У Білорусі – день масового страйку бізнесу

У Білорусі деякі компанії вирішили влаштувати у понеділок, 26 жовтня, в оголошений день масового страйку, вихідний, а окремі – пішли на безстрокові канікули.

Про це повідомляє сайт tut.by.

“Одні (перестануть працювати, – “Н”) з технічних причин (сандень, інвентаризація, ремонт, оновлення ПЗ), інші – через можливі проблеми з транспортом та інтернетом, хтось – на знак солідарності. Серед них медцентри, магазини, інтернет-магазини, бари, кафе, мовні школи, тренажерні зали, туристичні компанії, служби доставки квітів, студії дизайну, салони краси, сервісні центри з ремонту техніки, більярдні клуби”, – йдеться в повідомленні.

Працівники деяких компаній, зокрема ІТ, написали заяви на вихідний за свій рахунок на 26 жовтня.

“Нам надійшли сотні повідомлень, в основному з Мінська, але є і з деяких інших міст (наприклад, Гродно, Вітебська, Бреста, Несвіжа)”, – зазначає видання.

Раніше повідомлялося про використання силовиками в Мінську на протестній акції 25 жовтня світлошумових гранат, гумових куль, є поранені.

За оцінками журналістів, у марші на підтримку “Народного ультиматуму” в Мінську беруть участь більш як 100 тисяч осіб.

13 жовтня Світлана Тіхановська, яку за даними незалежних спостерігачів було обрано президенткою Білорусі на виборах 9 серпня, оголосила Олександрові Лукашенкові “Народний ультиматум”: до 25 жовтня він повинен піти у відставку.

Вона попередила самопроголошеного президента, що якщо ці вимоги опозиції не будуть виконані, то “вся країна мирно вийде на вулиці”.

Читайте також:
Премію Сахарова 2020 року отримала білоруська опозиція

Як інформувала “Новинарня“, після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.
Противники Лукашенка заявляють про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показують, що на багатьох дільницях насправді перемогла опозиціонерка Світлана Тіхановська (а, наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).

Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви. Згодом Литва визнала її, а не Лукашенка, обраним лідером.

У перші дні протестів силовики застосовували проти демонстрантів світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери спершу використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
Точно відомо про трьох загиблих громадян. 22 серпня в Мінську знайшли повішеним ще одного учасника акцій протесту. Число затриманих у перші дні сягнуло 7 тисяч, а надалі перевищило 12 тисяч.
Протести стали мирними.

Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.

10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк із 17 серпня. До нього приєднувалися великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо. Однак за короткий час режим Лукашенка придушив протести на підприємствах.

14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів).

16 серпня в центрі Мінська відбулися два мітинги. Мітинг на підтримку Лукашенка зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.

На тлі цих виступів Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Володимиром Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.

Надалі традиційними стали великі марші протесту щонеділі. Такі маніфестації 23 серпня та 30 серпня зібрали, за оцінками опозиційних ЗМІ, по 200 тисяч учасників.
Марш 6 вересня охопив удвічі менше людей. Після нього знову відбулися масові затримання учасників та організаторів.
Під час маршу 13 вересня демонстранти в Мінську ходили в елітне селище Дрозди, де розташована одна з резиденцій Лукашенка та живуть багато високопоставлених чиновників. Були затримані сотні людей, силовики застосовували світлошумові гранати, а в Бресті – водомети.
На акції 4 жовтня мітингувальники зламали водомет.

14 вересня Лукашенко зустрівся з президентом РФ Путіним у Сочі та домовився про позику на $1,5 млрд.

У країні тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тіхановська – 10,1%. Тіхановська була змушена виїхати до Литви.

Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня “вступив” на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано більше 12 тис. осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і запровадив персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

Читайте також:
Тіхановська здобула в 2,5 рази більше голосів, ніж Лукашенко, – соцопитування