Журналісти американського телеканалу CNN підготували репортаж “зсередини” про “гонку за недопущення повного контролю Росії над українським небом”. Він пояснює, як українські військові льотчики примудряються значно меншими силами чинити опір російським ВПС у небі навіть через місяць після початку великої війни.
“Багато росіян уже бояться вилітати, бо ми їх збиваємо”, – говорить в інтерв’ю CNN український ас Андрій. Чим вам не “привид Києва”?…
“Новинарня” переклала цей матеріал для ширшої української аудиторії.
автори:
Васко Котовіо, Фредерік Плайтген і Байрон Блатт, CNN
Ревіння двигуна винищувача змушує Андрія мовчати.
Він чекає на зліт літака. Льотна маска українського льотчика-винищувача закриває половину його обличчя, приховуючи особистість, але примружені очі видають жваву посмішку. “Так, це наші”, — каже він.
Ніде у військовому протистоянні між Росією та Україною шальки терезів не перехилені так, як у повітрі, де Москва має досконалішу авіацію, і в набагато більшій кількості.
Але через чотири тижні війни українські ВПС все ще літають і ревуть, як літак, який затримав інтерв’ю Андрія для CNN.
І Андрій стверджує, що умови змінюються на користь українських воїнів.
“Зараз ситуація заспокоюється, — каже Андрій. — Спочатку вони (росіяни) мали успіх завдяки своїй кількості, але тепер ситуація покращується”.
“Багато російських льотчиків відмовляються воювати, бо ми їх збиваємо”, — стверджує він.
Андрій погодився поговорити з американськими репортерами за умови, що не буде розкрита його особа, звання та місце дислокації – інформація, яка могла б допомогти ворогу відстежити його.
Літаки Су-27 ПС ЗСУ на Житомирщині. Архівне фото АР, червень 2018 року
Цей військовий льотчик пілотує літаки Су-27 російського виробництва.
“Я забезпечую підтримку та прикриття для авіації, яка працює над прикриттям землі. Я зосереджуюсь на знищенні ракет та літаків супротивника, типу “повітря-повітря”, – розповідає Андрій. – Не можу сказати, скільки саме, але я збивав російські літаки“.
Наразі Андрієві та його колегам із Повітряних сил ЗСУ вдається стримувати очевидну перевагу Росії в небі за рахунок ретельного планування та хитрої тактики. Він не розкриває, що саме робиться, але відзначає, що передбачена тісна координація з іншими українськими силами та прийняття високих ризиків.
“Російські льотчики літають на сучасніших літаках, і вони здатні вражати ракетами на набагато більшу відстань, – каже офіцер. – Наприклад, для того, щоб ми стримували ракети, які випущені з відстані 80 км, ми повинні наблизитись до них на 40 км. Якщо вони вже випустили по нас ракету, ми повинні якось перехопити її по дорозі”.
Андрій під час інтерв’ю CNN
Деякі з дій, які українські ВПС застосовують у бою, є результатом навчання зі Сполученими Штатами та іншими союзниками по НАТО.
“Кілька років тому ми проводили навчання “Чисте небо” (у жовтні 2018 року – “Н”) тут, в Україні, і ми літали разом із літаками F-15 та F-16, – згадує Андрій. – Тоді ми розробили певну тактику для стримування винищувачів, і я можу сказати вам, що деякі з цих тактик дійсно працюють”.
Визначена стратегія – це одна частина секрету. Інша складова — пілоти, які застосовують “секрети” на практиці.
“Я б не сказав, що рівень підготовки їхніх (російських) пілотів дуже високий, – каже Андрій. – Відколи наші іноземні партнери почали надсилати нам засоби протиповітряної оборони різних типів, наприклад, середньої та близької дальності, ми стали впевненіші в повітрі”.
Літаки ПС ЗСУ. Ілюстративне фото
“Багато російських льотчиків зараз відмовляються від розгортання, бо бояться”, — додає офіцер.
Небо над Україною залишається на кону і через місяць після того, як російські літаки вперше порушили український повітряний простір.
“Ми не віримо, що росіяни досягли переваги в повітрі над Україною”, – сказав журналістам у вівторок речник Пентагону Джон Кірбі.
“Повітряний простір залишається спірним, і він спірний тому, що українці його таким роблять, – визнав представник міністерства оборони США. – Українці дуже розумно розпоряджаються своїми засобами протиповітряної оборони та їх застосуванням”.
