ДБР розслідує оприлюднення документів щодо “вагнергейту” як розголошення держтаємниці

Державне бюро розслідувань відкрило справу щодо розголошення відомостей, які становлять держтаємницю через публікацію документів про підготовку затримання “вагнерівців”.

Про це інформує пресслужба ДБР.

“У мережі Інтернет 18 листопада 2021 року опубліковано документи, які містять відомості щодо планування та виконання Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України та Службою безпеки України заходів, пов’язаних із організацією затримання на території України бойовиків ПВК “Вагнер”. У межах відкритого кримінального провадження буде здійснена перевірка щодо автентичності цих документів, а також встановлено військовослужбовців, які мали доступ до цих документів та можуть бути причетні до їх витоку”, – йдеться в повідомленні.

Санкція ч. 1 ст. 328 Кримінального кодексу України передбачає від двох до п’яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого.

Нагадаємо, 18 листопада журналістка Яніна Соколова оприлюднила документи про підготовку затримання “вагнерівців”. За словами журналістки, документи підкинули до її робочого офісу на флешці.

Читайте також:
Єрмак проти “проєкту Авеню”: Bellingcat опублікував розслідування щодо “Вагнергейту”

Як писала ще торік “Новинарня”, 29 липня 2020 року білоруські державні ЗМІ повідомили про затримання 33 бойовиків російської приватної військової компанії “Вагнер”. Вони прибули до Білорусі в ніч із 24 на 25 липня.
Слідчий комітет Білорусі підозрював затриманих у підготовці масових заворушень напередодні президентських виборів.

Затримані мали російські паспорти. Дехто з них – вихідці з України, з Донецької і Луганської областей – є також українськими громадянами.

Україна просила Білорусь екстрадувати 28 затриманих під Мінськом бойовиків. У Києві їм було оголошено про підозру за фактом участі у терористичній організації та у війні на Донбасі.
Проте 14 серпня Білорусь видала 32 бойовиків ПВК “Вагнер” Росії, проігнорувавши запит України на їхню екстрадицію. Через це Київ відкликав із Мінська посла.

17 серпня агент НАБУ Євген Шевченко оприлюднив інформацію про те, що виманювання в Білорусь бойовиків групи ПВК “Вагнер” було спланованою тривалою операцією контррозвідки Служби безпеки України. Її проведення зірвав очільник офісу президента Андрій Єрмак.

Журналіст Юрій Бутусов оприлюднив дані джерел у силових органах, відповідно до яких президент Володимир Зеленський звільнив начальника Головного управління розвідки МОУ Василя Бурбу, бо той вимагав розслідувати причетність керівництва ОП до провалу великої операції СБУ із затримання групи “вагнерівців”.

За даними, які отримала також “Новинарня“, українські спецслужби вербували “вагнерівців” нібито на роботу з охорони вишок у Венесуелі, з цього приводу відбувалися телефонні співбесіди, і частина найманців визнавали, що були причетні до збиття українських літаків улітку 2014 року. Розмови були записані.

За інформацією Бутусова, Зеленський, Єрмак і перший заступник секретаря РНБО Руслан Демченко фактично зірвали цю операцію, щоб не псувати відносини з Росією напередодні початку “всеохопного перемир’я” в зоні ООС. Один із них “злив” інформацію з цього приводу за кордон. Таким чином Україна не змогла наповнити “обмінний фонд” російськими бойовиками, які воювали на Донбасі, щоб провести вигідний обмін полоненими.

Новий голова ГУР Буданов назвав “фейком” версію про причетність СБУ до затримання “вагнерівців”. Публічно заперечив цю версію і ексглава ГУР Бурба.
Водночас колишній генпрокурор Луценко заявив, що СБУ і МОУ справді проводили масштабну операцію із затримання “вагнерівців”.

4 вересня 2020 року Володимир Ар’єв на інші нардепи від “ЄС” у Верховній Раді оприлюднили нові документи на докази проведення спецоперації СБУ із затримання “вагнерівців” та виступили з вимогою створити слідчу комісію з цього приводу.

9 вересня 2020 року Шевченківський райсуд Києва зобов’язав Службу безпеки України розслідувати справу про ймовірну державну зраду керівник офісу президента України Андрія Єрмака щодо звільнення “вагнерівців”.

13 вересня 2020 року петиція з вимогою створити в Раді ТСК щодо “справи вагнерівців” набрала необхідні 25 тис. голосів. Однак влада її ігнорувала.

14 вересня 2020 року до ДБР на допит у цій справі  викликали колишнього керівника офісу президента Андрія Богдана, який заявляв, що операція із затримання “вагнерівців” була зірвана через дзвінок з ОП. Богдан сказав, що справа має судову перспективу.

19 травня 2021 року, монобільшість у Раді створила ТСК “проти всього поганого”, яка включає зокрема й “вагнерівську” спецоперацію. Опозиція вважає, що таким чином влада намагається спустити цю справу на гальмах. До складу комісії не увійшли представники опозиції.

Наприкінці липня 2021 року Шевченківський районний суд Києва зобов’язав Державне бюро розслідувань почати досудове розслідування щодо можливої державної зради з боку президента Володимира Зеленського та його оточення через зрив операції із затримання членів ПВК “Вагнера”.

На початку вересня 2021 року на CNN вийшла статті із визнанням, що операція з “вагнерівцями” відбувалася з відома і підтримки США. Раніше президент Зеленський в інтерв’ю заявляв, що це була операція “інших країн”.

10 вересня 2021 року голова ТСК Мар’яна Безугла на брифінгу озвучила позицію слідчої комісії щодо “вагнергейту”, яка повторює позиції Банкової. Проводити засідання і допитувати свідків комісія почала вже після цього.
Як повідомив журналіст Бутусов, ексначальник ГУР Бурба на засіданні ТСК дав свідчення щодо зриву операції.

Читайте також розслідування “Новинарні“:
Хронологія спецоперації “Вагнерівці”: жива історія в документах, відео та свідченнях учасників. ЧАСТИНА 1

Ціна зради – $40 мільйонів.
Чому влада заперечує проведення “вагнерівської” спецоперації та до чого тут Єрмак. ЧАСТИНА 2