшуку до Болгарії свого часу виїжджала відповідна група. Але такий захід результатів не дав, оскільки інформацію про виїзд тієї групи було “злито” Левіну і його оточенню”, – розповів заступник генерального прокурора.

Він уточнив, що безпосередньо затримували Левіна співробітники правоохоронних органів Болгарії, тоді як організатором спецоперації був офіс генпрокурора України. Розробка плану операції, підготовчі дії, сама операція із затримання відбувалися в тісній взаємодії правоохоронців двох країн.

Зі слів Трепака, Москал розумів, що по його сліду йдуть, і хто саме.

“Моя перша зустріч із Левіним відбулася зразу після його затримання. Глянувши на мене, він чітко мене ідентифікував. Він сказав: “Ви — генерал Віктор Трепак. Я знав, що рано чи пізно ми зустрінемося“. Отже, він відчував, що ми йдемо по сліду, знав, хто організовує його розшук. Безперечно, він робив усе, аби цієї зустрічі не було. Зі свого боку, ми, навпаки, робили все можливе для її прискорення”, – розповів заступник генпрокурора.

Трепак зазначив, що “в цьому своєрідному двобої Левін виявився дуже серйозним суперником — з відповідним досвідом, поінформованістю, знанням форм і методів оперативно-розшукової діяльності. В умовах міжнародного розшуку йому вдалося організувати своє життя спільно з дружиною в іншій країні, зберігати комунікацію з потрібними зв’язками, створити серйозну систему захисту і протидії виявленню його місця перебування та можливому затриманню”.

Також Трепак відзначив, що Україна доклала багато зусиль, щоб екстрадиція Левіна із Баолгарією відбулася максимально швидко (за два місяці). Тоді як деякі екстрадиційні процеси тривають по три роки – як, наприклад, процес повернення корумпованого судді Чауса з Молдови.

Заступник генпрокурора ухильно відповів на запитання журналістки “чи пов’язані підозрюваний у “справі Гандзюк” голова Херсонської облради Владислав Мангер та шведський бізнесмен, співзасновник компанії “Чумак” Карл Стурен, та чи знає прокуратура, що Мангер літає у Швецію до Стурена по покровительство та гроші?”

“У слідства є розуміння щодо джерел та механізмів протидії слідчим і прокурорам, які ведуть справу. Не буду називати конкретних суб’єктів — наразі ведеться відповідна робота”, – сказав Трепак.

“А щодо зв’язку з Карлом Стуреном … Наприкінці минулого року на мене вийшли певні люди і сказали, що начебто Карл Стурен може посприяти знайти Левіна. Оскільки на той час для слідства важливою була будь-яка інформація, що проливала світло на місцезнаходження розшукуваного підозрюваного, я погодився обговорити це питання. Після цього мені було сказано, що Карл Стурен пришле до мене свого представника. Така зустріч відбулася за участі керівництва ГСУ СБУ та керівництва відповідного департаменту офісу генпрокурора. Але метою цього представника, судячи з усього, було не надання важливої для слідства інформації, а намагання приватно зі мною про щось домовитись. Однак у нього це не вийшло — про якісь позапроцесуальні домовленості не могло бути й мови. Саме цікаве, що цим представником Карла Стурена виявився… один із адвокатів, однак не Левіна, а іншого підозрюваного у замовленні та організації нападу на Катерину“, – розповів Віктор Трепак.

На запитання, “чому Мангер досі не в СІЗО, навіть не усунений із посади й досі перебуває в статусі голови Херсонської обласної ради”? Трепак зазанчив, що “такі рішення ухвалює суд за відповідними клопотаннями слідчих та прокурорів”.

“На момент отримання нашою командою справи стосовно підозрюваних Мангера та Левіна (а це — окреме провадження), її розслідування було зупинене, зокрема у зв’язку з розшуком Левіна. У нас не було юридичної можливості просити суд про відсторонення голови Херсонської обласної ради від посади та зміну йому запобіжного заходу. Однак екстрадиція Левіна розв’язує прокурорам руки, і вони вивчають питання щодо наявності підстав для повторного звернення до суду”, – сказав прокурор.

“Як на мене, для забезпечення об’єктивності, фігурант мав би бути відсторонений від посади голови Херсонської обласної ради на час такого розслідування. Але останнє слово за судом”, – додав Трепак.