Українські військові кажуть, що змогли дати відсіч військам РФ, бо готувалися до можливого російського вторгнення задовго до того, як ворожі солдати почали похід на Київ.
Речник ПС ЗСУ Юрій Ігнат під час інтерв’ю CNN
“Ми готувались до цього сценарію вісім років, – сказав речник командування Повітряних сил України Юрій Ігнат, зазначивши, що підготовка почалася, коли Москва окупувала Крим навесні 2014 року. – Ці вісім років ми вчилися бити ворога зброєю, яка в нас є. І вони це розуміють”.
“Ось чому зараз вони (росіяни) переходять на терор з повітря, – зазначив Ігнат, звинувативши Росію в руйнуванні цивільної інфраструктури. – Вони скидають бомби від 500 до 1000 кг, вражають цілі житлові квартали з дітьми, жінками, лікарнями. Це схоже на військовий тероризм і злочин проти людства”.
Росія постійно заперечує, що спричиняє жертви серед мирного населення в Україні. Але міжнародні ЗМІ та спостерігачі масово документують жертви серед цивільних та пошкодження цивільної інфраструктури. Тривають міжнародні розслідування щодо ймовірних військових злочинів.
За словами Ігната, Україна вдячна Сполученим Штатам та іншим союзникам по НАТО за зброю, яку вони надсилають, але країна потребує кращих озброєнь та в більшій кількості.
Російський МіГ-31K із гіперзвуковою ракетою Х-47м2 “Кинджал” на параді 9 травня 2018 року
“Росія воює сучасною зброєю — ракетами, гіперзвуковими ракетами. Тому нам потрібна західна зброя, яка технологічно не поступається російській. Я говорю про інтегровану систему протиповітряної оборони НАТО, літаки F-15 Eagle чи F-16 Fighting Falcon. Вони можуть бути нові чи виведені з експлуатації, але вони можуть служити українській армії. З цією зброєю ми могли б протистояти ворогу самостійно, ми могли б закрити небо”, – сказав речник ПС ЗСУ.
Сполучені Штати відмовилися від постачання Україні винищувачів МіГ-29 радянських часів, які Польща була готова передати в розпорядження американців для потреб ЗС України. Також Вашингтон навряд чи схвалить надання Україні літаків F-15 і F-16, що вимагатиме від українських пілотів проходження додаткової підготовки.
Андрій так далеко не заходить, але погоджується, що Україні потрібна додаткова зброя.
Зентіка ЗУ-23-2 ППО ПС ЗСУ під Києвом. Фото: Getty Images
“Для того, щоб ми перемогли, нам потрібно більше, ніж ПЗРК ближньої дії, такі як “стінгер”, — сказав він, маючи на увазі зенітні ракети, що запускаються з плеча.
“Їхня (росіян) тактика постійно змінюється, і тепер вони більшу частину часу літають на висоті 50 000 футів (15 км – “Н”), – сказав він. – Наші “стінгери” не можуть до них дістатися”.
Читайте також:
У Чернігові мобілізований ветеран Чижиков збив російський літак, який бомбив місто. ФОТО
Поки вони чекають на додаткове озброєння від НАТО, українські льотчики, за словами Ігната, додають на поле бою щось нове.
“Не слід виключати бойовий дух і героїзм. У росіян такого немає”, – заявив офіцер ПС ЗСУ.
Проте, незважаючи на їхній, можливо, дивовижний успіх, українські льотчики продовжують залишатися аутсайдерами в битві за небо.
“Іноді двоє наших льотчиків б’ються проти десяти літаків ворога, – сказав Ігнат.
– Вони (льотчики ПС ЗСУ) вилітають з квитком в один кінець, розуміючи, що, можливо, загинуть”.
Таке нестабільне існування стосується й Андрія. За його словами, він далеко від своїх рідних які також беруть участь у військових зусиллях України. І він визнає, що його робота пов’язана з великим психологічним навантаженням.
Андрій під час вильоту. Кадр відео CNN
“Звичайно, я хочу, щоб ця війна закінчилася швидше, але ми будемо воювати, в нас сильний дух. Це наша земля, і ми не дозволимо противникові забрати її частину чи знищити”, – каже льотчик.
Андрій заявляє: “Ми будемо битися до кінця. Кожна людина боїться смерті. Різниця в тому, померти з гідністю чи без неї”.
переклад: Дана Лиховій
Читайте також:
“Загинув у бою з переважаючими силами окупантів”:
Повітряні сили розповіли про Героя-льотчика Степана Тарабалку
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
