Велика Британія та Канада ввели санкції проти режиму Лукашенка

Велика Британія та Канада спільно запровадили санкції проти керівників режиму Лукашенка за порушення прав протестувальників.

Про це у вівторок, 29 вересня, в Оттаві заявив міністр закордонних справ Канади Франсуа-Філіп Шампань, повідомляє “Укрінформ”.

“Канада не мовчатиме, коли уряд Білорусі вчиняє систематичні порушення прав людини та не демонструє щирої відданості пошуку рішення шляхом перемовин із опозицією. Канада та Об’єднане королівство діють спільно, аби ці санкції мали більший вплив й з метою демонстрації єдності у засудженні ситуації”, – сказав Шампань.

Він наголосив, що Канада “солідарна із народом Білорусі у його боротьбі за відновлення прав людини та встановленні демократії у країні”.

Канадські та британські санкції діятимуть проти:

• президента Білорусі Олександра Лукашенка та його сина Віктора; 
• глави Центральної комісії з виборів і проведення республіканських референдумів Білорусі Лідії Єрмошиної, її заступника Вадима Іпатова та секретаря Комісії Олени Дмухайло; 
• міністра внутрішніх справ Юрія Караєва, його заступників Олександра Барсукова та Юрія Назаренка; 
• глави мінського ОМОНу Дмитра Балаби; 
• заступника керівника внутрішніми військами Хазалбека Атабекова; 
• керівника мінської міліції Івана Кубракова.

Все майно підсанкційних осіб на території Канади та Великобританії заморожується, а їм самим забороняється в’їзд до обох країн.

Читайте також:
Тіхановська назвала себе білоруським лідером після таємної інавгурації Лукашенка

Як інформувала “Новинарня“, після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.
Противники Лукашенка заявляють про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показують, що на багатьох дільницях насправді перемогла опозиціонерка Світлана Тіхановська (а, наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).

Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви. Згодом Литва визнала її, а не Лукашенка, обраним лідером.

У перші дні протестів силовики застосовували проти демонстрантів світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери спершу використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
Точно відомо про трьох загиблих громадян. 22 серпня в Мінську знайшли повішеним ще одного учасника акцій протесту. Число затриманих у перші дні сягнуло 7 тисяч, а надалі перевищило 12 тисяч.
Протести стали мирними.

Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.

10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк із 17 серпня. До нього приєднувалися великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо. Однак за короткий час режим Лукашенка придушив протести на підприємствах.

14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів).

16 серпня в центрі Мінська відбулися два мітинги. Мітинг на підтримку Лукашенка зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.

На тлі цих виступів Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.

Надалі традиційними стали великі марші протесту щонеділі. Такі маніфестації 23 серпня та 30 серпня зібрали, за оцінками опозиційних ЗМІ, по 200 тисяч учасників.
Марш 6 вересня охопив удвічі менше людей. Після нього знову відбулися масові затримання учасників та організаторів.
Під час маршу 13 вересня демонстранти в Мінську ходили в елітне селище Дрозди, де розташована одна з резиденцій Лукашенка та живуть багато високопоставлених чиновників. Були затримані сотні людей, силовики застосовували світлошумові гранати, а в Бресті – водомети.

14 вересня Лукашенко зустрівся з президентом РФ Путіним у Сочі, подякував за підтримку та домовився про позику на $1,5 млрд.

Читайте також:
“Пропонуємо нові вільні вибори”: Рада ухвалила заяву щодо Білорусі, попри спротив “слуг”. ТЕКСТ