Єрмак проти “проєкту Авеню”: Bellingcat опублікував розслідування щодо “Вагнергейту”

Міжнародна група OSINT-розслідувачів Bellingcat спільно з російським виданням The Insider опублікувала першу частину розслідування про ймовірний зрив операції із затримання “вагнерівців” в Україні.

Публікація з’явилася на сайті Bellingcat у середу, 17 листопада.

Як розповів напередодні Христо Грозєв, розслідування опублікують у трьох форматах:

  • 2-годинний документальний фільм-розслідування;
  • коротший документальний фільм – медійний продукт;
  • текстова версія.

Отже, спочатку оприлюднено текстову версію.

Bellingcat посилається на трьох колишніх співробітників спецслужб, включно з ексголовою ГУР МОУ Василем Бурбою. 

За інформацією розслідувачів, українська розвідка вивчала приватну військову компанію “Вагнера” з 2014 року, зокрема дізналася про їхні методи вербування, взаємодію з ФСБ та ГРУ та ротацію “вагнерівців”.

Так виникла ідея заманити бойовиків у пастку під виглядом вербування. Спочатку планувалося, що чотири-п’ять осіб виманять на територію Угорщини, де їх затримали б і передали в Україну для суду.

Розслідувачі пишуть, що станом на вересень 2019 року ГУР Міноборони мало доступ до персональних даних понад тисячі бойовиків, “переважна більшість із яких воювала на сході України”. Для їхнього вербування створили групу співробітників спецслужб.

Було використано реальну ПВК МАР, створену у 2012 році в Санкт-Петербурзі, яка на час спецоперації припинила діяльність.

Українська розвідка у вересні 2019 року зареєструвала аналогічний домен та сайт, щоб перехоплювати запити про набір персоналу, які надходили до ПВК МАР, ідеться в розслідуванні.

В якості небойового завдання обрали нібито охорону нафтових об’єктів “Роснефти” на Близькому Сході.

У квітні 2020 року відповідальним за “проєкт “Авеню” став український спецпризначенець, який раніше входив до складу контррозвідки СБУ і керував успішною операцією з витягування з “ДНР” бойовика Цемаха.

За даними Bellingcat і The Insider, багато хто із “завербованих” бойовиків повідомив інсайдерську інформацію про вторгнення Росії в Україну в 2014-2015 роках і допомогу ПВК “Вагнера” з боку Кремля.

Станом на кінець травня 2020 року у “приватній армії” налічувалося 180 осіб. З них розвідники збиралися “вибрати кілька десятків головних військових злочинців”, організувати переліт і посадити літак, коли він летітиме над українською територією.

Спецоперація називалася “проєкт “Авеню”.

Через пандемію вилетіти з Росії можна було лише через Білорусь. Найзручнішим був маршрут Мінськ-Стамбул, оскільки літак мав 28 хвилин перебувати в українському повітряному просторі.

У ході спецоперації було визначено два сценарії, які дозволяли законно посадити літак на території України: якщо комусь на борту стане погано (наприклад, серцевий напад) або якщо на борту існує загроза вибуху.

Автори розслідування з посиланням на ексспівробітників ГУР повідомляють, що президент Володимир Зеленський вперше дізнався про спецоперацію 15 червня 2020 року під час брифінгу, “загалом схвалив” та попросив надати докладний план, який 1 липня затвердив міністр оборони. Bellingcat і The Insider пояснюють, що схвалення президента було необхідним, оскільки операція спричинила б великий політичний резонанс.

“Двоє старших офіцерів, які відповідають за проєкт: Василь Бурба, директор ГУР, та Руслан Баранецький, заступник директора СБУ, регулярно проводили брифінги для президента про хід реалізації “проєкту “Авеню”, — сказано в розслідуванні.

На цьому етапі ГУР Міноборони України співпрацювало з СБУ, і співробітники служби підтверджували, що серед “завербованих” були одні з найбільш розшукуваних терористів. Зокрема, найманці, які брали участь у боях під Іловайськом та Дебальцевим, були причетні до збиття українського військово-транспортного літака під Луганськом у червні 2014 року, а один стверджував, що супроводжував через кордон Росії та України зенітно-оакетний комплекс “Бук”, з якого збили пасажирський Boeing.

У розслідуванні сказано, що спочатку планувався рейс на 47 осіб (серед них найманці без українського досвіду, щоб не викликати підозр). Але через складнощі з квитками список скоротили до 34 осіб, а решті бойовиків сказали, що вони полетять іншим рейсом.

Розслідувачі повідомляють, що 15 липня 2020 року було куплено 34 квитки з Мінська до Стамбула.

Рейс мав вилітати за 10 днів. За легендою, “розгортання” планувалося на три місяці. Один із членів групи не вилетів через хворобу.

Найманцям сказали зібратися на автовокзалі Москви 24 липня, звідки вони ввечері прибули до Білорусі автобусом і попрямували у бік аеропорту. Кожному, за даними розслідувачів, роздали фальшиві трудові договори, які надавали право на в’їзд до Білорусі. Найманці мали вилетіти з аеропорту Мінська наступного ранку.

Bellingcat зазначає, що, за словами Бурби, голова офісу президента України Андрій Єрмак запропонував відкласти операцію на тиждень.

Перед цим було укладено угоду про припинення вогню на Донбасі, яка мала набути чинності 27 липня.

За словами Бурби, в офісі президента вважали, що якщо спецоперація піде за планом, “перемир’я” на Донбасі буде зірване ще до 27 липня.

Bellingcat зазначає, що не зміг підтвердити факти цих переговорів на Банковій.

Після заперечень Бурби в ОП запропонували скоротити затримку до чотирьох днів, що дозволило б набути чинності угоді про припинення вогню.

Потім, коли перша група з 33 осіб залишала Москву, ГУР успішно перебронювало квитки на 30 липня, а другій групі найманців квитки змінили на 1 серпня (таким чином, першій групі довелося затриматися в Мінську).

Бойовиків переселили до санаторію “Білорусочка” за межею міста, оскільки вони не могли більше двох днів затримуватись у готелі в центрі. Єдиний найманець із білоруським паспортом залишився у родичів у Мінську.

Згодом стало відомо, що за санаторієм спостерігали співробітники КДБ Білорусі, і вночі 29 липня бойовиків було затримано. Надалі їх вислали назад до Росії.

Президент Зеленський та керівник його офісу Єрмак проігнорували численні питання Bellingcat щодо цього розслідування.

Опитані розслідувачами колишні оперативники ГУР МОУ висловили думку, що однією з причин зриву операції могло стати упереджене ставлення президента та його апарату до Василя Бурби, який уже тоді мав тертя з офісом президента. Успішне завершення настільки значущої спецоперації зробило б його героєм в очах широкого загалу і додало б йому політичної ваги.

Джерела, близькі до Бурби, підтвердили The Insider, що відразу після арешту “вагнерівців” у Мінську він запропонував усім, хто знав про спецоперацію (крім президента), пройти тест на детекторі брехні, щоб з’ясувати, чи не просочилася інформація до білорусів. Через кілька днів після арештів Бурбу було усунуто від виконання своїх обов’язків у ГУР.

Читайте також:
“Вагнергейт”: як ДБР та ОГПУ, всупереч рішенням судів, захищають Зеленського від кримінальної відповідальності

Як писала ще торік “Новинарня”, 29 липня 2020 року білоруські державні ЗМІ повідомили про затримання 33 бойовиків російської приватної військової компанії “Вагнер”. Вони прибули до Білорусі в ніч із 24 на 25 липня.
Слідчий комітет Білорусі підозрював затриманих у підготовці масових заворушень напередодні президентських виборів.

Затримані мали російські паспорти. Дехто з них – вихідці з України, з Донецької і Луганської областей – є також українськими громадянами.

Україна просила Білорусь екстрадувати 28 затриманих під Мінськом бойовиків. У Києві їм було оголошено про підозру за фактом участі у терористичній організації та у війні на Донбасі.
Проте 14 серпня Білорусь видала 32 бойовиків ПВК “Вагнер” Росії, проігнорувавши запит України на їхню екстрадицію. Через це Київ відкликав із Мінська посла.

17 серпня агент НАБУ Євген Шевченко оприлюднив інформацію про те, що виманювання в Білорусь бойовиків групи ПВК “Вагнер” було спланованою тривалою операцією контррозвідки Служби безпеки України. Її проведення зірвав очільник офісу президента Андрій Єрмак.

Журналіст Юрій Бутусов оприлюднив дані джерел у силових органах, відповідно до яких президент Володимир Зеленський звільнив начальника Головного управління розвідки МОУ Василя Бурбу, бо той вимагав розслідувати причетність керівництва ОП до провалу великої операції СБУ із затримання групи “вагнерівців”.

За даними, які отримала також “Новинарня“, українські спецслужби вербували “вагнерівців” нібито на роботу з охорони вишок у Венесуелі, з цього приводу відбувалися телефонні співбесіди, і частина найманців визнавали, що були причетні до збиття українських літаків улітку 2014 року. Розмови були записані.

За інформацією Бутусова, Зеленський, Єрмак і перший заступник секретаря РНБО Руслан Демченко фактично зірвали цю операцію, щоб не псувати відносини з Росією напередодні початку “всеохопного перемир’я” в зоні ООС. Один із них “злив” інформацію з цього приводу за кордон. Таким чином Україна не змогла наповнити “обмінний фонд” російськими бойовиками, які воювали на Донбасі, щоб провести вигідний обмін полоненими.

Новий голова ГУР Буданов назвав “фейком” версію про причетність СБУ до затримання “вагнерівців”. Публічно заперечив цю версію і ексглава ГУР Бурба.
Водночас колишній генпрокурор Луценко заявив, що СБУ і МОУ справді проводили масштабну операцію із затримання “вагнерівців”.

4 вересня 2020 року Володимир Ар’єв на інші нардепи від “ЄС” у Верховній Раді оприлюднили нові документи на докази проведення спецоперації СБУ із затримання “вагнерівців” та виступили з вимогою створити слідчу комісію з цього приводу.

9 вересня 2020 року Шевченківський райсуд Києва зобов’язав Службу безпеки України розслідувати справу про ймовірну державну зраду керівник офісу президента України Андрія Єрмака щодо звільнення “вагнерівців”.

13 вересня 2020 року петиція з вимогою створити в Раді ТСК щодо “справи вагнерівців” набрала необхідні 25 тис. голосів. Однак влада її ігнорувала.

14 вересня 2020 року до ДБР на допит у цій справі  викликали колишнього керівника офісу президента Андрія Богдана, який заявляв, що операція із затримання “вагнерівців” була зірвана через дзвінок з ОП. Богдан сказав, що справа має судову перспективу.

19 травня 2021 року, монобільшість у Раді створила ТСК “проти всього поганого”, яка включає зокрема й “вагнерівську” спецоперацію. Опозиція вважає, що таким чином влада намагається спустити цю справу на гальмах. До складу комісії не увійшли представники опозиції.

Наприкінці липня 2021 року Шевченківський районний суд Києва зобов’язав Державне бюро розслідувань почати досудове розслідування щодо можливої державної зради з боку президента Володимира Зеленського та його оточення через зрив операції із затримання членів ПВК “Вагнера”.

На початку вересня 2021 року на CNN вийшла статті із визнанням, що операція з “вагнерівцями” відбувалася з відома і підтримки США. Раніше президент Зеленський в інтерв’ю заявляв, що це була операція “інших країн”.

10 вересня 2021 року голова ТСК Мар’яна Безугла на брифінгу озвучила позицію слідчої комісії щодо “вагнергейту”, яка повторює позиції Банкової. Проводити засідання і допитувати свідків комісія почала вже після цього.
Як повідомив журналіст Бутусов, ексначальник ГУР Бурба на засіданні ТСК дав свідчення щодо зриву операції.

Читайте також розслідування “Новинарні“:
Хронологія спецоперації “Вагнерівці”: жива історія в документах, відео та свідченнях учасників. ЧАСТИНА 1

Ціна зради – $40 мільйонів.
Чому влада заперечує проведення “вагнерівської” спецоперації та до чого тут Єрмак. ЧАСТИНА 2

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест із вартими уваги статтями "Новинарні".