Олександр Лукашенко відправив у відставку міністра внутрішніх справ Білорусі Юрія Караєва.
Новим міністром став Іван Кураков, який очолював ГУВС Мінська, інформує БЕЛТА в четвер, 29 жовтня.
Натомість Караєв призначений помічником президента Білорусі, інспектором по Гродненській області. Інспектором по Брестській області став Валерій Вакульчик, а в Мінську – Олександр Барсуков.
“Ви втрьох прямуєте не те що на особливо небезпечні ділянки, але дуже відповідальні ділянки нашої країни. У зв’язку з тими подіями, перш за все, які відбулися (вони ще не закінчені, ми ще не знаємо, у що це може вилитися). Чому ви? Ви люди військові, обізнані, вас не треба вводити в курс справи і вчити”, – сказав Лукашенко.
Напередодні було опубліковано інтерв’ю з Караєва, в якому він сказав, що бойова зброя щодо протестувальників може бути застосована, “коли вже всі методи вичерпалися”.
Читайте також:
У Білорусь не допускатимуть громадян України, Литви та Польщі, – посол
Як інформувала “Новинарня“, після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.
Противники Лукашенка заявляють про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показують, що на багатьох дільницях насправді перемогла опозиціонерка Світлана Тіхановська (а, наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).
Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви. Згодом Литва визнала її, а не Лукашенка, обраним лідером.
У перші дні протестів силовики застосовували проти демонстрантів світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери спершу використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
Точно відомо про трьох загиблих громадян. 22 серпня в Мінську знайшли повішеним ще одного учасника акцій протесту. Число затриманих у перші дні сягнуло 7 тисяч, а надалі перевищило 12 тисяч.
Протести стали мирними.
Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.
10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк із 17 серпня. До нього приєднувалися великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо. Однак за короткий час режим Лукашенка придушив протести на підприємствах.
14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів).
16 серпня в центрі Мінська відбулися два мітинги. Мітинг на підтримку Лукашенка зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.
На тлі цих виступів Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Володимиром Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.
Надалі традиційними стали великі марші протесту щонеділі. Такі маніфестації 23 серпня та 30 серпня зібрали, за оцінками опозиційних ЗМІ, по 200 тисяч учасників.
Марш 6 вересня охопив удвічі менше людей. Після нього знову відбулися масові затримання учасників та організаторів.
Під час маршу 13 вересня демонстранти в Мінську ходили в елітне селище Дрозди, де розташована одна з резиденцій Лукашенка та живуть багато високопоставлених чиновників. Були затримані сотні людей, силовики застосовували світлошумові гранати, а в Бресті – водомети.
На акції 4 жовтня мітингувальники зламали водомет.
14 вересня Лукашенко зустрівся з президентом РФ Путіним у Сочі та домовився про позику на $1,5 млрд.
У країні тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тіхановська – 10,1%. Тіхановська була змушена виїхати до Литви.
Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня “вступив” на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.
Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано більше 12 тис. осіб, кілька людей загинули.
Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і запровадив персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.
Читайте також:
Міхалок оголосив про підтримку страйку в Білорусі до повалення режиму Лукашенка
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!