Тіхановська звернулася до Верховної Ради. І відповіла, чий Крим

Лідер білоруської опозиції Світлана Тіхановська виступила зі зверненням до Верховної Ради України.
Вона просить українську сторону підтримати демократичну Білорусь на міжнародних майданчиках, а також сподівається на зустріч з керівництвом України.

Звернення опубліковане на її офіційному сайті.

Повідомляється, що вчора вона провела онлайн-зустріч з українськими народними депутатами, членами міжфракційної групи “За демократичну Білорусь”.

Вона висловила подяку за підтримку білоруської опозиції на політичному рівні, а також за допомогу в міграції тим, хто був змушений покинути Білорусь.

За її словами, Олександр Лукашенко увергнув країну до кризи і ставить під загрозу суверенітет ідеєю інтеграції з Росією, а торгівля з Україною розвивалася, виходячи з міркувань сьогочасної вигоди.

“Я впевнена, що Білорусь і Україна здатні на більше. Співпраця між нашими країнами буде плідною і довгостроковою, якщо вона стане для нас цінністю і пріоритетом”, – зазначила Тіхановська.

Вона підкреслила, що режим Лукашенка вже в минулому, а майбутнє – це самі білоруси, які завжди будуть найближчими сусідами і друзями України. Крім того, вона висловила підтримку територіальної цілісності України і заявила, що Крим є частиною України.

“Також я хотіла б зазначити, що ми підтримуємо незалежність і територіальну цілісність України. Крим, згідно із законом, є частиною України, однак уже кілька років де-факто контролюється Росією. Багато в чому в останні півроку білоруси живуть в схожому стані, і тепер нам стало простіше зрозуміти проблеми українців. По праву колишній президент програв на виборах, проте де-факто його режим до сих пір незаконно утримує владу”, – говорить лідерка білоруської опозиції.

“Ми просимо вас підтримати незалежну демократичну Білорусь, закликаємо Україну підтримати нас в ОБСЄ, ПАРЄ, ООН, а також на інших міжнародних майданчиках. І сподіваємося, що незабаром ми зможемо зустрітися з керівництвом України і обговорити сусідське майбутнє наших країн”, – заявила Тіхановська.

Нагадаємо, в кінці січня Україна вперше вийшла на офіційний контакт з Тіхановською – на першу зустріч Люблінського трикутника Україна запросила лідерку білоруської опозиції.

Читайте також:
“Свобода перемагає страх”: Тіхановська в Брюсселі отримала премію Сахарова

Як інформувала “Новинарня“, після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.
Противники Лукашенка заявили про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показали, що на багатьох дільницях насправді перемогла опозиціонерка Світлана Тіхановська (наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).

Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви. Згодом Литва визнала її, а не Лукашенка, обраним лідером.

У перші дні протестів силовики застосовували проти демонстрантів світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери спершу використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.

Точно відомо про трьох загиблих громадян у перші дні. Однак різні джерела інформують про більше число вбитих.
22 серпня в Мінську знайшли повішеним ще одного учасника акцій протесту.

Число затриманих у перші дні сягнуло 7 тисяч, потім перевищило 12 тисяч і більше. Надалі протести стали мирними.

Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.

10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк із 17 серпня. До нього приєднувалися великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо. Однак за короткий час режим Лукашенка придушив протести на підприємствах.

14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів).

Натомість соціологія згодом показувала перевагу Тіхановської у 2,5 раза.

16 серпня мітинг на підтримку Лукашенка в центрі Мінська зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.

На тлі цих виступів Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.

Надалі традиційними стали великі марші протесту щонеділі. Такі маніфестації 23 серпня та 30 серпня зібрали, за оцінками опозиційних ЗМІ, по 200 тисяч учасників.
Марш 6 вересня охопив удвічі менше людей. Після нього знову відбулися масові затримання учасників та організаторів.
Під час маршу 13 вересня демонстранти в Мінську ходили в елітне селище Дрозди, де розташована одна з резиденцій Лукашенка та живуть багато високопоставлених чиновників. Були затримані сотні людей, силовики застосовували світлошумові гранати, а в Бресті – водомети.

14 вересня Лукашенко зустрівся з президентом РФ Путіним у Сочі та домовився про позику на $1,5 млрд.

Надалі щотижневі виступи проти Лукашенка продовжилися, але стали менш чисельними.
“Народний ультиматум” – виконати вимоги опозиції до 25 жовтня, інакше збереться загальнонаціональний страйк – не було реалізовано.

12 листопада в лікарні в Мінську помер активіст Роман Бондаренко, якого напередодні силовики в масках побили й викрали з так званої “площі Змін” (конфлікт стався навколо біло-червоно-білих стрічок на огорожі). Ця смерть спричинила нові акції протесту.

Читайте також:
“Свобода перемагає страх”: Тіхановська в Брюсселі отримала премію Сахарова

У Білорусі суд позбавив видання TUT.BY статусу ЗМІ