Дух, мобільність, західна допомога і сучасні підходи: експерти – про основу успіхів ЗСУ

 

На 33-й день після початку масованого вторгнення військ РФ в Україну вони змогли зайняти лише один обласний центр – Херсон, натомість зазнали значних втрат у живій силі й техніці. Росіяни і надалі домінують у повітрі, тоді як на землі ЗС України не просто стримали просування ворога на ключових напрямках (окрім Маріуполя й частини Донбасу), а все частіше переходять у контрнаступ, звільняють села і міста. Окупантів вдається вибити навіть із деяких міст, як-то Тростянець на Сумщині, де вони міцно окопалися між цивільної інфраструктури.

“Якщо ми зупиняємо другу армію світу, то ми – перша світу”, – цей хибний, але оптимістичний умовивід регулярно просуває заступниця міністра оборони України Ганна Маляр.

У чому “секрет” успіхів Збройних сил України у великій війні, що триває і вже встигла змінити свій характер зі швидкоплинної наступальної до позиційної? “Новинарня” зібрали деякі експертні думки з цього приводу.

Бойовий дух

Як пише Російська служба Бі-Бі-Сі, багато фахівців за кордоном погоджуються, що українські Збройні сили продемонстрували набагато вищий бойовий дух, ніж припускали в Москві під час планування так званої “спецоперації” проти України.

“Нападаючи на Україну, російські військові не готувалися до інтенсивних боїв – вони очікували, що українська армія та політичне керівництво розсипляться”, – сказав у розмові з Бі-Бі-Сі співробітник лондонського Міжнародного інституту стратегічних досліджень Франц Стефан Гаді.

Але, попри заклик Путіна в другий день війни (“Беріть владу у свої руки! Схоже, нам з вами будете легше домовитися, ніж із цією зграєю наркоманів та неонацистів, яка засіла у Києві та взяла в заручники весь український народ”), ЗСУ разом з іншими силами оборони згуртувалися навколо командування та мало не вдвічі наростили чисельність за рахунок мобілізації і добровольців. Крім того, навіть на тимчасово окупованій РФ території діє рух опору.

Евакуація цивільних бійцями ЗСУ в Ірпені

“Так борються люди, які борються за виживання. Так захищають свою Батьківщину та свої сім’ї. Їхня мужність вражає і захоплює”, – каже Том Фоулкс, генерал британської армії у відставці.

“Що нас відрізняє від ворога – це те, що ворог не розуміє, для чого він тут. Тоді як кожен з українських воїнів захищає свій дім”, – заявляє Андрій Ковальов – пресофіцер 112-ї бригади ТрО ЗСУ, яка обороняє Київ і завдяки великій кількості добровольців сформована “з профіцитом”.

Читайте також:
“Діду, ти красавчик, при Ковпаку служив?!” Старий партизан викрав у окупантів вантажівку зі зброєю

Розвідка та відмова від жорсткої вертикалі

Високий бойовий дух та патріотизм наших воїнів – це надзвичайно важливо, але цього було б недостатньо для боротьби проти переважаючих сил агресора, який не шкодує людей та техніки.

“На щастя, відвага ЗСУ доповнена технологіями та підготовкою за стандартами НАТО, яка передувала вторгненню. Україна зараз воює натовською зброєю та отримує натовські розвіддані у режимі реального часу. Завдяки цьому втрати наших військових у бойових зіткненнях значно нижчі, аніж в орків”, – ідеться в статті редактора “Європейської правди” про роль НАТО для України.

Справді, зупинити орду на підходах до Києва навряд чи було б можливо без великої кількості “джавелінів” та NLAWів і вчасних розвідданих, наданих партнерами по Альянсу.

Приклад бою під Києвом із застосуванням британського ПТРК NLAW, кінець лютого:

Дієва допомога НАТО має й інші прояви – довготермінові.

“Українська армія краще пристосовується до ситуації, що швидко змінюється на полі бою завдяки командній структурі, яка була введена в останні кілька років”, – каже Гаді в коментарі Бі-Бі-Сі.

Ідеться про те, що з 2015 року військові консультанти НАТО зі США, Британії та Канади працювали з ЗСУ, впроваджуючи зокрема філософію децентралізації командування, коли прийняття рішень на війні передається від найвищої командної ланки до офіцерів та інших командирів на місцях.

“Деякі молодші офіцери та сержанти ЗСУ брали ініціативу на себе, і це дозволило їм діяти більш роззосереджено, перетворюючи всю війну на серію дрібних зіткнень та засідок“, – свідчить Гаді.

Російська ж доктрина, успадкована від радянської армії, набагато менш гнучка і припускає меншу ініціативу для молодших командирів.

На початку війни українська армія зосередилася на обороні стратегічно важливих міст та комунікацій, включаючи залізниці, при цьому відступаючи там, де це дозволяло виграти час, зауважує Гаді.

Українські воїна на Сумщині. Фото: 93 омбр ЗСУ

На даний момент немає свідчень про масштабні бої, в яких зустрічалися б повні батальйонні групи з обох боків, і такий хід війни, на думку Гаді, є вигідним для українських сил та невигідним – росіянам.

Саме в таких боях невеликого масштабу доктрина децентралізації може зіграти роль і вплинути на результати боїв, вважає експерт.

Один із прикладів такого використання сил – постійні зіткнення в лісистій зоні на північному заході Києва, куди російські війська зайшли в перші ж дні вторгнення, але неспроможні просунутися далі, в межу столиці. За свідченнями учасників, під Гостомелем, Ірпенем та Бучею ворога почергово “кошмарять” найрізноманітніші підрозділи сил оборони – від ТрО й іноземних добровольців до ССО, ГУР і регулярних частин ЗСУ. Вони погано координуються між собою, постійно надходять і відходять, але це ще більше дезорієнтує противника, який зазнає значних втрат.

Читайте також:
“Бої на Київщині – це Козаччина. Протистояти такому не вчать ніде. Добро пожаловать в ад!”

Навички бою, використання слабких місць та ефективність

ЗСУ досягли успіху у виявленні та використанні багатьох слабких місць російських військ, вважає колишній британський танкіст Джастін Крамп, нині керівник консалтингового бюро Sibylline.

При цьому українська армія успішніше за російську демонструє також навички ведення загальновійськового бою – тобто координації та об’єднання зусиль піхоти, танків, безпілотників, артилерії, різних видів та родів військ, вважає Майк Кларк, запрошений професор факультету військових досліджень Кінгз-коледжу в Лондоні.

При загальновійськовому бою танкові підрозділи отримують підтримку з повітря та діють разом із піхотними, що робить їх менш уразливими для протитанкових комплексів.

На кадрах боїв в Україні в березні 2022 року видно, як російські танки діяли в умовах міста без підтримки піхоти та були підбиті.

“Ні українські, ні російські сили не відрізняються особливою майстерністю в реалізації цієї тактики, проте росіяни страждають від її нестачі більше. Тому що діють більшими за розміром підрозділами, стаючи легкими цілями та потрапляючи в засідки”, – каже Франц Гаді.

Розстріл російської колони під Броварами 9 березня 2022

Як приклад – розгром колони російських танків у Броварському районі під Києвом 9 березня.

Тоді неповоротка колона БТГр 6-го полку та БТГр 239-го полку 90-ї танкової дивізії росіян, що не мала підтримки, потрапила в засідку, під потужний вогонь українських ПТРК, ударних БПЛА, артилерії. Багато техніки було втрачено, решта рятувалася втечею. Командир полку Андрій Захаров був знищений.

Під Броварами яскраво проявилося ще одне слабке місце армії агресорів. Російські війська вважають за краще пересуватися дорогами, а не пересіченою місцевістю, і на дорогах їх простіше зустрічати із засідками.

