Українська розвідка опублікувала закриту “Доповідь” для кремлівської верхівки, яка розкриває, як саме росіяни зривали “зернову угоду”.
Про це повідомляє Головне управління розвідки 25 липня.
Загалом, текст документу присвячений технологіям, які застосовувалися для перешкоджання реалізації роботи зернового коридору та в підсумку призвели до остаточного розриву угоди.
Згідно з доповіддю, у Росії так званий “спільний координаційний центр” бачив своїм головним завданням максимальне зменшення об’єму зерна, яке вивозилося в межах “зернової угоди”.
Окупанти стверджують, що російські інспектори діяли “в суворій відповідності” до “методичок” Кремля, які передбачали відверте перешкоджання експорту українського зерна.
“Якісна перевірка суден також була одним з ключових елементів стримування безконтрольного зростання експорту зерна з українських портів. При цьому діяльність російських інспекторів була побудована в суворій відповідності із розробленими методичними документами з організації проведення інспекції суден. За результатами проведених інспекцій буде обмежено участь в Ініціативі для 46 суден і обмежені в русі 303 судна на загальний строк 342 доби”, – зазначається в тексті.
Заходи зі зриву Зернової угоди були розбиті на декілька етапів, кажуть у ГУР. На першому, за ініціативи російського президента Володимира Путіна, було призупинено участь РФ в “зерновій угоді” від 29.10.22 до 03.11.22. Згідно з документом, це призвело до падіння об’ємів вивезення зерна з 4,2 млн в жовтні до 2,6 у листопаді.
Наступний етап – заходи з обмеження допуску суден до порту “Південний”, зменшення кількості інспекційних команд (не більше двох), зупинки реєстрації зерновозів. Саме ці заходи дозволили росіянам “ефективно стримувати кількість суден, що прямували в українські порти і значно обмежити об’єм вивезення продовольства з України, що в цілому призвело до неможливості Києвом експортувати близько 20 млн тонн вантажів”.
Росіяни звітують, що “найменша кількість продовольства, що експортувалась з українських портів 7,8 млн тон, припала на третій етап їхньої “Ініціативи” — від 19 березня до 17 липня 2023 року.
Окрему увагу було звернено на зриві поставок зерна за програмою Всесвітньої продовольчої програми: “Припинені спроби українців використати чорноморську ініціативу для продовження так званої програми “Зерно з України” із залученням суден, зафрахтованих за лінією Всесвітньої продовольчої програми. Реєстрація таких суден проходила тільки після представлення письмових зобов’язань про неучасть в подібних акціях”.
Читайте також:
Зеленський: зернова угода може діяти і без участі росіян у домовленостях
22 липня 2022 року на пропозицію Організації Об’єднаних Націй Україна, Туреччина та генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш підписали угоду про безпечне транспортування зерна та продуктів з українських портів “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний”. Таку ж угоду з Туреччиною й ООН підписала Росія. До того часу війська РФ блокували український експорт збіжжя з усіх чорноморських портів.
Термін дії Чорноморської зернової ініціативи спливав 22 листопада 2022 року, але був двічі автоматично продовжений.
При цьому в жовтні російські інспектори почали штучно гальмувати перевірку суден, що підходять до Стамбула, зібравши в черзі понад 150 зерновозів.
Крім того, 29 жовтня Росія звинуватила ЗС України та британських інструкторів у “теракті проти кораблів Чорноморського флоту та цивільних суден, задіяних у гарантуванні безпеки “зернового коридору”, і заявила про зупинку своєї участі в Чорноморській зерновій ініціативі (тоді на рейді окупованого РФ Севастополя пролунали вибухи, ішлося про ураження військових суден Чорноморського флоту Росії).
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав світову спільноту не дозволити РФ під надуманим приводом заблокувати “зерновий коридор”, який гарантує продовольчу безпеку мільйонів людей, та заявив, що Росія вирішила зірвати “зернову угоду” задовго до вибухів у Севастополі.
30 жовтня було визначено, що “зернова ініціатива” може працювати без участі російських інспекторів. 2 листопада Росія передумала і повернулась до “зернової угоди”.
В міноборони окупантів заявили, що Росія отримала “письмові гарантії” від України щодо невикористання зернового коридору для ведення бойових дій проти РФ.
26 листопада, в День пам’яті жертв Голодомору, в Києві відбувся міжнародний саміт з продовольчої безпеки. Після цих домовленостей до Африки прибуло перше судно з пшеницею для Ефіопії в межах програми “Зерно з України”.
У 2023 році Росія знову почала виставляти умови для продовження “зернової угоди” зі свого боку, але зрештою 13 березня таки дала згоду на 60 днів. Надалі росіяни теж гальмували проходження перевірок суден зі збіжжям перед Босфором.
17 липня Москва заявила про припинення участі в зерновій угоді та про те, що повідомила про це Київ і Анкару. Після цього російські війська почали щоденні обстріли портової і логістичної інфраструктури півдня України.
Україна та Росія є важливими постачальниками продовольства у світі. До повномасштабної війни Україна експортувала приблизно три чверті свого виробленого зерна.
Згідно з даними Європейської комісії, близько 90% цього експорту відправлялося морем із чорноморських портів України.
Таким чином, війна та її вплив на експорт зерна мають серйозні наслідки, особливо для глобального Півдня, який значною мірою залежить від них.
Читайте також:
Путін озвучив умови для продовження зернової угоди
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!