Україна вперше в історії відкликала посла з Білорусі

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба відкликав з Білорусі посла Ігоря Кизима для консультацій.

Про це у понеділок, 17 серпня, інформує пресслужба МЗС.

Посла викликали до Києва “для оцінки перспектив українсько-білоруських відносин у новій реальності, що склалася, вироблення відповідних рішень з урахуванням усього комплексу факторів”.

“Як ви знаєте, минулої п’ятниці офіційний Мінськ передав затриманих “вагнерівців” до Росії, попри наявність усіх правових та моральних підстав передати їх Україні. Цей крок підірвав довіру між нашими країнами та завдав важкого удару нашим двостороннім відносинам”, – заявив Кулеба.

Очільник МЗС нагадав, що після цього чинний президент Білорусі Олександр Лукашенко неодноразово і абсолютно безпідставно звинувачував Україну у недружніх кроках проти Білорусі.

За його словами, якісно нові загрози як для особистої безпеки громадян, так і регіональної безпеки в цілому випливають з офіційних повідомлень про можливе активне залучення Росії та ОДКБ до врегулювання ситуації у Білорусі.

“Сукупність зазначених фактів та дій, а також розвиток подій у Білорусі, суспільство якої висловило вотум недовіри офіційним результатам виборів президента Білорусі, кардинально змінює ситуацію в українсько-білоруських відносинах. З огляду на це, я ухвалив рішення викликати посла України в Білорусі Ігоря Кизима на консультації до Києва для оцінки перспектив українсько-білоруських відносин у новій реальності, що склалася, вироблення відповідних рішень з урахуванням усього комплексу факторів”, – сказав Кулеба і наголосив, що Україна вперше в історії вдається до такого кроку у відносинах з Білоруссю.

Нагадаємо, після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах  почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.

10 серпня ЦВК оприлюднила перші результати виборів: за Лукашенка буцімто віддали свої голоси 80,23% виборців, за Світлану Тіхановську — 9,9%.
Противники Лукашенка заявляють про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показують, що на багатьох дільницях насправді перемогла Тіхановська (а, наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).

Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви.

Під час акцій протесту силовики застосовували світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
Точно відомо про двох загиблих громадян. Число затриманих сягнуло семи тисяч.

Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво.

10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк. До нього приєднуються деякі великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки тощо.

14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів). Тоді в Мінську біля будівлі уряду зібралися кілька тисяч людей.

Надалі протидія силовиків протестувальникам вщухла. Мирні виступи опозиції продовжилися.
16 серпня в центрі Мінська відбулися два мітинги. Мітинг на підтримку Лукашенка зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.

Читайте також:
Депутати Європарламенту оголосили Лукашенка персоною нон грата в ЄС