“Історичне” замирення Києва і Варшави: Зеленський зніме мораторій на ексгумації та ініціює спільний меморіал

Президент Володимир Зеленський заявив про готовність свого уряду скасувати мораторій на пошуково-ексгумаційні роботи на польських похованнях в Україні та запропонував збудувати на кордоні “меморіал примирення”.

Як передає “Новинарня“, про це Зеленський сказав у Варшаві на спільній пресконференції з польським колегою Анджеєм Дудою в суботу, 31 серпня – в перший день офіційного дводенного візиту до Польщі.

Дуда у свою чергу заявив, що реалізація цих обіцянок сприятиме нормалізації відносин Варшави й Києва в галузі історичної пам’яті.

Пресконференція глав сусідніх держав відбулася в Президентському палаці після спілкування Дуди й Зеленського у форматі тет-а-тет і переговорів делегацій двох держав під головуванням президентів.

“Я готовий розблокувати отримання дозволів на проведення пошукових робіт [польської сторони] в Україні. А польська сторона упорядкує українські місця пам’яті в Польщі”, – сказав Зеленський про своє бачення домовленостей.

Він також додав, що сторони домовилися “перезавантажити” двосторонню робочу групу, яка працюватиме під патронатом двох президентів.

“Для того, щоб всі темні плями минулого не завадили нашим народам будувати спільне світле майбутнє”, – сказав президент України.

Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що скасування мораторію Україною – дуже важливе, “фундаментальне” питання для Варшави.

“Ми говорили про проблеми, які існують між нашими країнами, в контексті історичної пам’яті. Ми обидвоє дуже хотіли б, щоб у цій царині відбулася нормалізація відносин, міжлюдських взаємин. Я сказав президентові, що дорога до цього – така, що кожна людина, яку вбили, має бути вшанована, аби на таблиці могильного пам’ятника було її ім’я й прізвище… Щоб це було реалізовано, потрібні ексгумаційні роботи. І я просив пана президента [Зеленського], щоб мораторій, запроваджений попередньою владою, був скасований. Президент сказав мені, що зараз новий уряд України є на етапі формування, і він пообіцяв мені, що це питання буде реалізоване”, – розповів на пресконференції Анджей Дуда.

“Я підкреслюю, що цей пункт зараз має фундаментальне значення для поляків. Бо це вшанування найближчих. Люди мають знати, де запалити свічку чи схилити голову на могилі її батька, діда чи прадіда. Це фундаментальне питання, яке полегшить наші подальші дії в цьому плані“, – заявив президент Польщі.

“Ці домовленості матимуть двосторонній характер, бо і я зобов’язуються робити дії зі свого боку в Польщі”, – сказав Анджей Дуда, не уточнивши, які зобов’язання він бере на себе в галузі політики історичної пам’яті.

За словами Дуди, президенти обговорили також інші питання з цієї сфери, як-то функціонування польських костелів в Україні, зокрема костелу Марії Магдалини у Львові.

На пресконференції президент Володимир Зеленський висунув ідею спорудити на кордоні двох країн “спільний меморіал примирення”.

“Я запропонував президенту Дуді побудувати на кордоні України і Польщі спільний меморіал примирення”, – сказав глава держави.

За його словами, Київ і Варшава не закривають очі на загальні трагічні сторінки минулого.

“Сьогодні ми з президентом Дудою ми дуже відверто обговорили всю історичну, трагічну проблематику”, – зазначив він, додавши, що напружені відносини України і Польщі стали прекрасним подарунком для “наших недругів”.

Анджей Дуда дав зрозуміти, що Зеленський наполягав на виконанні Польщею вимог України в економічній галузі, зокрема що стосується видачі більшої кількості ліцензій на вантажні перевезення. (А, як відомо, останнім часом Польщі скоротила видачу ліцензій на вантажні перевезення для українських компаній, що може стати проблемою для українського експорту).

Дуда сказав, що він “занотував” це питання і розмовлятиме на цю тему з міністрами інфраструктури і внутрішніх справ Польщі, щоб полегшити можливість українських транспортних перевезень через польську територію.

Коментуючи заяви двох президентів, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, який ще залишається на посаді, нагадав у соцмережі, що утиски поляками українців в історичній політиці останніх п’яти років – неспівмірні проблемам, що їх створив для Польщі Київ. Голова УІНП наголосив, що поступки України не мають бути односторонніми. 

За його словами, “за останніх п’ять років в українській історичній політиці не було жодних антипольських кроків чи заяв. Натомість у Польщі за цей час ухвалили резолюцію про «геноцид поляків українськими націоналістами», ухвалили скандальну редакцію закону про Інститут національної пам’яті, яка передбачала кримінальне переслідування за «заперечення злочинів українських націоналістів» (частково скасовано), на територію Польщі не допущено секретаря державної міжвідомчої комісії з питань поховань Святослава Шеремету (заборону в’їзду скасовано через кілька місяців), розпочато кримінальне переслідування проти історика Григорія Купріяновича за виступ про масові вбивства українців вояками польської Армії Крайової (наразі зупинили), вчинено 17 актів вандалізму на українських пам’ятниках та могилах, а під час одного з них сплюндровано український герб (жоден випадок не розлідувано, жодних вибачень не пролунало)”.

“Певен, українські і польські політики мають робити все, аби пам’ять про конфлікти минулого не стала джерелом непорозуміннь у сьогоденні. Але для цього потрібні конкретні кроки з двох сторін“, – заявив В’ятрович.

“Односторонні поступки України (скасування видачі дозволів на пошукові роботи на терені України) без очікуваних з боку Польщі (відновлення бодай одного із зруйнованих пам‘ятників) – лише погіршать ситуацію.
Тому, що утвердять не партнерські стосунки між нашими країнами, а стосунки домінування однієї над іншою. Легалізують нав’язування однією країною свого бачення минулого іншій. Навіть більше – односторонні поступки стануть заохоченням для продовженням тиску на Україну з боку інших держав (Угорщина, Румунія і особливо Росія), засвідчивши ефективність польської політики тиску і невміння/небажання української влади захищати українські національні інтереси”, – наголосив керівник УІНП.

Читайте також:
“Візьміть хоча б Верхрату”: В’ятрович назвав умову, за якої полякам дозволять ексгумацію могил в Україні

У Польщі назвали умови відновлення співпраці з УІНП

Як інформувала “Новинарня“, у квітні 2017 року Український інститут національної пам’яті призупинив видачу дозволів для ІНП Польщі на встановлення, легалізацію пам’ятників та проведення ексгумацій в Україні, поки в Польщі не відновлять зруйновані там за останній час такі українські об’єкти.
Сталося це після того, як було знесено пам’ятник ветеранам УПА в Грушовичах (Підкарпатське воєводство).
Загалом за останні роки в Польщі було зруйновано або спаплюжено півтора десятки українських поховань і пам’ятників.

У відповідь Польща заявила про заборону на в’їзд до країни секретареві Державної міжвідомчої комісії України у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, пам’яті учасників жертв війни та політичних репресій Святославу Шереметі, голові УІНП Володимиру В’ятровичу тощо.

Представники адміністрацій президентів Порошенка й Дуди на піку загострення відносин у галузі історичної пам’яті восени 2017 року зустрічалися та домовлялися зняти мораторій на ексгумацію, але ця заборона продовжує діяти.

У червні 2019 року новообраний президент України Володимир Зеленський на першій зустрічі з президентом Польщі Анджеєм Дудою заявив, що “налаштований на сприйняття процесу примирення й недопущення домінування тематики складних моментів історії українсько-польських взаємин на порядку денному стратегічного партнерства України та Польщі”.

Голова УІНП Володимир В’ятрович на дострокових виборах до Верховної Ради балотується за списком партії “Європейська солідарність” (№25). Він заявляв, що не залишиться на чолі Інституту нацпам’яті після приходу до влади в уряді команди Зеленського.

Читайте також:
Польща відкриває нові меморіали на Волині, незважаючи на заборону УІНП, – ЗМІ

Володимир В’ятрович: Я в’їзний до Польщі. То був піар влади