“Повернення Левіна в Україну та його показання можуть багато чого змінити у “справі Гандзюк”. Він є ключовим фігурантом провадження, у якому Мангер проходить як підозрюваний.
Не є секретом, що один з його адвокатів зустрічався з Левіним, коли той уже перебував у розшуку. Повідомлялося також про намагання певних адвокатів зустрітися з Левіним у Болгарії під час його перебування в тюрмі міста Бургас.
Я не здивуюсь, якщо стане відомо, що адвокатів Левіна буде фінансувати хтось з підозрюваних у цій справі”, – сказав також генерал Трепак.

Також він розповів, що кримінальне провадження щодо колишнього голови обласного управління Нацполіції Херсонщини Артура Мерікова, який імовірно допоміг Левіну втекти з України, перебуває в ДБР.

Також розслідується причетність інших високопосадовців та силовиків Херсонської області до “справи Гандзюк” і пов’язаних із нею проваджень.

“Інформація про причетність працівників правоохоронних органів до діяльності злочинної організації, яка діяла на території Херсонської області, перевіряється у процесуальний спосіб. Потрібен час, оскільки епізодів злочинної діяльності цієї організації дуже багато. За останні три місяці повідомлено про підозру 13 особам. Робота триває — прокурори налаштовані рішуче”, – сказав Трепак.

За його словами, обвинувальний акт щодо Владислава Мангера, якого багато хто вважає замовником убивства Каті Гандзюк, може бути направлений до суду цього року.

“Прокурори обмежені процесуальними строками. Якщо не виникне надзвичайних обставин, то справа щодо замовників та організаторів нападу має розглядатися цього року в суді“, – зазначив Віктор Трепак.

“Справа про напад на Катерину Гандзюк є особливою у багатьох аспектах — суспільному, політичному, правовому, та й, зрештою, у чисто людському. Ця справа — не про звичайний зухвалий злочин. Вона — про один із проявів надзвичайно небезпечної тенденції, яка полягала у злочинній розправі над громадськими активістами. У 2017–2018 роках в Україні відбулася ціла серія нападів на активістів. Особливо це стосувалося південних і східних регіонів, — згадайте Одесу, Миколаїв, Харків, Херсон… Метою було залякати активістів і придушити громадський патріотичний та антикорупційний рух. Цьому сприяла відсутність належної реакції держави на такі злочини. Кожен такий злочин має розслідуватися у контексті загальнодержавної та регіональної ситуації, у контексті зрощення корумпованих чиновників з криміналітетом.

Розслідування “справи Гандзюк” показує, що Херсонщина — це область, де діє потужний клан, який панує у регіоні і якого реально бояться. Його мета — отримання наживи з використанням владних можливостей. Під цим кланом знаходяться правоохоронні органи. Усі ключові економічні, політичні та інші питання вирішуються головними дійовими особами цього клану, частина яких фігурує у цьому кримінальному провадженні. Клан має серйозні міжнародні зв’язки, зокрема в Європі. Можу сказати, що Левін знайшов сховище у Болгарії зовсім не випадково.

Представники херсонського клану мають бізнес-інтереси на окупованій Росією території, зокрема в Криму. У контексті нинішньої ситуації на цю обставину не можна не звертати уваги. Адже Херсонська область, яка межує з окупованим Кримом, є стратегічно важливою для російських спецслужб. Вони зацікавлені у посиленні своїх позицій у цьому регіоні, збільшенні впливу через агентуру, проведення різного роду спецоперацій, корумпування представників влади, використання кримінальних структур, придушення патріотичних рухів.

І що далі ми просуваємося у розслідуванні цього злочину, то критичнішою виявляється ситуація, що склалася у Херсонській області. Її виправлення цілком можливе, у тому числі шляхом ефективного використання засобів і можливостей кримінального провадження. Я вже говорив, що стратегія нашого розслідування полягає у тому, що воно не може зводитися до нападу на Гандзюк як одиничного та окремого злочину. Це посягання треба розглядати у загальному контексті всієї злочинної діяльності клану”, – розповів Віктор Трепак.

Він також пояснив, що “справа Гандзюк” насправді складається з кількох кримінальних проваджень — “основного, предметом якого є власне напад на Катерину Гандзюк, та кількох інших пов’язаних із ним проваджень. Кожне з цих проваджень здійснює окрема група слідчих і прокурорів”.

“ДТ” також зазначає, що в понеділок, 23 березня, суд розглядатиме клопотання прокуратури про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні, в якому оголошено підозри Мангеру та Левіну – “це те провадження, в якому залишилось 17 днів досудового розслідування”. Відповідно до вимог КПК, у суді повинні бути обидва підозрювані.

Читайте також:
Після екстрадиції Левіна в Україну розгляд справи Гандзюк прискориться, – Баканов

Як інформувала “Новинарня“, 31 липня 2018 року громадську діячку, радника мера Херсона, друга й автора “Новинарні” Катерину Гандзюк облили сірчаною кислотою біля будинку в Херсоні.
Після майже трьох місяців боротьби за життя вона померла в Києві 4 листопада.

У Каті були хімічні опіки ІІІ-ІІ ступеня майже 40% тіла – рук, тулуба, шиї, частини обличчя й правого ока, волосяного покриву голови. Зловмисник вилив на жінку близько літра сірчаної кислоти.

Херсонські правоохоронці спершу кваліфікували злочин лише як “хуліганство”, згодом перекваліфікували на тяжкі тілесні ушкодження з метою залякування. А після того, як 1 серпня праві активісти влаштували пікети ГУ Нацполіції і прокуратури Херсонщини з піротехнікою, напад ще раз перекваліфікували – як замах на вбивство.

Серед версій у розробці поліцейського слідства були: службова діяльність потерпілої, активна громадянська позиція і побутовий конфлікт.
Сама Гандзюк не довіряла слідству ГУ НП Херсонщини, яке, на думку Катерини, може бути причетне до організації нападу.
Катерина опонувала як проросійським силам, сепаратистам на півдні України, так і багатьом представникам влади, зокрема МВС і поліції.

Надвечір 1 серпня Катерину Гандзюк перевезли літаком санавіації ДСНС до Києва в опіковий центр, там підтвердили її “стабільно важкий стан”. Дівчині надали державну охорону.
3 серпня їй зробили першу операцію на руці, 6 серпня – другу (на руці, шиї й грудях), надалі робили десятки операцій з пересадки шкіри . Катерина відчувала сильні болі.

Заяву з вимогою розслідувати замах на активістку зробило посольство США.

3 серпня генпрокурор Юрій Луценко провідав Гандзюк у лікарні і після розмови з нею вирішив передати розслідування від поліції в СБУ. Катерина висловила свої версії щодо можливої причетності правоохоронців і місцевих керівників до замаху.

Однак надалі слідство залишалося в херсонському ГУ Нацполіції – паралельно з провадженням центрального апарату СБУ, який припускає, що замах на Гандзюк замовили херсонські силовики.

Увечері 3 серпня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що поліція затримала підозрюваного в замаху на Гандзюк.

6 серпня цього чоловіка – херсонця Миколу Новикова з кримінальним минулим – суд арештував на два місяці.

Невдовзі журналісти знайшли людей, які підтвердили алібі Новикова (у час скоєння замаху на Гандзюк він відпочивав на морі і не міг встигнути приїхати до місця замаху на Катерину; в нього на руках і ногах не було слідів від кислоти).

7 серпня в поліції заявили про розшук по фото другого підозрюваного в нападі, який нібито купував сірчану кислоту. Його затримали й арештували на два місяці – це був Віктор Горбунов.

Голова НПУ Сергій Князєв 22 серпня заявив загалом про шістьох затриманих за підозрою в причетності до організації злочину.

Того ж дня стало відомо, що поліція закрила провадження щодо першого підозрюваного – Новикова, визнавши, що він до злочину не причетний.

Як з’ясувалося, п’ятеро затриманих і заарештованих у справі про напад на Гандзюк – Віктор Горбунов, Володимир Васянович, Сергій Торбін, Микита Грабчук, В’ячеслав Вишневський – херсонські добровольці Української добровольчої армії (УДА), ветерани АТО, з них двоє – орденоносці.

За даними слідства, Горбунов під час допиту зізнався, що купував кислоту 26 липня на складі у Каховці й за це отримав винагороду від Торбіна – 300 доларів. Горбунов повідомив, що здійснити замах запропонував саме Торбін, 41-річний керівник херсонського загону УДА, колишній співробітник міліції (в підозрі вказано, що Торбін був звільнений з Суворовського РВ МВС Херсона “за зловживання службовим становищем”).
Вишневський розповів, що кожному з виконавців Торбін запропонував по 500 доларів. Поки Вишневський і Васянович чатували, Грабчук підбіг до жертви і облив її кислотою.
Надалі лише Торбін відмовлявся визнавати провину й говорити про замовників злочину.

