Верховна Рада України ухвалила заяву щодо ситуації в Республіці Білорусь та доручила голові ВР забезпечити невідкладне направлення тексту заяви до парламентів іноземних держав та міжнародних парламентських організацій.
У тексті заяви сказано, що український парламент вважає президентські вибори в Білорусі “ані вільними, ані чесними”, та що “офіційно оприлюднені результати виборів президента РБ не відображають реального волевиявлення білоруських громадян”.
Також Верховна Рада України також засудила застосування надмірної сили й жорстокості з боку правоохоронних органів Білорусі і вимагає звільнення всіх затриманих, які вийшли на вулиці міст висловити незгоду з діями влади.
Також Рада рішуче засудила незаконні затримання українських громадян на акціях у Білорусі і відкинула звинувачення білоруської сторони в причетності Києва до дестабілізації ситуації в Білорусі.
Крім того, Україна вважає неприпустимим будь-які наміри залучити сили Росію та її сателітів з ОДКБ до врегулювання ситуації в Білорусі.
Верховна Рада України закликала білоруську владу налагодити рівноправний діалог із білоруським суспільством для пошуку шляхів мирного виходу із сьогоднішньої кризи. Як один із варіантів ВР пропонує “нові вільні та демократичні вибори за участі незалежних міжнародних спостерігачів від провідних європейських інституцій”.
Водночас Рада не визнала Олександра Лукашенка нелегітимним президентом, як це раніше зробила Литва.
Як передає “Новинарня“, за проєкт постанови №3053а щодо ситуації в Білорусі проголосували лише 228 народних депутатів (за мінімально необхідної кількості – 226). Майже сотню голосів не дала владна фракція “Слуга народу”. Зовсім не голосувала “за” проросійська фракція “ОПЗЖ”.
Голосування по фракціях:
Верховна Рада Україні вважає, що президентські вибори в Білорусі не були ані вільними, ані чесними. Вибори пройшли в умовах цілковитої відсутності змагальності між кандидатами, вільних ЗМІ, а також авторитетних спостерігачів від міжнародних організацій, таких як ОБСЄ, Рада Європи.
Вибори президента Білорусі пройшли з істотними порушеннями, численними відмовами в реєстрації кандидатів, непрозорим підрахунком голосів виборців. Ми вважаємо неприпустимим залякування опонентів, їх ув’язнення, створення перешкод незалежним національним спостерігачам на виборчих дільницях, порушення права виборців на вільне волевиявлення, а також цілковитий контроль влади над Центральною виборчою комісією Білорусі.
Усе це дає підстави вважати, що офіційно оприлюднені результати виборів Президента РБ не відображають реального волевиявлення білоруських громадян.
Ми засуджуємо застосування надмірної сили й жорстокості з боку правоохоронних органів Білорусі.
Ми приєднуємося до оцінок Європейського Союзу щодо недемократичного характеру президентських виборів у Білорусі та підтримуємо запровадження санкцій стосовно відповідальних за фальсифікації результатів виборів і застосування насильства проти протестувальників.
Верховна Рада України вимагає звільнення всіх без винятку затриманих і сподівається, що офіційна влада Білорусі не допустить подальшої ескалації й напруги в білоруському суспільстві, переслідувань як за політичними мотивами своїх опонентів, так і громадян Білорусі, які вийшли на вулиці міст показати свою незгоду з діями офіційної влади та мають власну альтернативну думку.
Ми рішуче засуджуємо та вважаємо неприйнятним незаконні затримання українських громадян. Ми будемо всіма законними засобами захищати їхні права та інтереси.
Україна поважає суверенітет Білорусі, підтримує її незалежність та дотримується принципу невтручання у внутрішні справи. У цьому зв’язку ми рішуче відкидаємо звинувачення білоруської сторони в причетності до дестабілізації ситуації в Білорусі. Білорусь завжди була й буде для нас братньою державою, з якою ми споріднені історично, культурно й духовно. Ми сподіваємося, що Білорусь подолає цей складний етап без ослаблення суверенітету.
Вважаємо неприпустимим будь-які наміри залучити сили РФ та ОДКБ для врегулювання ситуації в Білорусі. Вважатимемо такий крок прямою загрозою для загальноєвропейської безпеки та безпеки України.
Закликаємо білоруську владу налагодити рівноправний діалог із білоруським суспільством для пошуку шляхів мирного виходу із сьогоднішньої кризи. Одним із варіантів могли б бути нові вільні та демократичні вибори за участі незалежних міжнародних спостерігачів від провідних європейських інституцій.
Читайте також:
Лукашенко говорив із Путіним у Сочі протягом 4,5 годин. ПРО ЩО ДОМОВИЛИСЯ
Як інформувала “Новинарня“, після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.
10 серпня ЦВК оприлюднила перші результати виборів, заявивши, що за Лукашенка, який залишається при владі 26 років, буцімто віддали свої голоси 80,23% виборців, за опозиціонерку Світлану Тіхановську — 9,9%.
Противники Лукашенка заявляють про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показують, що на багатьох дільницях насправді перемогла Тіхановська (а, наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).
Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви. Згодом Литва визнала її, а не Лукашенка, обраним лідером.
У перші дні протестів силовики застосовували проти демонстрантів світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери спершу використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
Точно відомо про трьох загиблих громадян. 22 серпня в Мінську знайшли повішеним ще одного учасника акцій протесту. Число затриманих сягнуло семи тисяч. Надалі протести стали мирними.
Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.
10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк із 17 серпня. До нього приєднувалися великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо. Однак згодом режим Лукашенка придушив страйки.
14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів).
Протидія силовиків протестувальникам вщухла. Мирні виступи опозиції продовжилися.
16 серпня в центрі Мінська відбулися два мітинги. Мітинг на підтримку Лукашенка зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.
На тлі цих виступів Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.
На цьому тлі Лукашенко виступав із заявами про нарощення військової активності НАТО біля білоруських кордонів, оголосив про розгортання військ на західному кордоні та не виключив перетворення Білорусі “на театр військових дій”.
21 серпня люди в Мінську утворили живий ланцюг завдовжки 13 кілометрів, щоб висловити протест проти дій силовиків і солідарність із постраждалими.
23 серпня відбувся черговий марш протесту, який зібрав десятки тисяч учасників. Силовики перекрили демонстрантам підходи до Президентського палацу.
30 серпня відбувся ще один 200-тисячний опозиційний марш, учасники якого своєрідно привітали диктатора Лукашенка з днем народження.
Марш 6 вересня зібрав, за оцінками, близько 100 тисяч людей. Після нього знову відбулися масові затримання учасників та організаторів.
Під час маршу 13 вересня демонстранти в Мінську ходили в елітне селище Дрозди, де розташована одна з резиденцій Лукашенка та живуть багато високопоставлених чиновників. Біли затримані сотні людей, силовики застосовували світлошумові гранати, а в Бресті – водомети.
14 вересня Лукашенко зустрівся з президентом РФ Путіним у Сочі, подякував за підтримку та домовився про позику на $1,5 млрд.
Читайте також:
“Ми починаємо дипломатичну війну”:
білоруські прикордонники показали, як обшукували авто українського посла
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
Зброярів Укроборонпрому відзначили державними нагородами. Одну — посмертно
Генерал СБУ Вітюк знімав розстріли на Майдані з боку “Беркуту”. Тоді він був ще оперативником
Підсанкційний Портнов переписав на дітей маєток у Козині на Київщині, – ЗМІ
Керівник “десантно-спортивного центру”, який зґвалтував свого курсанта, отримав довічне
У Польщі запакували агента, який пропонував спецслужбам РФ замах на Зеленського
