СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
647976 +12287
Летальні випадки:
11263 +188
Одужали:
299358 +8298
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 4279025 (+35425). Оновлено: 08:32 24.11.2020

Силовики в Мінську жорстоко розігнали спробу провести “Марш народовладдя”, понад 700 затриманих

оновлено

Силовики не дозволили провести “Марш народовладдя” в Мінську, анонсований на неділю, 8 листопада. Поліцейські жорстоко затримували людей у ​​центрі міста, блокували та оточували групи демонстрантів, щоб не дати їм об’єднатись у великі колони.

Про це повідомляє білоруська редакція “Радіо Свобода“, розповідаючи про 92-й день від початку протестів, пов’язаних із виборами президента Білорусі.

“Тринадцять тижнів поспіль у Мінську проходять масові акції протесту проти режиму Олександра Лукашенка. Прихильники змін продовжують вимагати відставки Лукашенка та нових чесних виборів, звільнення політичних в’язнів та відповідальності за побиття й катування мирних демонстрантів”, – зазначає видання.

Правозахисний центр “Вясна” станом на 16:30 за київським часом нарахував більш як 400 затриманих. Ця цифра постійно зростає і о 20:40 уже перевищує 700.

За інформацією TUT.by, зранку цього дня в Мінську традиційно не працював мобільний інтернет і були закриті кілька станцій метро, зокрема станції на відкритій напередодні Зеленолузькій лінії.

Кілька тисяч протестувальників намагалися зібратись у центрі міста біля стели “Мінськ – місто-герой”, сходилися невеликими групами й колонами з різних районів. Однак силовики розганяли маніфестантів та провели масові затримання.

“Були чутні постріли. Потім ми побачили чоловіка на землі і військових навколо нього, намагалися прикладати пакети, можливо, лід. Жінки кричали: “Як вам не соромно?! За що воювали наші діди?” – розповідає один з очевидців.

Читайте також:
Лукашенко в СІЗО вперше зустрівся з політв’язнями. Білоруська опозиція бачить “крок до перемоги”

Як інформувала “Новинарня“, після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.
Противники Лукашенка заявили про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показали, що на багатьох дільницях насправді перемогла опозиціонерка Світлана Тіхановська (наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).

Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви. Згодом Литва визнала її, а не Лукашенка, обраним лідером.

У перші дні протестів силовики застосовували проти демонстрантів світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери спершу використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
Точно відомо про трьох загиблих громадян. 22 серпня в Мінську знайшли повішеним ще одного учасника акцій протесту. Число затриманих у перші дні сягнуло 7 тисяч, а надалі перевищило 12 тисяч.
Надалі протести стали мирними.

Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.

10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк із 17 серпня. До нього приєднувалися великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо. Однак за короткий час режим Лукашенка придушив протести на підприємствах.

14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів).

Натомість соціологія згодом показувала перевагу Тіхановської у 2,5 раза.

16 серпня мітинг на підтримку Лукашенка в центрі Мінська зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.

На тлі цих виступів Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.

Надалі традиційними стали великі марші протесту щонеділі. Такі маніфестації 23 серпня та 30 серпня зібрали, за оцінками опозиційних ЗМІ, по 200 тисяч учасників.
Марш 6 вересня охопив удвічі менше людей. Після нього знову відбулися масові затримання учасників та організаторів.
Під час маршу 13 вересня демонстранти в Мінську ходили в елітне селище Дрозди, де розташована одна з резиденцій Лукашенка та живуть багато високопоставлених чиновників. Були затримані сотні людей, силовики застосовували світлошумові гранати, а в Бресті – водомети.

14 вересня Лукашенко зустрівся з президентом РФ Путіним у Сочі та домовився про позику на $1,5 млрд.

Надалі щотижневі виступи проти Лукашенка продовжилися, але стали менш чисельними. “Народний ультиматум” – виконати вимоги опозиції до 25 жовтня, інакше загальнонаціональний страйк – не було реалізовано.

Читайте також:
Білоруський портал, який висвітлює протести в країні, на три місяці позбавили статусу ЗМІ

Суд у Мінську визнав “екстремістськими” опозиційний телеграм-канал NEXTA і його логотип

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

231
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: