автор: Людмила Кліщук
фото автора та з відкритих джерел
Після окупації Росією Кримського півострова Україна взялася створювати свої Військово-морські сили фактично з нуля – і тому, що чимало плавзасобів “віджав” ворог, і тому, що потрібно було вибудовувати флот за новою архітектурою, враховуючи новий театр бойових дій на Чорному та Азовському морях.
Київ зміг залучитися підтримкою іноземних партнерів – сильних гравців на морі та в кораблебудуванні – США, Британія, Туреччина.
Але станом на початок 2022 року в експертному середовищі досі триває дискусія: який флот потрібен Україні? Більший і потужніший? Чи з плавзасобами меншими, але прудкішими?
Підживлюють ці дискусії і різні заяви та подекуди протилежні рішення вищого військово-політичного керівництва держави.
Тож чи взагалі потрібно Україні на морі мати свої корвети? Коли ми отримаємо ракетні катери від Британії, які саме і чому так затягується реалізація цієї угоди? Чи є ризик її зриву? Яка взагалі зараз ситуація на Чорному й Азовському морях і чи спроможна Україна оборонятися з цього напрямку? Наскільки висока ймовірність захоплення Росією острова Зміїний та блокування нашого виходу в Чорне море?
Про це та інше “Новинарня” поспілкувалася з експертом Центру оборонних стратегій, колишнім заступником начальника штабу ВМС ЗСУ (у 2004-2020 рр.) капітаном 1-го рангу запасу Андрієм Риженком.
У 2017-2018 роках саме цей офіцер був керівником робочої групи міжнародних експертів щодо створення Стратегії розвитку ВМСУ до 2035 року.
– Пане Андрію, в серпні 2020 року вас було звільнено із лав Збройних сил України, зараз ви – експерт. Розкажіть для початку, на чому ви зосереджуєте свої зусилля станом на сьогодні в контексті розвитку ВМСУ? Які зміни і як саме протегуєте для українського флоту?
– У Центрі оборонних стратегій я не лізу в політику, а от по морю та по розвитку ВМС ми працюємо. Мені цікава ця тематика, і ще з 2014 року я займаюся питанням відновлення ВМСУ.
Андрій Риженко під час інтерв’ю. Фото: “Новинарня“
Ще в 2015 році ми розробили перший концептуальний документ щодо розвитку флоту. Я був тоді заступником начальника штабу з питань євроінтеграції. Зібрав міжнародних експертів – американців, британців, шведів, норвежців, бо було багато запитів щодо того, що ж нам треба. Іноземці запитували про те, які наші плани, стратегічне бачення – а його не було. Тодішній командувач [ВМС ЗСУ Сергій] Гайдук попросив мене розробити документ. Він став основою, фундаментом для Стратегії розвитку ВМС до 2035 року, над якою ми почали працювати згодом.
– У 2017-2019 роках ви були співавтором Стратегії розвитку ВМСУ до 2035 року. Чи притримується, за вашими спостереженнями, цієї стратегії нинішнє командування?
– Стратегія передбачає поступове нарощування спроможностей ВМС, залежно від наявних завдань і викликів.
У цій стратегії ми сформували також місію ВМС, їхнє головне завдання. Воно містить у собі три складові.
В листопаді, через три дні після атаки на наші катери (яка сталася 25 листопада 2018 року – “Н”), командувач Воронченко публічно презентував цей документ.
Плавзасоби в День ВМС України 1 липня 2018 року в Одесі. Фото: АП
– Станом на рік 2022 рік – чи реалізовується ця стратегія щодо створення “москітного флоту”? Де є прогрес, а де ситуація пробуксовує?
– Ракетні катери вже можна було б мати. І вони стояли б на озброєнні і вже б стріляли.
Для росіян “москітний флот” – дуже незручна річ.
Чому? Бо вони ж набудували всього з розрахунку на “холодну війну”: бачу ціль – прямую – знищую. Але ж цілі які? Авіаносці, крейсери. А катери “москітного флоту” – це ж маленькі мишки порівняно з прогнозованими росіянами цілями.
