СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
198634 +3130
Летальні випадки:
3959 +56
Одужали:
87882 +1009
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 2209975 (+20049). Оновлено: 09:30 27.09.2020

Європарламент не визнав результати виборів у Білорусі та закликає до санкцій проти Лукашенка

 

Європарламент більшістю голосів схвалив резолюцію щодо ситуації у Білорусі, у якій наголошує на невизнанні результатів президенських виборів у Білорусі, пропонує визнати Координаційну раду опозиції представницьким органом білоруського народу та закликає до санкцій проти режиму Лукашенка.

За таке рішення проголосували в четвер, 17 вересня, 574 парламентарі – абсолютна більшість, 37 – “проти”, 82 – утрималися, повідомляє “Європейська правда”.

Зазначається, що проєкт резолюції внесли від імені п’яти груп, які контролюють переважну більшість голосів у Європарламенті – Європейської народної партії, соціал-демократів, лібералів (Renew), Зелених та консерваторів.

Парламентарі “вітають Координаційну раду як представницький орган людей, які прагнуть демократичних змін у Білорусі, відкритий для усіх зацікавлених сторін з політикуму та суспільства” та закликають Єврокомісію й інші органи ЄС “надати підтримку демократичній опозиції Білорусі, включно із Координаційною радою”.

Євродепутати наголошують, що “не визнають результати так званих президенських виборів у Білорусі 9 серпня, оскільки вони проходили з кричущими порушеннями усіх міжнародних стандартів, та не визнаватимуть Олександра Лукашенка президентом Білорусі після завершення його чинного терміну на посаді”.

Також зазначається, що “багато громадян Білорусі вважають Світлану Тіхановську переможцем президентських виборів та новообраним президентом”.

Депутати засуджують репресії проти опозиції та мирних протестувальників, вимагають негайного звільнення затриманих та розслідування випадків насильства і тортур, висловлюють рішучу підтримку майбутнім санкціям ЄС проти посадовців режиму Лукашенка.

Окрім того, вони закликають Раду ЄС створити загальноєвропейський механізм, який дозволив би невідкладно вживати заходів щодо осіб та організацій, причетних до грубих порушень прав людини.

Парламентарі закликають переглянути політику ЄС щодо Білорусі, аби посилити підтримку громадянського суспільства й медіа, але при цьому заморозити будь-яке фінансування для нинішнього уряду Білорусі та контрольованих урядом проєктів, включно з фінансуванням через ЄІБ та ЄБРР, та заморозити перемовини щодо пріоритетів партнерства ЄС-Білорусь до проведення чесних та прозорих президентських виборів.

Країн-членів закликають створити “гуманітарний коридор” і особливу процедуру отримання віз для громадян Білорусі, які через свою позицію шукатимуть притулку або для тих, хто потребуватиме лікування після травм, отриманих на протестах.

Також європарламентарі засуджують “гібридне втручання РФ у Білорусі, зокрема шляхом делегування так званих медіаекспертів у держЗМІ Білорусі та радників до військових і правоохоронних органів” та закликають російську владу припинити відкрите чи приховане втручання у внутрішні справи Білорусі, наголошуючи, що Лукашенко “не має політичного чи морального права укладати будь-які угоди від імені Білорусі, у тому числі з російською владою, які можуть загрожувати суверенітету і територіальній цілісності Білорусі”.

Читайте також:
ЄС не вважає Лукашенка легітимним президентом Білорусі. З обмовкою про Україну

“Пропонуємо нові вільні вибори”: Рада ухвалила заяву щодо Білорусі, попри спротив “слуг”. ТЕКСТ

Як інформувала “Новинарня“, після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.

10 серпня ЦВК оприлюднила перші результати виборів, заявивши, що за Лукашенка, який залишається при владі 26 років, буцімто віддали свої голоси 80,23% виборців, за опозиціонерку Світлану Тіхановську — 9,9%.

Противники Лукашенка заявляють про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показують, що на багатьох дільницях насправді перемогла Тіхановська (а, наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).

Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви. Згодом Литва визнала її, а не Лукашенка, обраним лідером.

У перші дні протестів силовики застосовували проти демонстрантів світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери спершу використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
Точно відомо про трьох загиблих громадян. 22 серпня в Мінську знайшли повішеним ще одного учасника акцій протесту. Число затриманих сягнуло семи тисяч. Надалі протести стали мирними.

Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.

10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк із 17 серпня. До нього приєднувалися великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо. Однак згодом режим Лукашенка придушив страйки.

14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів).

Протидія силовиків протестувальникам вщухла. Мирні виступи опозиції продовжилися.

16 серпня в центрі Мінська відбулися два мітинги. Мітинг на підтримку Лукашенка зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.

На тлі цих виступів Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.

На цьому тлі Лукашенко виступав із заявами про нарощення військової активності НАТО біля білоруських кордонів, оголосив про розгортання військ на західному кордоні  та не виключив перетворення Білорусі “на театр військових дій”.

21 серпня люди в Мінську утворили живий ланцюг завдовжки 13 кілометрів, щоб висловити протест проти  дій силовиків і солідарність із постраждалими.

23 серпня відбувся черговий марш протесту, який зібрав десятки тисяч учасників. Силовики перекрили демонстрантам підходи до Президентського палацу.
30 серпня відбувся ще один 200-тисячний опозиційний марш, учасники якого своєрідно привітали диктатора Лукашенка з днем народження.
Марш 6 вересня зібрав, за оцінками, близько 100 тисяч людей. Після нього знову відбулися масові затримання учасників та організаторів.
Під час маршу 13 вересня демонстранти в Мінську ходили в елітне селище Дрозди, де розташована одна з резиденцій Лукашенка та живуть багато високопоставлених чиновників. Біли затримані сотні людей, силовики застосовували світлошумові гранати, а в Бресті – водомети.

14 вересня Лукашенко зустрівся з президентом РФ Путіним у Сочі, подякував за підтримку та домовився про позику на $1,5 млрд.

Читайте також:
“Ми починаємо дипломатичну війну”:
білоруські прикордонники показали, як обшукували авто українського посла

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

26
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: