У ЄС погодилися накласти санкції на Лукашенка

Європейський Союз готовий запровадити санкції проти Олександра Лукашенка.

Про це йдеться у висновках, ухвалених на засіданні Ради ЄС із закордонних справ у понеділок, 12 жовтня.

“Рада рішуче засуджує насильство, застосоване білоруською владою щодо мирних протестуючих, і закликає звільнити всіх затриманих осіб, включаючи політичних в’язнів. На цьому тлі у висновках згадуються обмежувальні заходи, накладені на 40 осіб, відповідальних за шахрайство із президентськими виборами та жорстокі репресії проти мирних акцій протесту, та зазначається готовність ЄС вжити подальших обмежувальних заходів щодо суб’єктів та високопосадовців, в тому числі проти Александра Лукашенка, якщо ситуація не покращиться”, – йдеться у документі, який цитує “Європейська правда”.

У своїх висновках Рада повторює, що президентські вибори 9 серпня не були ні вільними, ні чесними і що Лукашенко не має демократичної легітимності.

“Рада підтверджує свою повну підтримку суверенітету та незалежності Білорусі та підкреслює демократичне право білоруського народу обирати свого президента шляхом нових, вільних і чесних виборів, без втручання ззовні”, – зазначається у документі.

Також вказується, що ЄС скоротить співпрацю з білоруською владою на центральному рівні, посилюватиме підтримку білоруського народу та громадянського суспільства та відповідно корегуватиме свою двосторонню фінансову допомогу

У висновках підкреслюється, що ЄС готовий істотно активізувати свою політичну взаємодію, галузеве співробітництво та фінансову допомогу Білорусі за умови, що влада поважатиме принципи демократії, верховенства права та прав людини, припинить репресії та зловживання, сприятиме політичному процесу, що призведе до вільних та чесних виборів під спостереженням ОБСЄ/БДІПЛ.

Читайте також:
Велика Британія та Канада ввели санкції проти режиму Лукашенка

Як інформувала “Новинарня“, після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.
Противники Лукашенка заявляють про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показують, що на багатьох дільницях насправді перемогла опозиціонерка Світлана Тіхановська (а, наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).

Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви. Згодом Литва визнала її, а не Лукашенка, обраним лідером.

У перші дні протестів силовики застосовували проти демонстрантів світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери спершу використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
Точно відомо про трьох загиблих громадян. 22 серпня в Мінську знайшли повішеним ще одного учасника акцій протесту. Число затриманих у перші дні сягнуло 7 тисяч, а надалі перевищило 12 тисяч.
Протести стали мирними.

Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.

10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк із 17 серпня. До нього приєднувалися великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо. Однак за короткий час режим Лукашенка придушив протести на підприємствах.

14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів).

16 серпня в центрі Мінська відбулися два мітинги. Мітинг на підтримку Лукашенка зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.

На тлі цих виступів Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.

Надалі традиційними стали великі марші протесту щонеділі. Такі маніфестації 23 серпня та 30 серпня зібрали, за оцінками опозиційних ЗМІ, по 200 тисяч учасників.
Марш 6 вересня охопив удвічі менше людей. Після нього знову відбулися масові затримання учасників та організаторів.
Під час маршу 13 вересня демонстранти в Мінську ходили в елітне селище Дрозди, де розташована одна з резиденцій Лукашенка та живуть багато високопоставлених чиновників. Були затримані сотні людей, силовики застосовували світлошумові гранати, а в Бресті – водомети.

14 вересня Лукашенко зустрівся з президентом РФ Путіним у Сочі, подякував за підтримку та домовився про позику на $1,5 млрд.

Читайте також:
“Пропонуємо нові вільні вибори”: Рада ухвалила заяву щодо Білорусі, попри спротив “слуг”. ТЕКСТ