СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
337410 +7014
Летальні випадки:
6289 +125
Одужали:
139755 +2177
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 2991893 (+41430). Оновлено: 08:52 24.10.2020

У Вільнюсі Макрон зустрівся з Тіхановською

оновлено

У Вільнюсі президент Франції Еммануель Макрон зустрівся з лідеркою опозиції, екскандидаткою в президенти Білорусі Світланою Тіхановською.

Про це в вівторок, 29 вересня, повідомляє LRT.

Макрон раніше заявив, що на зустрічі з кандидатом на президентських виборах Тіхановською хоче висловити повагу всім білорусам і подякувати їй за сміливість.

“Вона дуже сміливо діяла і з точки зору особистої, і з точки зору сімейної позиції. Тому я би хотів подякувати їй за сміливість, як і всім людям, які мобілізувалися у Білорусі”, – сказав Макрон на пресконференції за підсумками зустрічі з президентом Литви Гітанасом Науседою у понеділок, 28 вересня.

Своєю чергою, за словами Гітанаса Науседи, з Еммануелєм Макроном була досягнута домовленість про оцінку подій у Білорусі та реакції на них, тому санкції проти мінського режиму повинні бути схвалені на наступному засіданні Ради Європи.

Президент Литви та лідер білоруської опозиції Світлана Тіхановська, яка перебуває у Вільнюсі, закликали Еммануеля Макрона взяти на себе роль посередника у врегулюванні політичної кризи у Білорусі.

За інформацією телеграм-каналу “Пул Первой”, основна тема розмови Макрона й Тіхановської – можливість організації переговорів на тему проведення нових виборів президента Білорусі та медіації інших країн, у тому числі Франції, адже раніше Еммануель Макрон заявляв, що “Лукашенко повинен піти”.

“Дуже важливо, що європейські країни не залишилися байдужими до того, що відбувається у Білорусі. Франція як одна з найстаріших демократій чудово розуміє нас. Тому я збираюся нагадати пану Макрону про нашу головну мету – нові вільні і демократичні вибори, які повинні відбутися протягом цього року”, – сказала Тіхановська.

Читайте також:
Лукашенко відповів Макрону на заклик піти з посади й нагадав про “жовті жилети”

Як інформувала “Новинарня“, після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.

10 серпня ЦВК оприлюднила перші результати виборів, заявивши, що за Лукашенка, який залишається при владі 26 років, буцімто віддали свої голоси 80,23% виборців, за опозиціонерку Світлану Тіхановську — 9,9%.

Противники Лукашенка заявляють про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показують, що на багатьох дільницях насправді перемогла Тіхановська (а, наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).

Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви. Згодом Литва визнала її, а не Лукашенка, обраним лідером.

У перші дні протестів силовики застосовували проти демонстрантів світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери спершу використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
Точно відомо про трьох загиблих громадян. 22 серпня в Мінську знайшли повішеним ще одного учасника акцій протесту. Число затриманих сягнуло семи тисяч. Надалі протести стали мирними.

Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.

10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк із 17 серпня. До нього приєднувалися великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо. Однак згодом режим Лукашенка придушив страйки.

14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів).

Протидія силовиків протестувальникам вщухла. Мирні виступи опозиції продовжилися.

16 серпня в центрі Мінська відбулися два мітинги. Мітинг на підтримку Лукашенка зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.

На тлі цих виступів Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.

На цьому тлі Лукашенко виступав із заявами про нарощення військової активності НАТО біля білоруських кордонів, оголосив про розгортання військ на західному кордоні  та не виключив перетворення Білорусі “на театр військових дій”.

21 серпня люди в Мінську утворили живий ланцюг завдовжки 13 кілометрів, щоб висловити протест проти  дій силовиків і солідарність із постраждалими.

23 серпня відбувся черговий марш протесту, який зібрав десятки тисяч учасників. Силовики перекрили демонстрантам підходи до Президентського палацу.
30 серпня відбувся ще один 200-тисячний опозиційний марш, учасники якого своєрідно привітали диктатора Лукашенка з днем народження.
Марш 6 вересня зібрав, за оцінками, близько 100 тисяч людей. Після нього знову відбулися масові затримання учасників та організаторів.
Під час маршу 13 вересня демонстранти в Мінську ходили в елітне селище Дрозди, де розташована одна з резиденцій Лукашенка та живуть багато високопоставлених чиновників. Були затримані сотні людей, силовики застосовували світлошумові гранати, а в Бресті – водомети.
Сотні протестувальників були затримані й наступної неділі.

14 вересня Лукашенко зустрівся з президентом РФ Путіним у Сочі, подякував за підтримку та домовився про позику на $1,5 млрд.

23 вересня в Мінську відбулася неанонсована інавгурація Лукашенка як президента Білорус. Про захід стало відомо ЗМІ вже після завершення процедури в Президентському палаці.
Надвечір у столиці Білорусі відбулися нечисленні протестні виступи, які були придушені силовиками.

Глава МЗС Дмитро Кулеба заявив, що Україна не вважає Лукашенка легітимним президентом Білорусі. Таким чином, офіційний Київ пристав на позицію країн ЄС.

Читайте також:
На “народній інавгурації” в Мінську затримали понад 300 протестувальників

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

48
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: