Bellingcat розслідує зрив операції з затримання “вагнерівців” та готова взятися за справи Майдану

Розслідувальна група Bellingcat наразі розслідує справу про нібито зрив масштабної операції із затримання у Білорусі бійців російської ПВК “Вагнера”.

Про це в інтерв’ю редакторці інтернет-видання “Гордон” Олесі Бацман розповів один із розслідувачів групи Христо Грозєв.

“Зараз працюємо над одним документальним фільмом, а не лише розслідуванням з приводу дуже цікавої історії, яку зробила українська розвідка. Ми побачили, як хороша частина вашої військової розвідки разом з хорошою частиною СБУ придумали план, як обдурити, розіграти ГРУ, ФСБ та вагнерівців“, – зазначив він.

На думку Грозєва, цим же методом скористався Навальний, коли змусив ймовірного співробітника ФСБ зізнаватися у спробі його вбивства.

Грозєв додав, що був здивований, коли українська влада почала заявляти, що не причетна до операції.

“Я ніколи не бачив ситуацію, щоб був хороший проєкт, який зробив з російських спецслужб посміховисько, клоунів, а потім держава відмовилася від цього виграшу. Це було дуже дивно”, – наголосив Грозєв.

На питання журналістки, чи не взялася би група за рослідування вбивств на Майдані під час Революції Гідності, Грозєв зазначив, що для цього їм би знадобилася допомога українських журналістів.

“Краще, щоб хтось нам допомагав, але так, ми готові цим зайнятись”, – сказав Грозєв.

Читайте також:
Bellingcat з’ясували, хто з росіян очолює операції ПВК “Вагнера” в Африці

Як писала “Новинарня”, 29 липня білоруські державні ЗМІ повідомили про затримання 33 бойовиків російської приватної військової компанії “Вагнер” (32 – під Мінськом, ще одного – в іншому регіоні). Вони прибули до Білорусі в ніч із 24 на 25 липня.
Слідчий комітет Білорусі підозрював затриманих у підготовці масових заворушень напередодні президентських виборів.

Затримані мали російські паспорти. Дехто з них – вихідці з України, з Донецької і Луганської областей – є також українськими громадянами.

Україна просила Білорусь екстрадувати 28 затриманих під Мінськом бойовиків. У Києві їм було оголошено про підозру за фактом участі у терористичній організації та у війні на Донбасі.

14 серпня Білорусь вида 32 бойовиків ПВК “Вагнер” Росії, проігнорувавши запит України на їхню екстрадицію.
Через це Київ відкликав із Мінська посла.

17 серпня агент НАБУ Євген Шевченко оприлюднив інформацію про те, що виманювання в Білорусь групи ПВК “Вагнер” було спланованою тривалою операцією контррозвідки Служби безпеки України. Проте її проведення зірвав очільник офісу президента Андрій Єрмак.

Юрій Бутусов оприлюднив дані джерел у силових органах, відповідно до яких президент Володимир Зеленський звільнив начальника Головного управління розвідки МОУ Василя Бурбу, бо той вимагав розслідувати причетність керівництва офісу глави держави до провалу великої операції СБУ із затримання групи “вагнерівців”.

За даними ЗМІ, СБУ вербувала “вагнерівців” нібито на роботу з охорони вишок у Венесуелі, з цього приводу відбувалися телефонні співбесіди, і частина найманців визнавали, що були причетні до збиття українських літаків улітку 2014 року.

За інформацією Бутусова, Зеленський, Єрмак і перший заступник секретаря РНБО Руслан Демченко фактично зірвали цю операцію, щоб не псувати відносини з Росією напередодні початку “всеохопного перемир’я” в зоні ООС. Один із них “злив” інформацію з цього приводу за кордон. Таким чином Україна не змогла наповнити “обмінний фонд” російськими бойовиками, які воювали на Донбасі, щоб провести вигідний обмін полоненими.

Новий голова ГУР Буданов назвав “фейком” версію про причетність СБУ до затримання “вагнерівців”. Заперечив цю версію і ексглава ГУР Бурба.
Водночас колишній генпрокурор Луценко заявив, що СБУ і МОУ справді проводили масштабну операцію із затримання “вагнерівців”.

4 вересня Володимир Ар’єв на інші нардепи від “ЄС” у Верховній Раді оприлюднили нові документи на докази проведення спецоперації СБУ із затримання “вагнерівців” та виступили з вимогою створити слідчу комісію з цього приводу.

9 вересня Шевченківський райсуд Києва зобов’язав Службу безпеки України розслідувати справу про ймовірну державну зраду керівник офісу президента України Андрія Єрмака щодо звільнення “вагнерівців”.

13 вересня петиція з вимогою створити в Раді ТСК щодо “справи вагнерівців” набрала необхідні 25 тис. голосів.

14 вересня до ДБР на допит у цій справі  викликали колишнього керівника офісу президента Андрія Богдана, який заявляв, що операція із затримання “вагнерівців” була зірвана через дзвінок з ОП. Богдан сказав, що справа має судову перспективу.

Читайте також розслідування Любові Величко:
Хронологія спецоперації “Вагнерівці”: жива історія в документах, відео та свідченнях учасників. ЧАСТИНА 1

Ціна зради – $40 мільйонів.
Чому влада заперечує проведення “вагнерівської” спецоперації та до чого тут Єрмак. ЧАСТИНА 2