Спецоперація з “вагнерівцями”: ТСК не знайшла підтвердження витоку інформації

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради не знайшла підтвердження витоку інформації про спецоперацію щодо затримання членів ПВК “Вагнер” із української сторони.

Про це в понеділок, 15 листопада, заявила голова ТСК, “слуга народу” Мар’яна Безугла, передає “Укрінформ”.

“ТСК не знайшла підтвердження, що відбувся витік інформації з української сторони стосовно першого розвідувального та другого активного заходів на будь-якому з їхніх етапів. Зокрема, жодна заслухана ТСК особа не зазначила, що знає про факт подібного витоку”, – сказала нардепка.

Натомість, як встановила ТСК, всі матеріали, які з’явилися в Інтернеті, були датовані починаючи з 13 липня 2020 року та походили з СБУ, і офісу генпрокурора, а жодного документа розвідувальних органів у публічному доступі немає.

“ТСК не вдалося встановити, чи координувалися між собою спецслужби Російської Федерації і Республіки Білорусь. Проте, враховуючи тривалий термін перебування найманців на території Республіки Білорусь, встановлені особливості роботи білоруських спецслужб, публічні заяви президента Білорусі того періоду, ТСК вважає, що затримання 33 найманців було очікуваним наслідком роботи білоруської спецслужби в умовах посиленого контррозвідувального режиму напередодні президентських виборів”, – зазначила Безугла.

Також, як з’ясувала ТСК, одна особа з групи найманців не була екстрадована до Російської Федерації разом з іншими членами групи.

Крім того, коментуючи можливість витоку інформації про спецоперацію, Безугла зазначила, що Російська Федерація і Республіка Білорусь могли знати про окремі процеси, які відбувалися під час реалізації першого розвідувального та другого активного заходів українських спецслужб.

“ТСК отримала матеріали розвідувального товариства про те, що один із 33 найманців наприкінці травня 2020 року спочатку звернувся із заявою до ФСБ РФ, а потім уже на початку липня 2020 року передав аналогічну інформацію до ГУ ЗС РФ , де детально розкрив порядок встановлення ним контакту із вербувальниками ПВК “МАР”, подальші заходи із працевлаштування, а також конкретні дії вербувальників. У своїх заявах він висловив прохання перевірити викладені факти на предмет наявності у діях вербувальників ПВК “МАР” складу злочину, передбаченого ст. 359 КК РФ (найманство)”, – розповіла голова ТСК.

Нагадаємо, 14 листопада міжнародна група журналістів-розслідувачів Bellingcat пообіцяла на початку поточного тижня опублікувати розслідування щодо “Вагнергейту”.

Читайте також:
“Вагнергейт”: як ДБР та ОГПУ, всупереч рішенням судів, захищають Зеленського від кримінальної відповідальності

Як писала “Новинарня”, 29 липня 2020 року білоруські державні ЗМІ повідомили про затримання 33 бойовиків російської приватної військової компанії “Вагнер”. Вони прибули до Білорусі в ніч із 24 на 25 липня.
Слідчий комітет Білорусі підозрював затриманих у підготовці масових заворушень напередодні президентських виборів.

Затримані мали російські паспорти. Дехто з них – вихідці з України, з Донецької і Луганської областей – є також українськими громадянами.

Україна просила Білорусь екстрадувати 28 затриманих під Мінськом бойовиків. У Києві їм було оголошено про підозру за фактом участі у терористичній організації та у війні на Донбасі.
Проте 14 серпня Білорусь видала 32 бойовиків ПВК “Вагнер” Росії, проігнорувавши запит України на їхню екстрадицію. Через це Київ відкликав із Мінська посла.

17 серпня агент НАБУ Євген Шевченко оприлюднив інформацію про те, що виманювання в Білорусь бойовиків групи ПВК “Вагнер” було спланованою тривалою операцією контррозвідки Служби безпеки України. Її проведення зірвав очільник офісу президента Андрій Єрмак.

