Суд у Мінську визнав “екстремістськими” опозиційний телеграм-канал NEXTA і його логотип

 

Суд у Мінську визнав опозиційний телеграм-канал NEXTA Live і його логотип “екстремістськими матеріалами”.

Про це у вівторок, 20 жовтня, повідомило інформаційне агентство БЕЛТА з посиланням на пресслужбу Верховного Суду Білорусі.

Таке рішення суд ухвалив у зв’язку зі змістом інформаційної продукції (відеороликів, закликів і публікацій як від імені самої редакції каналу, так і передплатників) з ознаками екстремістської діяльності.

Йдеться про “організацію та публічні заклики до здійснення масових заворушень”. Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Зазначається, що цивільну справу розглянуто за заявою Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією Міністерства внутрішніх справ Білорусі про визнання інформаційної продукції екстремістськими матеріалами.

На самому телеграм-каналі з іронією прокоментували рішення суду.

“Що ж, нам хотілося б перегорнути цю сторінку, але оскільки ми працюємо суворо у рамках білоруського законодавства, тепер розмірковуватимемо над ребрендингом”, – повідомили в NEXTA-Live.

Як відомо, телеграм-канал NEXTA-Live публікує зокрема останні події з акцій протесту в Білорусі проти режиму Олександра Лукашенка, легітимність якого не визнає ЄС і Україна.

Читайте також:
У ЄС погодилися накласти санкції на Лукашенка

Як інформувала “Новинарня“, після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.
Противники Лукашенка заявляють про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показують, що на багатьох дільницях насправді перемогла опозиціонерка Світлана Тіхановська (а, наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).

Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви. Згодом Литва визнала її, а не Лукашенка, обраним лідером.

У перші дні протестів силовики застосовували проти демонстрантів світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери спершу використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
Точно відомо про трьох загиблих громадян. 22 серпня в Мінську знайшли повішеним ще одного учасника акцій протесту. Число затриманих у перші дні сягнуло 7 тисяч, а надалі перевищило 12 тисяч.
Протести стали мирними.

Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.

10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк із 17 серпня. До нього приєднувалися великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо. Однак за короткий час режим Лукашенка придушив протести на підприємствах.

14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів).

16 серпня в центрі Мінська відбулися два мітинги. Мітинг на підтримку Лукашенка зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.

На тлі цих виступів Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.

Надалі традиційними стали великі марші протесту щонеділі. Такі маніфестації 23 серпня та 30 серпня зібрали, за оцінками опозиційних ЗМІ, по 200 тисяч учасників.
Марш 6 вересня охопив удвічі менше людей. Після нього знову відбулися масові затримання учасників та організаторів.
Під час маршу 13 вересня демонстранти в Мінську ходили в елітне селище Дрозди, де розташована одна з резиденцій Лукашенка та живуть багато високопоставлених чиновників. Були затримані сотні людей, силовики застосовували світлошумові гранати, а в Бресті – водомети.

14 вересня Лукашенко зустрівся з президентом РФ Путіним у Сочі, подякував за підтримку та домовився про позику на $1,5 млрд.

Читайте також:
“Пропонуємо нові вільні вибори”: Рада ухвалила заяву щодо Білорусі, попри спротив “слуг”. ТЕКСТ

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна