Заяви Луценка у справі Гандзюк шкодять розслідуванню, – адвокат Закревська

Генеральний прокурор Юрій Луценко шкодить слідству у справі про вбивство громадської діячки, радника мера Херсона Катерини Гандзюк, розкриваючи деталі розслідування.
Про це заявила адвокат родини Гандзюк Євгенія Закревська в ефірі “Громадського”.

“Я взагалі не вважаю нормальним розголошувати інформацію, яку розголошує генеральний прокурор. Є стаття Кримінального кодексу, яка власне говорить, що не можна цього робити”, — сказала правозахисниця.

Закревська зазначила, що не розуміє, як може слідство говорити про встановлення всіх фігурантів справи Гандзюк.

“Як можна говорити про впевненість слідства в чомусь, якщо немає навіть першого кроку — вручення підозри і затримання людини?”, — наголосила вона.

Адвокатка нагадала, що останній затриманий у цій справі — екс-помічник народного депутата Миколи Паламарчука Ігор Павловський. А про затримання організаторів замаху, яких, за словами Луценка, вже встановили, не йдеться.

При цьому Євгенія Закревська розповіла, що про Олексія Левіна, якого Луценко назвав підозрюваним у справі Гандзюк, було відомо давно.

“І, відповідно, питання, чому його не було затримано поліцією безпосередньо в той момент, коли було встановлено його причетність, а це було в серпні місяці зроблено, коли було затримано частину виконавців. Я не розумію, чого його не було затримано до того, як він утік”, — сказала адвокат.

Читайте також:
Справа Гандзюк: у переданих від поліції матеріалах немає значної частини доказів

Як повідомляла “Новинарня“, 31 липня громадську діячку, радника мера Херсона, друга й автора “Новинарні” Катерину Гандзюк облили сірчаною кислотою біля будинку в Херсоні.
Після майже трьох місяців боротьби за життя вона померла в Києві 4 листопада.

У Каті були хімічні опіки ІІІ-ІІ ступеня майже 40% тіла – рук, тулуба, шиї, частини обличчя й правого ока, волосяного покриву голови. Зловмисник вилив на жінку близько літра сірчаної кислоти.

Херсонські правоохоронці спершу кваліфікували злочин лише як “хуліганство”, згодом перекваліфікували на тяжкі тілесні ушкодження з метою залякування. А після того, як 1 серпня праві активісти влаштували пікети ГУ Нацполіції і прокуратури Херсонщини з піротехнікою, напад ще раз перекваліфікували – як замах на вбивство.

Серед версій у розробці поліцейського слідства: службова діяльність потерпілої, активна громадянська позиція і побутовий конфлікт.

Сама Гандзюк не довіряла слідству ГУ НП Херсонщини, яке, на думку Катерини, може бути причетне до організації нападу.
Катерина опонувала як проросійським силам, сепаратистам на півдні України, так і багатьом представникам влади, зокрема МВС і поліції.

Надвечір 1 серпня Катерину Гандзюк перевезли літаком санавіації ДСНС до Києва в опіковий центр, там підтвердили її “стабільно важкий стан”. Дівчині надали державну охорону.

3 серпня їй зробили першу операцію на руці, 6 серпня – другу (на руці, шиї й грудях), надалі робили десятки операцій з пересадки шкіри . Катерина відчувала сильні болі.

Заяву з вимогою розслідувати замах на активістку зробило посольство США.

3 серпня генпрокурор Юрій Луценко провідав Гандзюк у лікарні і після розмови з нею вирішив передати розслідування від поліції в СБУ. Катерина висловила свої версії щодо можливої причетності правоохоронців і місцевих керівників до замаху.

Однак надалі слідство залишалося в херсонському ГУ Нацполіції – паралельно з провадженням центрального апарату СБУ, який припускає, що замах на Гандзюк замовили херсонські силовики.

Увечері 3 серпня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що поліція затримала підозрюваного в замаху на Гандзюк.
6 серпня цього чоловіка – херсонця Миколу Новикова з кримінальним минулим – суд арештував на два місяці.

Невдовзі журналісти знайшли людей, які підтвердили алібі Новикова (у час скоєння замаху на Гандзюк він відпочивав на морі і не міг встигнути приїхати до місця замаху на Катерину; в нього на руках і ногах не було слідів від кислоти).

7 серпня в поліції заявили про розшук по фото другого підозрюваного в нападі, який нібито купував сірчану кислоту. Його затримали й арештували на два місяці – це був Віктор Горбунов.

Голова НПУ Сергій Князєв 22 серпня заявив загалом про шістьох затриманих за підозрою в причетності до організації злочину.

Того ж дня стало відомо, що поліція закрила провадження щодо першого підозрюваного – Новикова, визнавши, що він до злочину не причетний.

Як з’ясувалося, п’ятеро затриманих і заарештованих у справі про напад на Гандзюк – Віктор Горбунов, Володимир Васянович, Сергій Торбін, Микита Грабчук, В’ячеслав Вишневський – херсонські добровольці Української добровольчої армії (УДА), ветерани АТО, з них двоє – орденоносці.

Читайте також:
Геращенко перепросив Новикова за “подонка”.
Та назвав “подонками і злочинцями” нових підозрюваних

За даними слідства, Горбунов під час допиту зізнався, що купував кислоту 26 липня на складі у Каховці й за це отримав винагороду від Торбіна – 300 доларів. Горбунов повідомив, що здійснити замах запропонував саме Торбін, 41-річний керівник херсонського загону УДА, колишній співробітник міліції (в підозрі вказано, що Торбін був звільнений з Суворовського РВ МВС Херсона “за зловживання службовим становищем”).

Вишневський розповів, що кожному з виконавців Торбін запропонував по 500 доларів. Поки Вишневський і Васянович чатували, Грабчук підбіг до жертви і облив її кислотою.
Журналісти на суді помітили на обличчі Грабчука рану, схожу на хімічний опік.

Наразі лише Торбін відмовляється визнавати провину й говорити про замовників злочину.

Як розповідав генпрокурор Луценко, Торбін “узяв тайм-аут”, але його допитає СБУ.

Васянович, Вишневський, а з 16 жовтня – і Горбунов за рішеннями суду та прокуратури вже відпущені з СІЗО під домашній арешт.

Під арештом залишаються Торбін і Грабчук.

Торбіна перевезли в Київ – у слідчий ізолятор СБУ.

Ультрас “Динамо” на матчі з “Шахтарем” підняли банери на підтримку
Каті Гандзюк. ФОТО

У перший день роботи нової сесії Верховної Ради у вересні під парламентом провели фаєр-шоу із питанням “Хто замовив Катю Гандзюк?”

27 вересня відбулася масова акція “Мовчання вбиває. Ніч на Банковій” – із вимогами результативного розслідування замахів та нападів на громадських активістів, яких від початку 2017 року вже понад 55. Багато з них мають ознаки замовних (як і напад на Гандзюк) – але жоден замовник не знайдений.

Напередодні  виступу своїх соратників Катя Гандзюк записала відеозвернення з лікарняного ліжка.

У день смерті Катерини поліція перекваліфікувала справу про замах на Гандзюк – на закінчений злочин – за пунктами 4, 6, 11 і 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство, скоєне групою осіб, з корисливих мотивів, з особливою жорстокістю, на замовлення).

5 листопада Генпрокуратура заявила про передачу всього розслідування в СБУ, щоб там встановили замовників.

Друзі Катерини Гандзюк 5 листопада видали заяву, в якій сказано, що їм відомо про посередника між виконавцями і замовником убивства – це Ігор Павловський на прізвисько “Собака”, раніше судимий помічник нардепа від БПП Миколи Паламарчука, екс-генерала міліції та “смотрящого” за МВС у Херсонській області.

Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що в медіа “витекла частина слідства”, завдяки якому 12 людей (яких слідство розглядає як замовників) “отримали необхідну їм інформацію”.
Луценко подав заяву про відставку, але ВР її не підтримала.

Ігор Павловський визнав, що знав Торбіна і співпрацював із ним.

Активісти підпалили будинок Павловського в Херсоні та розмалювали паркан образливими гаслами.

Співробітники СБУ затримали його 10 листопада й перевезли до Києва, де суд обрав Павловському запобіжний захід – арешт до 3 грудня.

Читайте також:
“Будемо вдячні довіку”. Активісти просять виконавців замаху
на Гандзюк назвати замовників

Друзі Гандзюк знають, хто замовив убивство, але хочуть,
щоб його назвало слідство