Легенда про Лицаря і Друїда. На фестивалі “Протасів Яр” презентували меморіальний проєкт про Романа і Василя Ратушних

Роман і Василь. Брати Ратушні. Двоє воїнів, які боронили Україну і знищили безліч ворогів, віддавши за свободу, честь і гідність українського народу найдорожче – життя. У давнину про них, безумовно, складали б епоси й легенди, які пройшли б крізь віки і довели, що герої не вмирають – бо про них пам’ятають.

У наш час легенди набувають не лише усних та письмових, а й візуальних форм. У день відкриття фестивалю “Протасів Яр” пам’яті Романа Ратушного, 4 липня, платформа Меморіал у співпраці з Характер.медіа презентувала спецпроєкт “Ратушні. Легенда про Лицаря і Друїда” – це меморіальний репортаж про братів-воїнів, що складається з 18 частин, доповнених ілюстраціями й аудіо- та відеоматеріалами.

У центрі — художні образи Лицаря (Роман) і Друїда (Василь), що дають змогу глибше розкрити особистості героїв. Авторкою стала журналістка Характер.медіа Альона Мартинюк, ілюстраторкою – художниця Марина Соломенникова.

“Чи може лицар падати з самоката посеред Києва, безбожно палити, складати книги стосами завбільшки як китайська стіна? А друїд – чи може любити вибухівку, вважати міста гулагами, жити на самих бутербродах, власноруч будувати дім – і не бути, насправді, відлюдником – знайти собі мавку, закохатися раз і назавжди? А якщо листи лицарів стають електронними, а їхня зброя не відразу буде мечем і рушницею – а це будуть знання, непідкупність і мирний протест? Що, якщо так?” – сказала на відкритті Альона Мартинюк.

Авторка і команда проєкту зазначають – “легендарна” форма, художні ілюстрації і метафори допомагають розкрити внутрішні світи героїв.

“Усі ви знаєте, що ці хлопці були героями. Жили вони чесно, а загинули гідно. А як вони стали такими? Що любили, а що ненавиділи? Як Вася в 17 захоче піти до війська, а Рома в лютому 2022-го зупинить втечу Медведчука? Як Лицар стане Сенекою – і очолить підрозділ розвідки, а Друїд – Птахом Каштаном, і злетить над градом Київським, який захищав від юнацтва? Це історії двох братів-воїнів, які ми спробували розповісти від початку і до загибелі. Ми створили цей проєкт, щоби закарбувати їхній життєвий шлях і боротьбу”, – пояснила авторка.

Спецпроєкт на честь братів – за посиланням.

Роман “Сенека” Ратушний, 24 роки

Роман Ратушний під час боїв 93 омбр на Харківщині

Роман Ратушний народився 5 липня 1997 року в Києві.

Брав активну участь у Євромайдані, разом з іншими студентами постраждав від атаки “Беркута” в ніч на 30 листопада та 11 грудня 2013 року під час штурму Майдану. Подав з цього приводу скарги в Європейський суд з прав людини і виграв ці справи. Суд встановив порушення державою права на мирні зібрання і переслідування учасників протестів під час Євромайдану з метою їх покарання за участь у протестах та залякування інших від подальшої участі в мітингах.

У 2018 році Ратушний очолив ініціативу “Захистимо Протасів Яр”, а в 2019 році — однойменну громадську організацію, що були націлені на збереження зеленої зони у Протасовому Яру в центрі Києва та недопущення забудови, яку має намір здійснити ТОВ “Дайтона Груп”, близька до великого бізнесмена Геннадія Корбана. Завдяки Романові та його однодумцям наміри забудовника збудувати на схилі три 40-поверхівки зрештою були зірвані.

Після повномасштабного вторгнення Росії Роман Ратушний став добровольцем до лав Сил оборони України, створив підрозділ “Протасів яр”. Спершу захищав Київ, згодом діяв на Сумщині. Від початку квітня воював у Харківській області, зокрема в Ізюмському районі, у розвідувальному взводі в складі 93-ї окремої механізованої бригади ЗСУ “Холодний Яр”.

Загинув 8 червня 2022 року, потрапивши у ворожу засідку.

Після цього Київрада перейменувала вулицю Волгоградську неподалік Протасового яру на честь Романа Ратушного.

Нагороджений орденом “За мужність” III ступеня (2022, посмертно) – за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Василь “Птах Каштан” Ратушний, 28 років

Василь Ратушний

Василь Ратушний народився 13 березня 1996 року.

У юнацтві брав участь у Революції гідності. Пішов добровольцем захищати Україну в 2014-му (ще неповнолітнім).

У 2019-му повернувся до цивільного життя, бо понад усе прагнув жити на своїй землі і власноруч збудувати на цій землі будинок.

Грав на альт‑саксофоні, виготовляв ножі у скандинавському стилі.

24 лютого 2022-го організував місцеву самооборону і пішов захищати Київ та Київщину. Потім захищав Україну на Донеччині, зокрема на Бахмутському напрямку. Після загибелі молодшого брата війна Василя – це була також помста за Рому.

Останні роки він служив пілотом безпілотника у бригаді “Птахи Мадяра”. У жовтні 2023-го був нагороджений “Золотим хрестом” Головнокомандувача ЗСУ. Знищив безліч ворогів.

Загинув 27 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання – внаслідок прямого влучання ворожого FPV-дрона на передовій.

Читайте також:
Програма фестивалю “Протасів Яр-2025” пам’яті Романа Ратушного: запрошуємо 4-6 липня до гурту, музики і дискусій