Журналіст Юрій Бутусов оприлюднив дані джерел у силових органах, відповідно до яких президент Володимир Зеленський звільнив начальника Головного управління розвідки МОУ Василя Бурбу, бо той вимагав розслідувати причетність керівництва ОП до провалу великої операції СБУ із затримання групи “вагнерівців”.

За даними, які отримала також “Новинарня“, українські спецслужби вербували “вагнерівців” нібито на роботу з охорони вишок у Венесуелі, з цього приводу відбувалися телефонні співбесіди, і частина найманців визнавали, що були причетні до збиття українських літаків улітку 2014 року. Розмови були записані.

За інформацією Бутусова, Зеленський, Єрмак і перший заступник секретаря РНБО Руслан Демченко фактично зірвали цю операцію, щоб не псувати відносини з Росією напередодні початку “всеохопного перемир’я” в зоні ООС. Один із них “злив” інформацію з цього приводу за кордон. Таким чином Україна не змогла наповнити “обмінний фонд” російськими бойовиками, які воювали на Донбасі, щоб провести вигідний обмін полоненими.

Новий голова ГУР Буданов назвав “фейком” версію про причетність СБУ до затримання “вагнерівців”. Публічно заперечив цю версію і ексглава ГУР Бурба.
Водночас колишній генпрокурор Луценко заявив, що СБУ і МОУ справді проводили масштабну операцію із затримання “вагнерівців”.

4 вересня 2020 року Володимир Ар’єв на інші нардепи від “ЄС” у Верховній Раді оприлюднили нові документи на докази проведення спецоперації СБУ із затримання “вагнерівців” та виступили з вимогою створити слідчу комісію з цього приводу.

9 вересня 2020 року Шевченківський райсуд Києва зобов’язав Службу безпеки України розслідувати справу про ймовірну державну зраду керівник офісу президента України Андрія Єрмака щодо звільнення “вагнерівців”.

13 вересня 2020 року петиція з вимогою створити в Раді ТСК щодо “справи вагнерівців” набрала необхідні 25 тис. голосів. Однак влада її ігнорувала.

14 вересня 2020 року до ДБР на допит у цій справі  викликали колишнього керівника офісу президента Андрія Богдана, який заявляв, що операція із затримання “вагнерівців” була зірвана через дзвінок з ОП. Богдан сказав, що справа має судову перспективу.

19 травня 2021 року, монобільшість у Раді створила ТСК “проти всього поганого”, яка включає зокрема й “вагнерівську” спецоперацію. Опозиція вважає, що таким чином влада намагається спустити цю справу на гальмах. До складу комісії не увійшли представники опозиції.

Наприкінці липня 2021 року Шевченківський районний суд Києва зобов’язав Державне бюро розслідувань почати досудове розслідування щодо можливої державної зради з боку президента Володимира Зеленського та його оточення через зрив операції із затримання членів ПВК “Вагнера”.

На початку вересня 2021 року на CNN вийшла статті із визнанням, що операція з “вагнерівцями” відбувалася з відома і підтримки США. Раніше президент Зеленський в інтерв’ю заявляв, що це була операція “інших країн”.

10 вересня 2021 року голова ТСК Мар’яна Безугла на брифінгу озвучила позицію слідчої комісії щодо “вагнергейту”, яка повторює позиції Банкової. Проводити засідання і допитувати свідків комісія почала вже після цього.
Як повідомив журналіст Бутусов, ексначальник ГУР Бурба на засіданні ТСК дав свідчення щодо зриву операції.

Читайте також розслідування “Новинарні“:
Хронологія спецоперації “Вагнерівці”: жива історія в документах, відео та свідченнях учасників. ЧАСТИНА 1

Ціна зради – $40 мільйонів.
Чому влада заперечує проведення “вагнерівської” спецоперації та до чого тут Єрмак. ЧАСТИНА 2