СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
1352134 +4285
Летальні випадки:
26050 +68
Одужали:
1171724 +1701
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 6921573 (+15394). Оновлено: 08:14 01.03.2021

Українські співачки Білик та Іващенко виступили на новорічному прийомі в Лукашенка

 

На новорічному прийомі самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка в Мінську 16 січня виступили українські співачки Еліна Іващенко та Ірина Білик.

Про це в понеділок, 18 січня, повідомив Фонд культурної солідарності Білорусі.

Вечір був у стилі “Вечорів на хуторі біля Диканьки”.

Видання Reformation також пише, що на прийомі Лукашенка з нагоди “старого Нового року” в суботу засвітилися і зірки російської естради, серед них Стас Михайлов, Валерій Сюткін і Зара. Був на вечорі в Палаці незалежності й колишній соліст білоруського ансамблю “Пісняри” Валерій Скорожонок.

Під час новорічного прийому самопроголошений президент Білорусі вручив ордени, медалі та подяки державним діячам, артистам і співробітникам ЗМІ.

Кореспондент “Столичного телебачення” Григорій Азарьонок удостоєний медалі “За відвагу”, а оглядач видавничого дому “Білорусь сьогодні” Андрій Муковозчик і головний радник пресслужби президента Валерій Шульга отримали по медалі “За трудові заслуги”.

Лукашенко в своєму виступі, серед іншого, запевнив, що ніколи не відступить і що упевнений у своїй правоті.

50-річна Ірина Білик є заслуженою та народною артисткою України. 19-річна Еліна Іващенко перемагала у вокальних шоу “Голос. Діти” (2016) та “X-Фактор” (2019), здобувала першість на фестивалях “Чорноморські ігри-2018” та “Слов’янський базар-2020”.

Читайте також:
Білоруська автокефальна православна церква оголосила Лукашенкові анафему

Як інформувала “Новинарня“, після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.
Противники Лукашенка заявили про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показали, що на багатьох дільницях насправді перемогла опозиціонерка Світлана Тіхановська (наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).

Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви. Згодом Литва визнала її, а не Лукашенка, обраним лідером.

У перші дні протестів силовики застосовували проти демонстрантів світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери спершу використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.

Точно відомо про трьох загиблих громадян. Однак різні джерела інформують про більше число вбитих.
22 серпня в Мінську знайшли повішеним ще одного учасника акцій протесту.

Число затриманих у перші дні сягнуло 7 тисяч, потім перевищило 12 тисяч.

Надалі протести стали мирними.

Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.

10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк із 17 серпня. До нього приєднувалися великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо. Однак за короткий час режим Лукашенка придушив протести на підприємствах.

14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів).

Натомість соціологія згодом показувала перевагу Тіхановської у 2,5 раза.

16 серпня мітинг на підтримку Лукашенка в центрі Мінська зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.

На тлі цих виступів Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.

Надалі традиційними стали великі марші протесту щонеділі. Такі маніфестації 23 серпня та 30 серпня зібрали, за оцінками опозиційних ЗМІ, по 200 тисяч учасників.
Марш 6 вересня охопив удвічі менше людей. Після нього знову відбулися масові затримання учасників та організаторів.
Під час маршу 13 вересня демонстранти в Мінську ходили в елітне селище Дрозди, де розташована одна з резиденцій Лукашенка та живуть багато високопоставлених чиновників. Були затримані сотні людей, силовики застосовували світлошумові гранати, а в Бресті – водомети.

14 вересня Лукашенко зустрівся з президентом РФ Путіним у Сочі та домовився про позику на $1,5 млрд.

Надалі щотижневі виступи проти Лукашенка продовжилися, але стали менш чисельними.
“Народний ультиматум” – виконати вимоги опозиції до 25 жовтня, інакше збереться загальнонаціональний страйк – не було реалізовано.

12 листопада в лікарні в Мінську помер активіст Роман Бондаренко, якого напередодні силовики в масках побили й викрали з так званої “площі Змін” (конфлікт стався навколо біло-червоно-білих стрічок на огорожі). Ця смерть спричинила нові акції протесту.

Читайте також:
Лукашенко заявив, що проти Білорусі працюють найпотужніші спецслужби з центрами у Варшаві й Києві

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

641
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: