Протести в Білорусі: мітингувальники зламали водомет, силовики кидають їх за ґрати

 

У Білорусі тривають акції протесту. Зокрема, у столиці країни Мінську в “Марші за звільнення політв’язнів” у неділю, 4 жовтня, беруть участь тисячі людей, проти яких силовики застосовують водомети.

При цьому силовики почали затримувати людей ще до початку акції, повідомляє білоруська служба “Радіо Свобода”.

Білоруські опозиційні телеграм-канали раніше закликали противників самопроголошеного президента Олександра Лукашенка на Марш із вимогами звільнити політв’язнів, адже за останні чотири місяці в Білорусі було порушено понад 200 кримінальних справ щодо 250 людей, які висловили свою незгоду з чинним режимом.

На проспекті Переможців проти протестувальників застосували водомет. Після цього почалися масові затримання.

Кілька разів водомет застосовували й на проспекті Машерова. Як пише “Наша Ніва”, на Машерова демонстранти обступили водомет, вийняли ємності з кольоровою рідиною і вилили її на дорогу. Після цього водомет зламався, постійно лив воду вгору фонтаном і зрештою був змушений поїхати.

Наступний водомет, який приїхав на ту саму вулицю, учасники протесту закидали камінням.

Серед інших, учасники акції протесту тримали плакати з написами “Денис Кузнецов. Вічна пам’ять».

41-річний Денис Кузнецов помер одній з лікарень Мінська напередодні, 3 жовтня. “Швидка допомога” доправила його до медзакладу з ізолятора тимчасового тримання на вулиці Окрестіна – у чоловіка були тяжкі травми.

Як зазначає видання Tut.by, Координаційна рада білоруської опозиції вимагає провести відкрите й чесне розслідування обставин смерті Кузнецова і припинити насильство правоохоронців щодо мирних протестувальників.

Слідчий комітет (СК) Білорусі пояснив смерть затриманого Кузнецова тим, що тяжкі тілесні ушкодження були отримані ним унаслідок “падіння з другого ярусу ліжка”.

Читайте також:
Тіхановська формує тіньовий уряд Білорусі

Як інформувала “Новинарня“, після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.
Противники Лукашенка заявляють про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показують, що на багатьох дільницях насправді перемогла опозиціонерка Світлана Тіхановська (а, наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).

Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви. Згодом Литва визнала її, а не Лукашенка, обраним лідером.

У перші дні протестів силовики застосовували проти демонстрантів світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери спершу використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
Точно відомо про трьох загиблих громадян. 22 серпня в Мінську знайшли повішеним ще одного учасника акцій протесту. Число затриманих у перші дні сягнуло 7 тисяч, а надалі перевищило 12 тисяч.
Протести стали мирними.

Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.

10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк із 17 серпня. До нього приєднувалися великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо. Однак за короткий час режим Лукашенка придушив протести на підприємствах.

14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів).

16 серпня в центрі Мінська відбулися два мітинги. Мітинг на підтримку Лукашенка зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.

На тлі цих виступів Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.

Надалі традиційними стали великі марші протесту щонеділі. Такі маніфестації 23 серпня та 30 серпня зібрали, за оцінками опозиційних ЗМІ, по 200 тисяч учасників.
Марш 6 вересня охопив удвічі менше людей. Після нього знову відбулися масові затримання учасників та організаторів.
Під час маршу 13 вересня демонстранти в Мінську ходили в елітне селище Дрозди, де розташована одна з резиденцій Лукашенка та живуть багато високопоставлених чиновників. Були затримані сотні людей, силовики застосовували світлошумові гранати, а в Бресті – водомети.

14 вересня Лукашенко зустрівся з президентом РФ Путіним у Сочі, подякував за підтримку та домовився про позику на $1,5 млрд.

Читайте також:
Білоруський портал, який висвітлює протести в країні, на три місяці позбавили статусу ЗМІ

 

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна