Військові на обміні: кого звільнили, хто залишився в полоні. СПИСОК

Міністерство оборони України підтвердило, що в результаті обміну 29 грудня додому повертаються 12 українських воїнів, які перебували в полоні. Водночас звільнені – далеко не всі військові ЗСУ, яких утримують бойовики ОРДЛО.

“Звільнені з полону російських бойовиків 76 українців вже повернулися на рідну землю. Серед них і 12 військовослужбовців Збройних сил України, яких окупанти захопили під час війни на Донбасі та тривалий час незаконно утримували в тюрмах”, – ідеться в повідомленні пресслужби ЗСУ.

“Деякі звільнені військовослужбовці перебували у полоні з 2015 року. Серед них, зокрема, бійці Сил спеціальних операцій ЗС України: старшина Сергій Глондар та молодший сержант Олександр Коріньков потрапили у полон під час виходу з Дебальцевого. Солдата Івана Дєєва та майора Сергія Іванчука бойовики захопили в полон під час виконання ними завдань спеціальної розвідки в окупованому Луганську. Сергій Іванчук у 2014-му та 2016-му роках удостоєний орденами Богдана Хмельницького II та III ступенів”, – сказано в повідомленні.

“Після повернення військовим буде надана уся медична та психологічна допомога. Міністерство оборони України й надалі всіляко сприятиме поверненню своїх воїнів. Україна своїх не залишає”, – зазначили в МОУ.

“Новинарня” склала список звільнених військових:

Володимир Воскобойник – військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади ЗСУ із Новограда-Волинського. Перебував у полоні “ДНР”.
Пішов воювати добровольцем 19 років, залишивши матір та чотирьох сестер. У 2014 році в зоні АТО загинув чоловік його старшої сестри.

Олександр Геймур, Кім Дуванов, Борис Пундор – “заблукалі” військовослужбовці 43-го мотопіхотного батальйону 53-ї механізованої бригади Збройних сил України. Усі – старші солдати.
У травні 2019 року автомобіль із вісьмома бійцями 53 омбр за дивних обставин заїхав на окуповану територію через КПВВ “Новотроїцьке” повз українські блокпости. Вантажівка прямувала за маршрутом Мангуш-Костянтинівка, перевозила документацію бригади, вояки були без зброї. Новому президентові Зеленському доповіли, що інцидент не пов’язаний зі зрадою.
Після цього один із заблукалих полонених – старший солдат Максим Горяїнов – у червні 2019 року був звільнений “ДНРівцями” та переданий на обмін, який провів проросійський політик Віктор Медведчук. Ще один – старший сержант Роман Беспалий – за версією бойовиків, нібито повісився в камері. Терористи передали на підконтрольну територію його випатране тіло. Те, що це Беспалий, довела лише ДНК-експериза.
Ще троє бійців 53 омбр, відповідно, лишаються в полоні “ДНР”.

Сергій Глондарь, Олександр Коріньков – спецпризначенці 3-го полку спецпризначення ССО ЗСУ із Кропивницького. Опинилися в полоні у лютому 2015-го, в останні дні операції під Дебальцевим. Бійці супроводжували колону з пораненими і вбитими бійцями ЗСУ через “коридор”, але потрапили в засідку.
Надалі сепаратисти ОРДЛО кілька разів відмовлялися віддавати Глондаря і Корінькова на обмін.

Іван Дєєв, Сергій Іванчук – військовослужбовці 8-го полку спеціального призначення Сил спецоперацій ЗСУ. Зникли (були затримані бойовиками через витік інформації) в лютому 2017 року в Луганській області. Виконували завдання як на території ОРЛО, так в окупованих районах Донеччини.
Сержант Дєєв у 2016 році був нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня за участь в АТО, учасник подій на Майдані.
Майор Іванчук був нагороджений двома орденами Богдана Хмельницького: в 2014 році — ІІІ ступеня, в 2016 році — ІІ ступеня за героїзм в АТО.

На відео, яке оприлюднювали сепаратистські та російські пропагандистські ЗМІ, офіцер Іванчук – вочевидь під тиском – розповідав, нібито саме вони підірвали в авто “начальника управління народної міліції ЛНР” Сергія Анащенка (позивний “Спеціаліст”), використавши для цього отриману під виглядом будівельних матеріалів радіокеровану вибухівку “Ліза”. Також вони нібито мали захопити в полон і доставити на контрольовану територію бойовика Багіяна “Баггі“.

Юрій Євтушок (також пишуть – Явтушок) – один із двох військових 14-ї механізованої бригади ЗСУ, разом із Яковом Веремейчиком, які опинилися в полоні бойовиків “ЛНР” у травні 2018 року.

У полоні Євтушок і Веремейчик (звільнений раніше) стали знаряддям пропаганди сепаратистів. Веремейчик заявляв на камеру – імовірно, під тиском – про те, що вони потрапили в полон напідпитку (його привіз на обмін Віктор Медведчук у червні 2019).

Василь Жемелинський – військовий 57-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ. Потрапив у полон “ДНР” після бою в районі села Піски під Донецьком 17 лютого 2017 року.

Богдан Пантюшенко – танкіст 1-ї окремої танкової бригади ЗСУ, командир танка. Позивний “Броня” воював біля Донецького аеропорту, потрапив у полон 18 січня 2015 року в бою неподалік від селища “Спартак”.

Роман Фурсов – героїчний боєць 16-го окремого мотопіхотного батальйону 58 омбр ЗСУ, який потрапив у полон у листопаді 2017 року під час бою в районі Кримського і Сентянівки.

Читайте також:
Окупанти “ДНР” засудили українського полоненого танкіста Пантюшенка до 18 років ув’язнення

Російське телебачення показало бійців ЗСУ Глондаря, Корінькова та Пантюшенка, які перебувають у полоні бойовиків з 2015 року

У коментарях ТСН після звільнення 29 грудня один зі звільнених військових заявив, що лише він знає 15-20 військовослужбовців ЗСУ, які залишаються в полоні ОРДЛО.

Зокрема, це Юрій Гордійчук, Павло Корсун та Віктор Шайдов із 53-ї механізованої бригади ЗСУ, які заїхали в полон “ДНР” через КПВВ “Новотроїцьке” на КамАЗі із п’ятьма товаришами по службі з 22 травня 2019 року.

Журналістка “Медійної ініціативи за права людини” Тетяна Катриченко пише ще про кількох відомих бійців ЗСУ, яких не віддали з “ДНР”: Андрій Качинський (128-ма окрема гірсько-штурмова бригада; в полоні з 29 грудня 2018 року; Станіслав Панченко (58-ма окрема мотопіхотна бригада; в полоні з 17 січня 2019 року), Микола Гриненко (79-та окрема десантно-штурмова бригада; в полоні з 23 січня 2019 року), Ігор Мирончук (128-ма окрема гірсько-штурмова бригада; в полоні з 9 лютого 2019 року), Віталій Чміль (36-та бригада морської піхоти; в полоні з 2 травня 2018 року).

Різні джерела повідомляють і про інших полонених вояків.

Як інформувала “Новинарня“, напередодні, 28 грудня, президент Володимир Зеленський підтвердив, що на 29 грудня запланований обмін полоненими з ОРДЛО, він відбудеться в районі КПВВ “Майорське” біля окупованої Горлівки без представників ЗМІ.

Про такий обмін, що має відбутись до кінця 2019 року, домовилися лідери країн “нормандської четвірки” на саміті в Парижі 9 грудня (починаючи з “усіх встановлених на всіх встановлених”).
Сам факт обміну узгодили учасники ТКГ під час відеоконференції 23 грудня.

Обмін відбувся 29 грудня. Він уперше відбувався не в “сірій зоні”, а на українській частині КПВВ.

Україна отримала 76 осіб (серед них – 12 військових, 64 цивільних), ще четверо звільнених бойовиками вирішили залишитися в ОРДЛО.
На той бік були відпущені 123 людини, при цьому, за різними даними, від 14 до 19 осіб відмовлилися їхати на окуповані території.

Близько 21:30 військово-транспортний літак зі звільненими прибув в аеропорт “Бориспіль”. Перед дорогою до Києва 12 військових перевдягли в однострої ЗСУ.

Перед очікуваним обміном в Україні відбувалася “юридична чистка” ув’язнених – підозрюваних, обвинувачених та засуджених, так, щоб їх можна було віддати на вимогу влади РФ. Зокрема, суд випустив з-під варти проросійських бойовиків, що скоїли теракт у Харкові 22 лютого 2015 року з чотирма смертями – Володимира Дворнікова, Віктора Тетюцького та Сергія Башликова, п’ятьох “беркутів” – Сергія Зінченка, Павла Аброськіна, Олександра Маринченка, Сергія Тамтуру та Олега Янішевського, яких обґрунтовано обвинувачують у масових розстрілах людей на Майдані 20 лютого 2014 року, та інших.

При цьому повідомлялося, що Росія не віддає на обмін кримських політв’язнів.

Як повідомляла “Новинарня“, попередній обмін утримуваними особами між Україною й ОРДЛО відбувся 27 грудня 2017 року на тому ж КПВВ “Майорське” у форматі “74 на 306”.
Обмін полоненими між Україною і РФ відбувся 7 вересня 2019 року у форматі “35 на 35”.

Читайте також:
У президента обіцяють включити кримських полонених “до наступного етапу звільнення”