Якщо російські підрозділи часто збиваються у великі колони, то українські війська діють невеликими загонами. Вони вчиняють короткі вилазки, обстрілюючи танки і повертаючись в укриття до того, як російські війська відкриють вогонь у відповідь, зазначає Бі-Бі-Сі.

Різні фахівці за кордоном відзначають майстерність, з якою українські військові використовують сучасні західні системи, надані партнерами по НАТО, зокрема, протитанкові комплекси Javelin та NLAW, а також зенітно-ракетні комплекси Stinger.

Крім іншого, в історію цієї війни ввійдуть такі рідкісні явища, як:

  • ураження великого десантного корабля росіян українською ракетою “Точка-У” (у порту Бердянська);
  • потоплення на морі в районі Маріуполя російського патрульного катера “Раптор” за допомогою протитанкового комплексу, яку бійці полку “Азов” застосували з берега;
  • ураження силами оборони Одеси корабля Чорноморського флоту РФ з берега засобами РСЗВ.

Такій шаленій ефективності росіяни протиставляють неабияке марнотратство, коли для знищення кількох артустановок у ТЦ застосовуються дві ракети ОТРК.

Читайте також:
Битва за небо України: завдяки яким “секретам” аси ПС ЗСУ стримують російську авіацію

“Чорнобаївські феномени” та мобільність, що рятує життя

Окремим “трендом” в умовах загарбницької операції РФ став так званий “феномен Чорнобаївки”.

Це не так про гумор і “суїцидальні нахили”, як про:

а) обмежені знання окупантів щодо можливостей використання чужої території для розміщення своєї техніки;

б) застосування застарілих радянських підходів в умовах сучасної війни.

Чорнобаївка – це не лише про аеродром під окупованим Херсоном, де українські війська вже X разів вражали артилерійськими ударами техніку та особовий склад противника, аж до командувачів армій. Наприклад, 93-тя механізована бригада ЗСУ “Холодний Яр” на Сумщині знайшла “свою Чорнобаївку”, де кілька разів поспіль вражала скупчення техніки противника.

“Феномен Чорнобаївки” свідчить про те, що росіяни не переглядають свої підходи, незважаючи на втрати. Для нас, це, звичайно, плюс. Це наслідок їхньої заскорузлості в мисленні. Це радянський підхід – постійно кидати людей в одне й те саме, просто продавлюючи кількістю”, – сказав в ефірі телемарафону Андрій Загороднюк, голова правління Центру оборонних стратегій, міністр оборони України у 2019-2022 рр.

Знищення російської техніки в аеропорту Херсона біля села Чорнобаївка, перша половина березня 2022. Фото: Maxar

“Якщо брати їхню (росіян) систему оборони, то особовий склад – їхня найслабкіша ланка” – вважає експерт.

“Наші Збройні сили менші, але на порядок ефективніші. Про те, що Україна змогла з пострадянської армії побудувати настільки ефективні Збройні сили, зараз говорять усі у світі”, – наголошує ексміністр.

Експерти та військові практики з середовища фонду “Повернись живим” в подкасті “Право на поплаву” роблять подібний висновок і щодо роботи російської артилерії: “Вони воюють, як кажуть, “згідно-відповідно”. Якщо батарея – то шість гармат у ряд. Як вчили в радянських книжках, і як ми в 2014 році. Наш досвід війни на Донбасі показав, що так воювати не можна”.

“Вони поставлять шість гармат у ряд – ми їх розстрілюємо всі й дивимося, як росіяни за “Урал” тікають. У нас же працюють одна-дві гармати – перекат.

ЗСУ працюють маневрено. Бо мобільність рятує життя.

Натомість росіяни воліють “закидувати м’ясом”,

– визнали хлопці в “Фронтовій поплаві”, зазначивши, що росіяни теж вчаться в ході цієї війни.

На запитання, який досвід ми могли б запозичити в ЗС РФ, експерти “Поплави” сказали таке: “У росіян є досвід роботи з БПЛА, вони отримали його за вісім років у нас на Донбасі та в Сирії. Зараз їхні “орлани” постійно висять над Гостомелем, і завдяки цьому російська арта працює добре. Тобто найкраще, що вони змогли винести з війни на Донбасі – це створення розвідувально-ударних комплексів”.

Втрати в рази

Відповідно до заяв Генштабу ЗСУ, починаючи з 24 лютого, втрати особового складу ворога становлять близько 17 тисяч (станом на ранок 28 березня). Західні розвідки коригують цю цифру в бік деякого зменшення.

Однак, за їхніми даними, що трапляються у ЗМІ, втрати росіян у живій силі справді в рази більші за українські.

Заяви представника МО РФ Конашенкова, який подає “дзеркальну” статистику втрат двох воюючих армій, ми вважаємо цілковитою брехнею.

При цьому беремо до уваги, що британський експерт Франц Стефан Гаді у коментарі Бі-Бі-Сі закликає з обережністю ставитися до повідомлень про успіхи обох сторін – адже в умовах війни інформація подається упереджено з обох боків.

Але врахуймо таке: з боку України не відомо про загибель жодного генерала.

Натомість ЗСУ заявляють про ліквідацію з початку великої війни щонайменше семи російських генералів, називають імена (хоча Росія підтвердила смерть лише одного з них), а також більше десятка командирів рівня полковника.

“Це ознака тотальної неготовності армії. Воюють лише кількістю та крилатими ракетами. Убито десятки офіцерів середнього й тактичного рівнів. Усе це – безпосередні ознаки слабкої злагодженості військових частин, відсутності зрозумілого тилового забезпечення, неготовності воювати в сучасних умовах”, – заявляє представник офісу президента України Михайло Подоляк.

Коментуючи ліквідацію в Маріуполі командира бригади морської піхоти ЧФ полковника Олексія Шарова, британський генерал Фоулкс свідчить: “Це виглядає як свідома та вкрай успішна снайперська операція, яка може послабити російське командування”. Загибель комбрига може бути більшою втратою, ніж генерала, адже офіцера на такій посаді складніше замінити в ході бойових дій.

Важлива обставина на шляху до “ЗСУ 3.0”

Ми далекі від шапкозакидацьких настроїв, від висновків про близьку перемогу, про бездоганність дій ЗСУ та її керівництва. Потрібно визнавати, що, хоча “м’ясом закидує” Росія, втрати ЗСУ в людях і техніці теж дуже великі. Що трофеї у вигляді новенької техніки та зброї беруть не лише українці. А ресурси наші – значно менші, ніж у росіян.

Військові ЗСУ на руїнах у Києві. Фото: AFP

Це потрібно враховувати, виправляти помилки, ухвалювати відповідні рішення та проводити важку роботу – як для латання дірок сьогодні, так і на перспективу.

У цьому сенсі бачиться важливим висновок голови фонду “Повернись живим” Тараса Чмута, озвучений у “Фронтовій поплаві” 28 березня: “Фактично, через пів року нам потрібно починати процес перестворення Збройних сил як таких. В контексті техніки, озброєнь, тактики їх застосування. Адже все, що в нас є, має бути замінене.

Значна частина техніки вже вибита боями, значна частина ще виб’ється, частина по ресурсу вже ніяка. І це все потрібно міняти.

Всю арту прийдеться замінити. РСЗВ, ракетні війська, “Точки” – їх теж потрібно міняти. Щось ми зможемо самі робити, я сподіваюся, щось доведеться купувати… І це велике системне питання – як створити версію “ЗСУ 3.0”, яка буде відповідати майбутній великій війні з Росією. Уже тій, яка буде після цієї”.

підготував: Дмитро Лиховій

Читайте також:
Відхід від надмірної дози “колективного арестовича”:
ділимо переможні реляції на коефіцієнт і налаштовуємось на марафон


〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест із вартими уваги статтями "Новинарні".