Командир морпіхів на “Азовсталі” Волина: “Сподіваюся на диво. Що це пекельне реаліті-шоу закінчиться”

Командир 36-ї бригади морської піхоти ВМС ЗСУ Сергій Волинський (Волина), який разом з іншими українськими воїнами тримає оборону на території заводу “Азовсталь” у Маріуполі, висловив сподівання, що рішення про їхній порятунок буде прийняте. А наразі український гарнізон Маріуполя опинився в пекельному реаліті-шоу, за яким спостерігає увесь світ.

Про це командир 36 обрмп написав у Facebook в суботу, 7 травня.

“Просто мої думки.

▪️ Що я відчуваю?

Здається, ніби я опинився в якомусь пекельному реаліті-шоу, де ми – військові, боремося за життя, використовуємо кожен шанс для порятунку, а весь світ просто спостерігає цікавий сюжет! Такі сценарії використовують у фільмах та серіалах. Різниця лише в тому, що це не фільм, а ми – не вигадані персонажі! Це реальне життя! Біль, страждання, голод, муки, сльози, страх, смерть – все справжнє!

▪️ Що мене дивує?
Цинізм!!! Людський цинізм немає меж!!! Є загальноприйняті правила, вони однакові для всіх, засвідчені купою законів, підписів та печаток, але вони не діють! Тоді навіщо вони потрібні?

▪️ На що я сподіваюсь?
На диво!!! На те, що вищі сили (в широкому розумінні цього слова) знайдуть рішення для нашого порятунку! І це пекельне реаліті-шоу закінчиться…

Вищі сили, ми чекаємо на результат ваших дій… Час спливає, а час – це наші життя!

МОРСЬКА ПІХОТА – ВІРНІ ЗАВЖДИ!
СЛАВА УКРАЇНІ!” – написав офіцер.

Також він ще раз спростував повідомлення пропагандистів про нібито “здачу” військових на “Азовсталі” під білими прапорами. За словами Волини, така символіка застосовувалася щоразу, коли українські бійці виводили цивільних для евакуації.

“Білі прапори, для евакуації цивільних, використовуються вже четвертий раз, під час кожної евакуації людей”, – наголосив він.

Волинський нагадав, що “ціна останньої евакуації – троє вбитих і шестеро поранених військових”.

“Маріупольський гарнізон зробив все можливе для порятунку мирного населення. Просимо всіх докласти максимум зусиль для евакуації військових“, – заявив командир морпіхів.

Український Алькасар

Обставини

Маріуполь перебуває в оточенні з початку березня, місто майже повністю зруйноване ударами російської артилерії та авіації.

Росіяни неодноразово заявляли про встановлення повного контролю над Маріуполем, однак ці заяви не відповідають дійсності. Після 67 днів блокади сили оборони України й надалі нищать живу силу й техніку ворога.
Із другої половини квітня вони переважно зосередилися на території заводу “Азовсталь”. Там, у бункерах, перебувають також кілька сотень цивільних, жінок і дітей.

У нічному зверненні з 12-го на 13 квітня президент Володимир Зеленський перелічив підрозділи сил оборони Маріуполя: “…І окремо хочу сказати сьогодні тим героям, яким дуже важко. Тим, хто захищає Маріуполь. Батальйон морської піхоти 36-ї бригади морської піхоти. Окремий загін спеціального призначення “Азов”, 12-та бригада оперативного призначення Національної гвардії України. Підрозділи Державної прикордонної служби. Добровольці “Правого сектору”. 555-й військовий госпіталь та працівники Національної поліції…”
Зеленський неодноразово казав, що “в Маріуполі одна з найскладніших ситуацій” щодо пошуку варіантів деблокади українського угруповання.

Командири “Азову” майор Денис Прокопенко та 36-ї бригади полковник Володимир Баранюк ще 19 березня були удостоєні звань Героїв України.

Підтвердилася інформація про те, що в районі Маріуполя 5 квітня склала зброю частина військових 501-го батальйону морської піхоти ВМС ЗСУ.

11-12 квітня 36-та окрема бригада морської піхоти ВМС ЗСУ імені контрадмірала Михайла Білинського в оточенні в Маріуполі фактично розділилася на групи з різним спрямуванням та різною долею.
Одна група, на чолі з комбригом Баранюком, вирішила прориватися з оточення в бік лінії фронту з колоною техніки. Внаслідок вогневого ураження була розсіяна, частково потрапила в оточення і в полон. Доля більшості воїнів із цієї групи залишається невідомою. Багато з них чи були поранені.
Друга група, приблизно із двох сотень бійців, на чолі з Сергієм Волинським (Волиною), успішно об’єдналася з полком НГУ “Азов”, перейшовши на його позиції на заводі “Азовсталь”.
Найбільша група, що перебувала на заводі “Азовмаш”, потрапила в полон до російських військ та “ДНРівців”.

13 квітня командири “Азову” і морпіхів записали відео після успішного з’єднання на “Азовсталі” (Сергій Волинський очолив бригаду після загибелі, зникнення безвісти чи потрапляння в полон вищих командирів).

У ніч на 20 квітня Волинський у відеозверненні заявив, що йдеться, можливо, про їхні останні дні чи години в оточенні, та попросив про ексфільтрацію на територію третьої держави.

“Азовці” заявляли, що евакуація цивільних із бункерів “Азовсталі” неможлива, бо немає гарантій безпеки для них з боку росіян.

28 квітня стало відомо, що окупанти вдарили по польовому шпиталю на “Азовсталі”: завалилася операційна, є загиблі і повторно поранені військові.

1 травня за сприяння генсека ООН Антоніу Гутерріша та Червоного Хреста із заводу “Азовсталь” змогла вийти частина цивільних – переважно жінок і дітей. Для евакуації цивільних на “Азовсталі” майже два дні тривав “режим тиші”. Надалі колону автобусів тримали в селі Безіменне (ОРДО, під контролем окупантів).
3 травня колона зі 156 цивільними після “фільтрації” та перевірок на блокпостах прибула до Запоріжжя.

Увечері 6 травня віцепрем’єрка Ірина Верещук заявила, що за день вдалося витягнути з “Азовсталі”50 жінок, дітей та людей похилого віку. Решту вивели 7 травня.

Читайте також:
Заступник командира полку “Азов” Святослав Паламар “Калина” з Маріуполя: Ми стоятимемо до кінця