СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
1177621 +5583
Летальні випадки:
21499 +241
Одужали:
914730 +13981
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 6034418 (+24504). Оновлено: 08:12 21.01.2021

У МВС Білорусі створили базу учасників акцій протесту

 

У міністерстві внутрішніх справ Білорусі в понеділок, 21 грудня, запрацювала єдина база даних учасників акцій протесту.

Про це заявив начальник управління охорони правопорядку і профілактики міліції громадської безпеки ГУВС Мінського міськвиконкому Олександр Купченя, повідомляє TUT.by.

“Після подій 9 серпня в міністерстві внутрішніх справ ухвалили рішення про створення єдиної бази даних по всій республіці, яка би дозволяла нам враховувати інформацію про цих осіб, які були затримані або ідентифіковані при проведенні несанкціонованих масових заходів, і в подальшому використовувати цю інформацію для роботи”, – повідомив він.

У базі даних – учасники акцій, користувачі чатів, адміністратори телеграм-каналів. Там вказані стать, вік, регіон, місце роботи, навчання і захоплення людини.

“Людина проживає у Бресті, там брала участь у несанкціонованих масових заходах, і через місяць вона прибуває у Мінськ для участі у таких заходах у місті Мінську. Ми її тут затримуємо, перевіряємо по базі даних і встановлюємо, що раніше ця людина вже затримувалася у місті Бресті і вже брала участь у таких заходах. Таким чином, ця людина бере участь повторно, це має істотне значення при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді”, – сказав Крупченя.

Як інформувала “Новинарня“, після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.
Противники Лукашенка заявили про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показали, що на багатьох дільницях насправді перемогла опозиціонерка Світлана Тіхановська (наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).

Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви. Згодом Литва визнала її, а не Лукашенка, обраним лідером.

У перші дні протестів силовики застосовували проти демонстрантів світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери спершу використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.

Точно відомо про трьох загиблих громадян у перші дні. Однак різні джерела інформують про більше число вбитих.
22 серпня в Мінську знайшли повішеним ще одного учасника акцій протесту.

Число затриманих у перші дні сягнуло 7 тисяч, потім перевищило 12 тисяч і більше. Надалі протести стали мирними.

Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.

10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк із 17 серпня. До нього приєднувалися великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо. Однак за короткий час режим Лукашенка придушив протести на підприємствах.

14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів).

Натомість соціологія згодом показувала перевагу Тіхановської у 2,5 раза.

16 серпня мітинг на підтримку Лукашенка в центрі Мінська зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.

На тлі цих виступів Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.

Надалі традиційними стали великі марші протесту щонеділі. Такі маніфестації 23 серпня та 30 серпня зібрали, за оцінками опозиційних ЗМІ, по 200 тисяч учасників.
Марш 6 вересня охопив удвічі менше людей. Після нього знову відбулися масові затримання учасників та організаторів.
Під час маршу 13 вересня демонстранти в Мінську ходили в елітне селище Дрозди, де розташована одна з резиденцій Лукашенка та живуть багато високопоставлених чиновників. Були затримані сотні людей, силовики застосовували світлошумові гранати, а в Бресті – водомети.

14 вересня Лукашенко зустрівся з президентом РФ Путіним у Сочі та домовився про позику на $1,5 млрд.

Надалі щотижневі виступи проти Лукашенка продовжилися, але стали менш чисельними.
“Народний ультиматум” – виконати вимоги опозиції до 25 жовтня, інакше збереться загальнонаціональний страйк – не було реалізовано.

12 листопада в лікарні в Мінську помер активіст Роман Бондаренко, якого напередодні силовики в масках побили й викрали з так званої “площі Змін” (конфлікт стався навколо біло-червоно-білих стрічок на огорожі). Ця смерть спричинила нові акції протесту.

Читайте також:
“Свобода перемагає страх”: Тіхановська в Брюсселі отримала премію Сахарова

У Білорусі суд позбавив видання TUT.BY статусу ЗМІ

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

79
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: