Стосунки між Росією та країнами Африки можуть погіршитися внаслідок зернової кризи, – медіа напередодні саміту

Практичні результати саміту “Росія-Африка” або їхня відсутність дадуть відповідь на актуальне питання сучасної геополітики – чи здатний Кремль посилити або хоча б зберегти свій вплив на Африканському континенті.

Такий висновок робить за аналізом публікацій про саміт Росія-Африка в англомовних та франкомовних ЗМІ аналітична команда Brand Ukraine.

За оцінками експертів, “делегації африканських країн вирушать на саміт зовсім з іншими запитами, ніж у 2019 році, оскільки всередині їхніх суспільств посилюється запит на розвиток справжніх рівноправних партнерств з конкретними вигодами для  зростання їхніх економік”.

Аналітична команда проаналізувала 26 тематичних матеріалів в англомовних та франкомовних світових ЗМІ, які вийшли у період з червня по липень 2023 року, та підготувала звіт “Тема економічного форуму в рамках Саміту Росія-Африка у медіа: моніторинг світових ЗМІ”.

“Лише зрив Росією Чорноморської зернової ініціативи привернув увагу світових топ-медіа до саміту Росія-Африка, запланованого 27-28 липня. Загальний зріз очікувань у ЗМІ невтішний для Росії. Аналіз публікацій у ЗМІ свідчить, що напередодні саміту в африканських суспільствах посилюються голоси про необхідність взаємовигідного економічного партнерства та технологічного розвитку континенту. При цьому зростає сумнів щодо спроможності Росії це забезпечити”, – говорить Марина Дадінова, керівниця програмного відділу Brand Ukraine.

Завданням аналізу було виокремити ключові меседжі у публікаціях світових ЗМІ на тему саміту Росія-Африка-2023, що запланований на 27-28 липня та відбудеться у Санкт-Петербурзі.

У проаналізованих матеріалах найчастіше зустрічались такі тези:

• Стосунки між Росією та Африкою ускладнились внаслідок виходу Росії із Чорноморської зернової ініціативи, внутрішнього конфлікту між Кремлем та ПВК «Вагнер» та потенційного арешту російського президента у разі його візиту на саміт БРІКС у ПАР.
• Гучні заяви про важливу роль, яку Росія відіграє в економіці країн Африки, не відповідають дійсності. Китай, США та ЄС мають більший вплив на економіку Африканського континенту.
• Всередині суспільств африканських країн посилюється прагнення до реформ, зокрема технологічних змін у різних галузях економіки, що йде всупереч проросійському політичному вектору.
• Вихід Росії із Чорноморської зернової ініціативи загрожує погіршенню стосунків РФ з африканськими країнами.

Для звіту були відібрані видання: «New York Times», «Associated Press», «Voice of America», «Washington Post», «Politico», «Independent», «The Guardian», «Newsweek», «Financial Times», «Eurasia Review», «The Conversation», «newsngr.com», «Webmanagercenter», «Anadolu Ajansi», «La Croix», «RFI», «Les Echos», «Institut Montaigne», «Sud Express Media». Їхня сукупна аудиторія сягає понад 1,5 мільярда читачів у місяць.

Читайте також:
Наші хакери отримали доступи до баз даних економічного саміту “Росія-Африка 2023”

Зернова угода: передісторія

22 липня 2022 року на пропозицію Організації Об’єднаних Націй Україна, Туреччина та генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш підписали угоду про безпечне транспортування зерна та продуктів з українських портів “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний”. Таку ж угоду з Туреччиною й ООН підписала Росія. До того часу війська РФ блокували український експорт збіжжя з усіх чорноморських портів.

Термін дії Чорноморської зернової ініціативи спливав 22 листопада 2022 року, але був двічі автоматично продовжений.

При цьому в жовтні російські інспектори почали штучно гальмувати перевірку суден, що підходять до Стамбула, зібравши в черзі понад 150 зерновозів.

Крім того, 29 жовтня Росія звинуватила ЗС України та британських інструкторів у “теракті проти кораблів Чорноморського флоту та цивільних суден, задіяних у гарантуванні безпеки “зернового коридору”, і заявила про зупинку своєї участі в Чорноморській зерновій ініціативі (тоді на рейді окупованого РФ Севастополя пролунали вибухи, ішлося про ураження військових суден Чорноморського флоту Росії).
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав світову спільноту не дозволити РФ під надуманим приводом заблокувати “зерновий коридор”, який гарантує продовольчу безпеку мільйонів людей, та заявив, що Росія вирішила зірвати “зернову угоду” задовго до вибухів у Севастополі.

30 жовтня було визначено, що “зернова ініціатива” може працювати без участі російських інспекторів. 2 листопада Росія передумала і повернулась до “зернової угоди”.

В міноборони окупантів заявили, що Росія отримала “письмові гарантії” від України щодо невикористання зернового коридору для ведення бойових дій проти РФ.

26 листопада, в День пам’яті жертв Голодомору, в Києві відбувся міжнародний саміт з продовольчої безпеки. Після цих домовленостей до Африки прибуло перше судно з пшеницею для Ефіопії в межах програми “Зерно з України”.

У 2023 році Росія знову почала виставляти умови для продовження “зернової угоди” зі свого боку, але зрештою 13 березня таки дала згоду на 60 днів. Надалі росіяни теж гальмували проходження перевірок суден зі збіжжям перед Босфором.

17 липня Москва заявила про припинення участі в зерновій угоді та про те, що повідомила про це Київ і Анкару. Після цього російські війська почали щоденні обстріли портової і логістичної інфраструктури півдня України.

В ЗСУ припускають, що РФ силою блокуватиме райони Чорного моря після виходу із зернової угоди.

Україна та Росія є важливими постачальниками продовольства у світі. До повномасштабної війни Україна експортувала приблизно три чверті свого виробленого зерна.
Згідно з даними Європейської комісії, близько 90% цього експорту відправлялося морем із чорноморських портів України.
Таким чином, війна та її вплив на експорт зерна мають серйозні наслідки, особливо для глобального Півдня, який значною мірою залежить від них.

Читайте також:
Зеленський: зернова угода може діяти і без участі росіян у домовленостях

Зрив “зернової угоди”: у ГУР опублікували секретну доповідь для Кремля