Якщо ви готуєтеся атакувати слона, то берете велику палицю, правильно? Та коли перед вами опиняється мишеня, то можна й себе травмувати тією дубиною необачно, розумієте? Озброєння росіян проти катерів буде кепсько працювати. Бо їх, по-перше, треба бачити. А катер невеличкий, коштує не так багато, і далеко ходити не треба.
Знаєте, скільки миль від Одеси до Севастополя? 150 миль. Це недалеко. Можна дійти на рибальському човні, не треба великого корабля.
А є ще ж і промисловість. Що вона робить? Тонну металу вартістю тисяча доларів переробляє в тонну корабля, вартістю 150-200 тисяч доларів. Нічого поганого в цьому немає, але наша промисловість робить ніякі кораблі.
Ігор Воронченко (командувач ВМС у 2016-2020 рр. – “Н”) одного разу вийшов у море на “Гюрзі”… Взяв тоді з собою ще британського й литовського послів і представника НАТО. І вони вийшли в море зустрічати британський есмінець. Хвилювання в морі складало два бали. Їх там так “покидало”, що вони перестрибнули на лоцманський катер і вже з нього перейшли на британський корабель. Бо “Гюрза” продірявила би борт есмінця. Вона невдала. А хлопці [з “Кузні на Рибальському”] просто хотіли заробити…
Катери типу “Гюрза-М” у порту Бердянська 11 квітня 2020. Фото: пресслужба президента
– Головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним визначена Концепція розвитку ВМС на короткострокову перспективу до 2026 року. Чи ознайомлені ви з цим документом? Які ваші враження від нього? Чи лягають вони в загальну канву розвитку ВМС до 2035 року?
– Документ таємний. Але розумієте, командувач ВМС може переглянути Стратегію розвитку ВМС-2035, бо в нього, наприклад, інше бачення. Хоча наша ситуація не змінилася, коштів у нас більше не стало.
Та в стратегічному оборонному бюлетені, який підписав президент, всі задачі, котрі були прописані в стратегії, дотримані.
– У вас була зустріч із Залужним після його призначення на посаду? Поради, консультування?
– Ні, я пенсіонер (усміхається).
– Ви – експерт.
– Якщо мене запитують – я відповідаю.
Читайте також:
Андрія Риженка, який був автором концепції “москітного флоту”, звільнили із ЗСУ
– Торік у серпні президент України Володимир Зеленський заявив, що до 2035 року Україна матиме “повноцінні ВМС”, “великий професійний потужний флот” – і перерахував, що до нього входитимуть “корвети, катери, малі підводні човни”. Тобто, схоже, йдеться вже не про “москітний флот” першочергово. За вашою інформацією, які настрої щодо формування ВМС панують на Банковій? Як люди з офісу президента впливають на ухвалення рішень у сфері ВМС військовим керівництвом?
– У нас операційна зона – північна частина Чорного моря. Вона маленька, 100 на 120 миль. І там “великий флот” не треба.
Від Бердянська до Керчі – 100 миль, там маленька глибина, підходять лише катери, і “великий флот” на Азовському морі теж не потрібен.
Зеленському двічі чи тричі передавали на ознайомлення Стратегію розвитку ВМС-2035. Він казав: “Все – до Хомчака”. Історія [з потребою закупівлі] корвета народилася саме там (на Банковій – “Н”).
Думаю, що хтось йому диктує щось на кшталт: “Якщо хочеш бути [на посаді], то підтримай корвет”.
Корвет проєкту Ada, який будують у Туреччині для України. Фото: Преступности. Нет
– У Туреччині триває будівництво корвета серії Ada для України. Станом на січень його готовність була 30%. Як такий плавзасіб допоможе реально протистояти загрозам з боку РФ за наявного розкладу сил та того театру бойових дій на морі, який зараз існує?
– Це не пріоритетне завдання наразі. І корвет – це повністю порушення Стратегії-2035. Бо корвети виконують завдання в глибоководних районах. Завдання корвета – протичовнові. А нам човни РФ поки ще нецікаві. Наше завдання – ворожий десант.
Якщо зараз проаналізувати стратегічний оборонний бюлетень (додаток 2), який підписав президент, то там чітко прописано, що наразі основне завдання – ближня морська зона, 40 миль. От її треба найперше закрити, щоб росіяни її боялися і не заходили сюди.
Зайшов – бах! – получив по лобі. Але зараз нічого цього немає.
