Курсант академії МВС Білорусі виступив із закликом не служити нелегітимній владі. ВІДЕО

Курсант останнього 4-го курсу Академії МВС Білорусі Владислав Ботян записав відкрите відеозвернення, в якому заявив, що на знак протесту проти злочинних наказів нелегітимної влади Олександра Лукашенка залишає навчання в Академії МВС.

Відео опубліковане в четвер, 5 листопада.
Це звернення стало першим відео на ютуб-каналі By_Pol, в описі якого зазначено, що канал створений об’єднанням співробітників всіх силових відомств Білорусі, що не заплямували себе скоєнням злочинів перед своїм народом.

Ботян розповів, що курсантів академії вже готують до розгону мирних демонстрацій, тому він не хоче бути зброєю в руках режиму. Юнак підкреслив, що особисто був свідком централізованої фальсифікації на президентських виборах у Білорусі.

Він висловив також незгоду з політикою насильства і брехні, яку проводить режим внутрішньої окупації Білорусі. Владислав Ботян також звернувся до своїх однокурсників і інших курсантів із закликом не служити злочинному режиму, який веде війну проти народу Білорусі.

“Багато вже, напевно, зрозуміли і особисто зіткнулися з нелогічними наказами, твердолобістю і агресією начальників. Провчившись до 4 курсу, я усвідомив, що так буде тривати і далі. А злочинна система, яка збудована за 26 років, буде тримати тебе в заручниках все життя“, – сказав Ботян.

За добу відео набрало більше 30 тисяч переглядів і сотні коментарів на підтримку курсанта і схваленням його рішення.

Читайте також:
МВС Білорусі заявило про готовність застосувати бойову зброю проти мітингувальників

Як інформувала “Новинарня“, після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.
Противники Лукашенка заявляють про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показують, що на багатьох дільницях насправді перемогла опозиціонерка Світлана Тіхановська (а, наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).

Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви. Згодом Литва визнала її, а не Лукашенка, обраним лідером.

У перші дні протестів силовики застосовували проти демонстрантів світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери спершу використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
Точно відомо про трьох загиблих громадян. 22 серпня в Мінську знайшли повішеним ще одного учасника акцій протесту. Число затриманих у перші дні сягнуло 7 тисяч, а надалі перевищило 12 тисяч.
Протести стали мирними.

Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.

10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк із 17 серпня. До нього приєднувалися великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо. Однак за короткий час режим Лукашенка придушив протести на підприємствах.

14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів).

16 серпня в центрі Мінська відбулися два мітинги. Мітинг на підтримку Лукашенка зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.

На тлі цих виступів Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Володимиром Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.

Надалі традиційними стали великі марші протесту щонеділі. Такі маніфестації 23 серпня та 30 серпня зібрали, за оцінками опозиційних ЗМІ, по 200 тисяч учасників.
Марш 6 вересня охопив удвічі менше людей. Після нього знову відбулися масові затримання учасників та організаторів.
Під час маршу 13 вересня демонстранти в Мінську ходили в елітне селище Дрозди, де розташована одна з резиденцій Лукашенка та живуть багато високопоставлених чиновників. Були затримані сотні людей, силовики застосовували світлошумові гранати, а в Бресті – водомети.
На акції 4 жовтня мітингувальники зламали водомет.

14 вересня Лукашенко зустрівся з президентом РФ Путіним у Сочі та домовився про позику на $1,5 млрд.

У країні тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тіхановська – 10,1%. Тіхановська була змушена виїхати до Литви.

Лукашенко, легітимність якого як президента Білорусі не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня “вступив” на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку демонстрацій, за даними опозиції, було затримано більше 12 тис. осіб, кілька людей загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і запровадив персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

Читайте також:
Премію Сахарова 2020 року отримала білоруська опозиція