Рада провалила створення ТСК щодо “справи вагнерівців”

доповнено

Верховна Рада провалила голосування щодо проєкту постанови про створення тимчасової слідчої комісії щодо “справи вагнерівців”, яка стосується провалу влітку 2020 року операції українських спецслужб із затримання бойовиків приватної військової компанії “Вагнера”.

Як передає “Новинарня“, на позачерговому засіданні в середу, 19 травня, “за” проголосували лише 97 народних депутатів (тоді як для створення ТСК потрібні 150 голосів).

Назва проєкту постанови №4105, який пропонувала опозиція – “Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих протиправних дій посадових осіб, що могли призвести до уникнення кримінальної відповідальності членами “приватної військової компанії Вагнера” та нанесення шкоди національним інтересам України”.

До складу комісії надали своїх депутатів лише три демократичні опозиційні фракції – “Європейська солідарність”, “Голос” і “Батьківщина”.

Крім цих фракцій, за створення ТСК частково голосувала також “Опозиційна платформа – За життя” (17 “за”). “Слуги народу” дали тільки 12 голосів, “За майбутнє” – 4.

Голосування по фракціях:

Перед голосуванням “5-й канал” інформував, що депутати “Слуги народу” отримання завдання керівництва “завалити” опозиційний проєкт щодо “вагнерівської” ТСК. Принаймні нардеп від “СН” Олег Марусяк під час засідання Верховної Ради читав повідомлення в чаті “Група Гришиної” (депутатка від “слуг”): “Провалюємо ТСК щодо вагнерівців Пороха і голосуємо нашу. … Важливо не промахнутися”.

Натомість монобільшість запропонувала створити більшу ТСК, що стосується кількох справ про імовірну державну зраду.

Як інформувала “Новинарня“, опозиція вимагала створити тимчасову слідчу комісію щодо зриву спецоперації із затримання “вагнерівців” із вересня 2020 року. Офіс президента і “Слуга народу” чинили опір утворенню такої ТСК.
Однак у березні 2021 року стало відомо, що фракція “Слуга народу” погоджується на іншу ТСК, яка об’єднала б розслідування “справи вагнерівців”, “плівок Суркова-Медведчука” та інших резонансних справ. В опозиції ж вважають, що таким чином влада намагається спустити “вагнергейт” на гальмах.

Читайте також:
“Вагнергейт”: Зеленський запропонував ексголові ГУР ганебну угоду за мовчання
та виселив із Кончі-Заспи, – ЗМІ

Порошенко санкціонував спецоперацію із затримання “вагнерівців” ще 2018 року, – заява

Як писала “Новинарня”, 29 липня 2020 року білоруські державні ЗМІ повідомили про затримання 33 бойовиків російської приватної військової компанії “Вагнер”. Вони прибули до Білорусі в ніч із 24 на 25 липня.
Слідчий комітет Білорусі підозрював затриманих у підготовці масових заворушень напередодні президентських виборів.

Затримані мали російські паспорти. Дехто з них – вихідці з України, з Донецької і Луганської областей – є також українськими громадянами.

Україна просила Білорусь екстрадувати 28 затриманих під Мінськом бойовиків. У Києві їм було оголошено про підозру за фактом участі у терористичній організації та у війні на Донбасі.

Проте 14 серпня Білорусь видала 32 бойовиків ПВК “Вагнер” Росії, проігнорувавши запит України на їхню екстрадицію. Через це Київ відкликав із Мінська посла.

17 серпня агент НАБУ Євген Шевченко оприлюднив інформацію про те, що виманювання в Білорусь бойовиків групи ПВК “Вагнер” було спланованою тривалою операцією контррозвідки Служби безпеки України. Її проведення зірвав очільник офісу президента Андрій Єрмак.

Журналіст Юрій Бутусов оприлюднив дані джерел у силових органах, відповідно до яких президент Володимир Зеленський звільнив начальника Головного управління розвідки МОУ Василя Бурбу, бо той вимагав розслідувати причетність керівництва ОП до провалу великої операції СБУ із затримання групи “вагнерівців”.

За даними, які отримала також “Новинарня“, українські спецслужби вербували “вагнерівців” нібито на роботу з охорони вишок у Венесуелі, з цього приводу відбувалися телефонні співбесіди, і частина найманців визнавали, що були причетні до збиття українських літаків улітку 2014 року. Розмови були записані.

За інформацією Бутусова, Зеленський, Єрмак і перший заступник секретаря РНБО Руслан Демченко фактично зірвали цю операцію, щоб не псувати відносини з Росією напередодні початку “всеохопного перемир’я” в зоні ООС. Один із них “злив” інформацію з цього приводу за кордон. Таким чином Україна не змогла наповнити “обмінний фонд” російськими бойовиками, які воювали на Донбасі, щоб провести вигідний обмін полоненими.

Новий голова ГУР Буданов назвав “фейком” версію про причетність СБУ до затримання “вагнерівців”. Публічно заперечив цю версію і ексглава ГУР Бурба.
Водночас колишній генпрокурор Луценко заявив, що СБУ і МОУ справді проводили масштабну операцію із затримання “вагнерівців”.

4 вересня Володимир Ар’єв на інші нардепи від “ЄС” у Верховній Раді оприлюднили нові документи на докази проведення спецоперації СБУ із затримання “вагнерівців” та виступили з вимогою створити слідчу комісію з цього приводу.

13 вересня петиція з вимогою створити в Раді ТСК щодо “справи вагнерівців” набрала необхідні 25 тис. голосів. Однак влада її проігнорувала.

9 вересня Шевченківський райсуд Києва зобов’язав Службу безпеки України розслідувати справу про ймовірну державну зраду керівник офісу президента України Андрія Єрмака щодо звільнення “вагнерівців”.

14 вересня 2020 року до ДБР на допит у цій справі  викликали колишнього керівника офісу президента Андрія Богдана, який заявляв, що операція із затримання “вагнерівців” була зірвана через дзвінок з ОП. Богдан сказав, що справа має судову перспективу.

У 2021 році очікується вихід на платформі Netflix фільму із розслідуванням групою Bellingcat дій української влади щодо “вагнергейту”.

Читайте також розслідування “Новинарні“:
Хронологія спецоперації “Вагнерівці”: жива історія в документах, відео та свідченнях учасників. ЧАСТИНА 1

Ціна зради – $40 мільйонів.
Чому влада заперечує проведення “вагнерівської” спецоперації та до чого тут Єрмак. ЧАСТИНА 2