Для цього треба ракети, артилерія, міни тощо. Всі ці спроможності прописані в Стратегії.
А корвет… Замовлення корвету Ada – це було політичне рішення. Військової потреби в ньому зараз немає. Це конфузить партнерів, з якими ми працюємо.
Але давайте дивитися реально. Турки зроблять корпус. Привезуть у Миколаїв. Куди? На завод “Океан”, який ніколи не будував військових кораблів? Де його добудувати? Там взагалі є люди, котрі знають, з якого боку до корвета підходити? Розумієте рівень ризиків?
– Чи є в Україні інфраструктура для базування корветів?
– Один, теоретично, можна базувати в Практичній гавані [порту Одеси].
Але ви ж були в Одесі і знаєте, де гавань знаходиться? Там все видно. Заблокувати її дуже просто – і все, тіштеся вашому корвету. А навіть якщо він вийде в море – то ракет достатньо в росіян. Корвет буде ціллю номер один, і вони його зразу втоплять.
А от вісім катерів – це вже інша історія. По-перше, їхнє базування має бути прихованим, подалі від очей. І давайте рахувати: якщо в море вийдуть вісім катерів, і два з них росіяни знищать, то шість же все одно далі вийдуть, і в морі їх вже не піймаєш.
Читайте також:
У 2023 році для ВМС закладуть другий корвет типу Ada
– Є інформація, що корвет проєкту 58250 ”Володимир Великий” таки хочуть добудувати, перетворивши його на фрегат. Чи буде вдалою, на вашу думку, така інвестиція?
– Корвет – хороший корабель, але він не вписується в архітектуру того флоту, котрий нам потрібен. Його намагаються притягнути за вуха, а воно не притягується. Він забирає багато грошей, деморалізує людей і власне ідею розвитку ВМС. У нас немає на нього грошей.
У 2009 році, коли лише почали будувати цей корвет, у нас на нього теж не було коштів.
Я пам’ятаю, як тоді з офіцерів збирали по 100 грн, щоби побудувати цей корвет. Це дурниці.
– На вашу думку, спочатку треба створити “москітний флот”, а потім уже корвети мають його доповнювати? Чи все ж варто розбудовувати паралельно: працювати і з “москітами”, і з більшими суднами одночасно?
– Я робив би все поетапно. Найперші п’ять років концентруємося на “москітному флоті”, але вивчаємо корвет: де ми будемо його будувати, домовляємося з американцями за поставку техніки, акумулюємо ресурси, думаємо про нормальну базу для корабля.
В Очакові корвет не можна ставити, бо там мілко. Там “Балта” сіла на мілину з осадкою 4, а в корвета осадка – 7. Там сильні вітри, і поруч – Крим.
Плюс інфраструктура. Де жити 200 людям (членам екіпажу – “Н”) в Очакові? Ви були в Очакові? Багато там розваг? Дитячих садочків удосталь?
Патрульний катер P191 “Старобільськ” типу Island, отриманий ВМСУ від США. Фото: “Думська”
Тому зараз треба сконцентруватися на “москітах” – на них є кошти, бачення і люди. І вони виконують завдання – потребу в закритті необхідних нам 40 миль.
Читайте також:
В Одесі спустили на воду два нові “Айленди”
“Айленди” – наші очі і вуха. Якщо всього буде сім [таких] плавзасобів, то два постійно зможуть знаходитися в морі і просто знімати всю інформацію. Вони можуть також шукати міни, супроводжувати інші судна. Один можна поставити біля острова Зміїний, друга важлива нам точка – Каркінітська затока (частина Чорного моря між північно-західним узбережжям Кримського півострова і берегом материка – “Н“). Ці патрулювання, вважаю, мають бути постійними, мета – збір і передача інформації.
[Американський катер типу] Mark VI для чого потрібний? У нас велика берегова лінія, і, прогнозовано, будуть засилатися ворожі ДРГ. Катери мають ходити, шукати їх і “шльопати”. У нас є коси, острови, і їх можуть теж захоплювати. Для таких деблокуючих дій і потрібні Mark VI. І в них теж є ракети. Вони швидкі, можуть викидати свої ракети по російських кораблях. Ну, і доставка спецпризначенців – вони запросто висаджуються в Крим на Mark VI. От ці плавзасоби для цього.
Катер типу Mark VI у США
Читайте також:
США замовили ще два катери Mark VI для ВМС України
І третє – британські ракетні катери. Якщо є інформація, що прямує ворожий загін, – вони виходять в море, маленькі і непомітні, ніхто не знає, де вони є. Їх постачаєш інформацією, і вони вистрілюють ракетою.
– Флагман ВМС “Гетьман Сагайдачний” планують вивести зі складу флоту в 2031 році, заявив командувач ВМС Олексій Неїжпапа. Зараз цей фрегат – на ремонті…
– От навіщо він це сказав?! Про те, що виведуть зі складу флоту! Зараз тільки 2022-й! Ти хочеш, щоб від тебе всі розбіглися?! Краще не казати такого, чи казати пізніше!
Треба говорити про перспективи для флагмана ВМС ще на 10 років. Його відремонтують, і він виконуватиме свої функції патрулювання. Його завдання – вийти далеко в море і патрулювати, шукати судна, шукати піратів…
Він зараз ніякий. Його постійно ремонтували лише в найболючіших місцях, точково. І за 28 років основні системи – вода, паливо, палуба – ніхто не ремонтував. На окремих палубах ідеш – і можна було провалитися крізь дірку, розумієте?
“Гетьман Сагайдачний” та фрегати НАТО на навчаннях у липні 2019 року. Фото: пресслужба МОУ
– Чи варто нам шукати заміну “Сагайдачному”?
– Так. Цією заміною може стати корвет Ada. Але не зараз, а через років п’ять про це можна було б думати.
А зараз треба просто прикрити свій зад. Бо сідниці голі, а ми коротку шубу із соболя надягаємо. Що це таке?!
– Яким було б оптимальне рішення щодо “Сагайдачного” після 2031 року?
– На мою думку, треба зняти з нього артефакти – ринду, закладну дошку, купу медалей – і утилізувати. Назвати “Гетьманом Сагайдачним” новий корвет. І все, і нормально.
– Наприкінці 2021 року Неїжпапа заявляв, що у ВМСУ вже є випробувальна платформа для морського варіанту ракетного комплексу “Нептун”. Чи володієте ви інформацією, який плавзасіб стане платформою для цього ракетного комплексу?
– Це ракетний катер “Прилуки”.
Так, “Прилуки” підходить, там були дві ракети по 2,5 тонни кожна, зараз там будуть стояти чотири ракети – по тонні кожна. Підходять нормально.
Але де ракети [“Нептун”], вони вже є? Питання відкрите.
Дуже коштовний для нас час спливає швидко, життєво потрібних для нас спроможностей достатньо немає. Далі сподіваємось на “Нептун”…
Ситуація на Чорному морі зараз – не нашу користь, і ця заява проблеми не вирішує.
Береговий ракетний комплекс “Нептун” у 406-й артбригаді КМП ВМСУ
– Як узагалі триває “перенесення” “Нептуна” з берега на корабельну платформу? Коли українські плавзасоби можуть отримати повноцінні крилаті ракети українського виробництва?
– Це закрита інформація. Зараз КБ “Луч” намагається виконати замовлення для забезпечення першого берегового дивізіону. Для готовності морського варіанту ракети потрібно щонайменше кілька років, може, чотири-п’ять. Буде ворог нас чекати?
Читайте також:
КБ “Луч” розпочало виробництво другого дивізіону “Нептуна”, – ЗМІ
– Запитання про британський проєкт і кредит. Попередня домовленість, укладена на рівні меморандуму в жовтні 2020 року, передбачає фінансування в розмірі 1,7 млрд фунтів для закупівлі та обслуговування двох протимінних кораблів, спільного виробництва восьми ракетних катерів та фрегата, плюс інфраструктура двох військово-морських баз. Тривалість – 10 років. Станом на січень 2022-го цей рамковий документ якось реалізується? З чим пов’язане гальмування? Рада ратифікувала угоду тільки цими днями.
– У справі британських катерів дуже затягнули час. Катер перший могли закласти ще в жовтні 2020 року.
Нам треба мати чим зупинити ворожий десант, який захоче висадитися під Одесою або Миколаєвом. А як це зробити? Можна застосовувати міни, катери з ракетною зброєю чи берегові ракетні комплекси… Але командування захотіло тральщик або корвет!
