Справа Гандзюк: Апеляційний суд Києва залишив Мангера під вартою

Київський апеляційний суд залишив під арештом голову Херсонської облради Владислава Мангера, підозрюваного в замовленні вбивства громадської діячки Катерини Гандзюк.

Про це повідомляє сторінка групи “Хто замовив Катю Гандзюк?” у фейсбуці за підсумками засідання суду в понеділок, 13 липня.

Таким чином, суд залишив без змін рішення Печерського райсуду Києва, який 19 червня обрав Мангеру запобіжний захід у вигляді арешту до 28 липня без альтернативи внесення застави.

Нагадаємо, 16 червня Служба безпеки України затримала Владислава Мангера в Херсоні. Перед тим Печерський районний суд Києва ухвалив рішення про надання дозволу на затримання Мангера з метою приводу його на засідання.
Печерський суд відправив його за ґрати, незважаючи на симуляцію Мангером хвороби та інші способи затягнути розгляд.

До 19 червня Владислав Мангер перебував під запобіжним заходом у вигляді застави.

У лютому 2019 року, після того, як йому оголосили підозру в умисному вбивстві Гандзюк (ч. 2 ст. 115 КК), він вийшов під заставу, заплативши 2 млн 497 тис. гривень. Пізніше йому перекваліфікували підозру на нанесення тяжких тілесних ушкоджень (ч. 2 ст. 121 ККУ) і зменшили суму застави до 1 млн 152 тис. гривень.

Читайте також:
Справа Гандзюк: колишній боксер Вірчіс хоче взяти на поруки Мангера

Як інформувала “Новинарня“, 31 липня 2018 року громадську діячку, радницю мера Херсона, друга й автора “Новинарні” Катерину Гандзюк облили сірчаною кислотою біля будинку в Херсоні.
Після майже трьох місяців боротьби за життя вона померла в Києві 4 листопада.

У Каті були хімічні опіки ІІІ-ІІ ступеня майже 40% тіла – рук, тулуба, шиї, частини обличчя й правого ока, волосяного покриву голови. Зловмисник вилив на жінку близько літра сірчаної кислоти.

Херсонські правоохоронці спершу кваліфікували злочин лише як “хуліганство”, згодом перекваліфікували на тяжкі тілесні ушкодження з метою залякування. А після того, як 1 серпня праві активісти влаштували пікети ГУ Нацполіції і прокуратури Херсонщини з піротехнікою, напад ще раз перекваліфікували – як замах на вбивство.

Серед версій у розробці поліцейського слідства були: службова діяльність потерпілої, активна громадянська позиція і побутовий конфлікт.
Сама Гандзюк не довіряла слідству ГУ НП Херсонщини, яке, на думку Катерини, може бути причетне до організації нападу.
Катерина опонувала як проросійським силам, сепаратистам на півдні України, так і багатьом представникам корумпованої місцевої влади, зокрема МВС і поліції.

3 серпня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявляв, що поліція затримала підозрюваного в замаху на Гандзюк. 6 серпня цього чоловіка з кримінальним минулим – херсонця Миколу Новикова – суд арештував на два місяці.
Але журналісти знайшли людей, які підтвердили алібі Новикова (у час скоєння замаху на Гандзюк він відпочивав на морі і не міг встигнути приїхати до місця замаху на Катерину; в нього на руках і ногах не було слідів від кислоти). Поліція через два тижні мусила закрити провадження щодо Новикова, визнавши, що він до злочину не причетний.

7 серпня в поліції заявили про розшук по фото другого підозрюваного в нападі, який нібито купував сірчану кислоту. Його затримали й арештували на два місяці – це був Віктор Горбунов.

Голова НПУ Сергій Князєв 22 серпня заявив загалом про шістьох затриманих за підозрою в причетності до організації злочину.

Як з’ясувалося, п’ятеро затриманих і заарештованих у справі про напад на Гандзюк – Віктор Горбунов, Володимир Васянович, Сергій Торбін, Микита Грабчук, В’ячеслав Вишневський – херсонські добровольці Української добровольчої армії (УДА), ветерани АТО, з них двоє – орденоносці.

За даними слідства, Горбунов під час допиту зізнався, що купував кислоту 26 липня на складі у Каховці й за це отримав винагороду від Торбіна – 300 доларів. Горбунов повідомив, що здійснити замах запропонував саме Торбін, 41-річний керівник херсонського загону УДА, колишній співробітник міліції (в підозрі вказано, що Торбін був звільнений з Суворовського РВ МВС Херсона “за зловживання службовим становищем”).
Вишневський розповів, що кожному з виконавців Торбін запропонував по 500 доларів. Поки Вишневський і Васянович чатували, Грабчук підбіг до жертви і облив її кислотою.

Надалі лише Торбін відмовлявся визнавати провину й говорити про замовників злочину.

27 вересня відбулася масова акція “Мовчання вбиває. Ніч на Банковій” – із вимогами результативного розслідування замахів та нападів на громадських активістів, яких від початку 2017 року вже понад 55. Багато з них мають ознаки замовних (як і напад на Гандзюк) – але жоден замовник не знайдений.
Напередодні мітингу Катя Гандзюк записала відеозвернення з лікарняного ліжка.

У день смерті Катерини 4 листопада поліція перекваліфікувала справу про замах на Гандзюк – на закінчений злочин – за пунктами 4, 6, 11 і 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство, скоєне групою осіб, з корисливих мотивів, з особливою жорстокістю, на замовлення).

5 листопада Генпрокуратура заявила про передачу всього розслідування в СБУ, щоб там встановили замовників.

Друзі Катерини Гандзюк 5 листопада видали заяву, в якій сказано, що їм відомо про посередника між виконавцями і замовником убивства – це Ігор Павловський на прізвисько “Собака”, раніше судимий помічник нардепа від БПП Миколи Паламарчука, екс-генерала міліції та “смотрящого” за МВС у Херсонській області.

Співробітники СБУ затримали його 10 листопада і перевезли до Києва, де суд обрав Павловському запобіжний захід – арешт до 3 грудня.

4 грудня 2018 року стало відомо, що новий підозрюваний у вбивстві Гандзюк перебуває в Домінікані. Це раніше судимий Олексій Левін “Москал” (колишнє прізвище – Москаленко), близький до голови облради Владислава Мангера. СБУ оголосила його в розшук лише в січні.

Наприкінці грудня було заявлено, що слідство СБУ відпрацьовує нову версію вбивства активістки – у зв’язку з протидією Катею Гандзюк незаконній вирубці лісу на Херсонщині. Відбулися відповідні обшуки.

Щоразу слідство робило ривки у справі Гандзюк після виступів і тиску громадських активістів та ЗМІ.

28 січня 2019 року на засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради батько, Віктор Гандзюк виступив зі зверненням, у якому назвав імена держчиновників і політиків, які, на його думку, можуть бути причетні до замовлення вбивства його доньки.
Віктор Гандзюк стверджує, що кримінальник Олексій Левін пішов на організацію злочину “з будівлі Херсонської ОДА”, співпрацюючи також із головою облради, керівником місцевої “Батьківщини” Владиславом Мангером. За його висновком, підозрюваний співпрацював також із тодішнім головою Херсонської ОДА Андрієм Гордєєвим (БПП) та його заступником Євгеном Рищуком.

Владислав Мангер раніше був помічником народного депутата від Партії регіонів Олексія Журавка, який зараз переховується в “ДНР” чи Росії. Сама Катя Гандзюк пов’язувала його з росіянами та криміналітетом.
Про діяльність Мангера і його кримінальне минуле близький друг Гандзюк Сергій Нікітенко зняв викривальний фільм. Після виходу фільму Нікітенка побили невідомі.

7 лютого 2019 року було оприлюднено розслідування програми “Схеми”, в якому сказано, що за тиждень до нападу на  Катерину Гандзюк юрист Владислава Мангера здав в оренду майже за безцінь підозрюваному в організації вбивства Олексію “Москалу” Левіну базу відпочинку Oasis Beach у Лазурному, на узбережжі Чорного моря.

11 лютого 2019 року Владиславу Мангеру оголосили підозру в організації вбивства Гандзюк. Після того, як Катерина викрила схему підпалу частини Олешківського лісу і незаконної вирубки великих площ лісових насаджень, за версією слідства, Мангер замовив організацію вбивства Гандзюк Левіну, а той залучив посередників – Павловського та його помічника Одінцова. Вони найняли Торбіна “Опера”, а той – своїх побратимів з УДА.

Група “Хто замовив Гандзюк?” також заявила, що до вбивства Катерини імовірно був причетний також голова ГУ Нацполіції Херсонської області Артур Мєріков, який попередив кримінального авторитета Москала про те, що за ним ведеться спостереження і йому краще виїхати.

15 лютого 2019 року Шевченківський райсуд у Києві обрав Мангеру запобіжний захід – арешт на два місяці з альтернативою застави та з носінням електронного браслета. Йому оголосили підозру в умисному вбивстві (ч. 2 ст. 115 КК). Адвокат того ж дня вніс за нього заставу в розмірі 2,5 мільйона гривень.

Пізніше йому перекваліфікували підозру на нанесення тяжких тілесних ушкоджень (ч. 2 ст. 121 ККУ) і зменшили суму застави до 1 млн 152 тис. гривень.

4 березня 2019 року суд відмовився продовжувати обов’язки Мангера. 12 квітня голова Херсонської облради Мангер вийшов на роботу після закінчення терміну відсторонення.

2 травня вийшов під домашній арешт Павловський, нібито через “хворобу”. Але насправді він вільно пересувався із браслетом та зокрема був на футбольному матчі за Суперкубок України в Одесі.

Розгляд справи Павловського передали в Одесу й гальмували. Прокуратура укладала з Павловським угоду в справі Гандзюк, але він змінив свідчення.

Група “ХЗКГ” заявила, що Мангер домовляється із правоохоронцями, які не проти “продати справу Гандзюк” за кілька мільйонів доларів.

6 червня 2019 року Покровський районний суд Дніпропетровської області затвердив угоду зі слідством обвинувачених у нападі на херсонську громадську діячкуКатерину Гандзюк і призначив їм покарання.
Координатора нападу Сергія Торбіна засудили до шести років і шести місяців позбавлення волі, а безпосереднього нападника Микиту Грабчука – до шести років в’язниц.
Володимир Васянович та В’ячеслав Вишневський отримали вирок – чотири роки ув’язнення, а Віктор Горбунов – три роки. Також усіх обвинувачених зобов’язали сплатити 50 тисяч гривень на покриття судових витрат.

20 січня 2020 року правоохоронці провели в Херсоні масштабну спецоперацію, в ході якої затримали Ігоря Павловського. Йому оголосили підозру у створенні злочинної організації (ч. 1 ст. 255 ККУ).
Генпрокуратура ще наприкінці липня 2019 року передала до суду обвинувальний акт щодо Павловського у справі Гандзюк. Йому інкримінували порушення ч. 1 ст. 396 ККУ (приховування злочину).

27 лютого стало відомо, що прокуратура й СБУ в контексті справи про вбивство Катерини Гандзюк повідомили про підозру чотирьом особам, у тому числі керівнику злочинної організації (Ігорю Павловському), яка вчиняла в Херсонській області насильницькі дії щодо громадян та підпали їхнього майна з метою залякування та припинення громадської діяльності.

Наприкінці січня 2020 року близького до Мангера Олексія Левіна затримали в Болгарії та відправили під арешт до розгляду справи про екстрадицію. Його екстрадиція до України відбулася 16 березня. Наступного дня Москал був заарештований судом без права застави.

27 квітня офіс генпрокурора повідомив про дострокове завершення досудового розслідування справи про вбивство Гандзюк та передачу справи до суду. Батько та друзі загиблої вважають цей крок передчасним, що свідчить про “злив” справи без належних доказів на догоду Мангеру.
У червні Печерський райсуд продовжив розслідування кримінального провадження про вбивство Катерини Гандзюк до 29 липня в зв’язку з появою нових обставин у справі.

Читайте також:
Венедіктова виконала вимогу Мангера в день його народження, – батько Гандзюк