27 вересня відбулася масова акція “Мовчання вбиває. Ніч на Банковій” – із вимогами результативного розслідування замахів та нападів на громадських активістів, яких від початку 2017 року вже понад 55. Багато з них мають ознаки замовних (як і напад на Гандзюк) – але жоден замовник не знайдений.
Напередодні  виступу своїх соратників Катя Гандзюк записала відеозвернення з лікарняного ліжка.

За годину до акції напад на Гандзюк уперше публічно прокоментував президент Петро Порошенко.

У день смерті Катерини поліція перекваліфікувала справу про замах на Гандзюк – на закінчений злочин – за пунктами 4, 6, 11 і 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство, скоєне групою осіб, з корисливих мотивів, з особливою жорстокістю, на замовлення).

5 листопада Генпрокуратура заявила про передачу всього розслідування в СБУ, щоб там встановили замовників.

Друзі Катерини Гандзюк 5 листопада видали заяву, в якій сказано, що їм відомо про посередника між виконавцями і замовником убивства – це Ігор Павловський на прізвисько “Собака”, раніше судимий помічник нардепа від БПП Миколи Паламарчука, екс-генерала міліції та “смотрящого” за МВС у Херсонській області.

Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що в медіа “витекла частина слідства”, завдяки якому 12 людей (яких слідство розглядає як замовників) “отримали необхідну їм інформацію”.
Луценко подав заяву про відставку, але ВР її не підтримала.

Ігор Павловський визнав, що знав Торбіна і співпрацював із ним.

У день похорону Каті активісти підпалили двір будинку Павловського в Херсоні та розмалювали паркан образливими гаслами.

Співробітники СБУ затримали його 10 листопада й перевезли до Києва, де суд обрав Павловському запобіжний захід – арешт до 3 грудня.

4 грудня 2018 року стало відомо, що новий підозрюваний у вбивстві Гандзюк перебуває в Домінікані. Це раніше судимий Олексій Левін “Москал” (колишнє прізвище – Москаленко), близький до голови облради Владислава Мангера. СБУ оголосила його в розшук лише в січні.

Наприкінці грудня було заявлено, що слідство СБУ відпрацьовує нову версію вбивства активістки – у зв’язку з протидією Катею Гандзюк незаконній вирубці лісу на Херсонщині. Відбулися відповідні обшуки.

Щоразу слідство робило ривки у справі Гандзюк після виступів і тиску громадських активістів та ЗМІ.

28 січня 2019 року на засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради батько, Віктор Гандзюк виступив зі зверненням, у якому назвав імена держчиновників і політиків, які, на його думку, можуть бути причетні до замовлення вбивства його доньки.
Віктор Гандзюк стверджує, що кримінальник Олексій Левін пішов на організацію злочину “з будівлі Херсонської ОДА”, співпрацюючи також із головою облради, керівником місцевої “Батьківщини” Владиславом Мангером.

“Я знаю тільки одне: коли підозрюваний в організації вбивства, кримінальний авторитет, який нещодавно вийшов із тюрми, співпрацює з головою Херсонської обласної ради, партійцем партії “Батьківщина” Владиславом Мангером, коли кримінальний авторитет тісно співпрацює з головою Херсонської ОДА, партійцем Блоку Петра Порошенка Андрієм Гордєєвим, коли кримінальний авторитет тісно співпрацює з заступником Гордєєва – Євгеном Рищуком, ці люди мають зникнути з політичного горизонту. Вони скомпроментовані назавжди”, – заявив Віктор Гандзюк.

Після виступу Віктора Гандзюка учасники групи “Хто замовив Катю Гандзюк?” активізували публічні акції проти Мангера, Гордєєва і Рищука на заходах політичних сил, до яких вони входять – як Блоку Порошенка, так і “Батьківщини”.

Владислав Мангер раніше був помічником народного депутата від Партії регіонів Олексія Журавка, який зараз переховується в “ДНР” чи РФ. Сама Катя Гандзюк пов’язувала його з росіянами та криміналітетом.
Про діяльність Мангера і його кримінальне минуле близький друг Гандзюк Сергій Нікітенко зняв фільм. Після виходу фільму Нікітенка побили невідомі.

7 лютого було оприлюднено розслідування програми “Схеми”, в якому сказано, що за тиждень до нападу на  Катерину Гандзюк юрист Владислава Мангера здав в оренду майже за безцінь підозрюваному в організації вбивства Олексію “Москалу” Левіну базу відпочинку Oasis Beach у Лазурному, на узбережжі Чорного моря.

