Текстове розслідування команди Bellingcat щодо “вагнерівців” оприлюднять упродовж двох тижнів.
Про це журналіст-розслідувач Bellingcat Христо Грозєв розповів в інтерв’ю “НВ”, опублікованому в п’ятницю, 24 вересня.
“Для нас це розслідування дуже круте, але воно не описує реально, скажімо, розкриття злочинів. У моїй команді працює приблизно три-чотири особи. І щотижня з’являється нове вбивство або новий голландський синдром. Це, з одного боку, заважає завершенню розслідування щодо “вагнерівців”. З іншого боку, мені дуже цікаво подивитися, наскільки публічною буде істина у цьому розслідуванні, завдяки природним політичним процесам в Україні. Ми бачимо, що воно стає все більш і більш прозорим. Боюся, що ми опублікуємо подробиці, які не суперечитимуть офіційній версії. Текстове розслідування готове. Ми, найімовірніше, днями його опублікуємо – в найближчі два тижні. А потім докладемо всіх зусиль, щоби зробити якісний двогодинний документальний фільм, який отримає “Оскар”. Я впевнений, на це знадобиться ще, як мінімум, шість місяців”, – розповів Грозєв.
За його словами, займатися цим розслідуванням команда почала, адже воно було “дуже крутим доказом того, що російські спецслужби реально набагато гірше працюють, ніж усі думають. Це б дало надію російським опозиціонерам, щоби вони не вважали їх такими всемогутніми монстрами”.
Журналіст-розслідувач також розповів про можливу причетність “вагнерівців” до трагедії MH17 та матеріал CNN, в якому йдеться про те, як українські спецслужби наймали бойовиків на роботу.
“Двоє з них самі хвалилися, що вони були на місці пуску, але, чесно кажучи, це не підтверджується об’єктивними даними. Один із них відмовився їхати в Білорусь із якихось причин, може, він найрозумніший виявився. Він в інтерв’ю-співбесіді намагався переконати своїх “кураторів”, що його треба взяти на роботу. Тоді розповів про те, що супроводжував конвой з “буками” і в управлінській ролі займався конвоями цих “буків” з кордону України і Росії до розподільного місця в Луганській області. Він навіть називав своїх кураторів з ГРУ, які йому давали інструкції. Він був би найціннішим з усіх свідків, але він не поїхав. Навіть у такій напівпровальній операції є дуже багато цінного. Воно знаходиться саме в таких довгих розмовах, в яких найманці розповідали про своє минуле на українській території. Це є дуже цінною доказовою базою”, – наголосив Грозєв.
Читайте також:
Активісти РОК подали до прокуратури клопотання про негайне виконання ухвали Печерського суду щодо “вагнергейту”
Як писала “Новинарня”, 29 липня 2020 року білоруські державні ЗМІ повідомили про затримання 33 бойовиків російської приватної військової компанії “Вагнер”. Вони прибули до Білорусі в ніч із 24 на 25 липня.
Слідчий комітет Білорусі підозрював затриманих у підготовці масових заворушень напередодні президентських виборів.
Затримані мали російські паспорти. Дехто з них – вихідці з України, з Донецької і Луганської областей – є також українськими громадянами.
Україна просила Білорусь екстрадувати 28 затриманих під Мінськом бойовиків. У Києві їм було оголошено про підозру за фактом участі у терористичній організації та у війні на Донбасі.
Проте 14 серпня Білорусь видала 32 бойовиків ПВК “Вагнер” Росії, проігнорувавши запит України на їхню екстрадицію. Через це Київ відкликав із Мінська посла.
17 серпня агент НАБУ Євген Шевченко оприлюднив інформацію про те, що виманювання в Білорусь бойовиків групи ПВК “Вагнер” було спланованою тривалою операцією контррозвідки Служби безпеки України. Її проведення зірвав очільник офісу президента Андрій Єрмак.
Журналіст Юрій Бутусов оприлюднив дані джерел у силових органах, відповідно до яких президент Володимир Зеленський звільнив начальника Головного управління розвідки МОУ Василя Бурбу, бо той вимагав розслідувати причетність керівництва ОП до провалу великої операції СБУ із затримання групи “вагнерівців”.
За даними, які отримала також “Новинарня“, українські спецслужби вербували “вагнерівців” нібито на роботу з охорони вишок у Венесуелі, з цього приводу відбувалися телефонні співбесіди, і частина найманців визнавали, що були причетні до збиття українських літаків улітку 2014 року. Розмови були записані.
За інформацією Бутусова, Зеленський, Єрмак і перший заступник секретаря РНБО Руслан Демченко фактично зірвали цю операцію, щоб не псувати відносини з Росією напередодні початку “всеохопного перемир’я” в зоні ООС. Один із них “злив” інформацію з цього приводу за кордон. Таким чином Україна не змогла наповнити “обмінний фонд” російськими бойовиками, які воювали на Донбасі, щоб провести вигідний обмін полоненими.
Новий голова ГУР Буданов назвав “фейком” версію про причетність СБУ до затримання “вагнерівців”. Публічно заперечив цю версію і ексглава ГУР Бурба.
Водночас колишній генпрокурор Луценко заявив, що СБУ і МОУ справді проводили масштабну операцію із затримання “вагнерівців”.
4 вересня 2020 року Володимир Ар’єв на інші нардепи від “ЄС” у Верховній Раді оприлюднили нові документи на докази проведення спецоперації СБУ із затримання “вагнерівців” та виступили з вимогою створити слідчу комісію з цього приводу.
9 вересня 2020 року Шевченківський райсуд Києва зобов’язав Службу безпеки України розслідувати справу про ймовірну державну зраду керівник офісу президента України Андрія Єрмака щодо звільнення “вагнерівців”.
13 вересня 2020 року петиція з вимогою створити в Раді ТСК щодо “справи вагнерівців” набрала необхідні 25 тис. голосів. Однак влада її проігнорувала.
14 вересня 2020 року до ДБР на допит у цій справі викликали колишнього керівника офісу президента Андрія Богдана, який заявляв, що операція із затримання “вагнерівців” була зірвана через дзвінок з ОП. Богдан сказав, що справа має судову перспективу.
19 травня 2021 року, монобільшість у Раді створила ТСК “проти всього поганого”, яка включає зокрема й “вагнерівську” спецоперацію. Опозиція вважає, що таким чином влада намагається спустити цю справу на гальмах. До складу комісії не увійшли представники опозиції.
Наприкінці липня 2021 року Шевченківський районний суд Києва зобов’язав Державне бюро розслідувань почати досудове розслідування щодо можливої державної зради з боку президента Володимира Зеленського та його оточення через зрив операції із затримання членів ПВК “Вагнера”.
На початку вересня 2021 року на CNN вийшла статті із визнанням, що операція з “вагнерівцями” відбувалася з відома і підтримки США.
10 вересня 2021 року голова ТСК Мар’яна Безугла на брифінгу озвучила позицію слідчої комісії щодо “вагнергейту”, яка повторює позиції Банкової.
Читайте також розслідування “Новинарні“:
Хронологія спецоперації “Вагнерівці”: жива історія в документах, відео та свідченнях учасників. ЧАСТИНА 1
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!