Місця для експериментів немає. А всі експерименти, які були – невдалі. Треба займатися тим, що потрібно конкретно зараз і має перспективи реалізації.
– Тобто досі не визначено, які саме катери ми хочемо за цим проєктом. Коли можуть бути підписані конкретні угоди щодо моделей?
– Питання обговорюється. Поки остаточна конфігурація катера не визначена – доти не буде угоди.
Відомо, що корпус буде металевий, хоча були дискусії і щодо алюмінію. Алюміній, до речі, легший, і при тих самих габаритах у нього швидкість збільшується на 5 вузлів. Пального витрачається менше. Раніше алюміній горів, але зараз зробили так, що вже не горить.
Компанія, котра працюватиме над нашими катерами, вже відома – Babcock International Group.
Командування має приймати рішення і працювати швидше.
Наші хотіли поставити на нього (катер) якесь українське озброєння, але потрібні не експерименти, а перевірений варіант, який би працював з НАТО. І натовська техніка іноді навіть дешевша, ніж наша.
– Командування ВМС хоче поставити “Нептун” на британські ракетні катери?
– Так. Але ж “Нептуна” ще навіть берегового немає!
– Наскільки це все може розтягнутися?
– Може розтягнутися…
– Чи є ризик повного зриву цих угод?
– Є, звісно. Затягнутість є. Воювати на морім нічим, перший катер міг бути в Україні вже. Навіть два.
– Що з новими базами в Бердянську та Очакові? Командувач ВМСУ каже, що “певні обриси ВМБ ми можемо бачити вже до 2024 року”. Це, на вашу думку, реальні терміни?
– Можливо. Але ж уже 2022 рік. Поки підпишуть, поки прийдуть документи… Треба буде все погодити не з одним відомством, із місцевими, з військовими. Це все займає час. Може виникнути якась нештатна ситуація. Треба визначитися… Тягнули цей процес протягом півтора року. Зараз все наче відроджується.
Андрій Риженко. Фото: “Новинарня“
– Згідно з концепцією розвитку ВМС, в нас має бути 35-40 одиниць плавзасобів. Якщо аналізувати наявну динаміку наповнення ВМС новими плавзасобами – чи встигаємо ми?
– Так, це можна зробити, і по часу реально встигнути до 2025 року.
Перелік із 40 одиниць плавзасобів – це вже із урахуванням наших семи “Гюрз” і двох “Кентаврів”. Думаю, що їх все-таки якось доведуть до розуму.
“Гюрзу” британці готові дообладнати ракетами своїми Brimstone, і тоді вони будуть мати більшу бойову стійкість…
Давайте рахувати! Сім “Гюрз”, два “Кентаври” – це вже дев’ять. Плюс сім “Айлендів” – це вже 16 плавзасобів. Плюс 16 Mark VI – це вже 32. І вісім британських ракетних катерів. Всього – 40 плавзасобів. Чітко. Програма максимум. Це було б непогано для 2025 року.
Читайте також:
Росія вивела в Чорне море на навчання 20 своїх кораблів
– Ситуація на спільному з Росією Азовському морі. Чи можна говорити, що Україна його фактично “втратила” в плані військової присутності і впливу? Наскільки змінилася там ситуація за останні роки?
– Ми його не втратили. Росіяни поки не до кінця знахабніли, щоб закривати цивільне судноплавство, бо це буде прямим порушенням міжнародного права. На Азові наразі дислокуються Національна гвардія, морська піхота, полк “Азов”, туди перекинуті наші плавзасоби.
Співвідношення, звісно, не на нашу користь… Захищатися є чим, але судноплавство дуже обмежене.
– Чи може історія Азовського моря (із можливістю блокади з боку російських військових суден) повторитися в Чорному морі на підходах до Одеси, острова Зміїний?
– Може. Вони це вже підготували. Можуть заблокувати дві будь-які ділянки моря, розміром 50 на 100 миль, щоби закрити наш доступ до Чорного моря. У них постійне патрулювання біля газових вишок, стоять судна забезпечення…
– Є ризики і з захопленням острова Зміїний?
– Його можуть забрати.
Але знаю, що керівництвом держави вжиті певні заходи [для недопущення окупації РФ острова Зміїний].
Там є морська піхота та підрозділи, котрі здійснюють його посилену охорону.
Острів Зміїний. Фото: пресслужба ГШ ЗСУ
Так, острів під прицілом. Якщо російські сили спецпризначення захочуть це зробити (окупувати Зміїний – “Н”)… Чи ПВК “Вагнера”…
Росіянам вигідно захопити цей об’єкт, розмістити там ракети, ударні комплекси. У радянський час там був комплекс ППО. Якщо його зараз там поставлять – то він зможе теоретично й до Румунії добивати.
Об’єкт невеликий, але якщо його захопити – і це можна зробити, то шкода буде велика.
Але, знов-таки, там зараз з боку України укріплення позицій триває – і з боку ССО, і морпіхів.
Читайте також:
“Під прицілом ракет РФ”: Кривонос розкритикував політ Зеленського на острів Зміїний
– Свого часу ексголовком Руслан Хомчак в інтерв’ю “Новинарні” висловлював думку, що ВМСУ плануватимуть нові проходи Керченською протокою. І Олексій Неїжпапа говорив, що нові Mark VI можуть бути доставлені на Азовське море або суходолом, або через Керченську протоку. Чи є такі плани досі? Які ризики можуть нести маневри ВМСУ протокою в нинішній ситуації? Це виглядатиме як демонстрація сили з боку України чи провокування ворога на захоплення катерів?
– Треба все робити розумним способом. Mark VI можна доставляти по суходолу.
Проблем із проходом Керченською протокою немає загалом. Є тільки одна проблема – Путін. Якщо він скаже пропустити – буде ОК. Якщо він скаже стріляти – вони будуть стріляти.
Провокувати ворога, відтак, не треба. Слід пам’ятати про ціну цього.
Нам важливо доставити катери туди (на Азов – “Н”), щоби співвідношення сил було не 1 до 10, як зараз, а хоча б 1 до 5. Тож беремо трейлери й веземо суходолом.
– Росія має 38 000 км берегової лінії (вона третя за величиною у світі), має чотири флоти, кількість плавзасобів порахувати важко. У ВМС України зараз є, боюся помилитися, 18 “живих” плавзасобів…
– (Перебиває). Не можна співвідносити все тільки по чисельності…
– …Так, і ви свого часу висловлювали думку, що “розмовляти з РФ треба, маючи силові козирі в руках”. Чи є в нас зараз такі силові козирі? А будуть? Який флот потрібен Україні, щоб Росія не хотіла вступати з нами в бій на морі?
– Перший козир – асиметрія. Що це таке? Коли супротивник не розуміє тактику твоїх дій, коли є фактор сюрпризу-несподіванки. І коли зброя є більш технологічною – її не можна заглушити, збити, виявити тощо.
Андрій Риженко під час інтерв’ю. Фото: “Новинарня“
Зараз, щоб це все реалізувалося – нам треба “москітний флот” із маленькими кораблями. Вони нормально й непомітно пройдуть в район застосування. Так, їх можна побачити, але коли вони підійдуть уже дуже близько. Це і є фактор сюрпризу.
По-друге, треба вивчати тактику НАТО і виробити свою унікальну тактику, невідому для росіян.
Технологічно ми маємо оснастити плавзасоби західною зброєю.
Оперативне мистецтво – те, що визначає проведення операцій – має бути натовське. У нас воно ще радянське.
І його, на жаль, таке ж радянське продовжують викладати в університеті оборони.
Є основні доктрини НАТО, 56 штук. Вони відкриті, не таємні. Їх треба брати, перекладати, адаптувати…
Нас готові підтримати США, Британія, Румунія, Туреччина… Тому варіантом асиметричної відповіді я зараз бачу “москітний флот”, бо завдяки своїм якостям він буде скритним.
По-друге, “москітний флот” діятиме за тактиками НАТО як самостійно, так і у взаємодії з країнами Альянсу. І цей флот має бути з озброєнням та іншими технічними засобами НАТО, які технологічно переважають росіян.
Читайте також:
“Вірний завжди”. Контрадмірал Михайло Остроградський: невідомий будівничий флоту незалежної України
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