11 лютого Владиславу Мангеру оголосили підозру в організації вбивства Гандзюк. Після того, як Катерина викрила схему підпалу частини Олешківського лісу і незаконної вирубки великих площ лісових насаджень, за версією слідства, Мангер замовив організацію вбивства Гандзюк Левіну, а той залучив посередників – Павловського та його помічника Одінцова. Вони найняли Торбіна “Опера”, а той – своїх побратимів з УДА.

Активісти групи “Хто замовив Катю Гандзюк?” вважають, що до злочину і “лісової” схеми ймовірно причетні, крім Мангера, також Рищук і Гордєєв.
Група “Хто замовив Гандзюк?” також заявила, що до вбивства Катерини імовірно причетний голова ГУ Нацполіції Херсонської області Артур Мєріков, який попередив кримінального авторитета Москала про те, що за ним ведеться спостереження і йому краще виїхати.

Шевченківський райсуд у Києві обрав Мангеру запобіжний захід – арешт на два місяці з альтернативою застави та з носінням електронного браслета. Адвокат того ж дня, 15 лютого, вніс за нього заставу в розмірі 2,5 мільйона гривень.

28 лютого 2019 року Верховна Рада продовжила роботу слідчої комісії щодо вбивства Гандзюк на три місяці.

4 березня суд відмовився продовжувати обов’язки Мангера.
Шевченківський райсуд Києва частково задовольнив клопотання прокуратури і відсторонив Мангера на місяць – до 6 квітня. При цьому прокуратура просила відсторонити його на два місяці.
12 квітня підозрюваний в організації вбивства Катерини Гандзюк голова Херсонської облради Владислав Мангер вийшов на роботу після закінчення терміну відсторонення.
15 квітня Шевченківський райсуд Києва відмовився продовжувати термін відсторонення від посади Мангерові.

2 травня вийшов під домашній арешт Павловський, нібито через “хворобу”. Але насправді він вільно пересувався із браслетом та зокрема був на футбольному матчі за Суперкубок України в Одесі.

Розгляд справи Павловського передали в Одесу й гальмували. Як повідомив у серпні адвокат, прокуратура з Павловським укладала угоду в справі Гандзюк.

Також у травні група “ХЗКГ” повідомила, що Мангер домовляється із правоохоронцями, які не проти “продати справу Гандзюк” за кілька мільйонів доларів.

6 червня 2019 року Покровський районний суд Дніпропетровської області затвердив угоду зі слідством обвинувачених у нападі на херсонську громадську діячкуКатерину Гандзюк і призначив їм покарання.
Координатора нападу Сергія Торбіна засудили до шести років і шести місяців позбавлення волі, а безпосереднього нападника Микиту Грабчука – до шести років в’язниц.
Володимир Васянович та В’ячеслав Вишневський отримали вирок – чотири роки ув’язнення, а Віктор Горбунов – три роки. Також усіх обвинувачених зобов’язали сплатити 50 тисяч гривень на покриття судових витрат.

20 січня 2020 року правоохоронці провели в Херсоні масштабну спецоперацію, в ході якої затримали помічника народного депутата України VIII Віталія Паламарчука Ігоря Павловського. Йому оголосили підозру у створенні злочинної організації (ч. 1 ст. 255 ККУ).
Генпрокуратура ще наприкінці липня 2019 року передала до суду обвинувальний акт щодо Павловського у справі Гандзюк. Йому інкримінували порушення ч. 1 ст. 396 ККУ (приховування злочину).

27 лютого стало відомо, що прокуратура й СБУ в контексті справи про вбивство Катерини Гандзюк повідомили про підозру чотирьом особам, у тому числі керівнику злочинної організації (Ігорю Павловському), яка вчиняла в Херсонській області насильницькі дії щодо громадян та підпали їхнього майна з метою залякування та припинення громадської діяльності.

Крім того, 26 лютого суд дозволив перевести до установи попереднього ув’язнення в Києві окремих співучасників нападу на Гандзюк, які відбувають покарання, відповідно до вироку Покровського райсуду Дніпропетровської області від 6 червня 2019 року, для участі у слідчих та процесуальних діях.

Наприкінці січня 2020 року близького до Мангера Олексія Левіна затримали в Болгарії та відправили під арешт до розгляду справи про екстрадицію.
21 лютого Бургаський окружний суд дозволив екстрадицію Левіна в Україну. Екстрадиція відбулася 16 березня. Наступного дня Москал був заарештований судом без парва застави.

Читайте також:
“З новим гнівом будемо вимагати”: друзі Каті Гандзюк підбили підсумки року без справедливості

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна