автор: Анастасія Федченко
фото надані Святославом Паламарем та пресслужбою загону спецпризначення НГУ “Азов”
Майже місяць триває облога Маріуполя. Промисловий гігант і торішня “культурна столиця України” знищений майже дощенту. І я щодня думаю, чи можливо взагалі там тримати оборону. І як. І не знаходжу відповіді. Адже рашисти обстрілюють Маріуполь із неба, землі, вже й із моря. Бої тривають на вулицях міста, в його центрі.
Але 36-та бригада морської піхоти, полк “Азов”, ще низка підрозділів ЗСУ й НГУ воюють, наче леви. Їхнім командирам – Володимиру Баранюку та Денису Прокопенку – президент Зеленський присвоїв звання Героїв України.
За добу 28 березня, за повідомленням “азовців”, вони знищили один танк, один БТР та одну БМП ворога.
Капітан Святослав Паламар, друг “Калина” – заступник командира окремого загону (полку) спеціального призначення Національної гвардії України “Азов”. Щодня він записує відеозведення про ситуацію у місті, закликає надати підтримку захисникам Маріуполя.
У перервах між боями та артилерійськими обстрілами Калина дав інтерв’ю “Новинарні“.
– Якщо говорити про масштаби тих колосальних бомбардувань і тих колосальних обстрілів, яких зазнав Маріуполь, мабуть, це можна порівняти з Другою світовою війною. Окрім авіації, крім надпотужних бомб, систем залпового вогню, артилерійських ударів, танків, додались великі десантні кораблі, що хаотично обстрілювали місто з води. Тобто Маріуполь обстрілюють із неба, землі і води.
Авіабомбардування не припиняються ані вдень, ані вночі. Бомби сипляться що п’ять хвилин.
У плані живої сили росія застосовує таку ж тактику, що й завжди. Вони посилають непідготованих: строковиків, мобілізованих, контрактників регулярних російських військ, колаборантів з ОРДЛО. А також найманців із Кавказу та інших куточків країни. Ми брали полонених і бачили місця їхньої реєстрації.
Український військовий у блокадному Маріуполі. Фото: Євген Малолєтка / АР
Ці люди не мають захисту: бронежилетів, касок. Їх кидають з одним автоматом, дають чотири магазини патронів і кажуть: “А решту забереш у вбитого українця”.
Їхні командири не рахуються з людськими життями. Посилають “гарматне м’ясо” на нашу піхоту, щоб ми витратили на це набої, а вони таким чином розвідують наші вогневі позиції і потім “насипають” по нас з артилерії.
Читайте також:
“Азов” показав свідчення полоненого в Маріуполі чеченця. ВІДЕО
Звісно, ми знищуємо цю піхоту.
У них реально стоять загороджувальні загони, які розстрілюють бійців, якщо ті не хочуть іти вперед.
І навіть якщо деякі солдати не бажають воювати – вони бояться про це говорити, щоб їх не знищили свої ж.
Полонені, яких ми взяли, озвучують такі речі, які в ХХІ столітті складно уявити!
За словами Калини, рашисти порушують звичаї ведення війни: перевдягаються в цивільне. І ніби й некомбатант, але зі зброєю у руках.
Трупи російських загарбників лежать у місті, їх не можуть ховати ні українські вояки, ні цивільні. Путіну і російській верхівці вони не потрібні. Тіла розкладаються, отруюючи повітря, землю та воду.
– Ми не рахуємо їхню знищену піхоту, бо там колосальні втрати, – каже Паламар. – Усе – ціною героїзму наших бійців. У таких нелюдських умовах – із 1 березня в повному оточенні, повній блокаді. Хлопці воюють, дістають поранення, підліковуються і далі воюють.
Ситуацію в місті Калина називає важкою, але контрольованою. Вояки, каже, розуміють, що відбувається, тримають лінію оборони. Ідуть вуличні бої, це завжди складно.
Краєвид центру Маріуполя зі спаленими будівлями станом на 26 березня 2022. Фото: пресслужба полку “Азов”
При цьому він відмовляється відповідати на запитання, скільки відсотків міста вже контролюють росіяни; чи мають сили оборони вихід до моря; чи справді Верховний Головнокомандувач залишав за самими оборонцями Маріуполя рішення щодо припинення опору.
– Ми – військові, давали присягу і виконуємо наказ. І будемо його виконувати. І стоятимемо до кінця, – заявляє Паламар.
Читайте також:
У Маріуполі загинуло вже майже 5 тисяч людей, пошкоджено 90% багатоповерхівок
Калина в “Азові” від початку. Тоді батальйон був одним із підрозділів, які звільнили Маріуполь від кремлівських найманців 13 червня 2014-го.
Паламар каже: тоді путін зламав зуби об Маріуполь. І знищити місто тепер – це спосіб помститися.
– Ми пам’ятаємо, як Маріуполь став за ці вісім років після звільнення перлиною Приазов’я. Не можемо його руйнувати і діяти такими нахабними, варварськими методами, як ворог. Адже знаємо, що в підвалах – живі люди. Ми не можемо розбивати будинків. Тож наші мінометники намагаються робити точну, ювелірну, роботу.
Але сьогодні я не перебільшу, якщо скажу, що 98% Маріуполя знищені. Та я вірю: якщо вистоїмо, зможемо його відбудувати.
Зруйновані будинки і спалена техніка на вулицях Маріуполя. Фото: АР
У місті триває гуманітарна катастрофа: немає електрики, води, опалення, зв’язку, харчових продуктів, ліків.
У місті, за оцінками офіцера, все ще перебувають близько сотні тисяч людей. “Азовці” намагаються допомогти, кому можуть.
– Допомагаємо їжею, водою. Віддали свою польову кухню, щоб цивільні могли готувати. Це ж наші люди. Це громадяни України.
Кілька днів тому приїхала “гуманітарна місія” росіян. Привезли… пару коробок печива. Люди невідомо скільки не їли – зрозуміло, вони потягнулися за цією подачкою. А ті зняли на п’ять хвилин пропагандистську картинку.
Це брехня. Вони розповідають людям, що у кварталі ніхто не стріляє, бо вони тут. А хто людей весь цей час обстрілював? Хто допустив це все?
У людей немає інтернету, і росіяни їм активно розповідають, що Запоріжжя вже під контролем росії, що Одеса вже російська. Люди починають вірити.
Сховище в Маріуполі. Фото: Євген Малолєтка / АР
Людей примусово вивозять на територію російської федерації.
До мене звернувся офіцер. Його дружину і дітей забрали в Ростовську область. Вона тільки встигла смс написати.
Є факти розстрілів військових та членів їхніх родин на територіях, що опинилися в окупації, – розповідає Калина.
За його словами, також рашисти в’яжуть на цивільних білі пов’язки – один із розпізнавальних знаків російських військових, завдяки чому можна сплутати мирного жителя з комбатантом. Захоплюють у заручники пацієнтів у лікарнях. Влаштовують позицію в православному соборі у середмісті та ведуть із нього вогонь.
– Люди хворі, людям потрібні інсулін, ліки. Люди помирають від голоду. Людям нічого пити. Про це потрібно говорити! Міжнародні гуманітарні організації мають приїхати сюди і зафіксувати все. Якщо путін захопить Маріуполь, зітре з пам’яті все.
Нетерпима, злочинна акція путіна щодо бомбування Маріуполя має одну мету – приховати справжні цифри скоєних ними злочинів.
Адже насправді цифри колосальні.
Коли ми читаємо, що в Україні загинуло сто з чимось дітей… Зайдіть сюди! Повиривайте ці могили, розберіть усі завали, і світ вжахнеться. Тут катастрофа!
Потрібно ховати людей. Ховати їх немає змоги. Кого могли – закопали. Кого не змогли – ті досі лежать на вулиці, під завалами, між стінами зруйнованих будинків, замуровані живцем у підвалах.
Чи багато в Маріуполі братських могил (як та, що зафіксувала ООН – “Н”)? Багато.
Братська могила в Маріуполі. Фото: Євген Малолєтка / АР
Тільки в драматичному театрі загинуло близько трьохсот людей (після того, як рашисти скинули авіабомбу 16 березня).
– Комбатантів там не було. Коли військові приїхали розбирати завали, почався обстріл зі ствольної артилерії.
Люди збиралися в центрі, де хоч якось ловив мобільний зв’язок, щоб подзвонити рідним чи написати, що живі, що хтось із близьких загинув. Туди пішов удар “градами”. Це злочин!
Але найбільший злочин – це після того, як туди приїхали поліцейські, волонтери, військові, які допомагали розгрібати наслідки, за 15 хвилин був повторний обстріл! Ось у чому нахабність і цинізм цих покидьків.
Читайте також:
Двічі кладовище. Врятовані з драмтеатру Маріуполя розповідають, як це трапилося і скільки людей загинуло
По житлових кварталах росіяни працювали системою “Солнцепек” (ТОС-1, важка вогнеметна система залпового вогню калібру 220 мм), від неї горить навіть бетон.
Вони навіть відео виставили у себе, як вони гордяться, що “Солнцепек” працював по Маріуполю.
А вони працювали по житлових кварталах! І в тих руїнах горіли люди. Горіли живцем. Жінки і діти кричали. Ви розумієте? Живцем!
Це справжній геноцид. При тому, що 80%, якщо не більше, жителів Маріуполя – російськомовні. Це геноцид проти українського народу. Ось і все.
Чи розуміють це російські солдати? Так. Вони знають, що роблять. Тому, я думаю, всі переконалися, хто такі росіяни.
Люди пішки тікають від них до Запоріжжя, набиваються в машини…
Читайте також:
“Це вже не воєнний злочин”: ОГП може кваліфікувати події в Маріуполі як геноцид
Паламар стверджує: “Коли місто деблокують, ми виженемо ворога й відбудуємо Маріуполь”. Я хочу вірити йому так, як нікому. Триматися за цю віру, як за наріжну стіну.
– Воювати у таких умовах, у яких воюють наші бійці, і не вірити – неможливо.
Звісно, ми сподіваємося.
Сподіваємося на те, що з нашими громадянами все буде в порядку. Що обіцянки Макрона приїхати спільно дипломатично-гуманітарним “підрозділом” – не пустий звук.
Людям потрібна допомога. І мир.
Але росіяни сюди нікого не допускають. Нікого, хто може стати свідком їхніх жахливих злочинів. Вони беруть у заручники журналістів. Вони їх б’ють. Навіщо? Бо побачене тут ті передадуть іншим. І їхні злочини побачить світ. А росія не може цього допустити.
Читайте також:
У захопленні Маріуполя бере участь чеченський організатор убивства Нємцова, – ЗМІ
До початку великого вторгнення в Україну кремлівська пропаганда не шкодувала зусиль і коштів, щоб по всьому світу насадити думку про “нацистів” у війську України та “найгірший” їх прояв – полк “Азов”.
– Нам забороняли передавати зброю й навчатися у натовських інструкторів, блокували наші соцмережі. Але, незважаючи на це, зараз командир “Азова” майор Денис Прокопенко отримав звання Героя України. Бійці полку демонструють дива професіоналізму й героїзму в захисті Батьківщини та міста Маріуполь. І нашу боротьбу бачить весь світ.
А справжніми “нацистами” виявилося російське керівництво й командування, яке чинить тут воєнні злочини і має нахабність називати війну в Україні “спецоперацією з денацифікації”, – вкотре заявляє Калина.
Святослав Паламар. Архівне фото
– Що я сказав би, якби міг звернутися до світової спільноти?
“Почніть діяти! Припиніть уже закликати. Візьміть приклад із наших військових і почніть діяти”.
Закрите небо врятувало б не тільки Маріуполь, а і всю Україну.
Характеру, мужності, волі у наших військових достатньо. Повірте.
Читайте також:
“Трупи лежать на вулицях. Їх закопують там же на штик-лопату”. Монолог жительки Маріуполя
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
